Постанова

від 02.02.2022 по справі 640/32707/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32707/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

позивач ОСОБА_1

пр-к позивача Євдоченко Н.Д.

пр-к відповідача Меньшикова О.Я

пр-к третьої особи Марченко І.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство розвитку громад та територій України, Всеукраїнська громадська організація Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури , Всеукраїнська громадська організація Гільдія проектувальників у будівництві , Всеукраїнська громадська організація Асоціація експертів будівельної галузі , про визнання протиправним та скасування рішення, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство розвитку громад та територій України, Всеукраїнська громадська організація Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури , Всеукраїнська громадська організація Гільдія проектувальників у будівництві , Всеукраїнська громадська організація Асоціація експертів будівельної галузі , в якому просили:

1) визнати нечинними та скасувати положення Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 23 червня 2021 року №681 Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва :

Розділу Професія - інженер-проектувальник Спеціалізація (вид робот) - інженерно-будівельне проектування в частині : назва роботи, категорія (кваліфікаційний рівень), класи наслідків:

- Забезпечення механічного опору та стійкості//Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р.// СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Дотримання вимог пожежної безпеки//Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р.//СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Забезпечення безпеки життя та здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища// Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3 СС2, СС1 СС1 . -

- Забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму// Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3 СС2, СС1 СС1 .

- Забезпечення економії енергії// Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р.// СС3 СС2, СС1 СС1 .

Розділу Професія - інженер-проектувальник Спеціалізація (вид робот) у частині Інженерно-будівельне проектування доріг: назва роботи, категорія (кваліфікаційний рівень), класи наслідків:

- Інженер-проектувальник// кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р.// СС3, СС2, СС1 СС1 .

Розділу Професія - інженер технічного нагляду Спеціалізація (вид робот) - Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд: назва роботи, категорія (кваліфікаційний рівень), класи наслідків:

- Інженер-проектувальник// кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3, СС2, СС1 СС1 .

Розділу Професія - інженер технічного нагляду Спеціалізація (вид робот) - Технічний нагляд за будівництвом доріг .

Назва роботи, категорія (кваліфікаційний рівень), класи наслідків:

- Технічний нагляд за будівництвом автомобільних доріг // Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3, СС2, СС1 СС1 .

Розділу Професія - експерт Спеціалізація (вид робот) - Експертиза проектної документації в частині .

Назва роботи, категорія (кваліфікаційний рівень), класи наслідків:

- Забезпечення механічного опору та стійкості // Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки, Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Забезпечення безпеки життя та здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища, забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення // Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Забезпечення безпеки експлуатації та вимог охорони праці, забезпечення захисту від шуму // Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Забезпечення економії енергії Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Виконання вишукувань Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1 СС1 .

Розділу Професія - експерт Спеціалізація (вид робот) - Експертиза проектної документації доріг .

Назва роботи, категорія (кваліфікаційний рівень), класи наслідків:

- Експерт будівельний // кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р. //СС3, СС2, СС1 СС1 .

- Технічне обстеження будівель та споруд// Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині до 31.12.2021р. в частині з 1 січня 2022 р.// СС3, СС2, СС1 СС1 ;

2) визнати нечинними та скасувати підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №651 від 23 червня 2021 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури ; 3) визнати нечинними та скасувати пункт 14 порядку атестації, затвердженого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №651 від 23 червня 2021 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури .

Також, позивачі подали заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії положення Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 23 червня 2021 року №681 Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині зазначень до 31.12.2021 року та з 01.01.2022 року - СС1 в оскаржуваних розділах таблиці додатка 4 до Порядку ведення.

В обґрунтування заяви зазначено, що оскаржуване положення додатку 4 до Порядку ведення, затвердженого постановою №681 має очевидні ознаки протиправності, а тому є підстави для забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким вказану заяву задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 лютого 2022 року.

Кабінет Міністрів України та Міністерство розвитку громад та територій України подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначають про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні учасники судового процесу підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу відповідно.

Від представника третіх осіб надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він просить, з урахуванням його участі в інших судових засіданнях, відкласти, призначене судове засідання, на іншу дату та час.

Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, усі учасники справи скористались своїми правами для подачі відзиву, у зв`язку з чим, в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без участі представника позивача.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено беззаперечних обставин, наявність яких є підставою для вжиття заходів до забезпечення адміністративного позову, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Згідно з частинами 1, 4, 5 та 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19.

Колегією суддів встановлено, що позивачі просили суд забезпечити позов шляхом зупинення дії положення Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 23 червня 2021 року №681 Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині зазначень до 31.12.2021 року та з 01.01.2022 року - СС1 в оскаржуваних розділах таблиці додатка 4 до Порядку ведення.

Проте, згідно з пунктом 2 частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову не може полягати у забороні вчиняти будь-які, без конкретизації чітко визначених певних дій, що в свою чергу позбавляє можливості надати оцінку співмірності негативних наслідків, які можуть привезти такі заходи забезпечення позову.

Відтак, твердження позивачів про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову в даній справі фактично є неможливим, оскільки забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично буде ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, судом першої інстанції вірно встановлено, що заявником не обґрунтовано наявність жодної із зазначених підстав можливості вжиття заходів забезпечення позову, та не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав, з чим погоджується колегія суддів.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд ,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2021 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 09.02.2022р.)