Ухвала

від 15.02.2022 по справі 663/2301/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/53/22

Єдиний унікальний номер справи: 663/2301/17

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

15 лютого 2022 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Склярської І.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Скадовська міська рада Херсонської області, про виділ частки із спільного майна в натурі та визначення порядку користування спільною земельною ділянкою,

встановив:

16 серпня 2021 року Скадовський районний суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі рішення, на яке 07 лютого 2022 року ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, подав апеляційну скаргу.

В прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_2 просить поновити пропущений процесуальний строк на оскарження рішення та відстрочити оплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Згідно із частиною 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Ryabykh v. Ryssia ). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на суд , одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Воловік проти України від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року).

Коли строк для оскарження поновлюється після спливу значного періоду часу без жодної потреби у виправленні серйозних судових помилок чи недоліків правосуддя, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Тоді як вирішення питання про будь-яке поновлення строку на оскарження відноситься саме до повноважень національних судів, такі повноваження не є необмеженими. У кожній справі національні суди мають перевірити, чи є підстави для поновлення строку на оскарження виправданими, а також обґрунтувати своє рішення про поновлення строку (SABADASH v. UKRAINE № 28052/13, § 31-34, ЄСПЛ, від 23 липня 2019 року).

З огляду на матеріали справи, представництво своїх інтересів в суді першої інстанції ОСОБА_2 доручив адвокату Охлопкову О.І. ( а.с.3), справу розглянуто судом 16 серпня 2021 року за участі позивача - ОСОБА_1 , представника позивачів - ОСОБА_4 , представника відповідача - ОСОБА_5 , із проголошенням вступної та резолютивної частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 26 серпня 2021 року.

Копію повного рішення суд надіслав на адресу ОСОБА_2 26 серпня 2021 року (т. 2, а.с. 248), інформація щодо отримання вказаного рішення в матеріалах справи відсутня.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 був присутній в судових засідання: 08.02.2018 (т. 1, а.с. 29), 13.03.2018 (т. 1, а.с. 55), 27.04.2018 (т. 1, а.с. 73), 11.07.2018 (т. 1, а.с. 97), 10.08.2018 (т. 1, а.с. 103), 23.10.2018 (т. 1, а.с. 119), 22.11.2018 (т. 1, а.с. 126), 13.12.2018 (т. 1, а.с. 140) 26.03.2019 (т. 1, а.с. 169), 11.04.2019 (т. 1, а.с. 198), 26.04.2019 (т. 1, а.с. 214), 20.05.2019 (т. 1, а.с. 228), 11.06.2019 (т. 1, а.с. 239), 26.07.2019 (т. 2, а.с. 6), 21.08.2019 (т. 2, а.с. 14), 15.01.2020 (т. 2, а.с. 87), 13.02.2020 (т. 2, а.с. 107), 05.03.2020 (т. 2, а.с. 119), 27.11.2020 (т. 2, а.с. 187), 30.03.2021 (т. 2, а.с. 206), 27.04.2021 (т. 2, а.с. 211).

Разом з тим, 09.02.2018 ОСОБА_2 до суду першої інстанції подав заяву про розгляд справи за його відсутністю (т. 1, а.с. 40), також був присутній в судовому засіданні 11.07.2018 (т. 1, а.с. 97), яке було перенесено на 10.08.2018, про що останній був повідомлений під розписку (т. 1, а.с. 100).

Відповідно до статті 354 ЦПК України, якою визначені строки на апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, щодо справедливого розгляду в такому його елемент, як правова визначеність.

Як вбачається з апеляційної скарги, особа, яка її подала, наводить аналіз висновків рішення суду проте, зазначає про його неотримання та обізнаність про нього з телефонної розмови з іншим позивачем у справі, матір`ю.

Вищенаведене унеможливлює дійти висновку про поважність зазначених позивачем причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Отже, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є достатніми, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для надання заявникові строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Підстави для відстрочки та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Відповідно до пункту 1.6 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI з послідуючими змінами за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Отже, за подання апеляційної скарги розмір судового збору складає - 1261,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до положень частини 3 статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України Про судовий збір , суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за певних умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України Про судовий збір не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для застосування ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України Про судовий збір може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, непрацездатність особи за станом здоров`я, відсутності доходів тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1620,37 грн. (108025,23 (ціна позову) х 1 %) х 150 %.

Разом з тим, скаржником не доведені обставини для застосування вищенаведених норм матеріального та процесуального закону; докази на підтвердження заявленого клопотання про відстрочення оплати судового збору не надані.

Таким чином, скаржнику необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження майнового стану, який не дає змоги виконати належним чином вимоги закону щодо сплати судового збору при подачі апеляційної скарги або сплатити судовий збір у вищезазначеному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, зазначені обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, а саме: надання відповідних доказів щодо майнового стану, а у разі відсутності таких - для сплати судового збору та подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, Законом України Про судовий збір , суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , залишити без руху.

Надати скаржнику строк для подачі до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання:

- обґрунтованої заяви про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження;

- належних та допустимих доказів у підтвердження його майнового стану, а у разі відсутності таких - докази сплати судового збору у розмірі 1620,37 грн. за платіжними реквізитами Херсонського апеляційного суду ( Отримувач коштів: ГУК у Херсон обл/Херсон р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37959517; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA 208999980313121206080021451; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу );

Роз`яснити скаржнику, що:

- невиконання вимог ухвали суду щодо заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження - є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження;

- невиконання вимог ухвали суду, щодо сплати судового збору - є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Сплата судового збору підлягає підтвердженню оригіналом платіжного документа.

Відповідні документи необхідно подати до Херсонського апеляційного суду за адресою: м. Херсон, вул. 295 Херсонської стрілецької дивізії, № 1-а, з посиланням на номер провадження 22-ц/819/53/22.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя

Херсонського апеляційного суду І.В. Склярська