Постанова

від 26.01.2022 по справі 925/1383/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2022 р. Справа№ 925/1383/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Куксова В.В.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання Михайленко С.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Водяницької сільської ради

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021

у справі №925/1383/21 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства Юлія

до Водяницької сільської ради

про визнання договору поновленим та визнання укладеною додаткової угоди

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ :

Селянське (фермерське) господарство Юлія (далі - СФГ Юлія , позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Водяницької сільської ради (далі також - відповідач) про:

- визнання поновленим договору оренди, укладеного між Звенигородською районною державною адміністрацією та СФГ Юлія щодо земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 № 712128164000984;

- визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 № 712128164000984.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №925/1383/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.12.2021, за заявою позивача (вх. № 19666/21 від 06.12.2021), вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Водяницькій сільській раді вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 та передачі земельних ділянок у приватну власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176; заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та будь-яким її територіальним органам, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, в тому числі скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, проводити державну реєстрацію земельних ділянок утворених у результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176.

10.12.2021 представник позивача звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про зміну предмета позову (вх. № 19995/21), в якій просив:

- визнати поновленим договір оренди, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та СФГ Юлія щодо земельних ділянок загальною площею 75,8 га з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, розташованими в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 №712128164000984;

- визнати укладеною в редакції позивача додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки загальною площею 75,8 га, з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, розташованих в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 № 712128164000984.

Водночас, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим (вх. № 19994/21 від 10.12.2021), в якому просив:

- накласти арешт та заборонити вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200;

- заборонити Водяницькій сільській раді вчиняти будь-які дії щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200 та передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200 у приватну власність;

- заборонити Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та будь-яким її територіальним органам, вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, у тому числі: скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок кадастрові номери 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, проводити державну реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу земельних ділянок кадастрові номери 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200.

Вказане клопотання обґрунтоване зміною фактичних обставин, а саме тим, що 09.12.2021 відбувся поділ земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 та формування двох нових земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, що підтверджено даними Публічної кадастрової карти, у зв`язку з чим з метою захисту власних речових прав на спірну земельну ділянку позивач просить змінити спосіб забезпечення, оскільки в подальшому Водяницька сільська рада зможе вчиняти дії щодо розпорядження новосформованими земельними ділянками на користь третіх осіб, що також ускладнить ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також позивач вказував на те, що ухвала суду від 08.12.2021 про вжиття заходів забезпечення позову не може бути виконана, оскільки заборона стосується земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, яка фактично вже поділена та як цілісна земельна ділянка площею 75,8 га не існує.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021 у справі №925/1383/21 клопотання СФГ Юлія про заміну одного заходу забезпечення позову іншим задоволено, замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.12.2021 у справі № 925/1383/21; накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200; заборонено Водяницькій сільській раді вчиняти будь-які дії щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200 та передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200 у приватну власність; заборонено Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та будь-яким її територіальним органам вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, у тому числі: скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок - кадастрові номери 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, проводити державну реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200.

Постановляючи вказану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що заходи забезпечення позову, в тому числі і їх заміна іншими заходами, мають бути співмірними заявленим позовним вимогам; станом на 09.12.2021 земельна ділянка кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 площею 75,8 га, розташована в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є предметом договору оренди, укладеного між Звенигородською районною державною адміністрацією та СФГ Юлія , та яка є предметом забезпечення у справі № 925/1383/21 поділена, шляхом формування двох нових земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 площею 2 га та 7121281600:02:003:0200 площею 73,8 га; вжиття вказаних у клопотанні СФГ Юлія заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, у зв`язку з чим подане позивачем клопотання підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Водяницька сільська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання Селянського (фермерського) господарства Юлія про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята за нез`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що суд вирішив питання про заміну заходу одного виду забезпечення позову іншим щодо земельних ділянок, які не є предметом розгляду у справі № 925/1383/21; створення земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200 за рахунок раніше сформованої земельної ділянки, яка мала кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, здійснено у законний спосіб та не є безумовною підставою для заміни одного заходу забезпечення на інший; заявлена зміна одного заходу забезпечення позову іншим не відповідає вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки предметом заборони є земельні ділянки, що не обумовлені спірним договором оренди землі від 05.08.2011 з урахуванням подальших змін, внесених до нього рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2016, тобто заявлений захід забезпечення позову не перебуває у безпосередньому зв`язку з предметом спору; позивач не обґрунтував реальну неможливість утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову; клопотання про заміну одного заходу забезпечення на інший ґрунтується лише на припущеннях можливого задоволення позову та можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду; вжиті судом заходи забезпечення позову грубо порушують права та законні інтереси третіх осіб (осіб, що звернулись до сільської ради із заявами про надання у власність земельної ділянки за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176), оскільки останні, у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову, позбавлені права затвердити розроблені документації із землеустрою та зареєструвати своє право на вже сформовані земельні ділянки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Водяницької сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021 у справі №925/1383/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2022, встановлено Селянському (фермерському) господарству Юлія строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали оскарження ухвали від 13.12.2021 у справі №925/1383/21.

Позивач скористався правом, передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач наголошував на тому, що фактично спірна земельна ділянка, як цілісна земельна ділянка площею 75,8 га перестала існувати, і почала існувати як ділянка, яка складається з двох новостворених земельних ділянок, відтак виникла необхідність замінити один захід забезпечення іншим; посилання скаржника на те, що поділ спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 здійснено в законний спосіб не заслуговує на увагу з огляду на те, що суд не має вдаватися до оцінки законності такого поділу, а надає оцінку тому, чи може у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову; отримання третіми особами дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття; у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про заміну одного заходу забезпечення позову іншим відмовити.

Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а ухвалу суду законною, у зв`язку з чим просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.01.2022 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 273 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, заміна заходу забезпечення позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали оскарження ухвали, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З аналізу вказаних норм вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 143 ГПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

Заміна забезпечення позову - це процесуальна дія, яка застосовується судом для заміни вжитого заходу забезпечення позову на інший захід, передбачений процесуальним законодавством, для досягнення цілей забезпечення позову (можливість ефективного та реального виконання рішення суду в майбутньому), за умови максимального захисту інтересів не лише позивача, а й відповідача. Фактично, це дозволяє досягти балансу інтересів правосуддя, позивача та відповідача. Адже забезпечення позову має єдину мету - гарантувати позивачеві можливість виконати рішення суду після завершення судового процесу.

Заходи забезпечення позову, в тому числі і їх заміна іншими заходами, мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. В даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків тощо.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Крім того, у процесі розгляду справи можуть змінитися певні обставини, які суттєво впливають на господарську діяльність учасників справи чи можливість виконання рішення суду.

Так, звертаючись з клопотанням про заміну одного заходу забезпечення позову іншим (вх. № 19994/21 від 10.12.2021), позивач вказував на зміну фактичних обставин, а саме на те, що 09.12.2021 відбулися поділ земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 та формування двох нових земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, що підтверджується даними Публічної кадастрової карти.

Посилаючись на те, що в подальшому Водяницька сільська рада зможе вчиняти дії щодо розпорядження новосформованими земельними ділянками на користь третіх осіб, що ускладнить ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з огляду на те, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.12.2021 про вжиття заходів забезпечення позову не може бути виконана, оскільки заборона стосується земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, яка фактично вже поділена та як цілісна земельна ділянка площею 75,8 га не існує, позивач просив змінити вжиті вказаною ухвалою заходи забезпечення позову.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з інформації Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку від 09.12.2021, утворена земельна ділянка з кадастровим номером 7121281600:02:003:0200 площею 73,8 га, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; місце розташування - Черкаська обл., Звенигородський район, адміністративні межі Водяницької сільської ради за межами населеного пункту с. Водяники.

Також з інформації Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку від 09.12.2021 вбачається, що утворена земельна ділянка з кадастровим номером 7121281600:02:003:0201 площею 2 га, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; місце розташування - Черкаська обл., Звенигородський район, адміністративні межі Водяницької сільської ради за межами населеного пункту с. Водяники.

Викопіювання з Публічної кадастрової карти України станом на 09.12.2021 на вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200 відповідає формі та площі кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, доданого позивачем до позовної заяви.

Отже, з наданих заявником доказів вбачається, що станом на 09.12.2021 спірна земельна ділянка кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 площею 75,8 га, розташована в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка є предметом договору оренди укладеного між Звенигородською районною державною адміністрацією та СФГ Юлія , та яка є предметом забезпечення у справі № 925/1383/21 поділена, шляхом формування двох нових земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 площею 2 га та 7121281600:02:003:0200 площею 73, 8 га.

За вказаних обставин, виходячи з розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо необхідності заміни вжитих ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.12.2021 у даній справі заходів забезпечення позову іншими, з огляду на забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, необхідність запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подане позивачем клопотання підлягає задоволенню, а вжиті у даній справі заходи забезпечення позову - заміні на накладення арешту та заборону вчиняти будь-які дії Водяницькій сільській раді, Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно земельних ділянок під кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200.

При цьому, як правильно зауважив місцевий господарський суд, вжиття вказаних заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, а відтак, доводи апелянта про те, що позивач не обґрунтував реальну неможливість утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі невжиття відповідних заходів забезпечення позову колегія суддів відхиляє як безпідставні.

На переконання суду апеляційної інстанції, з огляду на предмет спору у даній справі, невжиття наведених позивачем у клопотанні заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист його прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Натомість, даний вид забезпечення позову не завдасть збитків відповідачеві та не порушить прав третіх осіб, які не є учасниками даної справи, адже заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Стосовно доводів апелянта про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову грубо порушують права та законні інтереси осіб, що звернулись до сільської ради із заявами про надання їм у власність земельної ділянки за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176, оскільки, як стверджує апелянт, такі особи у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову позбавлені права затвердити розроблені документації із землеустрою та зареєструвати своє право на вже сформовані земельні ділянки, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що отримання третіми особами дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Посилання скаржника на те, що поділ спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 здійснено в законний спосіб суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на те, що у даному випадку суд не повинен надавати оцінку законності такого поділу, а надає оцінку тому, чи може у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення даного позову.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є такими, що спростовуються матеріалами оскарження та висновками суду першої інстанції, а також висновками, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, ухвала відповідає приписам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом Черкаської області від 13.12.2021 у справі №925/1383/21 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Водяницької сільської ради - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Водяницької сільської ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021 у справі №925/1383/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021 у справі №925/1383/21 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали від 13.12.2021 у справі №925/1383/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.01.2022

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді В.В. Куксов

О.В. Агрикова