Постанова

від 10.12.2021 по справі 496/2319/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/398/21

Номер справи місцевого суду: 496/2319/19

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

від відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех - не з`явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна - не з`явились,

переглянувши справу №496/2319/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех , за участю третьої особи приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех , апеляційною скаргою представника Задорожної Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 2 вересня 2020 року у складі судді Бурана В.М., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 27 червня 2019 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що як стажер ТОВ Ландтех 30 травня 2018 року разом з ОСОБА_3 на автомобілі марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належному ТОВ Ландтех під керуванням ОСОБА_3 відправились у відрядження для виконання своїх трудових обов`язків по містах та селах області для реалізації товару підприємства. Близько 09:30 годин на автодорозі Р75 КПП Тимкове-Балта-Криве Озеро-Первомайськ з вини водія ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої він ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, що мали наслідком тривале лікування та реабілітацію, потребу у догляді. Вартість лікування станом на 22 червня 2019 року склала 266327,44 грн. Причинно-наслідковий зв`язок між подією ДТП внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та отриманням потерпілим ОСОБА_1 політравми, закритої травми грудної клітини, перелому 1-2 ребер справа, 1-4 ребер зліва, закритого перелому середньої частини лівої ключиці, діафізу лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, підтверджується висновком судово-медичної експертизи №415-М від 20 липня 2018 року, виписками з медичної карти хворого, матеріалами кримінального провадження. Негативними наслідками дорожньо-транспортної пригоди, які позначились на його здоров`ї, подальшою відмовою ОСОБА_3 надавати йому матеріальну допомогу на лікування, скрутним становищем в якому опинилася сім`я та власне його безпорадним станом тощо завдано моральної шкоди, розмір якої оцінено у 128000,00 грн. Через стан здоров`я втратив працездатність та з 30 травня 2018 року не працює, втрачений дохід підлягає відшкодуванню із розрахунку мінімальної заробітної плати та за період з червня 2018 року по червень 2019 року складає 51105,00 грн. Звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 86 КК України на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження №12018150250000217 від 30 травня 2018 року стосовно підозрюваного ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, не звільняє його від цивільно-правової відповідальності за завдану внаслідок ДТП шкоду. ОСОБА_3 є відповідачем як особа винна в завданні шкоди, ТОВ Ландтех є відповідачем як власник джерела підвищеної небезпеки, на якому ОСОБА_3 здійснив ДТП.

Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_3 та ТОВ Ландтех на його користь на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 128000,00 грн., на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 317432,44 грн. (т.1 а.с.1-14).

Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.206).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову (т.1 а.с.207-208).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 2 серпня 2019 року за заявою представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 забезпечено позов шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії щодо автомобіля Audi , реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_3 , земельної ділянки кадастровий номер 5123782000:02:004:3623, належної ОСОБА_3 (т.1 а.с.232-234).

Відповідач ТОВ Ландтех позов не визнав, зазначивши у відзиві, що товариство є неналежним відповідачем, ОСОБА_1 в товаристві ніколи не працював, посади з продажу техніки в товаристві не існує. Товариство не може відповідати за наслідки відносин своїх працівників з третіми особами. ОСОБА_3 керував автомобілем, за яким він був закріплений наказом по підприємству №221/ПП від 10 грудня 2014 року про призначення відповідальної особи за автомобіль, відповідно до якого ніс повну відповідальність за збереження, експлуатацію та технічний стан автомобіля, тому дана особа самостійно несе відповідальність за наслідки ДТП. Про знаходження ОСОБА_1 в автомобілі, керованому ОСОБА_3 , керівництво ТОВ Ландтех не знало, у пояснювальній записці ОСОБА_3 зазначив, що з ОСОБА_1 у дружніх стосунках, що останнього погодився підвезти у власних потребах, прямуючи у відрядження (т.2 а.с.7-9).

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що 30 травня 2018 року біля 09:30 годин, перебуваючи у службовому відрядженні, керуючи автомобілем марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним на праві власності ТОВ Ландтех , на правоворотному з`їзді з автодороги Київ-Одеса на автодорогу Р75 КПП Тимкове-Балта-Криве Озеро-Первомайськ сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій пасажир автомобіля марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи віднесені до категорії середньої тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров`я. Його ОСОБА_3 як водія дії було кваліфіковано органом досудового розслідування за частиною 1 статті 286 КК України. Весь час після ДТП допомагав ОСОБА_1 матеріально, оплачував лікування, займався транспортуванням тощо. ОСОБА_1 було відомо, що транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , є власністю ТОВ Ландтех , яким цивільно-правова відповідальність за завдану забезпеченим транспортним засобом шкоду майну та здоров`ю третіх осіб застрахована. Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2018 року по справі №479/923/18 ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, кримінальне провадження №12018150250000217 від 30 травня 2018 року закрито. Продовжував допомагати ОСОБА_5 поки останній 11 січня 2019 року не почав вимагати 4500,00 доларів для початку підприємницької діяльності та погрожувати оскаржити ухвалу суду про закриття кримінального провадження, що фактично й було зроблено, проте судом у поновленні строку на апеляційне оскарження відмовлено, дане рішення підтримано апеляційною та касаційною інстанціями. Володільцем джерела підвищеної небезпеки автомобіля марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП, а саме 30 травня 2018 року, було ТОВ Ландтех , з яким ОСОБА_3 у той час знаходився у трудових відносинах. ОСОБА_3 не є належним відповідачем, оскільки, виходячи з положень статей 1187, 1172, 1191 ЦК України шкода (в тому числі й моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. На момент здійснення ДТП ОСОБА_3 мав при собі та надав в подальшому позивачу для огляду страховий поліс №АК/9675779 від 15 листопада 2017 року, проінформував інших осіб, причетних до ДТП, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика. Відповідно до страхового полісу відповідальність власника транспортного засобу застрахована у ПрАТ СК ПЗУ Україна , ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн., франшиза - 0, за шкоду, заподіяну здоров`ю - 200 000,00 грн. (т.2 а.с.36-44).

Позивач ОСОБА_1 надав додаткові пояснення на відзиви, за змістом яких підтримав власну позицію (т.2 а.с.62-67).

Відповідачем ТОВ Ландтех надано пояснення по відзиву, за змістом яких ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ Ландтех в період з 11 січня 2012 року по 31 серпня 2019 року та на момент здійснення ДТП займав посаду представника торгівельного відділу продажу техніки Одеської філії ТОВ Ландтех . Відповідно до посадової інструкції №19 від 22 липня 2014 року до його обов`язків не входило перевезення пасажирів. ОСОБА_3 автомобіль передано як відповідальному за збереження, експлуатацію та технічний стан, тому саме він відповідає за наслідки ДТП. Стажування як такого в товаристві не існує, доказів того, що ОСОБА_1 був стажером чи співробітником ТОВ Ландтех не надано. ОСОБА_3 не мав жодного права перевозити пасажирів, самовільні дії працівника ОСОБА_3 не створюють для підприємства правових наслідків. Причинний зв`язок між підприємством та негативними наслідками відсутній (т.2 а.с.216-219).

16 січня 2020 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог, за змістом яких просив стягнути з ОСОБА_3 та ТОВ Ландтех на його користь на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 300000,00 грн., на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 342476,44 грн. (т.3 а.с.3-12).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16 січня 2020 року в задоволенні заяви представника в інтересах ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 2 серпня 2019 року, відмовлено (т.3 а.с.31-33).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області залучено до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача ТОВ Ландтех ПрАТ СК ПЗУ Україна (т.3 а.с.28).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16 січня 2020 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду (т.3 а.с.29).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 2 вересня 2020 року позов задоволено, стягнуто з ТОВ Ландтех на користь ОСОБА_1 , на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 75266,75 грн., стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн., розподілені судові витрати.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19 жовтня 2020 року в задоволенні заяви представника в інтересах ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання рішення відмовлено (т.3 а.с.185-186).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 2 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Ландтех на рішення суду.

В апеляційній скарзі ТОВ Ландтех просить рішення суду першої інстанції в частині вимог ОСОБА_1 до ТОВ Ландтех про стягнення матеріальних збитків в розмірі 75266,75 грн. та судового збору скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог до товариства про відшкодування матеріальних збитків (т.4 а.с.5-12).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в тому, що відповідач ОСОБА_3 в момент ДТП не перебував у відрядженні від ТОВ Ландтех , ОСОБА_3 підвозив свого знайомого ОСОБА_1 з власної ініціативи, використовуючи автомобіль, який належить підприємству. Відповідач ОСОБА_3 не надав доказів підтвердження перебування у службовому відрядженні, в справі наявні докази самовільного використання ОСОБА_3 службового автомобіля. Підстави для застосування положень статті 1171, 1172 ЦК України відсутні. Суд не застосував положення статті 1194 ЦК України, хоча цивільно-правова відповідальність товариства була застрахована в ПрАТ СК ПЗУ Україна , ліміт відповідальності за шкоду здоров`ю 200000,00 грн.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог (т.3 а.с.190-196).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в тому, що володільцем джерела підвищеної небезпеки в момент вчинення ДТП було ТОВ Ландтех , з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах. У даному випадку суб`єктом відповідальності за шкоду є володілець джерела підвищеної небезпеки, а не винний водій. ОСОБА_3 не є належним відповідачем за вимогами позивача про відшкодування шкоди, оскільки керував транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків, що встановлено рішенням суду та не заперечувалось жодною із сторін, тому саме ТОВ Ландтех як володілець транспортного засобу має обов`язок з відшкодування моральної шкоди, завданої її працівником.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

У відзиві представник в інтересах ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ТОВ Ландтех заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ТОВ Ландтех є належним відповідачем, оскільки є власником транспортного засобу, керуючи яким ОСОБА_3 скоїв ДТП, внаслідок якого пасажир ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження. Товариством не вчинялося жодних дій для відшкодування шкоди. Факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ Ландтех є доведеним. Причинно-наслідковий зв`язок між подією ДТП внаслідок вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та отриманням потерпілим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, підтверджено висновком судово-медичної експертизи №515-М від 20 липня 2018 року, виписками з медичної карти хворого, матеріалами кримінального провадження, де ОСОБА_3 визнав свою вину в скоєнні ДТП. Твердження ТОВ Ландтех стосовно того, що товариство не є належним відповідачем з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність застрахована в ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна , не слід приймати до уваги, оскільки право вибору пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок ДТП, належить виключно потерпілому та страхового відшкодування, яке було сплачено страховиком недостатньо для покриття всієї матеріальної шкоди нанесеної ОСОБА_1 внаслідок події ДТП за участю автомобіля Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Про той факт, що цивільно-правова відповідальність ТОВ Ландтех застрахована, стало відомо з відзиву ОСОБА_3 на позов тільки восени 2019 року під час розгляду справи. Для виплати страхового відшкодування 30 жовтня 2019 року самостійно звернувся до страхової компанії, однак страхова компанія зволікала з виплатою страхового відшкодування, а потому майже через рік виплатила відшкодування в сумі 79220,95 грн., якого не вистачає для повного покриття матеріальної шкоди, що становить 342 476,44 грн., тому вимоги до ТОВ Ландтех про відшкодування шкоди в порядку статті 1194 ЦК України обґрунтовані. ТОВ Ландтех проявив бездіяльність, яка полягає у не повідомленні ПрАТ СК ПЗУ Україна про настання страхового випадку, що позбавило ОСОБА_1 вчасно отримати виплату. Посилання на відсутність обґрунтованого розрахунку суми, що підлягає стягненню, не відповідає дійсності, так як такий розрахунок міститься в позові (т.4 а.с.59-69).

У відзиві представник в інтересах ОСОБА_1 на апеляційну представника в інтересах ОСОБА_3 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 є належним відповідачем за вимогами про відшкодування моральної шкоди, адже, керуючи автомобілем, скоїв ДТП та вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок якого пасажиру було завдано тілесні ушкодження. Твердження ОСОБА_3 не слід приймати, так як він як винний водій зобов`язаний відшкодувати моральну шкоду, завдану потерпілому внаслідок ДТП, оскільки сплачена страховою компанією сума для покриття заявленої позивачем моральної шкоди 300000,00 грн. є недостатньою (т.4 а.с.122-131).

У відзиві ТОВ Ландтех на апеляційну скаргу ОСОБА_3 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги обґрунтовує фактичним підтриманням власної позиції (т.4 а.с.110-113).

Пояснення представника в інтересах ОСОБА_6 на апеляційні скарги та відзиви на скарги обґрунтовує фактичним підтриманням власної позиції (т.4 а.с.189-192).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційний скарг, скасування рішення в оскаржуваних частинах та ухвалення нового рішення по суті вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, по суті вимог до ТОВ Ландтех про відшкодування майнової шкоди та в частині розподілу витрат на сплату судового збору з огляду на наступне.

За остаточно уточненими позовними вимогами ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_3 та ТОВ Ландтех на відшкодування моральної шкоди 300000,00 грн., на відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) 342476,44 грн., при цьому прохальна частина позовних вимог не містить зазначення стягнення у солідарному порядку чи у частці з кожного з відповідачів .

Рішенням суду стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн., стягнуто з ТОВ Ландтех на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) 75266,75 грн.; в решті вимог відмовлено. Отже, відмовлено повністю в частині вимог до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків), відмовлено повністю в частині вимог до ТОВ Ландтех про відшкодування моральної шкоди; крім того, розмір відшкодування шкоди як майнової так і моральної визначено у розмірі меншому ніж заявлений розмір вимог.

ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків); не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог до ТОВ Ландтех про відшкодування моральної шкоди; не оскаржує розмір стягнень шкоди.

Тому, в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції при даному апеляційному перегляді справи не перевіряється законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вимог про відмову в позові до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, в частині вимог про відмову в позові до ТОВ Ландтех про відшкодування моральної шкоди.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в частині вимог, що задоволена, в межах доводів апеляційних скарг кожного з відповідачів окремо, апеляційний суд виходить з наступного.

30 травня 2018 року біля 09:30 годин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ТОВ Ландтех , будучи працівником ТОВ Ландтех та перебуваючи під час виконання ним свої трудових (службових) обов`язків, допустив порушення правил дорожнього руху України, що мало наслідком скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості пасажир ОСОБА_1 керованого ОСОБА_3 автомобіля Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , з огляду на що дії водія ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 1 статті 286 КК України.

Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2018 року в справі №479/923/18 (провадження №1-кп/474/100/18) ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 286 КК України на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим; кримінальне провадження №12018150250000217 від 30 травня 2018 року у відношенні ОСОБА_3 у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, закрито.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11 червня 2019 року відмовлено представнику в інтересах ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Врадіївського районного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2018 року в справі №479/923/18, апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини 3 статті 399 КПК України повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року відмовлено представнику в інтересах ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 червня 2019 року в справі №479/923/18.

Потерпілий ОСОБА_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, кваліфіковані як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що підтверджено Висновком судово-медичної експертизи №415-М від 20 липня 2018 року, проведеної в рамках кримінального провадження №12018150250000217.

Потерпілий ОСОБА_1 проходив лікування в Кривоозерській ЦРБ, у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону. Згідно позовних вимог ОСОБА_1 витрати на лікування склали 266327,44 грн.

Потерпілий ОСОБА_1 посилається на те, що з 30 травня 2018 року не працював через стан здоров`я. Згідно позовних вимог ОСОБА_1 втрачений дохід визначено рівним 76149,00 грн. із розрахунку мінімальної заробітної плати.

Потерпілий ОСОБА_1 посилається на завдання моральної шкоди, розмір якої у 300000,00 грн. підтверджує Висновком експертів №51/19 за результатами проведення комісійної психологічної експертизи від 30 грудня 2019 року.

Наказом директора ТОВ Ландтех №2/ВК від 11 січня 2012 року ОСОБА_3 прийнято на посаду менеджера з продажу; наказом директора ТОВ Ландтех №157/1/ВК від 27 грудня 2013 року з 1 січня 2014 року ОСОБА_3 переведено з посади менеджера зі збуту на посаду представника торгівельного.

Транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ Ландтех .

Наказом директора ТОВ Ландтех №221/ПП від 10 грудня 2014 року Транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано у користування ОСОБА_3 , з 10 грудня 2014 року ОСОБА_3 призначено відповідальною особою за збереження, експлуатацію та технічний стан автомобіля.

2 червня 2014 року між ТОВ Ландтех в особі директора та ОСОБА_3 було укладено договір про повну індивідуальну відповідальність щодо забезпечення збереження та цільового використання автомобіля марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 мала місце 30 травня 2018 року.

Наказом директора ТОВ Ландтех №53/ВК від 28 серпня 2019 року ОСОБА_3 звільнено за угодою сторін.

ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ Ландтех не перебував, стажування станом на 30 травня 2018 року не проходив.

Станом на 30 травня 2018 року цивільно-правова відповідальність ТОВ Ландтех як володільця транспортного засобу автомобіля марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в приватному акціонерному товаристві Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 листопада 2017 року, Поліс АК №9675779, де ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю, становив 200000,00 грн.

З заявою про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 як потерпілий звернувся до ПрАТ СК ПЗУ Україна 30 жовтня 2018 року, в заяві просив здійснити відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 464128,44 грн., до заяви додав документи на підтвердження вартості лікування станом на 28 жовтня 2018 року в загальній сумі 266327,44 грн., втраченого доходу за період з 30 травня 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 67801,00 грн., моральної шкоди в розмірі 128000,00 грн.

10 березня 2020 року ОСОБА_1 ПрАТ СК ПЗУ Україна надіслано письмову відповідь, за змістом якої страхова компанія не вбачала підстав для виплати страхового відшкодування, обґрунтувавши тим, що кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3 за частиною 1 статті 286 КК України закрито на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а оскільки дана норма щодо звільнення від кримінальної відповідальності застосовується у разі примирення та відшкодування збитків, то страхова компанія виходила з того, що завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкода вже відшкодована ОСОБА_3 .

В подальшому повторно розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 стосовно події 30 травня 2018 року, ПрАТ СК ПЗУ Україна 24 вересня 2020 року було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 79220,95 грн., з них:

60556,52 грн. - відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням згідно статей 23, 24.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (відповідно до наданих товарних та фіскальних чеків, до виплати не брались витрати на благодійну допомогу);

3772,43 грн. - відшкодування моральної шкоди (5%) згідно статей 23, 26 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ;

14892,00 грн. - відшкодування тимчасової втрати працездатності згідно статей 23, 24.2, 25 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (розрахунок проводився із мінімальної заробітної плати 3723,00 грн./30 х 120 днів).

Страхове відшкодування ОСОБА_1 отримано після ухвалення судом першої інстанції рішення, що наразі перевіряється в апеляційному порядку.

Відповідно до положень частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У розумінні даної норми матеріального права працівник, здійснюючи свої трудові обов`язки, не виступає як окремий суб`єкт права (із дій працівників при здійсненні їх трудових (службових) обов`язків складається діяльність організації як єдиного цілого). На відповідальність організації поширюється загальний склад цивільного правопорушення (шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина). Підставами відповідальності є: 1) наявність трудових (службових) зв`язків між організацією та працівником, з вини якого заподіяно шкоду; 2) заподіяння шкоди працівником при виконанні ним трудових (службових) обов`язків. Правовий зв`язок організації з працівником втілюється у трудових відносинах незалежно від їх характеру - постійні, тимчасові, сезонні або виконання іншої роботи за договором.

Під виконанням трудових обов`язків розуміється виконання працівником роботи, обумовленої при прийнятті на роботу або дорученої йому адміністрацією разово чи тимчасово на території підприємства або поза нею протягом робочого часу.

Докази у справі підтверджують, що ОСОБА_3 станом на 30 травня 2018 року перебував у трудових відносинах з ТОВ Ландтех , у момент дорожньо-транспортної пригоди керував належним ТОВ Ландтех транспортним засобом, що був за ним закріплений наказом директора товариства. Діями ОСОБА_3 , як водія транспортного засобу, що допустив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої постраждав ОСОБА_1 , завдано шкоди. Вина ОСОБА_3 встановлена у кримінальному провадженні та наразі не є спірною. Склад цивільного правопорушення як юридична підстава відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл.82 ЦК), в діях ОСОБА_3 наявний. Трудові зв`язки між ТОВ Ландтех та ОСОБА_3 , з вини якого завдано шкоду, заподіяння шкоди ОСОБА_3 при виконанні ним трудових (службових) обов`язків є підставою відповідальності ТОВ Ландтех за відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 їхнім працівником ОСОБА_3 внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому не має правового значення те, чи знаходився ОСОБА_1 як пасажир в транспортному засобі, чи був в іншому транспортному засобі, на дорозі тощо. ОСОБА_1 є потерпілою від протиправних дій ОСОБА_3 особою.

Доводи ТОВ Ландтех в тій частині, що відшкодування шкоди має здійснювати сам працівник ОСОБА_3 на загальних підставах позадоговірної відповідальності, не приймаються, оскільки не встановлено, що дії (здійснювана 30 травня 2018 року поїзда у Балтський район на автомобілі товариства, переданого йому у користування для виконання трудових обов`язків) не випливали з трудових обов`язків ОСОБА_3 як торгівельного представника ТОВ Ландтех .

Отже, у розумінні статей 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України відповідальність за завдану ОСОБА_3 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_1 майнову шкоду (матеріальні збитки) та моральну шкоду є ТОВ Ландтех . Що ж до ОСОБА_3 , то він у даному випадку є відповідальним перед ТОВ Ландтех .

Суд першої інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, рішення суду з підстав неправильного застосування норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині вимог про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування на підставі статті 1167 ЦК України моральної шкоди, оскільки передбачені статтею 1172 ЦК України правовідносини виключають покладення безпосередньо на ОСОБА_3 обов`язку відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду.

Суд першої інстанції відмовив у стягненні моральної шкоди з ТОВ Ландтех , позивач рішення суду в цій частині не оскаржує, тому при даному апеляційному перегляді справи не переглядається законність рішення в частині вимог до ТОВ Ландтех про відшкодування моральної шкоди та, відповідно, для уникнення преюдиційності, не надається оцінка завданню моральної шкоди, розміру грошового відшкодування моральної шкоди з урахуванням положень частини 3 статті 23 ЦК України та проведеної страховою компанією виплати в сумі 3772,43 грн. тощо.

Відповідно до положень статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність ТОВ Ландтех як володільця (власника) транспортного засобу автомобіля марки Volkswagen Amarok , реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 30 травня 2018 року (дату настання страхового випадку) була застрахована в ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 листопада 2017 року, Поліс АК №967577.

Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю, за Полісом АК №967577 становив 200000,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) пред`явлені до суду в розмірі 342476,44 грн., з них вартість лікування 266327,44 грн., втрачений дохід за період з 30 травня 2018 року по грудень 2019 року в розмірі 76149,00 грн.

Заява ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування, подана до ПрАТ СК ПЗУ Україна містила вимоги відшкодувати вартість лікування станом на 28 жовтня 2018 року в загальній сумі 266327,44 грн., втрачений дохід за період з 30 травня 2018 року по жовтень 2019 року в розмірі 67801,00 грн.

ПрАТ СК ПЗУ Україна виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 79220,95 грн., з них витрати, пов`язані з лікуванням, 60556,52 грн., відшкодування тимчасової непрацездатності 14892,00 грн.

Отже, розмір виплаченого ОСОБА_1 страхового відшкодування від ПрАТ СК ПЗУ Україна не перевищує ліміт відповідальності страховика 200000,00 грн.

ОСОБА_1 не оскаржував розмір отриманого від ПрАТ СК ПЗУ Україна страхового відшкодування, що в загальній сумі становило 79220,95 грн.

ОСОБА_1 не оскаржив рішення суду в частині стягнення з ТОВ Ландтех на відшкодування майнової шкоди (матеріальних збитків) 75266,75 грн. (складових даної суми судове рішення не містить).

За таких обставин виходить, що ОСОБА_1 погодився з тим, що розмір майнової шкоди (матеріальних збитків) становить 75266,75 грн. Оскільки дана сума не виходить за межі ліміту відповідальності страховика 200000,00 грн. за Полісом АК №967577, то правових підстав для покладення в порядку статті 1194 ЦК України на ТОВ Ландтех , як особу, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, обов`язку сплатити ОСОБА_1 75266,75 грн. суд першої інстанції не мав.

Крім того, в ході апеляційного перегляду справи ПрАТ СК ПЗУ Україна при ліміті відповідальності 200000,00 грн. виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 79220,95 грн., з них майнова шкода (матеріальні збитки) становить 75448,52 грн.

Суд першої інстанції безпідставно стягнув з ТОВ Ландтех на користь ОСОБА_1 майнову шкоду (матеріальні збитки) в розмірі 75266,75 грн., рішення суду з підстав неправильного застосування норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині вимог про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Ландтех про відшкодування на підставі статей 1166, 1187, 1195 ЦК України майнової шкоди (матеріальних збитків), оскільки застосуванню підлягала стаття 1194 ЦК України, відповідальність ТОВ Ландтех за даною нормою матеріального права наступала б лише у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), чого з огляду на ліміт відповідальності страховика 200000,00 грн. не встановлено.

В порядку частини 6 статті 141 ЦПК України витрати відповідачів по сплаті за подання апеляційних скарг судового збору, рівно як і судовий збір, що підлягав сплаті за подання позову позивачем, звільненим від сплати судового збору згідно Закону України Про судовий збір , підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Задорожної Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 2 вересня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех , за участю третьої особи приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех , за участю третьої особи приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 2 вересня 2020 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - скасувати.

В задоволенні позовних ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 2 вересня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех судового збору на користь держави - скасувати.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 3424 грн. 76 коп. за подання позовної заяви з вимогами майнового характеру компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витрати товариства з обмеженою відповідальністю Ландтех по сплаті судового збору в сумі 1128 грн. 99 коп. за подання апеляційної скарги на рішення суду компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витрати ОСОБА_3 по сплаті судового збору в сумі 1500 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на рішення суду компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 лютого 2022 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова