Постанова

від 07.02.2022 по справі 913/586/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Харків Справа № 913/586/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Геза Т.Д.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - адвокат Кулигін А.Є., ордер серії АА №1126981 від 08.06.2021 року, свідоцтво серії ЗР №21/1282 від 28.11.2017 року;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. (вх. №3985Л/1-18)

на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі №913/586/21, постановлену в приміщенні господарського суду Луганської області (суддя Фонова О.С.), повний текст якої складено 29.11.2021 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» , м. Київ

до Рубіжанської обласної санаторної школи (ліквідаційної комісії), м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 146143,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі №913/586/21 закрито провадження у справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» - адвокат Кулигін А.Є. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі та передати справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Вимогу кредитора позивачем заявлено в межах загальних строків визначених ЦК України (вимогу кредитора надіслано 17.06.2021 року, тобто, в останній день третього місяця від дня оприлюднення інформації про державну реєстрацію припинення Рубіжанської обласної санаторної школи в результаті її ліквідації).

Відповідачем вимогу кредитора отримано від позивача 22.06.2021 року, строк на її розгляд - один місяць, тобто, такий строк на розгляд розпочався 23.06.2021 року і тривав виключно до 23.07.2021 року, відповідно, починаючи з 24.07.2021 року позивачу стало потенційно відомо, що відповідач ухиляється від розгляду його вимоги, а тому місячний строк для пред`явлення позову розпочався 24.07.2021 року та сплив 26.08.2021 року, останній день пред`явлення позову - 25.08.2021 року (21, 22 і 23 серпня 2021 року - вихідні дні, а 24.08.2021 року - День незалежності України); позов подано (надіслано по пошті) - 23.08.2021 року, тобто, у строки, встановлені ст. 112 ЦК України.

Господарським судом першої інстанції не було враховано, що позов подано саме до ліквідаційної комісії, як то визначено ч. 3 ст. 112 ЦК України, а не безпосередньо до Рубіжанської обласної санаторної школи і таке подання відбулось на підставі положень ст. 112 ЦК України саме в процесі ліквідації юридичної особи до моменту її ліквідації, а отже положення п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки їх застосування суперечить положенням ст. 112 ЦК України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236, від 17.02.2021 року № 104, від 21.04.2021 року №405, від 16.06.2021 року №611, від 11.08.2021 року №855, від 22.09.2021 року №981, від 15.12.2021 року №1336 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 31.03.2022 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а, від 23.06.2021 року №10-а, від 16.08.2021 року №12-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 року, суддею - доповідачем для розгляду справи визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Геза Т.Д.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 року, апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

10.01.2022 року на адресу суду від представника апелянта надійшла заява про усунення недоліків (вх.№196), в якій останній просить долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору, яку, разом з додатками, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі; відповідачу встановлено строк до 03.02.2022 року на протязі якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 ГПК України; призначено справу до розгляду на "07" лютого 2022 року о 12:45 год.; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

27.01.2022 року на електронну адресу суду та 31.01.2022 року до відділу документального забезпечення та контролю суду (вх.№1166) від представника ТОВ «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№11034, вх.№367), в якій останній просив забезпечити участь представника в судовому засіданні, призначеному на 07.02.2022 року о 12:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.01.2022 року задоволено заяву представника ТОВ «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. про його участь в судовому засіданні, призначеному на "07" лютого 2022 року о 12:45 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву; судове засідання у справі призначене на 07.02.2022 року о 12:45 год. ухвалено провести за участі представника ТОВ «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника; повідомлено представнику ТОВ «Темиргаз Збут» - адвокату Кулигіну А.Є. що Інструкція щодо участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" знаходиться за вебпосиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf , та роз`яснено, що для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду необхідно використовувати комп`ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення; за 10 хвилин до початку судового засідання адвокат зобов`язаний зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв`язку, активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв`язку та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.

У судовому засіданні 07.02.2022 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.2022 року не з`явився, копію ухвали суду апеляційної інстанції від 11.01.2022 року було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку, що слідує зі штампу печатки суду на зворотному боці ухвали суду від 11.01.2022 року (вих.№000310 від 11.01.2022 року).

До суду повернулась копія ухвали суду апеляційної інстанції від 11.01.2022 року, яка не отримана відповідачем, з довідкою працівників ПАТ Укрпошта - адресат відсутній за вказаною адресою.

Разом з тим, копію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 року було надіслано на офіційну електронну адресу суду відповідача - Рубіжанської обласної санаторної школи (ліквідаційної комісії), про що свідчить штамп на зворотному боці вказаної ухвали від 11.01.2022 року (вих.№486 від 03.02.2022 року).

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України , виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 910/15442/17, де, між іншим, вказано на те, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також, колегія суддів враховує правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 09.04.2021 року у справі №910/5349/19, де, зокрема, вказано на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника у цьому випадку - суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, провадження №11-268заі18).

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» від 03.004.2008 року, заява №3236/03).

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвали суду від 11.01.2022 року та від 28.01.2022 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» звернулося з позовною заявою до Ліквідаційної комісії (Комісії з припинення) Рубіжанської обласної санаторної школи про стягнення з останньої заборгованості в сумі 146143,63 грн. за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 15.12.2020 року №89.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що у відповідача існує заборгованість перед ним у сумі 146143,63 грн., яка утворилась у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань відповідачем за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 15.12.2020 року №89, яка складається з: 1702,18 грн. - штраф за послуги « + позитивного» небалансу (балансування) природного газу за період січень 2021 року; 61249,35 грн. - штраф за послуги «- негативного» небалансу (балансування) природного газу за період січень 2021 року; 64784,28 грн. - вартості спожитого відповідачем в квітні 2021 року природного газу обсягом 11,051 тис.куб.м.; 18407,82 грн. - вартості спожитого відповідачем в травні 2021 року природного газу обсягом 2,494 тис.куб.м.

29.11.2021 року господарським судом Луганської області постановлено оскаржувану ухвалу, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Місцевий господарський суд, закриваючи провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.231 ГПК України, виходив з того, що ліквідація відповідача була здійснена без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто, без правонаступництва; хоча позивачем відповідач визначений як Ліквідаційна комісія Рубіжанської обласної санаторної школи, по суті відповідачем є юридична особа, а не орган, який здійснює її ліквідацію.

Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; відсутній предмет спору; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу , крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу ; позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 5023/1704/12, де, між іншим, вказано на те, що аналіз наведених ч.ч. 1, 2 ст. 50 ЦК України та п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України дає підстави зробити висновок про те, що господарський суд за наявності відкритої інформації про припинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця має вирішити питання про існування або відсутність підстав для закриття провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 321 ГПК України . Суд, встановивши обставини припинення суб`єкта господарювання, має з`ясувати обставини припинення цієї особи, зокрема чи мало місце внаслідок припинення правонаступництво цієї сторони - суб`єкта господарювання, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч.1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч.5 ст.104 ЦК України ).

За змістом ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.11.2021 року, за кодом 246810496842, місцезнаходженням юридичної особи - Рубіжанської обласної санаторної школи (ідентифікаційний код 20156810) зазначено: вул. Менделєєва, буд.1, м. Рубіжне Луганської області, 93000.

22.10.2021 року за номером 1003901110011000138 внесені відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Рубіжанської обласної санаторної школи в результаті її ліквідації. Підстава: рішення щодо припинення. Дані про юридичних осіб-правонаступників відсутні.

Господарський суд першої інстанції вказав на те, що ліквідація відповідача була здійснена без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто, без правонаступництва, хоча позивачем відповідач визначений як Ліквідаційна комісія Рубіжанської обласної санаторної школи, по суті відповідачем є юридична особа, а не орган, який здійснює її ліквідацію.

Колегія суддів враховує таке.

Положеннями ч. 3 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Так, за матеріалами справи, позивачем на адресу відповідача 17.06.2021 року було надіслано вимогу кредитора №16/06 від 16.06.2021 року (опис вкладення у цінний лист від 17.06.2021 року).

Вказану вимогу №16/06 від 16.06.2021 року було отримано відповідачем 22.06.2021 року, про що свідчить наявна в матеріалах справа інформація з офіційного сайту ПАТ Укрпошта (т.1, а.с.123).

Апелянт вказує на те, що вказану вимогу було подано поза межами строку, встановленого відповідачем для подання таких вимог (подання до 18.05.2021 року), що було обґрунтовано тим, що позивачу стало відомо про початок процедури припинення лише 14.06.2021 року, а тому позивач був позбавлений можливості подати таку вимогу щодо заборгованості, що виникла у січні і квітні 2021 року у строки, визначені в Реєстрі юридичних осіб. Одночасно, щодо заборгованості, що виникла у травні 2021 року, станом на 18.05.2021 року така заборгованість фактично ще не виникла, відповідно не було підстав вимагати її оплати.

Положеннями частин 3 та 5 ст. 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Отже, матеріалами справи підтверджується той факт, що вимогу кредитора від 16.06.2021 року №16/06 було заявлено в межах загальних строків, визначених положеннями ЦК України, тобто, в останній день третього місяця від дня оприлюднення інформації про державну реєстрацію припинення Рубіжанської обласної санаторної школи в результаті її ліквідації - 17.03.2021 року.

За змістом ч. 4 ст. 112 ЦК України, вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

У відповдіності до ч. 6 ст. 105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Так, вимогу кредитора від 16.06.2021 року №16/06 відповідач отримав 22.06.2021 року, відповідно, останній день місячного строку для надання відповіді на вимогу припадає на 23.07.2021 року

Таким чином, починаючи з 24.07.2021 року, відповідач повинен був надати відповідь на вказану вимогу, втім відповіді на вимогу від 16.06.2021 року №16/06 матеріали справи не містять.

А тому, місячний строк для пред`явлення позову розпочався 24.07.2021 року та сплив 25.08.2021 року (з урахуванням вихідних днів - 21.08.2021 року - 23.08.2021 року; 24.08.2021 року - День незалежності України).

Так, позов до господарського суду Луганської області подано позивачем 23.08.2021 року, що слідує з конверту в якому позовна заява надійшла до суду, тобто, у межах строку, визначеного ст. 112 ЦК України для звернення до суду з позовом до ліквідаційної комісії.

Отже, господарським судом першої інстанції не було враховано, що позов подано саме до ліквідаційної комісії, як то визначено ч. 3 ст. 112 ЦК України, а не безпосередньо до Рубіжанської обласної санаторної школи і таке подання відбулось на підставі положень ст. 112 ЦК України саме в процесі ліквідації юридичної особи до моменту її ліквідації, а тому положення п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки їх застосування суперечить положенням ст. 112 ЦК України.

А тому, висновок господарського суду першої інстанції про закриття провадження у справі є передчасним, оскільки обґрунтовані підстави для закриття провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у спірному випадку відсутні.

Отже, висновок місцевого господарського суду про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Отже, місцевий господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11. 2021 року у справі слід скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду Луганської області.

Керуючись ст. ст. 255, 269, ст. 270, ст. 271, ч.6 ст. 275, ст. ст. 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Темиргаз Збут» - адвоката Кулигіна А.Є. задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 29.11.2021 року у справі №913/586/21 скасувати.

Справу №913/586/21 передати на розгляд до господарського суду Луганської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.02.2022 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя Т.Д. Геза