Справа № 344/13269/21
Провадження № 22-ц/4808/330/22
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Девляшевського В.А.,
суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
секретаря: Пацаган В.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради - Петришина С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради про скасування наказів про зміну істотних умов праці та звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене головуючою суддею Кіндратишин Л.Р. 01 грудня 2021 року в м. Івано-Франківську, повний текст якого виготовлено 06 грудня 2021 року,
в с т а н о в и в:
В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради (далі КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР) про скасування наказів про зміну істотних умов праці та звільнення з роботи.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що з 02 серпня 1999 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем. З 01 листопада 2019 року працює на посаді лікаря-кардіолога Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії, в якому до 02 серпня 2021 року працював з повноваженнями лікуючого лікаря в однозмінному режимі з тривалістю щоденної робочої зміни 7 год 42 хв.
25 травня 2021 року відповідачем винесено наказ №141 Про внесення змін до Положення про відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії та посадової інструкції лікарів-кардіологів відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії , який стосувався внесення доповнень до Положення про Відділення та посадової інструкції щодо визначення чергувань у позмінному режимі роботи у відповідності до затвердженого графіка. В цей же день відповідачем винесено наказ №142 Про повідомлення лікарю-кардіологу відділення ІМзБІТ ОСОБА_1 щодо зміни істотних умов праці (режиму роботи) .
Оскаржуваними наказами відповідач зобов`язав його працювати у двох режимах роботи - в режимі щоденному однозмінному (8:00-15:42 (Д)) та у позмінному по 12 год у зміні (8:00-20:00, 20:00-8:00). Це суперечить вимогам положення про відділення, відповідно до якого для лікарів стаціонарів встановлюється режим роботи в одну зміну з 08:00 до 15:42.
Вважає зазначені накази незаконними і такими, що порушують його права на працю. Зокрема посилання відповідача в оскаржуваних наказах щодо зміни істотних умов праці на наказ № 266 від 25 липня 2019 року є неправомірним, оскільки фактична зміна істотних умов праці відбулась ще з 01 листопада 2019 року, коли він був переведений на посаду лікаря-кардіолога в однозмінному режимі роботи. Більше того згідно штатного розпису від 01 вересня 2020 року налічується 12.0 посад лікарів-кардіологів, проте наказ про зміну істотних умов праці стосується тільки його одного, що свідчить про дискримінацію прав у сфері на працю. Разом з тим зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки у тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці.
На його думку, графіком роботи лікарів Відділення на серпень 2021 року і усним розпорядженням завідувач безпідставно зменшив обсяг його посадових повноважень і позбавив обов`язку виконання щоденної роботи в однозмінному режимі.
Зважаючи на те, що зобов`язування працювати у двох режимах змінної роботи неправомірне, позивач погоджувався працювати у відділенні у звичному для нього однозмінному режимі щоденної основної роботи з обов`язками і функціями лікуючого лікаря з 08:00 до 15:42, з окремим робочим місцем, виконанням основних щоденних обов`язків тощо. Крім того, він не надавав згоди на внесення суперечливих доповнень до своєї посадової інструкції. Вказане він відобразив у заявах від 26 липня 2021 року на адресу генерального директора і начальника відділу кадрів. Разом з тим, в даних заявах він не повідомляв відповідача, що відмовляється від продовження роботи та не інформував про незгоду на внесення змін до положення про відділення.
Зазначає, що відповідач також не визначив чітко, відповідно до статті 29 КЗпП України основне робоче місце позивача в лікарській Відділення в якості лікуючого лікаря по щоденному догляду за хворими в загальних лікувальних позаблочних палатах чи в лікарській Блоку інтенсивної терапії в якості чергового лікаря на цілодобовому посту по догляду за хворими в палатах інтенсивної терапії у позмінному режимі. З цієї причини факт порушення ним трудової дисципліни 02 серпня 2021 року відсутній, оскільки не підтверджує відсутність на робочому місці, яке не було визначено.
Крім того, його не ознайомлено відповідно до вимог наказу №141 з Положенням про Відділення, оскільки таких положень, які затверджені генеральним директором однією датою, існує два.
Незважаючи на вказані порушення норм чинного законодавства, відповідач 02 серпня 2021 року виніс накази №103 і 185 про звільнення позивача із займаної посади лікаря-кардіолога на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України. За наведених підстав просив скасувати зазначені вище накази від 25 травня 2021 року №141 і 142, від 02 серпня 2021 року №103 і №185, а також стягнути з КНП ІФОККЦ ІФ ОР середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03 серпня 2021 року по день прийняття рішення.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. На його думку, суд не звернув увагу, що неправомірна зміна істотних умов праці стосувалась режиму роботи, оплати праці, місця роботи, характеру роботи в шкідливих і важких умовах праці при переведенні в палати інтенсивної терапії. Таким чином, фактично він втратив повноваження лікуючого лікаря, отримавши обов`язки і функції постійного чергового лікаря центру. Крім режиму роботи його не було повідомлено про зміну інших істотних умов праці і трудових функцій.
Зауважує, що в усіх стаціонарних відділеннях Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру Івано-Франківської області забезпечується цілодобове надання медичної допомоги хворим, в тому числі ургентним. При цьому працівники стаціонарних відділень працюють на постійній основі лише в одному для них режимі основної роботи. Водночас з 01 листопада 2019 року лікарі блоку інтенсивної терапії при Відділенні працювали постійно лише у багатозмінному режимі, що не обумовлено Положенням про відділення. Графіки чергувань лікарів не складались і не затверджувались.
Зазначає, що з 01 серпня 2021 року відповідач вніс суттєві зміни в його трудові функції, характер роботи, визначивши йому повноваження чергового лікаря центру з 13 чергуваннями в серпні 2021 року в позаробочий час. Разом з тим інших лікарів-кардіологів центру не залучено до чергувань. Таким чином, апелянт вважає, що він був неправомірно позбавлений повноважень лікуючого лікаря у зв`язку з переведенням його на цілодобовий пост блоку інтенсивної терапії з палатами інтенсивної терапії.
При цьому змінюючи істотні умови праці, роботодавцем не виносилось наказів про запровадження змін в організації виробництва і праці, що є підставою для визнання зміни істотних умов праці незаконними.
Вказує, що він дав згоду на запропонований відповідачем з 01 листопада 2019 року загальний щоденний режим роботи в одну зміну з 08:00-15:42 (Д). Відтак зміна істотних умов праці та запровадження двох змін роботи з веденням щомісячного обліку робочого часу, на його думку, є неправомірним.
Крім того, його не було вчасно ознайомлено з колективним договором на 2021-2025 роки та правилами внутрішнього трудового розпорядку, відтак акт про відмову від ознайомлення з цими документами є неналежним доказом.
За наведених підстав апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 13 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк на подання відзиву протягом десяти днів з дня одержання ухвали. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали відповідач отримав 17 січня 2022 року (а.с. 128 т.2).
Представником відповідача відзив на апеляційну скаргу надіслано 01 лютого 2022 року, тобто після закінчення встановленого судом строку на його подання і клопотання про продовження строку при цьому не заявлено.
В силу вимог статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв`язку з цим апеляційний суд залишає цей відзив без розгляду.
В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів.
Представник відповідача доводів скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відбулись зміни в організації діяльності і праці Комунального закладу Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр , а саме шляхом реорганізації на комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківський обласний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради з утворенням нового структурного підрозділу - Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії, що мало своїм наслідком зміну істотних умов праці позивача. Внаслідок переведення посада ОСОБА_1 не змінилась, однак змінився його режим роботи у зв`язку з роботою у новоствореному структурному підрозділі. Після попередження останнього за 2 місяці про зміну режиму роботи, як істотних умов праці, лікар-кардіолог ОСОБА_1 не погодився працювати у новому режимі роботи, відповідно його було звільнено на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП.
Виходячи з аналізу наданих суду доказів, суд вважав, що відповідач дотримався передбаченої законодавством процедури звільнення позивача і не допустив порушення його трудових прав та законних інтересів.
За змістом частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановлене судом рішення відповідає цим вимогам закону з огляду на наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 з 02 серпня 1999 року прийнятий на посаду лікаря кардіолога на 0.5 ставки у відділення інтенсивної терапії у Івано-Франківський обласний кардіологічний диспансер. 01 серпня 2005 року - переведений на 1.0 посади лікаря-кардіолога інфарктного відділення №1 на постійно.
Наказом Комунального закладу Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр за №266 Про зміни в структурі закладу від 25 липня 2019 року вирішено створити на базі відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії на 12 ліжок та інфарктного відділення №1 на 45 ліжок відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії на 35 ліжок та відділення кардіоваскулярних втручань ( без ліжок ) а.с. 25 т.1).
На підставі рішення Івано-Франківської обласної ради №1220-30/2019 від 20 вересня 2019 року Комунальний заклад Івано-Франківській клінічний кардіологічний центр було реорганізоване в Комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради .
01 листопада 2019 року ОСОБА_1 переведено на 1,0 посади лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради .
Відповідно до Положення про відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії основним завданням відділення є надання швидкої і невідкладної медичної допомоги ургентним хворим ( а.с.152-155 т.1).
Відповідно до затвердженої 23 січня 2020 року посадової інструкції лікаря -кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії вищої кваліфікації ОСОБА_1 лікар - кардіолог безпосередньо надає спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам кардіологічного профілю, в тому числі швидку і невідкладну. Згідно пункту 1.7 Інструкції робоче місце знаходиться безпосередньо у відділенні, на території інших відділень центру та у відділеннях закладів охорони здоров`я міста та області. Пунктом 2.2. передбачено, що лікар чергує у блоці інтенсивної терапії у відповідності до затвердженого графіку (а.с. 46 - 55 т.1).
Як вбачається з матеріалів справи конфлікт з приводу чергувань між ОСОБА_1 і адміністрацією кардіологічного центру триває з часу його переведення у новостворене відділення.
Із змісту постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у справі №344/5762/20 вбачається, що наказом Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради №53 від 07.02.2020 оголошено догану лікарю-кардіологу відділення інфаркту міокарду з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (прогул п.4, ч.1 ст.40 КЗпП України), що полягав у невиході (відсутності на роботі більше 3-х годин) на чергування лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії (11.01.2020 року, 14,01.2020 року, 15.01.2020 року, 18.01.2020 року, 21.01.2020 року, 23.01.2020 року, 27.01.2020 року, 28.01.2020 року) без поважних причин.
Проте, вказаний наказ скасований рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 січня 2021 року, яке залишене без змін в цій частині вищезназначеною постановою апеляційного суду. При цьому суди виходили з того, що адміністрацією установи не дотримані вимоги статті 29 КЗпП України, починаючи з дня переведення позивача на роботу у новостворену юридичну особу, а саме: позивач не ознайомлений із зміною істотних умов праці, із посадовою інструкцією, яка визначає коло його обов`язків з дня переведення, не доводився йому до відома завчасно (за місяць) графік чергувань у блоці інтенсивної терапії, тому адміністрація дійшла безпідставного висновку про наявність вини у діях позивача, який не виходив на денні та нічні чергування у блок інтенсивної терапії.
У частині відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом включення лікаря ОСОБА_1 у графік роботи для щоденного введення хворих в загальних лікувальних ( постблочних) палатах відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ( ІМ з БІТ) відмовлено з тих підстав, що визначення обсягу посадових обов`язків і функцій кожного працівника відноситься до компетенції юридичної особи. Працівник самостійно, без згоди власника або уповноваженого ним органу не може встановлювати інші, на свій розсуд, умови праці ( а.с. 28-38 т.1).
Наказом генерального директора В. Якимчука КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР від 25 травня 2021 року за №141 зобов`язано внести доповнення до п. 3 розділу ІІІ Положення про відділення ІМзБІТ у наступній редакції : Графік робочого часу з позмінним режимом роботи працівників ВІМзБІТ розробляє завідувач відділення та ознайомлює з його змістом працівників структурного підрозділу , яке буде діяти з 01.08.2021 та до п.п. 2.2. розділу 2 Посадової інструкції лікарів-кардіологів ІМзБІТ у наступній редакції: Чергує у відділенні ІМзБІТ в позмінному режимі роботи у відповідності до затвердженого графіка роботи лікарів відділення ІМзБІТ , які будуть діяти з 01.08.2021 ( а.с. 14 т.1).
В цей же день наказом №142 зобов`язано підготувати і вручити під підпис письмове повідомлення лікарю - кардіологу відділення ІМзБІТ ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці - позмінний режим відділення ІМзБІТ з 01.08.2021, а саме: 8:00-20:00 (Д), 20:00-8:00 (Н), 8:00-15-42 (Д) (а.с. 15 т.1) З повідомленням позивач був ознайомлений 26 травня 2021 року ( а.с. 16 т.1).
26 травня 2021 року внесено зміни до посадової інструкції відповідно до яких до пункту 2.2 розділу 2 внесено доповнення у наступній редакції чергує у відділенні ІМзБІТ в позмінному режимі роботи у відповідності до затвердженого графіка роботи лікарів відділення ІМзБІТ , які будуть діяти з 01 серпня 2021 року. Зі змінами Сушириба І.Б. ознайомився 28 травня 2021 року (а.с. 56-зворот т.1).
У заяві за вх. №525 від 26 липня 2021 року, яка адресована генеральному директору КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР, Сушириба І.Б. зазначив, що погоджується працювати і виходити на роботу з 01 серпня 2021 року у відділення ІМзБІТ в однозмінному режимі основної щоденної роботи з обов`язками лікуючого лікаря по щоденному догляду за хворими в загальних (позаблочних) палатах з 08:00 до 15:42 (Д) (а.с. 17-19 т.1). Готовий одночасно додатково залучатись до одного (при потребі двох) чергувань в місяць, як не основної роботи, тривалістю 12 год з 8:00 до 20:00 (Д) або ж з 20:00 до 8:00 (Н) згідно графіку чергувань. Крім того, не надає своєї згоди на внесення суперечливих змін до п. 2.2. розділу 2 його посадової інструкції.
Згідно з графіком роботи лікарів ВІМзБІТ за серпень 2021, затвердженим генеральним директором, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис, передбачено чергування вдень, тобто з 08:00-20:00, 7 раз на місяць, та вночі з 20:00-08:00 - 6 раз на місяць, та один раз 6 годин ( а.с. 176 т.1).
Такий режим роботи погоджений профспілковою організацією відповідно до статті 247 КЗпП України.
Як вбачається з затвердженого графіку 2 серпня 2021 року для ОСОБА_1 передбачене чергування Д , тобто з 08:00-20:00.
02 серпня 2021 було складено акти про те, що лікар- кардіолог відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 02 серпня 2021 в 11:45 год. та 15:00 год ще не приступив до виконання функціональних обов`язків згідно затвердженого графіка роботи лікарів відділення ( а.с. 22, 116 т.1).
Позивач натомість зазначив, що він з 08:00 02 серпня 2021 року приступив до виконання своїх посадових обов`язків у якості лікуючого лікаря ВІМзБІТ у відповідності до вимог своєї посадової інструкції ( п. 2.27, 2.29,4.3.) та Положення у щоденному режимі роботи в одну зміну ( а.с. 22 т. 1).
Наказами генерального директора КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР В. Якимчука від 02 серпня 2021 року за №103 та №185 ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України ( а.с. 23, 24 т. 1).
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 761/11887/15-ц (провадження № 61-15506сво18) зроблено висновок, що звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із його відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору. Підставою для звільнення працівника за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України є його відмова від продовження роботи в нових умовах праці після спливу двомісячного строку з часу ознайомлення з відповідним повідомленням.
Частинами третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадження передових методів тощо (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів ).
Зміна істотних умов праці, передбачена частиною третьою статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна зміні в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, звільнення у зв`язку з чим може мати місце на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.
Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.
З матеріалів справи вбачається, що зміна істотних умов праці позивача була викликана змінами в організації виробництва, що полягало в реорганізації Комунального закладу Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр на комунальне некомерційне підприємство Івано-Франківський обласний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради з утворенням нового структурного підрозділу - Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії. Оскаржувані накази щодо зміни робочого часу зумовлене тим, що новостворене відділення складається з реанімаційних палат та є ургентним.
Спростовуючи доводи заявника про те, що згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України трудовий договір може бути припинено лише у разі, якщо колишні умови праці не можуть бути збережені, чого у даному випадку не було, суд правильно виходив з того, що попередні умови праці позивача не могли бути збереженні.
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (частина третя статті 64 Господарського кодексу України).
Статтею 61 КЗпП обумовлено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Запровадження змін в організації виробництва і праці є правом роботодавця, який може самостійно визначати умови здійснення своєї діяльності, яка в даному випадку спричинена специфікою функціонування новоствореного стаціонарного відділення кардіологічного центру.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скасування наказу про внесення змін до положення та до посадової інструкції, положення про відділення в частині, яка стосується позивача, не буде підставою для введення йому нового бажаного режиму роботи, адже такий залишатиметься компетенцією і розсудом уповноваженого органу (завідувача відділення, роботодавця) з урахуванням особливостей умов праці безперервно діючої установи для складення графіку.
Працівник самостійно, без згоди власника або уповноваженого ним органу самостійно не може встановлювати інші, на свій розсуд, умови праці.
Доводи апелянта щодо дискримінації його прав не знайшли свого підтвердження, адже як вбачається з затвердженого графіку на серпень 2021 року позмінний графік роботи з денними та нічними чергуваннями встановлений майже для всіх лікарів. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку працівники чергують по змінах рівномірно. Відповідачем дотримані нормативи тривалості робочого часу з врахуванням 1,0 % ставки позивача, що вбачається з графіків роботи. Робота у відділені у змінах визначена в межах місячної норми робочого часу за рахунок зменшення тривалості змін.
Посилання на те, що у ВІМзБІТ запровадженні різні режими роботи для усіх лікарів, не знайшли свого підтвердження. Адже, правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір, графіки роботи, штатний розпис, посадова інструкція лікаря-кардіолога не розмежовує відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ( ВІМзБІТ) за режимом роботи. Вказане також підтвердив представник відповідача.
Що стосується доводів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції щодо не ознайомлення його адміністрацією закладу з усіма умовами праці, зокрема щодо нарахування заробітної плати за позмінний робочий графік, то такі колегія вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Крім того, з відповіді на адвокатський запит від 28 грудня 2021 року за №700 вбачається, що посадовий оклад лікарю-кардіологу ОСОБА_1 було визначено у відповідності до його посадових окладів з усіма передбаченими на цій посаді гарантіями і доплатами, затвердженими штатними розписами установи на 2019, 2020, 2021 роки. Доплата за нічні чергування передбаченна на рівні 35 % та 50% відповідно до колективного договору.
Таким чином, посадовий оклад ОСОБА_1 після переведення не змінився, а умови нарахування доплати за позмінний графік роботи передбачені пунктом 4.17 колективного договору (а.с. 204-230 т.1). Разом з тим актом від 20 липня 2021 року зафіксовано його відмову ознайомитись із колективним договором на 2021-2025 та правилами внутрішнього трудового розпорядку ( а.с. 41-43 т.2).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив із того, що позивача було звільнено із дотриманням вимог трудового законодавства, а роботодавцем виконано вимоги статті 29 КЗпП щодо ознайомення працівника з графіком роботи, з яким позивач не погодився.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про дотримання роботодавцем процедури звільнення працівника.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що при звільненні з роботи позивача відповідачем були дотримані вищенаведені норми трудового законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 01 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.
Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський
Судді: І.В. Бойчук
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2022 року.
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2022 |
Оприлюднено | 16.02.2022 |
Номер документу | 103235106 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Кіндратишин Л. Р.
Цивільне
Івано-Франківський апеляційний суд
Девляшевський В. А.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Кіндратишин Л. Р.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Кіндратишин Л. Р.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Кіндратишин Л. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні