Постанова

від 18.01.2022 по справі 925/395/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2022 р. Справа№ 925/395/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 18.01.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Калаур"

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 13.09.2021 (повний текст складено 20.09.2021)

у справі №925/395/18 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Жашківської міської ради Черкаської області

до Фермерського господарства "Калаур"

про витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Уманської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з позовом до Фермерського господарства "Калаур" про витребування із незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області земельних ділянок, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0560 площею 4,9314 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0512 площею 5,4751 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0046 площею 8,1201 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0645 площею 1,5110 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0644 площею 2,0000 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0646 площею 2,0000 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0647 площею 2,0000 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0643 площею 2,0000 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0588 площею 13,1755 га.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на незаконне користування спірними земельними ділянками Фермерським господарством "Калаур", як суборендарем, з огляду на визнання в судовому порядку недійсним основного договору оренди, що суперечить положенням ст. 8 Закону України "Про оренду землі", у відповідності до якої у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Обґрунтовуючи підстави представництва держави, прокурор посилався на зволікання уповноваженого органу (на час звернення з позовом), а саме Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, що мав право брати участь у спірних правовідносинах з метою представництва інтересів держави щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності із чужого незаконного володіння.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2019 позивача у даній справі - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області замінено на його правонаступника - Бузівську сільську раду Жашківського району.

Ухвалою від 13.04.2021 замінено позивача у справі Бузівську сільську раду Жашківського району на його правонаступника Жашківську міську раду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.05.2021 клопотання Фермерського господарства "Калаур" про закриття провадження у справі задоволено частково; закрито провадження у справі №925/395/18 в частині витребування із незаконного володіння відповідача земельних ділянок:

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0643 площею 2,0000 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0644 площею 2,0000 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0645 площею 1,5110 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0646 площею 2,0000 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0046 площею 8,1201 га;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0647 площею 2,0000 га.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.09.2021 у справі №925/395/18 позовні вимоги задоволено. Витребувано з незаконного володіння Фермерського господарства "Калаур" на користь держави в особі Жашківської міської ради Черкаської області земельні ділянки: за кадастровим номером 7120982400:02:001:0560 площею 4,9314 га; за кадастровим номером 7120982400:02:001:0512 площею 5,4751 га; за кадастровим номером 7120982400:02:001:0588 площею 13,1755 га. Стягнуто з Фермерського господарства "Калаур" на користь Черкаської обласної прокуратури 8.370,25 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відносини між позивачем та відповідачем після припинення договору оренди землі від 30.08.2013, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , слід розцінювати як відносини з використання земельних ділянок, що не ґрунтуються на вимогах закону, договору та не врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України; отже, з часу припинення основного договору оренди від 30.08.2013 вважається припиненим і договір суборенди від 07.07.2015, укладений між Фермерським господарством "Калаур" та ОСОБА_1 .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Фермерське господарство "Калаур" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду від 13.09.2021 у справі №925/395/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі №925/395/18 в частині витребування земельних ділянок за кадастровим номером 7120982400:02:001:0560 площею 4,9314 га; за кадастровим номером 7120982400:02:001:0512 площею 5,4751 га; за кадастровим номером 7120982400:02:001:0588 площею 13,1755 га.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права та процесуального права. При цьому, апелянт стверджує, що місцевий господарський суд допустив вихід за межі позовних вимог та самостійно обрав предмет позову - витребував земельні ділянки на користь держави в особі Жашківської міської ради, тоді як прокурор просив витребувати земельні ділянки на користь Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Крім того, апелянт зазначає, що приєднавши до матеріалів справи витяги з Реєстру речових прав на спірні земельні ділянки, судом порушено принцип диспозитивності та надано перевагу позивачу. Також в апеляційній скарзі викладено заперечення на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.05.2021 у справі №925/395/18 в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, які зводяться до того, що на час виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за результатами розгляду відповідного клопотання між Жашківською міською радою та ФГ "Калаур" був відсутній предмет спору, оскільки згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 7120982400:02:001:0560, 7120982400:02:001:0512, 7120982400:02:001:0588 було зареєстровано за Жашківською міською радою 06.05.2021, а тому, на думку відповідача, провадження у справі №925/395/18 підлягало закриттю повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Калаур" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2021 у справі №925/395/18; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу заступник керівника Уманської окружної прокуратури просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судове засідання апеляційної інстанції 18.01.2022 представники позивача та відповідача не з`явились.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 18.01.2022 представник прокуратури заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

30.08.2013 між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі загальною площею 41,2131 га (кадастрові номери 7120982400:02:001:0560 ділянка площею 4,9314 га, 7120982400:02:001:0512 ділянка площею 5,4751 га, 7120982400:02:001:0046 ділянка площею 8,1201 га, 120982400:02:001:0563 ділянка площею 9,5110 га, 7120982400:02:001:0588 ділянка площею 13,1755 га), які на момент підписання договору були розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Зеленорізької сільської ради Жашківського району Черкаської області.

01.03.2014 між ОСОБА_1 та ФГ "Зерно Життя" було укладено договір суборенди спірних земельних ділянок.

28.10.2014 прокурором Жашківського району заявлено позов в інтересах держави в особі Головного управління Дерземагентства у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі, розірвання договору оренди землі від 30.08.2014 та повернення землі.

Рішенням Жашківського районного суду від 12.02.2015 у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12.03.2015 частково задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області, рішення Жашківського районного суду від 12.02.2015 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості орендної плати скасовано, провадження у справі закрито. У частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі та повернення предмету оренди рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ 21.10.2015 касаційну скаргу прокуратури області задоволено частково, рішення та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12.03.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами повторного розгляду цивільної справи рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 26.11.2015 апеляційну скаргу заступника прокурора задоволено та ухвалено у даній справі нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Держземагентства у Черкаській області 3823054 грн, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 30.08.2013 між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держземагентства у Черкаській області земельні ділянки в адміністративних межах Зеленорізької сільської ради загальною площею 41,2131 га.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.02.2016 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 26.11.2015 відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.

На виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 26.11.2015 (№ 22ц/793/2879/15) приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В.П. 15.10.2016 внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та припинено речові права, а саме договір оренди земельних ділянок між ОСОБА_1 та ГУ Держземагентства в Черкаській області площами 5,4751 га, 13,1755 га, 9,5110 га, 8,1201 га, 4,9314 га. Сторонами договору 08.07.2016 підписані акти приймання-передачі земельних ділянок площами 5,4751 га, 13,1755 га, 9,5110 га, 8,1201 га, 4,9314 га, що свідчить про фактичну передачу державі об`єкта оренди в особі ГУ Держземагентства в Черкаській області.

Разом з тим, за результатами моніторингу реєстру Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Уманською місцевою прокуратурою встановлено, що спірна земля використовується ФГ "Калаур" на праві суборенди з 07.07.2015.

04.07.2015 припинено право суборенди ФГ "Зерно Життя".

07.07.2015 між ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Калаур" укладено договір суборенди, відповідно до п.1.1. якого ОСОБА_1 як орендар на підставі договору оренди землі від 03.08.2013 надав в суборенду спірні земельні ділянки відповідачу у справі.

Згідно п. 13.2. договору суборенди дія договору припиняється, зокрема, в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, відповідно до п. 15.2. договору суборенди нотаріусом роз`яснено сторонам положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів оренди, підстав та наслідків визнання їх недійсними, зміст ст. ст. 203, 759-786, 792 Цивільного кодексу України.

Предметом позову у даній справі є витребування з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Жашківської міської ради Черкаської області земельних ділянок, а саме:

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0560 площею 4,9314 га ;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0512 площею 5,4751 га ;

- за кадастровим номером 7120982400:02:001:0588 площею 13,1755 га.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи у даній справі у зв`язку із змінами у законодавстві та переходом права власності на спірні земельні ділянки неодноразово було здійснено заміну позивача у вказаній справі у порядку процесуального правонаступництва.

Так, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2019 позивача у даній справі - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області замінено на його правонаступника - Бузівську сільську раду Жашківського району.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що судами попередніх інстанцій у даній справі, що переглядається, на підставі власної оцінки доказів встановлено, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад від 31.01.2018 №60-р, Головним управлінням 05.06.2018 видано наказ №23-2195/14-18-СГ, відповідно до якого право власності на всі земельні ділянки, які є предметом спору, передано Бузівській сільській раді Жашківського району; 08.08.2018 внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, 12.06.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження адміністративних громад областей.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №728-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області" Жашківською міською радою прийнято рішення "Про реорганізацію Бузівської сільської ради шляхом приєднання до Жашківської міської ради" № 1-11/IX.

У зв`язку із прийняттям 09.11.2020 міською радою рішення № 1-11/IX, до господарського суду Черкаської області надійшло клопотання від Жашківської міської ради про повторну заміну позивача у порядку процесуального правонаступництва з Бузівської сільської ради на Жашківську міську раду.

Вказане клопотання обґрунтоване фактичним переходом до Жашківської міської ради всіх майнових прав та обов`язків, у тому числі на активи та пасиви Бузівської сільської ради та її виконавчого комітету.

Рішенням від 09.11.2020 № 1-11/IX "Про реорганізацію Бузівської сільської ради шляхом приєднання до Жашківської міської ради" відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Цивільного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 728-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області", на підставі рішень Жашківської міської ради від 09.11.2020 № 1-1/IX "Про підсумки виборів депутатів Жашківської міської ради дев`ятого скликання, початок їх повноважень" та № 1-2/ІХ "Про інформацію Жашківської міської виборчої комісії Уманського району Черкаської області про результати виборів міського голови", Жашківська міська рада вирішила розпочати процедуру реорганізації юридичної особи - Бузівської сільської ради (ЄДРПОУ 35753436) та виконавчого комітету Бузівської сільської ради (ЄДРПОУ 04408643), розташованих за адресою: с. Бузівка, Жашківського району, Черкаської області, шляхом приєднання до Жашківської міської ради (ЄДРПОУ 36000377) та виконавчого комітету Жашківської міської ради (ЄДРПОУ 04060826), розташованих за адресою: вул. Захисників України, 17 м. Жашків, Жашківського району, Черкаської області. Жашківську міську раду вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Бузівської сільської ради та її виконавчого комітету.

Окрім цього, згідно з актом приймання-передачі від 10.12.2020 земельні ділянки комунальної форми власності Бузівської сільської ради, в тому числі спірні, передані до комунальної власності Жашківської міської ради.

Відповідно до ст. 8-3 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" повноваження сільської ради, її виконавчого комітету та сільського голови територіальної громади, що приєдналася до міської об`єднаної територіальної громади, припиняються з дня набрання чинності рішенням міської ради об`єднаної територіальної громади про добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади. Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади.

Правову позицію щодо правонаступництва викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 804/958/17.

Публічне правонаступництво органів державної влади, органів місцевого самоврядування є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому.

При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, учасником яких є державний орган, що здійснює функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю публічного правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною.

Отже, коли відбувається правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Фактичним часом переходу адміністративної компетенції від Бузівської сільської ради до Жашківської міської ради є прийняття 09.11.2020 рішення про приєднання до неї Бузівської сільської ради та визнання її правонаступником майнових прав та обов`язків (п.п. 1, 2 рішення № 1-11/ІХ).

Таким чином, з 09.11.2020 Жашківська міська рада є правонаступником Бузівської сільської ради у сферах діяльності, а сільська рада втратила повноваження органу місцевого самоврядування, оскільки таке повноваження перейшло до Жашківської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 замінено позивача у справі Бузівську сільську раду Жашківського району на його правонаступника - Жашківську міську раду.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06.05.2021 Жашківською міською радою зареєстровано право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами 7120982400:02:001:0588, 7120982400:02:001:0560, 7120982400:02:001:0512 (том 4, а.с. 60-62).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про витребування із незаконного володіння відповідача земельних ділянок за кадастровими номерами 7120982400:02:001:0560, 7120982400:02:001:0512, 7120982400:02:001:0588.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

При цьому, за змістом ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. ст. 31, 34 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється на підставі рішення суду. У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Аналогічні положення містяться в ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як встановлено вище, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 26.11.2015 у справі № 22ц/793/2879/15, зокрема, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 30.08.2013 між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держземагентства у Черкаській області земельні ділянки.

Зазначене рішення не скасовано та набрало законної сили. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.02.2016 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 26.11.2015 відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт визнання договору оренди спірних земельних ділянок від 30.03.2013, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області (на момент подання позову квітень 2018 року позивач) та ОСОБА_1 , має преюдиційне значення для розгляду даної справи, а тому ці факти повторного доведення не потребують.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Таким чином, договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі втрати чинності договором оренди припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передання його в суборенду. Відтак, договір суборенди припиняється одночасно з припиненням договору оренди, незалежно від підстав його припинення. Дія договору суборенди поза межами договору оренди суперечить природі договору суборенди.

Аналогічний правовий висновок викладений Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду у постанові від 16.03.2018 у справі № 910/17082/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, у зв`язку з тим, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 26.11.2015 у справі № 22ц/793/2879/15 було розірвано договір оренди землі від 30.08.2013, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Черкаській області та ОСОБА_1 , зобов`язання сторін за цим договором припинилися, а відтак і припиняється одночасно договір суборенди, який обумовлював право орендаря здавати відповідачу в суборенду спірні земельні ділянки.

Отже, з часу припинення основного договору оренди від 30.08.2013 вважається припиненим і договір суборенди від 07.07.2015, укладений між Фермерським господарством "Калаур" та ОСОБА_1 .

Вищевикладені обставини вказують на те, що відносини між позивачем та відповідачем після припинення основного договору оренди слід розцінювати як відносини з використання земельних ділянок, що не ґрунтуються на вимогах закону, договору та не врегульовано Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про витребування з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Жашківської міської ради Черкаської області земельних ділянок, а саме: за кадастровим номером 7120982400:02:001:0560 площею 4,9314 га, за кадастровим номером 7120982400:02:001:0512 площею 5,4751 га, за кадастровим номером 7120982400:02:001:0588 площею 13,1755 га, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2021 у справі №925/395/18 відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Калаур" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.09.2021 у справі №925/395/18 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи №925/395/18 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11.02.2022 після виходу з лікарняного судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир