Постанова

від 03.02.2022 по справі 500/3078/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4261/22

Номер справи місцевого суду: 500/3078/18

Головуючий у першій інстанції Смокіна Г.І.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Злагода" на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2021 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - селянське (фермерське) господарство Чебана Петра Григорійовича , районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради Білгород-Дністровський райбудгосп , про визнання договору недійсним та стягнення збитків , -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

18.05.2018 року ТОВ Злагода звернулося до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - селянське (фермерське) господарство Чебана Петра Григорійовича , про визнання договору недійсним та стягнення збитків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - селянське (фермерське) господарство Чебана Петра Григорійовича , районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради Білгород-Дністровський райбудгосп , про визнання договору недійсним та стягнення збитків залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції вмотивовано тим, що у судове засідання, призначене на 17.05.2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено розпискою представника (т. 2 а.с. 53), до суду надійшла заява від 14.05.2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги між АО Славицька та Партнери та ТОВ Злагода та хворобою та знаходженням на лікуванні адвоката Златєва П.Д., який на теперішній час здійснює представництво інтересів ТОВ Злагода (т. 2 а.с. 60, 61).

У судове засідання, призначене на 09.06.2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 63), до суду надійшла заява від 08.06.2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги між АО Славицька та Партнери та ТОВ Злагода та хворобою та знаходженням на лікуванні адвоката Златєва П.Д., який на теперішній час здійснює представництво інтересів ТОВ Злагода (т. 2 а.с. 68, 69).

У судове засідання, призначене на 01.07.2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 74), до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ягунова Д.В. від 01.07.2021 року про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та вирішення питання про самовідвід та відвід судді (а.с. 79-83).

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду 06 вересня 2021 року представником ТОВ "Злагода" подано апеляційну скаргу, відповідно до якої апелянт просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, які виразились у наступному:

1)Судом було застосовано абсолютно формальний підхід до вирішення справи, внаслідок чого позивач був у свавільний спосіб позбавлений доступу до правосуддя, а також позбавлений права на відшкодування збитків, завданих позивачем з боку відповідача та третьої особи, що становить, на додаток, грубе порушення Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини. Як наслідок, за ухвалою від 12.08.2021 позивач отримав статус жертви за ст. 6 Конвенції про захист прав людини та ст. 2 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини.

2)На момент постановлення ухвали від 12.08.2021 року представник позивача (адвокат Златєв П.Д.), який вів цю справу в суді від імені ТОВ Злагода , перебував на лікарняному, маючи серйозне захворюванням у стані загострення, та фізично не міг відвідувати приміщення суду (докази додаються), що не було взято судом до уваги, що, у свою чергу, призвело до постановлення явно незаконного та несправедливого рішення.

3)Більше того, представник позивача (ТОВ Злагода ) адвокат Златєв П.Д. взагалі ніяких повісток або інших судових викликів на судове засідання від 12.08.2021 року від суду не отримував, що є окремою підставою для скасування ухвали від 12.08.2021 року.

4)Представник позивача (ТОВ Злагода ) адвокат Щербаков С.Ю. розірвав договір про надання правничої допомоги позивачеві ще у травні 2021 року, про ще неодноразово інформував Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області, а на додаток ніяких повісток або інших судових викликів від суду не отримував, що є окремою підставою для скасування ухвали від 12.08.2021 року. При цьому усі справи ТОВ Злагода адвокат Щербаков С.Ю. передав адвокату Златєву П.Д., який, у свою чергу, перебував на лікарняному.

5)Директор ТОВ Злагода пані ОСОБА_2 , 1953 р.н., також не змогла фізично відвідати судове засідання призначене на 12.08.2021 року, перебуваючи на амбулаторному обстеженні після вакцинації, яка мала місце 29.07.2021 року, в силу гострої реакції організму на вакцинацію, що призвела до погіршення самопочуття пані ОСОБА_2 (друга вакцинація мала місце 25.08.2021 року).

6)Більше того, що є принципово важливим, позивач (ТОВ Злагода ) взагалі ніяких повісток або інших судових викликів на судове засідання від 12.08.2021 року від суду не отримував, що є окремою підставою для безальтернативного скасування ухвали від 12.08.2021 року.

7)Діючи на порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та відповідної практики ЄСПЛ, суд пожертвував процесуальними правами позивача з метою прискорення розгляду справи ( OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia , п. 540), усвідомлюючи, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини категорично забороняє такі жертви.

8)У самій ухвалі від 12.08.2021 року суддя Бурнусус О.О. вказує на очевидну та явну зацікавленість позивача у судовому розгляді своєї справи, проте при цьому водночас позбавляє позивача права на вирішення справи, що є окремою підставою для скасування ухвали від 12.08.2021, особливо враховуючи відсутність у суду будь-яких даних про те, що сам позивач та усі його представники були проінформовані про судове засідання від 12.08.2021 року.

9)Ухвала від 12.08.2021 року є в принципі несправедливою, адже суд своєю ухвалою фактично надав сприяння особам, які завдали позивачеві збитків на значну суму, де упродовж тривалого часу позивач намагався в суді захистити свої права.

10)На додаток, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області на постійній основі неодноразово обмежував доступ до судових засідань на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 щодо запровадження карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.

11)Ухвала від 12.08.2021 року взагалі повністю проігнорувала особливості соціального та правого порядку в умовах пандемії коронавірусу, які, як вже зазначалося вище, зумовили неявку позивача до будь-яких судових засідань у будь-яких справах (особливо нагадуючи, що про засідання від 12.08.2021 позивач та його представники взагалі повідомлена не були).

12)Водночас суддя Бурнусус О.О. у цій справі, постановляючи ухвалу від 12.08.2021 року, не виконав рекомендації Вищої ради правосуддя щодо неухильного дотримання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 щодо запровадження карантину з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 і не довів до відома ані позивача, ані жодного з представників про можливість відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами.

13)Як наслідок, суддя Бурнусус О.О., постановляючи ухвалу від 12.08.2021 року, позбавив ТОВ Злагода права осіб на доступ до правосуддя в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в частині, що стосується проведення засідань органів судової влади в режимі реального часу через Інтернет та продовження (зупинення) строків на оскарження судових рішень.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 вересня 2021 року провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Злагода" на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2021 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - селянське (фермерське) господарство Чебана Петра Григорійовича , районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради Білгород-Дністровський райбудгосп , про визнання договору недійсним та стягнення збитків було відкрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.09.2021 року вказану цивільну справу було призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання.

Такий висновок суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно до судового засідання не з`явився без поважних причини, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, під повторністю неявки в судове засідання в цивільному процесі слід розуміти другу неявку підряд (поспіль) належно повідомленого позивача.

З наведеного слідує, що право суду залишити заяву без розгляду виникає за наявності дворазового належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, двократної, послідовної неявки позивача безпосередньо у судове засідання та відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що вказана цивільна справи розглядалась досить тривалий час - провадження у справі відкрито 25.05.2018 р.. Підготовче судове засідання тривало до 22.12.2020 року.

Два останні судові засідання у даній справі були призначені на 08 червня 2021 року та 01 липня 2021 року.

У судове засідання, призначене на 08.06.2021 року, представник позивача, директор товариства не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи не повідомлений належним чином. Директор товариства до суду подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку раніше укладеного договору про надання правничої допомоги між АО Славицька та Партнери і ТОВ Злагода та хворобою із знаходженням на лікуванні іншого представника позивача - адвоката Златєва П.Д., який здійснює представництво інтересів ТОВ Злагода .

У судове засідання, призначене на 01.07.2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 74), до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Ягунова Д.В. від 01.07.2021 року про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та вирішення питання про самовідвід та відвід судді (а.с. 79-83).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2021 року у задоволенні заяви представника позивача про самовідвід та відвід судді відмовлено (т. 2 а.с. 87-88)

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка - повідомлення завчасно.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Так, у справі Bellet v. France Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув увагу на вищезазначене та помилково вважав, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про розгляд справи, без поважних причин.

Доводи апелянта про направлення справи для продовження розгляду справи в іншому складі суду є неспроможними, не заснованими на ст. ст. 37, 379 ЦПК України.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Ягунова Дмитра Вікторовича, діючого від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода , є частково доведеними, а тому вона підлягає задоволенню частково.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі Бюрг та інші проти Франції (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі Гору проти Греції №2) [ВП], § 41 (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За вищевикладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області).

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ "Злагода" - задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.07.2021 року - скасувати .

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Злагода до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - селянське (фермерське) господарство Чебана Петра Григорійовича , районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради Білгород-Дністровський райбудгосп , про визнання договору недійсним та стягнення збитків направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А. П. Заїкін

С.О. Погорєлова