Ухвала

від 26.01.2022 по справі 160/1601/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 січня 2022 р.Справа №160/1601/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними та скасування пунктів припису, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" до Державної екологічної інспекції України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 13, 14 Припису Державної екологічної інспекції України №4.3/005 від 08.10.2021 року.

Разом з позовною заявою представник позивача надав заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії пунктів 1, 2, 3, 4, 13, 14 Припису Державної екологічної інспекції України № 4.3/005 від 08.10.2021 року до набрання судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РУДОМАЙН про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 13, 14 Припису Державної екологічної інспекції України № 4.3/005 від 08.10.2021 р. законної сили.

В обґрунтування заяви зазначено, що в період з 20 вересня 2021 року по 01 жовтня 2021 р. Державною екологічною інспекцією України був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням ТОВ РУДОМАЙН вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої Державною екологічною інспекцією України складений Акт № № 4.3/005 від.01.10.2021р. та винесений припис №4.3/005 від 08.10.2021р. ТОВ РУДОМАЙН не погоджується із зазначеними пунктами припису, та зазначає, що спірні пункти припису є необгрунтованими, протиправними, порушують законні права та інтереси позивача, а порушення, зафіксовані в акті перевірки, на підставі якого видані оскаржувані пункти припису є недоведеними. На думку позивача, не вжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить чи унеможливить поновлення порушених прав позивача.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

З огляду на викладене, посилання позивача на необґрунтованість оскарженого рішення відповідача як на очевидні ознаки протиправності останнього підлягають відхиленню.

Доводи того, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджені наданими доказами. Так само позивачем не зазначено, на підставі яких саме доказів підтверджено доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішить спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

З приводу негативних наслідків для позивача, суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України

Керуючись ст.150, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар