Постанова

від 27.01.2022 по справі 911/2609/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. Справа№ 911/2609/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 27.01.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 (повний текст рішення підписано 08.04.2021)

у справі №911/2609/20 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Київської обласної ради

до 1) Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області

2) Комунального підприємства Керуюча компанія Чабани Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Велкомінвест

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Комунальне підприємство Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Державний реєстратор Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області

про визнання протиправними та скасування рішень, а також витребування майна.

В С Т А Н О В И В :

Київська обласна рада звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, після зміни найменування - Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області (далі - відповідач-1), Комунального підприємства Чабанівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, після зміни найменування - Комунальне підприємство Керуюча компанія Чабани Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю Велкомінвест (далі - відповідач-3, ТОВ Велкомінвест ) про визнання протиправним та скасування рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 1974 від 05.06.2019 р. (та як наслідок скасувати рішення державного реєстратора № 31992449 від 10.06.2019 р.), № 2305 від 22.11.2019 р. (та як наслідок скасувати рішення державного реєстратора № 36129508 від 27.03.2020 р.) та витребування від Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Київської обласної ради нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-Г (вул. Машинобудівників 6-К).

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що нежитлове приміщення бойлерної, яке знаходиться та зареєстровано за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-Г, є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та закріплені на праві господарського відання за Комунальним підприємством Києво- Святошинська тепломережа Київської обласної ради. При цьому, Київська обласна рада, не вчиняла жодних дій щодо передачі даного нерухомого майна в державну, комунальну чи приватну власність, у зв`язку з чим Чабанівська селищна рада не наділена повноваженнями щодо розпорядження спірним об`єктом нерухомості.

Заперечуючи проти позову, як Чабанівська селищна рада, так і КП Керуюча компанія Чабани у своїх відзивах зазначили, що позивачем не підтверджено наявність у позивача чи КП Києво-Святошинська тепломережа прав володіння, користування чи розпорядження щодо об`єкту. Також адреса вказаного об`єкта та площа є різними та не співпадають із об`єктом щодо якого позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення, а також витребувати майно - нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд, 6-К. Крім того, в наданих позивачем документах відсутні будь-які ознаки, які ідентифікують відповідне майно.

Відповідачі зазначають, що в копії інвентаризаційної справи №410, яку надано позивачем відсутні ряд додатків з яких і складається сама справа, в тому числі відсутня довідка про належність об`єкту (власника) з посиланням на найменування правовстановлюючого документу та плану земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу), що не дає можливість стверджувати, що позивач чи КП Києво-Святошинська тепломережа мають відповідні права, про які стверджує позивач, на об`єкт.

Позов пред`явлено до Чабанівської селищної ради та КП Керуюча компанія Чабани , які не є власниками нежитлового приміщення громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 80,7 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-К, а сам об`єкт переданий у власність ТОВ Велкомінвест за результатами аукціону https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-08-19-000093-3, статус аукціону - завершено (опубліковано договір), а отже право власності за Чабанівською селищною радою та право господарського відання за КП Керуюча компанія Чабани було припинено.

В позовній заяві позивач не зазначає в чому саме дії реєстратора є протиправними і чому підлягають скасуванню.

КП Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради у своїх письмових поясненнях зазначає, що комунальне підприємство є балансоутримувачем котельні, телпових мереж та єдиним надавачем послуг з централізованого опалення на території смт. Чабани. Виробництво, постачання та транспортування теплової енергії всім споживачам теплової енергії в смт. Чабани здійснюється від єдиної в смт. Чабани котельні, що знаходиться за адресою смт. Чабани, вул. Машинобудівників 7А.

Оскільки власником КП Києво-Святошинська тепломережа КОР є Київська обласна рада, то все майно, що перебуває на балансі (господарському віданні підприємства) є власністю позивача.

На думку третьої особи, Чабанівська селищна рада грубо порушила майнові права позивача, оскільки, здійснивши незаконні реєстраційні дії по присвоєнню приміщенню бойлерної фактично розташованої за адресою смт. Чабани, вул. Машинобудівників 6Г, нової адреси Машинобудівників 6К, незаконно заволоділа нерухомим майном позивача та почала здійснювати дії по розпорядженню даним майном.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська обласна рада звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 у справі №911/2609/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку позивача, рішення суду про відмову у задоволення позову прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2021 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Чорногуз М.Г., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2021 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2609/20. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 до надходження матеріалів справи №911/2609/20.

31.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2609/20.

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. 04.06.2021 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.06.2021 у справі №911/2609/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Чорногуз М.Г., ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2021 апеляційну скаргу Київської обласної ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 у справі № 911/2609/20 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

29.06.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної ради надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021, справу призначено до розгляду на 02.09.2021.

У відзивах на апеляційну скаргу, Чабанівська селищна рада Фастівського району Київської області та КП Керуюча компанія Чабани заперечили проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі позивача, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях, а рішення місцевого господарського суду від 17.03.2021 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, відповідачі просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 за клопотанням Київської обласної ради та Комунального підприємства Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради розгляд справи відкладено на 07.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 розгляд справи відкладено на 18.11.2021.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.11.2021 у справі №911/2609/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2021 прийнято справу №911/2609/20 за апеляційною скаргою Київської обласної ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Чорногуз М.Г.

18.11.2021 розгляд справи відкладено на 27.01.2022.

У судове засідання 27.01.2022 з`явилися представники Київської обласної ради та КП Керуюча компанія Чабани Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області.

Представники Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, ТОВ Велкомінвест , КП Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради та Державного реєстратора Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, сторони повідомлялися належним чином. Про причини неявки у судове засідання не повідомили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представників що не з`явились у судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Представник Київської обласної ради у судових засіданнях надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник КП Керуюча компанія Чабани Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області у судових засіданнях також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, 20 серпня 2020 року Київській обласній раді стало відомо про розміщення на офіційному сайті Prozorro інформаційного повідомлення про проведення електронного аукціону об`єкта малої приватизації Чабанівської селищної ради: нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 20.08.2020 №220991077 встановлено, що 10 червня 2019 року на підставі рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 1974 від 05.06.2019, довідки Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 47-06-1921 від 18.04.2019 та довідки № 02-20/887 від 07.06.2019 зареєстровано право власності Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1851808632224).

Об`єктом нерухомого майна є нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К.

18 жовтня 2019 року на підставі рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки № 2259 від 16.10.2019 зареєстровано право власності Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області на земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1943972532224), за кадастровим номером 3222457400:01:003:5068, загальною площею 0,045, за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К.

27 березня 2020 року на підставі рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області № 2305 від 22.11.2019 та акту приймання-передачі від 26.11.2019, за Комунальним підприємством Чабанівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано право господарського відання на нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м., 1986 року будівництва, що знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К.

19 серпня 2020 року на офіційному сайті Prozorro розміщено інформаційне повідомлення про проведення електронного аукціону об`єкта малої приватизації Чабанівської селищної ради: нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв. м., яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К.

Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач вважає, що вищевказані дії відповідача 1 є протиправними, оскільки нерухоме майно, яким фактично є нежитлове приміщення бойлерної, що розташовано за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К, фактично належить територіальним громадам сіл, селищ, міст Київської області, в особі Київської обласної ради, яка не вчиняла жодних дій щодо передачі даного нерухомого майна в державну, комунальну чи приватну власність, у зв`язку з чим Чабанівська селищна рада не наділена повноваженнями щодо розпорядження спірним об`єктом нерухомості.

Скаржник зазначає, що нежитлове приміщення бойлерної, яке знаходиться та зареєстровано за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-Г, є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області в особі Київської обласної ради та закріплені на праві господарського відання за Комунальним підприємством Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради з огляду на наступне:

Згідно Інвентаризаційної справи № 410 заведеної Києво- Святошинським бюро технічної інвентаризації бойлерна, 1978 року побудови, що розташована за адресою: вул. Машинобудівників 6-Г, смт. Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., з 1995 року перебуває у користуванні Києво-Святошинського комунального підприємства теплових мереж Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради, а також знаходиться на його балансі і обслуговуванні.

Водночас Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області своїми рішеннями № 1974 від 05.06.2019 року та № 2305 від 22.11.2019 року, розпорядилася вказаним вище нерухомим майном, право розпоряджатися яким, на думку позивача, законодавчо надано виключно Київській обласній раді.

Як на підтвердження права власності на спірне нерухоме майно скаржник посилається на копію довідки від 26.08.2020 року, копію інвентаризаційної справи №410, копію листа №02.20/2170 від 10.12.2018 р. та копію довідки від 13.04.2012 р.

Також позивач зазначає, що 10 грудня 2018 року листом № 02.20/2170 Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області, звернулась до Київської обласної ради та Комунального підприємства Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради, в якому просила Київську обласну раду, надати дозвіл на демонтаж споруди, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6.

26 лютого 2019 року Київська обласна рада листом №409/10-01, повідомила Чабанівську селищну раду Києво-Святошинського району Київської області, що в Переліку об`єктів нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області, бойлерна за адресою: вул. Машинобудівників, 6, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, не обліковується.

Проте, одночасно з відповіддю Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області, Київською обласною радою, було направлено лист до Комунального підприємства Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради, з проханням надати пояснення з приводу руйнування споруди (бойлерної), що розташована за адресою: вул. Машинобудівників, 6, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область.

21 березня 2019 року Комунальне підприємство Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради, листом за № 110, надало відповідь Київській обласній раді та Чабанівській селищній раді Києво-Святошинського району Київської області наступного змісту: Нежитлове приміщення бойлерної, що розташоване за адресою вул. Машинобудівників, 6 Г, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, належить до службових приміщень всіх споруд котельні, яка знаходиться на балансі та обслуговуванні Комунального підприємства Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради.

Враховуючи те, що підприємство засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області і відповідно Київська обласна рада здійснює правомочності з володіння, користування та розпорядження підприємством, позивач вважає, що Комунальне підприємство Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради не вправі самостійно вирішувати питання стосовно відчуження та/або знищення майна. .

05 червня 2019 року Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області прийняла рішення № 1974 (далі - Рішення №1974), яким затвердила об`єкт, що перебуває у комунальній власності Чабанівської селищної ради, а саме: нежитлова будівля, за адресою: вул. Машинобудівників, 6 К , смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, яким було змінено адресу нежитлового приміщення з вул. Машинобудівників, 6 Г, на вул. Машинобудівників, 6 К. В подальшому, відповідачем 1, здійснено реєстрацію права власності на нежитлове приміщення вул. Машинобудівників, 6 К , смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область.

22 листопада 2019 року Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області прийняла рішення № 2305, яким передала Комунальному підприємству Чабанівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області на праві господарського відання, нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За змістом пунктів 30, 31 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

У відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Частиною 1 статті 316 Цивільного Кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного Кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

При цьому, власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до частин 1, 4 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Визначення місцезнаходження комунального підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні відповідної районної, обласної ради, яке зазначається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при державній реєстрації зазначеного комунального підприємства, установи, організації як юридичної особи або державній реєстрації змін до відомостей про таку юридичну особу, здійснюється відповідно достатті 93Цивільного кодексу України

Частина 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 387 Цивільного Кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Звертаючись з даним позовом про визнання протиправними, скасування рішень, та про витребування майна, на переконання колегії суддів, Київська обласна рада не довела своє право власності на спірне нерухоме майно належними та допустимими доказами. Жодного правовстановлюючого документу на спірний об`єкт нерухомості позивач суд не надав.

Так, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач, на підтвердження права власності на нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв. м, яке знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К посилається на інвентаризаційну справу №410 на будинок №6-Г по вул. Машинобудівників, селище Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область, в якій зазначено, що адреса об`єкта (бойлерна) вул. Машинобудівників, 6-Г, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, розмір об`єкта - 79,2 кв. м, рік побудови 1978. Крім того; посилається на результати поіменного голосування від 22.11.2019 року щодо передачі в господарське відання Комунальному підприємству Чабанівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області майно комунальної власності територіальної громади смт. Чабани, а саме: нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв. м, 1986 року будівництва, яке знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К. Вказує на лист Чабанівської селищної ради від 10.12.2018 року №02-20/2170 про надання дозволу на демонтаж споруди, яка знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6; лист №110 від 21.03.2019 року Комунального підприємства Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради щодо розгляду питання стосовно нежитлового приміщення бойлерної за адресою: смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-Г. Посилається на довідку №322 від 26.08.2020 року Комунального підприємства Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради про те, що приміщення бойлерної, розташоване за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-Г, загальною площею 79,2 кв. м, рік побудови 1978, знаходиться на балансі підприємства з 1995 року та довідку №274/1 від 13.04.2020 року Комунального підприємства Києво-Святошинська тепломережа Київської обласної ради про балансову вартість основних засобів, в якій міститься інформація стосовно вартості приміщення бойлерної, смт Чабани, загальною площею 79,2 кв. м, дата введення в експлуатацію 01.07.95 р.

Відповідно до ч. 2 Розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127 (надалі - Інструкція №127), (редакція від 15.01.2019 року) інвентаризаційна справа - сукупність матеріалів технічної інвентаризації, що характеризують об`єкт нерухомого майна і які є підставою для надання інформації про такий об`єкт. Інвентаризаційна справа має свій інвентаризаційний номер, який надає зберігач. Такі матеріали самі по собі не свідчать про наявність у замовника будь-яких прав володіння, користування чи розпорядження щодо об`єкту.

Враховуючи абз. 2 розділу 1 пункту 1.4 Інструкції №127 (редакція від 26.12.2002 року) на підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8).

Додаток №1 складається в тому числі із: Інвентаризаційної справи N (титульна сторінка), опису інвентаризаційної справи, довідки про належність об`єкту (власника), зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд, плану земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу), плану, журналу зовнішніх обмірів, журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку.

Однак, в копії інвентаризаційної справи №410, яку надано позивачем відсутні ряд додатків з яких і складається сама справа, в тому числі відсутня довідка про належність об`єкту (власника) з посиланням на найменування правовстановлюючого документу та плану земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу), що не дає можливість стверджувати, що позивач чи КП Києво-Святошинська тепломережа мають відповідні права, на об`єкт: приміщення бойлерної, що розташоване за адресою вул. Машинобудівників, 6-Г, смт. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області.

Крім того, в наданій суду інвентаризаційної справи відсутні й інші ідентифікуючі ознаки майна, які б могли, провести аналогію із об`єктом: нежитлове приміщення громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 80,7 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-К.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд в інвентаризаційній справі що подана позивачем та об`єктом, що зареєстрований Чабанівською селищною радою Фастівського району Київської області, значиться різна площа об`єктів, адреса, ескіз в інвентаризаційній справі та технічному паспорті складеному Комунальним підприємством Бюро державної реєстрації від 17.05.2019 року на замовлення КП Керуюча компанія Чабани . Крім того, інвентаризаційна справа №410 не містить всіх обов`язкових реквізитів в тому числі про початок і закінчення таких робіт з інвентаризації, а сам документ містить виправлення та зазначено, що це копія, отже наданий до суду доказ виготовлений позивачем з копії такої інвентаризаційної справи №410, що суперечить п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 ДСТУ 4163-2003 .

Що стосується копії довідки №322 від 26.08.2020 року, копії листа №02.20/2170 від 10.12.2018 р., копії довідки №274/1 від 13.04.2012 р., копії листа №110 від 21.03.2019 р., то на переконання колегії суддів, вказані документи не свідчать про наявність у позивача чи КП Києво-Святошинська тепломережа будь-яких прав володіння, користування чи розпорядження щодо такого об`єкту. Як зазначалось вище, адреси об`єктів різні, а тому можна дійти висновку, що йдеться про різні об`єкти нерухомості.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що на підтвердження того, що об`єкт: нежитлове приміщення громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 80,7 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-К перебував на праві господарського відання - КП Керуюча компанія Чабани матеріали справи містять копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №36129508 від 27.03.2020 року.

Враховуючи зазначене, вказані документи не підтверджують наявність у позивача чи КП Києво-Святошинська тепломережа право власності, володіння, користування чи розпорядження щодо цього об`єкту. Жодного правовстановлюючого документу на спірний об`єкт нерухомості позивач суд не надав. Враховуючи при цьому, що адреса вказаного об`єкта та площа є різними та не співпадають із об`єктом щодо якого позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення та витребувати майно - нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 6-К. Більше того в наданих документах відсутні будь-які ознаки, які ідентифікують відповідне майно.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що позов про витребування нерухомого майна пред`явлено до Чабанівської селищної ради та КП Керуюча компанія Чабани , які не є власниками нежитлового приміщення. Громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 80,7 кв.м, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 6-К, переданий у власність Товариству з обмеженою відповідальністю Велкомінвест за результатами аукціону https://prozorro.saIe/auction/UA-PS-2020-08-19-000093-3, статус аукціону - завершено (опубліковано договір), між КП Керуюча компанія Чабани за згодою Чабанівської селищної ради та ТОВ Велкомінвест укладено договір купівлі-продажу від 30.10.2020, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. Отже право власності за Чабанівською селищною радою та право господарського відання за КП Керуюча компанія Чабани було припинено, що підтверджується також наявною в матеріалах справи копією Акту прийому-передачі.

Згідно частин першої, другої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності припиняється з підстав, визначених ст. 346 Цивільного кодексу України.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (п.п. 1, 2 ст. 386 ЦК України).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність.

Згідно частин другої, третьої, шостої статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Водночас, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії" від 19.12.1998, "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Прессос компанія Нав`єра А.О." та інші проти Бельгії" від 28.10.1995, "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном" (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999, заява №311107/96. п.54).

Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права, є об`єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до означеної вище Конвенції та національного законодавства України.

Аналіз доказів, поданих позивачем в обґрунтування позову не доводить наявність тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а мому, місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Крім зазначеного вище, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Приймаючи до уваги приписи ст. 20 Господарського кодексу України ст. 15 Цивільного кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідачів.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

З урахуванням вищевикладеного ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а обраний Київською обласною радою спосіб захисту свого права шляхом пред`явлення позовних вимог про визнання протиправним, скасування рішення та витребування нерухомого майна, яке не перебуває у власності Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, та є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю Велкомінвест вимог до якого, позивачем не заявлялось, не відповідає ефективному засобу захисту та не дозволить позивачу відновити свої права та охоронювані законом інтереси, обумовлені зокрема і ст. 13 Конституції України, тобто є неналежним способом захисту порушеного права.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Київська обласна рада, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними та допустимими доказами, не довела права власності саме на нежитлове приміщення, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м, 1986 року будівництва, яке знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 6-К, а тому правомірно відмовив у задоволенні позову. Жодного правовстановлюючого документу на спірний об`єкт нерухомості позивач суд не надав.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції Київською обласною радою не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 17.03.2021, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Київської обласної ради слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 17.03.2021 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

За розгляд справи у суді апеляційної інстанції судовий збір покладається на скаржника - Київську обласну раду. При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне також, стягнути з Київської обласної ради в дохід Державного бюджету України 11398,01 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позов має чотири вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (про витребування нерухомого майна).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.

Колегія суддів звертає увагу, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 30.10.2020, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області (п.1.5) ціна продажу об`єкта приватизації (нежитлового приміщення, громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 80,7 кв.м, який знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Машинобудівників, бул. 6-К) з урахуванням ПДВ становить 900 001,20 грн.

При цьому, доводи Київської обласної ради про вартість спірного нерухомого майна у розмірі 36 868,41 грн, що на думку позивача підтверджується довідкою №322 від 26.08.2020, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки зі змісту вказаної довідки, вбачається, що балансова вартість оспорюваного нерухомого майна становить 0,00 грн.

Враховуючи зазначене, позивач за розгляд справи у суді першої інстанції має сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 13500,01 грн (900 001,20 грн *1,5%) та за чотири вимоги немайнового характеру - 8408 грн (2102 грн *4), а усього 21908,01 грн.

Беручи до уваги, що позивачем за розгляд справи у суді першої інстанції сплачено судовий збір, лише, у розмірі 10510 грн, Київській обласній раді необхідно доплатити судовий збір у розмірі 11398,01 грн (21908,01 грн - 10510 грн).

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Київської обласної ради на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 у справі №911/2609/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2021 у справі №911/2609/20 залишити без змін.

3. Стягнути з Київської обласної ради (01196, місто Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 24572267) в дохід Державного бюджету України 11398 (одинадцять тисяч триста дев`яносто вісім) грн 01 коп судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

4. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Київську обласну раду.

5. Видачу наказу по справі №911/2609/20 доручити Господарському суду Київської області

6. Матеріали справи №911/2609/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 11.02.2022.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді М.Г. Чорногуз

С.Р. Станік