Рішення

від 10.02.2022 по справі 942/1590/21

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 10.02.2022

ЄУ № 942/1590/21

Провадження №2/942/106/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року Новопсковський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2021 року позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідача про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку та земельної ділянки. Позивач вказує, що спадщину після смерті матері прийняла вона та її брат ОСОБА_2 . Відповідно до договору про поділ спадкового майна позивач домовилась з відповідачем про поділ спадщини, а саме: відповідач отримує житловий будинок, а позивач - земельну ділянку.

Проте, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки неможливо отримати витяг на земельну ділянку для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №015822, виданим 22.01.2002 Пісківською сільською радою Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_4 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 7,5200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Вказаний Державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_4 було видано на підставі рішення Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області №22/1 від 25.12.2001, згідно з яким ОСОБА_4 було передано, як власнику сертифікату асоціації ІНФОРМАЦІЯ_2 у приватну власність земельну частку (пай) ріллі №33, площею 7,5200 га з земель Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

26.02.2019 позивач звернулась до державного кадастрового реєстратора Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з заявою про реєстрацію земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка розташована на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської, однак отримала відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка зареєстрована у Національній кадастровій системі за кадастровим номером 4423385900:06:002:0026 за іншою людиною відповідно до Державного акту ЛГ №108869 від 16.07.2007, виданого на підставі розпорядження голови Новопсковської районної державної адміністрації від 26.01.2007 №60.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 16.04.2020 було визнано частково незаконним та скасовано розпорядження Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 26.01.2007 № 60 Про передачу в приватну власність земельних ділянок власнику земельних часток (паїв) Асоціації ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ріллі № 33 площею 7,5200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 108869 від 16.07.2007, виданий на підставі розпорядження Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 26.01.2007 № 60 ОСОБА_3 земельної ріллі № 33 площею 7,5200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер 4423385900:06:002:0026.

Проте, рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №РВ-4400312482020 від 15.09.2020 позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки.

Тобто, незважаючи на те, що судом скасоване розпорядження та визнано недійсним державний акт, на підставі яких ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку, інформація про вказану земельну ділянку досі залишається в Державному земельному кадастрі за особою, право власності які не належить - ОСОБА_3

01.09.2020 позивач звернулася до державного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав на земельну ділянку, однак, отримати витяг на земельну ділянку вона не має можливості у зв`язку з наявністю нескасованої державної реєстрації права на земельну ділянку за ОСОБА_3 .

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4423385900:06:002:0026 площею 7,5200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 05.11.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено третю особу, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 06.12.2021.

06.12.2021 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 05.01.2022 у зв`язку з витребуванням доказів.

05.01.2022 підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці. Підготовче судове засідання призначено на 10.01.2022.

10.01.2022 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 31.01.2022.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача.

Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, обставини, викладені у позові, а також позовні вимоги визнає повністю.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши надані позивачем та його представником докази на обґрунтування заявлених позовних вимог, зважаючи на те, що визнання відповідачем позову ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що 06.04.2018 Виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 7,5200 га з кадастровим номером 4423385900:06:002:0026, яка розташована на території Пісківської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №015822, виданого 22.01.2002 Пісківською сільською радою народних депутатів.

Відповідно до ч.1ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, суд встановив, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 7,5200 га з кадастровим номером 4423385900:06:002:0026, розташованої на території Пісківської сільської ради.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №52343269 від 19.06.2018 слідує, що 19.06.2018 Новопсковською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №62594007 (номер у нотаріуса 76) щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Суд встановив, що у відповідності до ст. 1261 ЦК України позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , виданими Пісківським сільським ЗАГС Новопсковського району Луганської області 15.03.1968.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті матері ОСОБА_4 прийняли, подавши нотаріусу 12.06.2018 та 17.07.2018 відповідно, тобто у визначений законом строк, заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до договору про поділ спадкового майна, укладеного 07.04.2021 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , посвідченого державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори Луганської області, сторони домовились про поділ спадкового майна, а саме: позивач отримує земельну ділянку, а відповідач - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Суд встановив, що позивач 01.09.2021 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом за договором про розподіл спадкового майна відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Однак, постановою державного нотаріуса Новопсковської державної нотаріальної контори Луганської області Ковальова А.О. від 01.09.2021 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після померлої ОСОБА_4 . Відмовляючи у вчиненні вказаної нотаріальної дії, державний нотаріус посилався на те, що неможливо отримати витяг на земельну ділянку для видачі свідоцтва про право на спадщину.

Так, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ №015822, виданим Пісківською сільською радою 22.01.2002, померлій ОСОБА_4 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 7,52 га, розташована на території Пісківської сільської ради, призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначений державний акт було видано ОСОБА_4 на підставі рішення 22 сесії ХХІІІ скликання Пісківської сільської Ради народних депутатів від 25.12.2001 № 22/1, згідно з яким ОСОБА_4 було передано як власнику сертифікату Асоціації Булавинівська у приватну власність земельну частку (пай) ріллі № 33 площею 7,5200 га із земель Пісківської сільської ради Новопсковського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Суд встановив, що позивач звернулась із заявою до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про реєстрацію земельної ділянки, проте, рішенням Державного кадастрового реєстратора від 27.02.2019 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні вказаної дії, оскільки земельна ділянка за № НОМЕР_1 , яка розташована на території Пісківської сільської ради, зареєстрована у Національній кадастровій системі за кадастровим номером 4423385900:06:002:0026 за іншою людиною відповідно до державного акту ЛГ №108869 від 16.07.2007, виданого на підставі розпорядження голови Новопсковської районної державної адміністрації від 26.01.2007 №60.

Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 16.04.2020 визнано частково незаконним та скасовано розпорядження Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 26.01.2007 № 60 Про передачу в приватну власність земельних ділянок власнику земельних часток (паїв) Асоціації ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ріллі № 33 площею 7,5200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 108869 від 16.07.2007, виданий на підставі розпорядження Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області від 26.01.2007 № 60 ОСОБА_3 земельної ріллі № 33 площею 7,5200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, кадастровий номер 4423385900:06:002:0026. Вказане рішення суду набрало законної сили 07.08.2020.

Однак рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № РВ-4400312482020 від 15.09.2020 позивачу відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Тобто, виникла ситуація, коли позивач фактично успадкувала майно, належне померлій, проте немає можливості оформити спадщину, оскільки, незважаючи на те, що судом скасовано розпорядження та визнано недійсним державний акт, на підставі яких ОСОБА_3 набула право власності на спірну земельну ділянку, інформація про неї в Державному земельному кадастрі досі залишається на підставі скасованих судом документів за особою, право власності якій не належить, а саме за ОСОБА_3 .

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 319, ч.1 ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Згідно з ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За змістом ст. 1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_4 , тобто є спадкоємцем першої черги, що підтверджується матеріалам спадкової справи, яка була заведена за її заявою, а тому шляхом прийняття спадщини позивач фактично придбала право власності на спадкове майно.

Як встановлено судом позивач не може оформити право власності на вищевказане спадкове майно у вигляді земельної ділянки, у зв`язку з державною реєстрацією за третьою особою за скасованими правовстановлюючими документами права власності на земельну ділянку, що і підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса.

Таким чином, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи інтереси позивача, визнання відповідачем позову, а також те, що іншого шляху для захисту спадкових прав позивач не має, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки наданими доказами доводиться право власності позивача на земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір, понесений нею при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4423385900:06:002:0026 , площею 7,5200 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пісківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 2291,50 грн (дві тисячі двісті дев`яносто одну грн 50 коп.) в рахунок відшкодування понесеного судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Старобільським РВ УМВС України в Луганській області 14.11.2001, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Тарасов Дмитро Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000155 від 12.07.2018, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВВ №1018112 від 01.11.2021, адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 січня 2022 року.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 10 лютого 2022 року.

Суддя: В.В. Пронька