Рішення

від 10.02.2022 по справі 173/2545/21

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2545/21

Провадження №2/173/203/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Зубачевській О.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету с пору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про зняття заборони з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

02.12.2021 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про зняття обтяження з нерухомого майна до відповідача Верхньодніпровської державної нотаріальної контори.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.12.2021 року позовну заву залишено без руху в зв`язку з виявленими судом недоліками.

16.12.2021 року позивачем усунені виявлені судом недоліки. Подана уточнена позовна заява. В якості відповідача визначена Верхньодніпровська міська рада.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2021 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи..

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить скасувати заборону на нерухоме майно, зареєстровану 03.02.2007 року за № 4447314, Реєстратором : Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: договір довічного утримання б/н 05.07.1991 Верхньодніпровська ДНК, об`єкт обтяження будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: заборона № 60/91, архівний запис № 85808-255 від 13.10.2001 р. (Дніпропетровська обл.); заявник Верхньодніпровська ДНК.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 листопада 2021 року, виданого держаним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, в.о. державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, зареєстрованих в реєстрі за № 1-335, № 1-336 він став власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0.0780 га., за адресою: АДРЕСА_1 .

Займаючись оформлення документів він отримав витяг з Інформацією з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно якого вбачається, що 03.02.2007 року за № 4447314, Реєстратором : Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, було накладене обтяження у вигляді заборони відчуження на нерухоме майно, підстава обтяження: договір довічного утримання б/н 05.07.1991 Верхньодніпровська ДНК, об`єкт обтяження будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: заборона № 60/91, архівний запис № 85808-255 від 13.10.2001 р. (Дніпропетровська обл.); заявник Верхньодніпровська ДНК.

За договором купівлі-продажу від 05.07.1991 року його покійний батько, ОСОБА_2 ,. померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбав житловий будинок АДРЕСА_1 з господарчими спорудами на присадибній земельній ділянці розміром 757 кв.м.

05.07.1991 року старшим державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Комаровою І.В,, було накладено заборону відчуження на зазначений будинок до повного погашення суми боргу.

Після смерті батька, його єдиною спадкоємицею стала його мати - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка оформила своє право власності належним чином.

Після смерті батьків він єдиний власник спадкового майна, яке складається із житловий будинок АДРЕСА_1 з господарчими спорудами на присадибній земельній ділянці розміром 0.0757 кв.м., кадастровий номер 1221010100:06:017:0011.

07.10.2021 року він отримав рішення Державного реєстратора на нерухоме майно Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області про відмову про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в зв`язку з зареєстрованим обтяженням речових прав на нерухоме майно за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Зняти заборону відчуження нерухомого майна в позасудовому порядку він не має можливості, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному порядку без виклику учасників розгляду справи.

Відповідач, Верхньодніпровська міська рада, подала письмові пояснення, згідно яких проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

Третя особа, що не заявляє вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори, письмових пояснень суду не надала. .

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01 листопада 2021 року, виданого держаним нотаріусом Першої кам`янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, в.о. державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, зареєстрованих в реєстрі за № 1-335, № 1-336 позивач став власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0.0780 га., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину.

Займаючись оформлення документів позивач отримав витяг з Інформацією з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно якого вбачається, що 03.02.2007 року за № 4447314, Реєстратором : Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, було накладене обтяження у вигляді заборони відчуження на нерухоме майно, підстава обтяження: договір довічного утримання б/н 05.07.1991 Верхньодніпровська ДНК, об`єкт обтяження будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: заборона № 60/91, архівний запис № 85808-255 від 13.10.2001 р. (Дніпропетровська обл.); заявник Верхньодніпровська ДНК, що підтверджується Інформаційною довідкою.

За договором купівлі-продажу від 05.07.1991 року покійний батько позивача, ОСОБА_2 ,, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , придбав житловий будинок АДРЕСА_1 з господарчими спорудами на присадибній земельній ділянці розміром 757 кв.м., що підтверджується копією договору купівлі-продажу.

05.07.1991 року старшим державним нотаріусом Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Комаровою І.В., було накладено заборону відчуження на зазначений будинок до повного погашення суми боргу.

Після смерті батька, його єдиною спадкоємицею зазначеного вище будинку стала мати позивача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка оформила своє право власності належним чином, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину.

Судом встановлено, що після смерті батьків позивач є єдиним власником спадкового майна, яке складається із житловий будинок АДРЕСА_1 з господарчими спорудами на присадибній земельній ділянці розміром 0.0757 кв.м., кадастровий номер 1221010100:06:017:0011.

07.10.2021 року позивач отримав рішення Державного реєстратора на нерухоме майно Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області про відмову про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в зв`язку з зареєстрованим обтяженням речових прав на нерухоме майно за адресою: будинок АДРЕСА_1 .

Зняти заборону відчуження нерухомого майна в позасудовому порядку позивач не має можливості, оскільки вона накладена нотаріусом, яка вже припинила свою діяльність.

Відповідно до ст. 41 Конституції України - право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своє власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997 року визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

З наданих суду доказів встановлено, що вищевказана заборона на належний позивачці житловий будинок втратила своє значення, оскільки після смерті ОСОБА_2 зазначений вище житловий будинок успадкувала його дружина ОСОБА_3 і заборони щодо відчуження зазначеного домоволодіння станом на 23.03.2008 року не було.

Крім того, з наданого витягу з Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що заборона відчуження накладалась за договором довічного утримання. В той час, як зазначений вище житловий будинок був придбаний ОСОБА_2 , за договором купівлі - продажу. Реєстрація обтяження має позначку, що це архівний запис.

Виходячи з вищевикладеного суд не вбачає підстав для подальшого існування заборони на відчуження зазначеного вище житлового будинку, оскільки з часу відчуження зазначеного будинку пройшов тривалий період часу і жодна особа не заявила про свої права на даний будинок. Будинок вже змінював власника, без будь-яких перешкод, що свідчить про те, що сторони виконали всі свої обов`язки за укладеним договором купівлі-продажу і підстав для обмеження права власності на даний будинок не вбачається. На підставі чого суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн. коп., суд вважає за можливе покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 до Верхньодніпровської міської ради: юридична адреса: 51600 пр. Шевченка, 21. м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора ( юридична адреса: 51600 вул. Дніпровська, 56 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області) про зняття заборони з нерухомого майна - задовольнити .

Скасувати заборону на нерухоме майно, зареєстровану 03.02.2007 року за № 4447314, Реєстратором : Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: договір довічного утримання б/н 05.07.1991 Верхньодніпровська ДНК, об`єкт обтяження будинок, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: заборона № 60/91, архівний запис № 85808-255 від 13.10.2001 р. (Дніпропетровська обл.); заявник Верхньодніпровська ДНК.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908.00 грн., покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10.02.2022 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 15.02.2022 року

Дана набрання законної сили: 15.03.2022 року