Постанова

від 27.01.2022 по справі 914/3293/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. Справа №914/3293/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Скрипчук О.С.

суддів Марка Р.І.

Матущака О.І.

секретар судового засідання Кіра М.С.

розглянувши апеляційні скарги заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону за № 1899вих-21 від 02.09.2021 (вх. № 01-05/2996/21 від 03.09.2021),

Концерну радіомовлення радіозв`язку та телебачення № 515 від 03.09.2021 (вх. № 01-05/3015/21 від 06.09.2021)

та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України б/н і дати (вх. № 01-05/3017/21 від 06.09.2021)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.2021 (повний текст рішення складено 13.08.2021, м. Львів, суддя Р.А. Кидисюк)

у справі № 914/3293/20

за позовом: заступника військового прокурора Львівського гарнізону, м. Львів, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, м. Київ

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Концерну радіомовлення радіозв`язку та телебачення, м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької церкви, м. Львів

про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 6503 від 04.09.2020, скасування державної реєстрації права комунальної власності та права постійного користування на земельну ділянку площею 2,1382 га, розташовану за адресою: м. Львів, пл. Св.Юра,

за участю представників сторін:

прокурор: Бучко Р.В.

від позивача: не з`явився.;

від відповідача: Коржевич У.Ф.

від третьої особи-1 з боку позивача: Дуда І.П.

від третьої особи-2 з боку відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ

Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівської міської ради про:

- визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 6503 від 04.09.2020 Про затвердження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на пл. Святого Юра,5 ;

- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Бацик М.Г. від 10.09.2020 (реєстраційний номер 38201773) про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 2,1382 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Св. Юра, 5, за Львівською міською радою;

- визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Бацик М.Г. від 10.09.2020 (реєстраційний номер 3801876) про реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку площею 2,1382 га., що знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Св. Юра, 5, за Курією Львівської Архиєпархії Української греко-Католицької Церкви України.

Позов обґрунтований тим, що ухвала Львівської міської ради №6503 від 04 вересня 2020 року Про затвердження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на пл.Святого Юра, 5 , прийнята з перевищенням повноважень, оскільки спірна земельна ділянка перебуває у держаній власності, а відтак, право розпоряджатися нею належить виключно - Львівській обласній державній адміністрації.

Рішенням Господарського суду Львівської області віл 03.08.2021 в позові заступника військового прокурора Львівського гарнізону, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради є власником спірної ділянки.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заступник керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що на підставі рішення звуженого засідання виконкому Львівської міськради депутатів трудящих № 31/246 від 06.04.1951, будівлі та земельна ділянка саду церкви св.Юра площею 1,9 га, надані Львівському обласному управлінню та перебувають у державній власності та віданні Концерну РРТ, який належить до державних підприємств та входить у сферу управління Адміністрації Держспецзв`язку.

Також, прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що Львівська міська рада не мала права приймати оскаржувану ухвалу без відповідної згоди та без рішення Адміністрації Держспецзв`язку та Концерну РРТ на вилучення з користування у Львівської філії Концерну РРТ, спірної земельної ділянки.

Крім цього, не погоджуючись з даним рішенням суду Концерн радіомовлення радіозв`язку та телебачення подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.2021 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд позбавив позивача та третю особу права довести підставність своїх вимог, оскільки відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи та не надав можливості надати висновок експерта за результатами експертизи, яка була замовлена третьою особою.

Водночас, апелянт зазначає, що на підставі рішення звуженого засідання виконкому Львівської міськради депутатів трудящих № 31/246 від 06.04.1951 Львівський радіотелевізійний передавальний центр має право користування земельною ділянкою державної форми власності площею 1,9 га. Спірна земельна ділянка сформована за рахунок земельної ділянки площею 1,9 га, що перебуває у користуванні Львівської філії Концерну РРТ, за яку щорічно сплачується земельний податок.

Також, апелянт зазначає, що Акт обстеження від 04.02.2021 є неналежним доказом у справі.

Апелянт стверджує, що вирішення питання щодо вилучення спірної земельної ділянки у позивача чи передання її у постійне користування третім особам, належить до компетенції Львівської обласної державної адміністрації. Львівська міська рада не мала права приймати оскаржувану ухвалу без відповідної згоди та без рішення Адміністрації Держспецзв`язку та Концерну РРТ на вилучення з користування у Львівської філії Концерну РРТ спірної земельної ділянки.

Також, не погоджуючись з рішенням суду Адміністрація Держспецзв`язку подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що Львівський радіотелевізійний передавальний центр має право користуватися земельною ділянкою державної форми власності площею 1,9 га. на підставі рішення звуженого засідання виконкому Львівської міськради депутатів трудящих № 31/246 від 06.04.1951

Апелянт посилається на правові позиції викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі № 372/5635/13, Верховним Судом у постановах від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 та від 10.10.2019 у справі № 916/2135/16, а саме де зазначено, що відсутність правовстановлюючих документів на землекористування не є підставою для втрати особою права користування земельною ділянкою.

Також, апелянт посилається на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 № 372/5635/13, де зазначено, що набуття особою права користування земельною ділянкою на підставі рішень, які не скасовані, не позбавляє цю особу права користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, яке зберігається до його належного переоформлення.

Львівська міська рада подала відзив на апеляційні скарги б/н і дати (вх. № 01-04/6785/21 від 30.09.2021, в якій просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.2021 залишити без змін.

Відзив на апеляційні скарги мотивований тим, що апеляційні скарги є необґрунтованими та висновків місцевого господарського суду не спростовують.

Представником Концерну радіомовлення радіозв`язку та телебачення було подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи таких документів: копії листа Сумського відділення ННЦ ІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса ННЦ Міністерства юстиції України від 30.12.2021 № 1343/3018-3021; копії висновку експерта Сумського відділення Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф М.С. Бокаріуса ННЦ Міністерства юстиції України від 30.12.2021.

Представник Концерну радіомовлення радіозв`язку та телебачення зазначив, що зазначені документи ним не могли бути подані до суду першої інстанції, оскільки створені після винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Подані представником Концерну радіомовлення радіозв`язку та телебачення до суду апеляційної інстанції докази (документи) виникли після винесення оскаржуваного рішення. За таких обставин, є новими доказами, які виникли після розгляду справи і на результати перегляду рішення не впливають. А відтак, враховуючи те, що зазначені документи були поданий через канцелярію суду, останні долучаються до матеріалів справи, однак, судом не надається їм правова оцінка.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне .

04.09.2020 року Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 6503 Про затвердження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на пл. Святого Юра, 5 .

Зазначена ухвала була прийнята на підставі звернення Курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької Церкви від 14.08.2020 № 20 ЛВ 1042 (зареєстроване у Львівській міській раді 14.08.2020 за № 2-14046-001), проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з рахуванням Ухвал міської ради від 05.03.2009 № 2460 Про погодження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на пл. Святого Юра, 5 та від 09.02.2017 № 1476 Про затвердження детального плану реновації території Святоюрської гори з реконструкцією площі Святого Юра, впорядкування Митрополичих садів та пропозиціями щодо визначення місць розташування пам`ятника Митрополиту Андрею (варіант Б) .

Ухвалою затверджено Курії Львівської Архиєпархії Української греко-католицької Церкви проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 2,1382 га з обмеженнями без права капітального будівництва та огородження на пл.Святого Юра, 5 (кадастровий номер 4610136600:04:005:0016) у постійне користування для обслуговування пам`ятки архітектури національного значення - комплексу Собору Святого Юра (охоронний №376) і влаштування парково-рекреаційної зони загального користування у межах території, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО (код КВЦПЗ 07.01 - для будівництва та обслуговування обєктів рекреаційного призначення) для обслуговування нижніх Митрополичих садів та прилеглої території комплексу собору Святого Юра і влаштування парково-рекреаційної зони загального користування у межах території, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО за рахунок земель рекреаційного призначення, перевівши їх із земель, що не надані у власність або користування.

Прокурор звертаючись до суду першої інстанції зазначає, що рішенням звуженого засідання виконкому Львівської міськради депутатів трудящих № 31/246 від 06 квітня 1951 року вирішено закріпити за Львівським обласним управлінням зв`язку земельну ділянку та будівлі для розміщення пункту місцевого радіозахисту по вул. Міцкевича, пл. 1,9 га. в тому числі присадибу по вул. Міцкевича, 28 і будинком, який займає бібліотека Залізничного району і жилий дім у якому проживає дві сім`ї гр. гр. Маєвського та Шелест.

Прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка, відносилась до об`єктів права державної власності та з проголошенням незалежності України її правовий статус не змінився.

Прокурор зазначає, що факт користування Львівським обласним радіотелевізійним передавальним центром спірною земельною ділянкою підтверджується Довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель і розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, наданою Відділом держземагенства у м. Львові від 07 квітня 2014 року №40/01-15/1253.

Окрім цього, відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у м. Львові № 19-1323-0.2-6863/9-16АП від 08.09.2016 земельна ділянка площею 2,516 га на вул. Листопадового Чину, 28 у м Львові зареєстрована за Львівським обласним радіотелевізійним передавальним центром (згідно списку землекористувачів та землевласників Залізничного району м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 51 від 06.02,1998 Про інвентаризацію земель міста Львова та Державних актів на право власності на земельні ділянки по вул. Листопадового Чину, 28).

Відтак, на думку прокурора, Концерн РРТ Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, будучи правонаступником Львівського обласного управлінням зв`язку є землекористувачем земельної ділянки площею 1,9 га по вул. Листопадового Чину, 28 у м. Львові починаючи з 1951 року і по сьогоднішній день.

Окрім цього прокурор зазначає, що 22 березня 1994 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видано Львівському обласному радіотелевізійному передавальному центру реєстраційне посвідчення № 402 про реєстрацію права власності на службове приміщення, житловий будинок та трансформаторну підстанцію на вул. Листопадового Чину, 28 у м. Львові.

01 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалка Р.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за Адміністрацією державної служби спеціального зв`язку та захисту України на об`єкти нерухомого майна - будівлю трансформаторної підстанції ТП 370 пл. 36.7 кв.м. (ідентифікаційний номер: 32152690) та технічний будинок радіостанції площею 429,8 кв.м. (індексний номер 32152235), що знаходяться за адресою м.Львів, вул. Листопадового Чину, 28.

Прокурор зазначає, що згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності у державній власності залишаються - розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Пунктом а ч. 1 статті 17 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст.149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Прокурор зазначає, що оскільки спірна земельна ділянка перебуває у державній власності та на ній розташовані об`єкти, які зареєстровані на праві власності за позивачем, то вирішення питання щодо її вилучення чи передання у постійне користування третім особам, належить до компетенції Львівської обласної державної адміністрації, а не Львівської міської ради. Разом з тим, Львівська міська рада ухвалою від 05 березня 2009 року № 2460 Про погодження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на пл. Святого Юра надала Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на пл. Святого Юра, 5 у постійне користування для обслуговування нижніх Митрополичих садів та прилеглої території комплексу Собору Святого Юра і влаштування парково-рекреаційної зони загального користування у межах території, що знаходиться під охороною ЮНЕСКО, за рахунок земель, що надані у власність або користування пл. 2,1464 га без права капітального будівництва.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка за кадастровим номером 4610136600:04:005:0016 зареєстрована на праві комунальної власності за Львівською міською радою (номер запису про право власності/довірчої власності 38201773 від 10 вересня 2020 року), в свою чергу право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано за Курією Львівської Архиєпархії УГКЦ (номер запису про право власності 38201876 від 10 вересня 2020 року).

Прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради порушила права та інтереси держави в особі Адміністрації державного спеціального зв`язку та захисту інформації та Концерну РРТ.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

У статті 4 Господарського процесуального кодексу України закріплено право на звернення до господарського суду. Зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Водночас у силу пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тобто прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Адміністрації Держспецзв`язку є не здійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави у даних спірних відносинах, зокрема, не подання відповідного позову до суду.

Військовою прокуратурою Львівського гарнізону 13 жовтня 2020 року було скеровано лист за вих. № 33-2483вих-20 Директору Львівської Філії Концерну РРТ, в якому зазначено про обставини надання у постійне користування Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ спірної земельної ділянки площею 2,1382га, що розташована за адресою пл. Святого Юра, 5 м. Львів, у якому, зокрема, запропоновано вжити заходів щодо захисту порушених інтересів держави.

У подальшому, 4 листопада 2020 року військова прокуратура Львівського гарнізону звернулася з аналогічним листом до Адміністрації Держспецзв`язку, проте Адміністрацією Держспецзв`язку не вжито дієвих заходів на захист порушених майнових інтересів держави, в тому числі щодо оскарження ухвали Львівської міської ради №6503 від 04 вересня 2020 року Про затвердження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на пл. Святого Юра, 5 до суду, що свідчить про бездіяльність позивача при здійсненні захисту інтересів держави.

02 грудня 2020 року військовою прокуратурою Львівського гарнізону скеровано лист до Адміністрації Держспецзв`язку, у якому повідомлено про намір прокуратури звернутися з відповідним позовом на захист інтересів держави у вказаних спірних відносинах.

Позов подано до суду у даній справі 11.12.2020.

Відтак, прокурором було дотримано порядок передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України , державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв`язку, Національної системи конфіденційного зв`язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв`язку спеціального призначення, урядового фельд`єгерського зв`язку, а також інших завдань відповідно до закону.

Згідно п.п.1, 5 Указу Президента України Про систему центральних органів виконавчої влади №1572/99 від 15.12.1999, ст.2, ч.1 ст.3, ч.3 ст.22 Закону України Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України , п.1 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №411 від 03.09.2014, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації, кіберзахисту телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України майно, що належить Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, є державною власністю та закріплюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв`язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, за територіальними органами, територіальними підрозділами, Головним управлінням урядового фельд`єгерського зв`язку, закладами, установами та організаціями Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на праві оперативного управління. Адміністрація Держспецзв`язку здійснює функції з управління об`єктами державної власності.

Отже, Адміністрація Держспецзв`язку є уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави у даних спірних відносинах.

Зокрема, ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають, зокрема:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно пп. а , б п. 4 у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, законодавством чітко передбачені виключні ознаки, що надають землям статусу державної та комунальної форми власності.

Судом встановлено, що прокурором та позивачем не долучено до матеріалів справи доказів того, що саме в межах земельної ділянки площею 2,1382 га (кадастровий номер 4610136600:04:005:0016) знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на праві власності.

З матеріалів справи вбачається, що 04.02.2021 спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради за участю представників управління земельних ресурсів департаменту містобудування, управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, управління правової роботи юридичного департаменту, Галицької районної адміністрації в присутності представників Курії УГКЦ, Держспецзв`язку, Концерну РРТ, військової прокуратури Львівського гарнізону проведено обстеження земельної ділянки на пл. Святого Юра, 5 у м. Львові та складено Акт обстеження від 04.02.2021 № 11 у двох примірниках. Під час обстеження земельної ділянки №1 площею 2,1382 га (кадастровий номер 4610136600:04:005:0016) встановлено, що в межах цієї земельної ділянки відсутні технічний будинок радіостанції загальною площею 429,8 кв. м. та будинок трансформаторної підстанції ТП 370 загальною площею 36,7 кв. м., які зареєстровані у реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності за Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Зазначені об`єкти зареєстровані у реєстрі речових прав на нерухоме майно за №1071798346101 (технічний будинок радіостанції загальною площею 429,8 кв. м.) та за №1071817946101 (будинок трансформаторної підстанції ТП 370 загальною площею 36,7кв.м.) та згідно даних реєстру знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 28.

Посилання апелянтів на те, що Акт обстеження від 04.02.2021 є неналежним доказом у справі, судом оцінюються критично.

З плану-схеми земельної ділянки за адресою м. Львів, пл. Святого Юра, 5, вбачається, що вищезгадані об`єкти знаходяться поза межами земельної ділянки, що надана у користування Курії Львівської Архиєпарії УГКЦ. Натомість, розташовані на несформованій та не наданій у користування третім особам земельній ділянці, що межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136600:04:005:0016.

Щодо тверджень апелянтів про те, що Концерн радіомовлення радіозв`язку та телебачення є законним користувачем частини спірної земельної ділянки на підставі рішення звуженого засідання виконкому Львівської міськради депутатів трудящих № 31/246 від 06.04.1951, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.

Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

З вищезазначеного вбачається, що належними та допустимими письмовими доказами у справі є, зокрема, копії документів, які виготовлені з оригіналів документів.

В матеріалах справи містяться дві копії рішення звуженого засідання виконкому Львівської міськради депутатів трудящих № 31/246 від 06.04.1951, які виготовлені з копій, а не з оригіналу документа. Адже, примірник документа, з якого виготовили копії, містить відмітку: вірно: офіцер відділу Львівського воєнкомату - майор Герасимов .

За таких обставин, копії рішення звуженого засідання виконкому Львівської міськради депутатів трудящих № 31/246 від 06.04.1951, які містяться у матеріалах справи не є належними доказами у справі.

У статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, а також законами України.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Оскаржувана ухвала від 04.09.2020 № 6503 Про затвердження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на пл. Святого Юра, 5 була прийнята з рахуванням Ухвал міської ради від 05.03.2009 № 2460 Про погодження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на пл. Святого Юра, 5 та від 09.02.2017 № 1476 Про затвердження детального плану реновації території Святоюрської гори з реконструкцією площі Святого Юра, впорядкування Митрополичих садів та пропозиціями щодо визначення місць розташування пам`ятника Митрополиту Андрею (варіант Б) .

Ухвали міської ради від 05.03.2009 № 2460 Про погодження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на пл. Святого Юра, 5 та від 09.02.2017 № 1476 Про затвердження детального плану реновації території Святоюрської гори з реконструкцією площі Святого Юра, впорядкування Митрополичих садів та пропозиціями щодо визначення місць розташування пам`ятника Митрополиту Андрею (варіант Б) є чинними та у судовому порядку не оскаржувалися.

Враховуючи вищенаведене та те, що прокурором та позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що на час прийняття Львівською міською радою спірної Ухвали № 6503 від 04.09.2020 Про затвердження Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на пл. Святого Юра, 5 на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136600:04:005:0016 площею 2,1382 га знаходилися об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві власності за Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, відтак, позовні вимоги у даній справі не підлягають до задоволення.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 03.08.2021 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянтів в порядку ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційних скарг заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, Концерну радіомовлення радіозв`язку та телебачення та Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. відмовити.

Рішення Господарського суду Господарського суду Львівської області від 08.03.2021 у справі № 914/3293/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20- ти днів відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

Суддя О.І. Матущак

Суддя Р.І. Марко