ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1383/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Швидкій О.В., за участі представників сторін: позивача адвокатів Шкварко В.В., Шестакова С.М., Ситника Т.А., відповідача адвоката Тищенка Ю.П., в приміщенні суду в м. Черкаси розглянувши справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Юлія до Водяницької сільської ради про визнання договору поновленим та визнання укладеною додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Селянське (фермерське) господарство Юлія звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Водяницької сільської ради (далі також відповідач), в якому просив суд:
визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, зареєстрований у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року № 712128164000984;
визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про поновлення договору, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року № 712128164000984 в наступній редакції:
«ДОДАТКОВА УГОДА
До договору оренди земельної ділянки від 05.08.2011
Водяницька сільська рада Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 26490728), адреса: Черкаська обл., Звенигородський р-н, село Водяники, в особі голови сільської ради Каюка Руслана Яковича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Орендодавець), з однієї сторони та селянське (фермерське) господарство «Юлія» (код ЄДРПОУ 32316897), адреса: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Шубині Стави, вул. Миру, 5, в особі керівника Кремінського Олександра Григоровича, який діє на підставі статуту (далі - Орендар), з іншої сторони за згодою сторін уклали цю Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташовану в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 за № 712128164000984 про нижченаведене:
1.Поновити на п`ять років - по 05.08.2026 - строк дії договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташовану в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 за № 712128164000984.
2.Інші умови договору зберігають чинність.
3.Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору та складена у двох примірниках, по одному примірнику для Орендодавця та Орендаря;
Орендодавець: Водяницька сільська рада, код ЄДРПОУ 26490728, адреса: 20232, Черкаська область, Звенигородський район, село Водяники,
Орендар: Селянське (фермерське) господарство «Юлія», код ЄДРПОУ 32316897, адреса:19342, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Шубині Стави, вул. Миру, 5», та відшкодувати понесені судові витрати.
Позов мотивований наявністю у позивача наміру і підстав для поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку і строки, визначені частинами 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», для цього він звернувся з відповідним повідомленням до відповідача, проте відповідач не погодив запропоновані умови поновлення договору, проти його поновлення заперечував, додаткову угоди про поновлення договору на запропонованих умовах не підписав. Разом з тим, позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою та належно виконує умови договору оренди, що з урахуванням норм ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», вважає підставою для поновлення договору оренди землі від 05.08.2011 року на новий строк на тих самих умовах.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1383/21 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.12.2021 року.
Відповідач в особі свого представника подав суду 22.11.2021 року відзив на позовну заяву (вх. № 18706/21, а.с. 49-52), у якому проти позову заперечував з мотивів безпідставності і необґрунтованості позовних вимог з огляду на таке:
рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2016 року у справі № 925/946/16 задоволено позов Селянського (фермерського) господарства Юлія до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнано поновленим договір оренди землі від 05.08.2011 року та визнано укладеною додаткову угоду до цього договору про його поновлення на 5 років - до 05.08.2021 року, інші умови договору зберегли чинність;
30.07.2021 року, за зверненням позивача від 01.07.2021 року, відповідачем прийнято рішення № 8- 64/УПІ, яким відмовлено позивачу в продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 05.08.2011 року, оскільки наданий проект додаткової угоди не відповідав вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 15, 33 Закону України «Про оренду землі». Рішення відповідача того ж дня було направлене позивачу;
за змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі» поновлення договору оренди землі можливе лише на тих же умовах і на той же строк. Пропозиція позивача містить зміну строку оренди з 5 на 20 років та умов щодо розміру орендної плати з 4,5 % на 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік використання, ці умови договору є істотними, за ними сторонами фактично не досягнуто згоди, тому переважне право відповідача, як орендаря земельної ділянки, припинилось;
поновлення договору оренди землі від 05.08.2011 року у відповідності з приписами ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» також не відбулось, оскільки орендодавець землі заявив своє заперечення проти цього;
позивачем обрано неправильний спосіб захисту права, за захистом якого він звернувся в суд.
Ухвалою суду від 08.12.2021 року, за заявою позивача (вх. № 19666/21 від 06.12.2021 року), вжито заходи забезпечення позову шляхом: заборони Водяницькій сільській раді Звенигородського району Черкаської області вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 та передачі земельних ділянок у приватну власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176; заборони Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та будь-яким її територіальним органам, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, в тому числі скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, проводити державну реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176.
Ухвалою суду від 09.12.2021 (в протоколі судового засідання) в підготовчому засіданні оголошено перерву до 13.01.2022 року.
10.12.2021 року позивач в особі представника подав суду заяву про зміну предмету позову (вх. № 19995/21 року), яку обґрунтовував зміною фактичних обставин, а саме тим, що 09.12.2021 року відбулися поділ земельної ділянки кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 і формування двох нових земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 і 7121281600:02:003:0200, тому просив суд:
визнати поновленим договір оренди, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, щодо земельних ділянок загальною площею 75,8 га, кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, розташованих в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року № 712128164000984;
визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельних ділянок загальною площею 75,8 га, кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, розташованих в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року № 712128164000984 в новій редакції.
Того ж дня, 10.12.2021 року позивач подав суду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим (вх. № 19994/21, а.с. 95-98) з урахуванням фактичного поділу земельної ділянки.
Ухвалою суду від 13.12.2021 року задоволено клопотання позивача вх. № 19994/21, замінено захід забезпечення позову, встановлений ухвалою суду від 08.12.2021 року у справі № 925/1383/21, накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно земельних ділянок під кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200; заборонено Водяницькій сільській раді Звенигородського району Черкаської області вчиняти будь-які дії щодо поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 і 7121281600:02:003:0200 та передачі цих земельних ділянок у приватну власність; заборонено Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру та будь-яким її територіальним органам вчиняти дії щодо поділу земельних ділянок кадастрові номери 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, у тому числі: скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок кадастрові номери 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200, проводити державну реєстрацію земельних ділянок, утворених у результаті поділу земельних ділянок кадастрові номери 7121281600:02:003:0201 та 7121281600:02:003:0200.
04.01.2022 року представник позивача подав суду відповідь на відзив (вх. № 88/22, а.с. 118-119), у якій спростовував доводи, наведені відповідачем у відзиві, наполягав на задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою суду від 13.01.2022 року підготовче засідання, за клопотанням представника позивача від 12.01.2022 (а.с. 123), відкладено на 27.01.2022 року.
27.01.2022 року представник позивача подав суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (вх. № 1345/22, а.с. 131-132).
В судовому засіданні 27.01.2022 року суд відмовив у задоволенні заяв позивача про зміну предмету позову, про залучення до у часті у справі третьої особи з підстав їх суперечності нормам ч. 3 ст. 46, ч. 1 ст. 50 ГПК України (ухвали суду в протоколі судового засідання), підготовче провадження у справі № 925/1383/21закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2022 року.
Ухвалою суду від 01.03.2022 року, з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, Закону України № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", рекомендацій Ради суддів України 02.03.2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відкладено розгляд справи № 925/1383/21, запропоновано усім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі у розгляді справи в режимі відеоконференції.
Позивач в особі свого представника подав суду 30.03.2022 року засобами електронного зв`язку, 11.04.2022 року на паперових носіях клопотання (вх. № 3814/22, а.с. 146-147, 154-156), в якому просив зупинити провадження у справі № 925/1383/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/224/22.
Ухвалою суду від 07.04.2022 року судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 19.04.2022 року.
Представник відповідача засобами електронного зв`язку подав суду:
14.04.2022 року клопотання (вх. № 4206/22, а.с. 164-165), в якому просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 13.12.2021 року;
18.04.2022 року заперечення на клопотання позивача про зупинення провадження у справі (вх. № 4266/22, а.с. 166-167).
В судовому засіданні 19.04.2022 року суд відмовив у задоволенні заяв позивача про зупинення провадження у справі і клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову (ухвали суду в протоколі судового засідання), оголосив перерву до 12.05.2022 року, представників сторін повідомив про дату, місце і час розгляду справи під розписку.
В судове засідання 12.05.2022 року позивач явку свого представника не забезпечив, електронною поштою направив суду 12.05.2022 року клопотання (вх. № 5045/22, а.с. 172) про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю явки представника.
Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
В судовому засіданні 12.05.2022 року неявку представника позивача суд визнав такою, що відбулась без поважних причин, та враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, відповідно до ст. 202 ГПК України, продовжив розгляд справи у відсутності представників позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і просив суд у його задоволенні відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
В засіданні суду 12.05.2022 року, згідно з ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову з таких підстав.
Розпорядженням голови Звенигородської районної державної адміністрації від 02.08.2011 року № 168 2011-рп Селянському (фермерському) господарству «Юлія» надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 75,8 га, розташовану в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
05.08.2011 року Звенигородська районна державна адміністрація, як орендодавець, і Селянське (фермерське) господарство «Юлія», як орендар, уклали договір оренди землі (далі Договір, а.с. 10-11), за умовами п.п. 1. якого орендодавець на підставі розпорядження райдержадміністрації від 02.08.2011 року № 168 2011-рп надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Водяницької сільської ради за межами с. Водяники (земля резервного фонду).
Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передана земельна ділянка площею 75,8000 га.
Відповідно до п.п. 3, 5 Договору на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 980689,79 грн.
Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).
Пунктом 9 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік використання відповідно до розрахунку орендної плати.
Договір підписаний представниками обох сторін, скріплений їхніми печатками та зареєстрований у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року за № 712128164000984.
До Договору сторонами складено і погоджено шляхом підписання Розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 01.08.2011 року, яким визначено розмір орендної плати на рівні 4.5% нормативної грошової оцінки за рік використання, що складає 44131,04 грн. (а.с. 12).
По акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.08.2011 року, за договором № 712128164000984 від 05.08.2011 року, Звенигородська райдержадміністрація здала, а Селянське (фермерське) господарство «Юлія» прийняло в короткострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 75,8000 га ріллі, яка знаходиться в адміністративних межах Водяницької сільської ради за межами населеного пункту с. Водяники (землі резервного фонду) Звенигородського району Черкаської області (а.с. 13).
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2016 року у справі № 925/946/16 задоволено повністю позов Селянського (фермерського) господарства Юлія до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, визнано поновленим договір оренди, укладений між Звенигородською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством Юлія, щодо земельної ділянки площею 75,8 га, кадастровий номер 7121281600:02:003:0176, розташованої в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 № 712128164000984; визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 75,8 га, якою поновлено спірний договір на 5 років - до 05.08.2021 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 року «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передані у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.
Із витягу № НВ-7116943562021 від 13.09.2021 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 7121281600:02:003:0176 площею 75,8000 га, розташовану в адміністративних межах Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, вбачається, що 05.08.2011 проведена державна реєстрація цієї земельної ділянки, 10.02.2021 проведена її нормативна грошова оцінка, яка складає 1826351,21 грн., перебуває у комунальній власності Водяницької сільської ради (а.с. 21-22).
Відповідно до Інформаційної довідки № 279566590 від 13.10.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер: 7121281600:02:003:0176, в актуальній інформації про цю земельну ділянку значиться, що їй як об`єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 1075575071212, 03.11.2016 року на підставі договору оренди землі від 05.08.2011 року та рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/946/16 від 09.09.2016 року проведено державну реєстрацію речового права оренди за Селянським (фермерським) господарством Юлія, запис про інше речове право № 17274650 від 03.11.2016 року, земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зі строком оренди до 05.08.2021 року з правом пролонгації. 24.01.2020 року, на підставі рішення Водяницької сільської ради № 8-5/VІІ від 27.06.2019 року, наказе Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23/1882/14-19-СГ від 18.06.2019, акту приймання-передачі земельних ділянок від 18.06.2019 проведено державну реєстрацію права комунальної форми власності за Водяницькою сільською радою, номер запису 35336866 (а.с. 18-20).
01.07.2021 року позивач, керуючись нормами ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, запропонував новий строк оренди 20 років і надав згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства. До листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 05.08.2011 року та інші відповідні документи, лист отримано відповідачем особисто 01.07.2021 року за вх. № 540/02-21 (а.с. 26-27).
Рішенням Водяницької сільської ради восьмої сесії восьмого скликання № 8-64/VIII від 30.07.2021року «Про поновлення договору оренди земельної ділянки СФГ «Юлія», за заявою СФГ «Юлія» про поновлення договору оренди від 05.08.2021 року, вирішено відмовити СФГ «Юлія» в продовженні договору оренди від 05.08.2011 року, реєстраційний № 1075575071212, так як лист-повідомлення з поданими документами не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 15, 33 Закону України «Про оренду землі». Того ж дня вказане рішення № 8-64/VIII від 30.07.2021року засобами поштового зв`язку направлено позивачу на його адресу: 192342, вул. Миру, 5, с. Шубині Стави, Звенигородський район, Черкаська область (а.с. 55, 56).
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Черкаській області № 20286/6/23-00-13-0618 від 18.10.2021, станом на 11.10.2021року борг зі сплати платежів за землю у СФГ «Юлія» відсутній (а.с. 28-31, 32, 33-36).
Із викопіювань з Публічної кадастрової карти України, інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку вбачається, що 09.12.2021 року земельну ділянку кадастровий номер 7121281600:02:003:0176 поділено та сформовано дві нові земельні ділянки з кадастровими номерами 7121281600:02:003:0201 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та 7121281600:02:003:0200, площею 73,8 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 99-100, 101, 102).
Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача, заявлена на підставі ч.ч. 2-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі, про захист його переважного права оренди землі у визначений ним спосіб - шляхом визнання поновленим договору оренди землі і визнання укладеною додаткової угоди про поновлення цього договору.
Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі від 05.08.2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року № 712128164000984, договір виконувався сторонами, вимоги позивача і заперечення відповідача витікають із їх прав і зобов`язань за цим договором.
За правовою природою правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов`язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Законів України Про оренду землі, Про землеустрій, Про Державний земельний кадастр, Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, п.п. 1, 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; зміна правовідношення; припинення правовідношення.
Частиною 2 ст. 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону України «Про оренду землі», орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Частиною 2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» № 340-ІХ, який набрав чинності 05.12.2019, внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», зокрема доповнено розділ IX «Перехідні положення» закону наступним «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Частиною 3 статті 5 Цивільного кодексу України також встановлено, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Із викладених вище обставин суд вбачає, що договір оренди землі, поновлення якого є предметом спору, укладений 05.08.2011 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Звенигородському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 року № 712128164000984, рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.09.2016 року у справі № 925/946/16 строк його дії було поновлено на п`ять років до 05.08.2021 року, договір виконувався сторонами.
Таким чином, поновлення вищевказаного договору оренди землі слід здійснювати на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення (поновлення).
Закон України «Про оренду землі» є спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Цим Законом визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції Закону, чинній на період спірних правовідносин, визначено умови поновлення договору оренди землі, зокрема:
по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1);
орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2);
до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3);
при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4);
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5);
у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6);
керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7);
додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8);
відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11).
Спори, пов`язані з орендою землі, відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі», вирішуються у судовому порядку.
Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 651, ч. 1 ст. 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Господарським кодексом України порядок зміни господарських договорів викладено у статті 188. Згідно з нормами цієї статті ГК України: - зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1); сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2); сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3); у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4); якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5).
Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Звертаючись із позовною заявою, позивач не розмежував двох окремих підстав поновлення договору оренди земельної ділянки від 05.08.2011 року, передбачених частинами 1-5 і частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому позовну заяву було обґрунтовано як наявністю фактів, передбачених частинами 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: належним виконанням орендарем своїх обов`язків за договором; повідомленням орендарем орендодавця в установлені строки до закінчення строку дії договору про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; долученням орендарем до листа-повідомлення проекту додаткової угоди; неповідомленням орендодавцем протягом місяця орендареві про наявність заперечень та своє рішення, так і наявністю фактів, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», - позивач, як орендар, продовжує користуватися земельною ділянкою і належним чином виконує обов`язки за договором.
Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) у місячний термін розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 05.08.2011 року передбачено переважне право позивача, як орендаря, на поновлення договору на новий строк. У разі наміру реалізувати переважне право на поновлення договору позивач повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Позивач скористався цим правом, 01.07.2021 року на підставі норм ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 05.08.2011, до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 05.08.2011 року, в якому запропонував новий строк оренди на 20 років і зміну розміру орендної плати у іншому розмірі, ніж передбачено договором.
Означене свідчить про намір позивача на укладення договору на новий строк, з використанням переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), передбаченого ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Лист-повідомленням про намір поновлення договору оренди землі позивачем подано з дотриманням порядку і строків, передбачених п. 8 договору оренди земельної ділянки від 05.08.2011, частинами 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Проте, відповідач, як власник і орендодавець землі, яка є об`єктом договору оренди, в межах своїх прав, в порядку і у спосіб, визначені нормами ч.ч. 4-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», прийняв рішення про відмову позивачу в поновленні договору оренди землі на запропонованих ним умовах, своє рішення своєчасно повідомив позивачу.
За змістом ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Оскільки сторони не досягли домовленості щодо орендної плати та строку оренди, які є істотними умовами договору, дії орендодавця щодо відмови орендарю в поновлені договору оренди землі вчинені у законний спосіб, то переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилось, а його вимоги до орендодавця про визнання в судовому порядку договору поновленим і визнання укладеною додаткової угоди про його поновлення з визначених ним підстав суд визнає необґрунтованими і безпідставними.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Наслідком вирішення господарського спору повинно бути відновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.
У справі, що розглядається, позивач звернувся за захистом свого переважного права на поновлення договору оренди землі, яке припинилося в силу закону.
Заявлена у позові вимога в частині визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 05.08.2011 року містить проект додаткової угоди, який за змістом відрізняється від проекту додаткової угоди, який позивач направляв відповідачу для погодження разом з листом повідомленням про намір поновлення договору оренди землі.
Відтак, враховуючи викладене, перевіривши доводи сторін, юридичну оцінку обставин справи на підставі встановлених фактичних обставин справи суд вважає, що оскільки позивач не звертався до відповідача з пропозицією продовжити договір оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та приймаючи до уваги, що сторони не дійшли згоди про зміну умов договору оренди землі, а позивач у позові просив визнати поновленим договір оренди землі на інший строк і на інших умовах, ніж ті, що були запропоновані відповідачеві, підстав для задоволення позовних вимог немає.
Крім того, частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування, що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору.
Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018 року у с праві № 920/739/17.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою. Відмова у задоволенні позову з підстав, передбачених частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість задоволення цього ж позову з підстав, передбачених статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11.09.2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30.01.2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 04.06.2019 року у справі N 916/3156/17 (провадження N 12-304гс18).
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція щодо належного способу захисту права орендаря на поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі" викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2019 у справі N 903/847/17, від 04.04.2019 у справі N 905/174/18, 19.03.2019 у справі N 908/1805/17, від 19.03.2019 у справі N 908/2484/17, від 06.03.2019 у справі N 916/600/18, від 20.02.2019 у справі N 915/1401/17, від 13.02.2019 у справі N 911/3225/17, від 16.01.2019 у справі N 908/127/17, від 15.01.2019 у справі N 922/1464/18, від 11.12.2018 у справі N 921/43/18, від 06.12.2018 у справі 908/1634/17, від 06.12.2018 у справі N 915/456/17, від 11.09.2018 у справі N 911/1170/17.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства суд надає перевагу доводам відповідача, викладеним у його запереченнях проти позову, а позов про визнання договору поновленим та визнання укладеною додаткової угоди вважає необґрунтованим, недоказаним і з цих підстав у його задоволенні відмовляє повністю.
Судові витрати позивача, у відповідності до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на нього.
Враховуючи прийняття рішення у даній справі, на підставі ч. 9 ст. 145, п. 6 ч. 1 ст. 237 ГПК України суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 13.12.2021 року за заявою позивача вх. № 19994/21 від 10.12.2021 року.
Керуючись ст.ст. 129, 145, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства Юлія, ідентифікаційний код юридичної особи 32316897, місцезнаходження: 19342, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Шубині Стави, вул. Миру, буд. 5 до Водяницької сільської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 26490728, місцезнаходження: 20232, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Водяники про визнання договору поновленим, визнання укладеною додаткової угоди відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.12.2021 року у справі № 925/1383/21.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано 23.05.2022 року.
Суддя В.М. Грачов
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 104442936 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Грачов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні