Постанова

від 09.02.2022 по справі 910/5611/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2022 р. Справа№ 910/5611/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Ритм"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2021

у справі №910/5611/21 (суддя Гумега О.В.)

за заявою Концерну "Військторгсервіс"

про розстрочення виконання рішення

за позовом Малого приватного підприємства "Ритм"

до Концерну "Військторгсервіс"

про стягнення 1040991,32 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 стягнуто з Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" на користь Малого приватного підприємства "РИТМ" 952 124,01 грн основного боргу, 19 142,33 грн пені, 4 590,17 грн 3% річних, 23 911,26 грн інфляційних втрат та 14 996,52 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5611/21 залишено без змін.

13.12.2021 видано наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5611/21.

Концерн "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" звернувся до місцевого господарського суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення, відповідно до якої заявник просив суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5611/21 та затвердити такий графік виконання судового рішення:

до 28.12.2021 - 100 000,00 грн,

до 25.01.2022 - 150 000,00 грн,

до 25.02.2022 - 150 000,00 грн,

до 25.03.2022 - 150 000,00 грн,

до 25.04.2022 - 150 000,00 грн,

до 25.05.2022 - 114764,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 заяву Концерну "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5611/21 задоволено повністю. Розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5611/21 у загальній сумі 814 764,29 грн наступним чином:

100 000,00 грн підлягає сплаті до 28.12.2021;

150 000,00 грн підлягає сплаті до 25.01.2022;

150 000,00 грн підлягає сплаті до 25.02.2022;

150 000,00 грн підлягає сплаті до 25.03.2022;

150 000,00 грн підлягає сплаті до 25.04.2022;

114 764,29 грн підлягає сплаті до 25.05.2022.

Не погодившись із винесеною ухвалою суду, Мале приватне підприємство "Ритм" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 повністю та відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення у справі №910/5611/21.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5611/21 за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства "Ритм", розгляд справи призначено на 09.02.2022.

Концерн "ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС" подав письмові відзив на апеляційну скаргу у якому просив суд залишити ухвалу без змін, а скаргу - без задоволення. При цьому відповідач посилається на безпідставність вимог апеляційної скарги та обґрунтованість і законність оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, зокрема, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з частиною 2 наведеної статті ГПК України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 331 ГПК).

Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19).

Колегія суддів відзначає, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено заяву відповідача про розстрочення виконання рішення. При цьому суд зважає на обставини, що свідчать про відсутність можливості у відповідача погасити усю суму заборгованості одним платежем, та одночасно його обов`язок забезпечити здійснення виробничої діяльності (відповідач є концерном Міністерства оборони України), вчинення ним фактичних дій, спрямованих на погашення заборгованості перед позивачем і відсутності мети уникнення сплати заборгованості.

З огляду на викладене колегія судді вбачає достатні підстави для розстрочення місцевим господарським судом виконання рішення на 6 місяців у цій справі, і в цьому випадку не вбачається, що суд здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або із недотриманням "справедливого балансу" між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - МПП "Ритм", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі №910/5611/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі №910/5611/21 відповідає матеріалам справи, є законною та обґрунтованою, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для її скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Ритм" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі №910/5611/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 у справі №910/5611/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Мале приватне підприємство "Ритм".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2022.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран