Рішення

від 29.11.2021 по справі 160/14336/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Справа № 160/14336/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі судового засідання Прогонній В.В.

за участю:

представника позивача Кисельова А.В.

представника відповідача Сігалової М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МИР до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТД МИР звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій із урахуванням заяви від 19.11.2021 про зменшення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.08.2021 року №0113810702, яким ТОВ ТД МИР донараховано зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 514 470,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.08.2021 №0113840702, яким ТОВ ТД МИР збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 508 550,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МИР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2021, за результатами якої складено акт №1816/04-36-07/38432167 від 11.06.2021. На підставі висновків вказаного акту про не підтвердження обґрунтованості формування позивачем власних показників податкової звітності у перевіряємому періоді, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає протиправними, оскільки на підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ ТД МИР до перевірки було надано відповідні первинні документи, які не містять дефектів форми, змісту або походження. Таким чином, позивачем правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відображено у даних податкового обліку операції із контрагентами.

Ухвалою суду від 27.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2021 об 11:00 год.

14.09.2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач вказує, що вимоги, викладені у позові, задоволенню не підлягають з огляду на наступне. В ході документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТД МИР за період діяльності з 01.04.2017 по 31.03.2021 контролюючим органом було встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 535 507 грн., в т.ч. за 4 кв. 2019 року - 23 727 грн., в 2020 році в розмірі - 228 778 грн., в 1 кв. 2021 року в розмірі 283 002 грн. При перевірці повноти задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість встановлено їх заниження на загальну суму 2 006 840 грн., в т.ч. за березень 2021 року - 2 006 840 грн. Виявлені порушення стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому, відповідач вважає, що при їх винесенні діяв на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У підготовчому судовому засіданні 20.09.2021 р оголошено перерву до 18.10.2021 о 10:00 год., у зв`язку з наданням додаткових доказів по справі.

Згідно з довідкою секретаря судового засідання Прогонної В.В., слухання справи №160/14336/21 знято з розгляду 18.10.2021 у зв`язку із перебуванням судді Тулянцевої І.В. у відпустці. Наступне підготовче судове засідання призначено на 20.10.2021 року об 11:00 год.

Ухвалою суду від 20.10.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 листопада 2021 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 01.11.2021 оголошена перерва до 10.11.2021 до 10:00 год.

У судовому засіданні 10.11.2021 оголошена перерва до 15.11.2021 до 12:00 год.

У судовому засіданні 15.11.2021 оголошена перерва до 22.11.2021 до 11:00 год.

19 листопада 2021 року у зв`язку із не оскарженням суми витрат на туристичні послуги в сумі 26 968 грн. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 22.11.2021 оголошена перерва до 29.11.2021 до 11:00 год.

29 листопада 2021 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов, підтримав, проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2021 №1984-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ТД МИР у період з 17.05.2021 по 04.06.2021 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МИР (далі - ТОВ ТД МИР ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законом, за період з 01.04.2017 по 31.03.2021.

За результатами перевірки складено акт №1816/04-36-07/38432167 від 11.06.2021, у висновках якого встановлено порушення:

- п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 2 006 840 грн., в т.ч. за березень 2021 року - 2 006 840,00 грн.;

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 535 507 грн., в т.ч. за 4 квартал 2019 року - 23 727 грн., за 2020 рік - 228 778 грн., за 1 квартал 2021 року - 283 002 грн.;

- п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ ТД МИР не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму 2 006 840 грн., що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 400 грн.;

- п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 13 січня 2015 року за №111/26556, - подання не у повному обсязі податкової звітності на суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків за 4 квартал 2019 року, 1 квартал 2020 року, що призвело до невідображення доходів фізичних осіб у сумі 131 820 грн., за 4 квартал 2019 року у сумі 18 000 грн., за квартал 2020 року з ознакою 126 ;

- п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України з урахуванням п.п. е п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, що призвело до несплати до бюджету ПДФО з додаткового блага у сумі 32 887,31 грн., у тому числі за грудень 2019 року у сумі 28 936,09 грн. та у березні 2020 року у сумі 3 951,22 грн.;

- п.п.1.4, 1.6, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до несплати військового збору в сумі 2 247,30 грн., у тому числі за грудень 2019 року у сумі 1 977,30 грн. та у березні 2020 року у сумі 270 грн.;

- п.1 ч.1 ст.4, п.2 ст.6, п.1 ст.7 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині не нарахування та несплати єдиного внеску на загальну суму 32 960,00 грн., у тому числі за грудень 2019 року на суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, на загальну суму 29 000 грн., та за березень 2020 року на суми нарахованої заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, на загальну суму 3 960 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки відповідачем було сформовано наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми Р від 02.08.2021 №0113840702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 508 550 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями 2 006 840 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 501 710 грн.;

- форми Р від 02.08.2021 №0113810702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 541 438,75 грн., з яких: за податковими зобов`язаннями 535 507 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 5 931,75 грн.

Вивченням змісту Акту перевірки від 11.06.2021 року (в рамках позовних вимог) судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в ньому судження податкового органу про те, що:

- операції з ремонту основних засобів (обшивка модульного офісу та побутових вагончиків) направлені на безпідставне завищення витрат ТОВ ТД МИР , що є порушенням п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме - занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток за 2020 рік у сумі 1252987,00 грн.;

- операції з ремонту основних засобів (придбання у ТОВ Будівельна фірма Бедтехмонтаж послуг по облаштуванню відкритого складського майданчику, що знаходиться у користуванні на умовах оренди) направлені на безпідставне завищення витрат ТОВ ТД МИР , що є порушенням п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, а саме - занижено фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2021 року у сумі 1572231,56 грн.;

- перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 встановлено, що придбана підприємством арматура в асортименті не використовувалась в господарській діяльності, та у порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не нарахувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов`язань на загальну суму 2006840,00 грн., в т.ч. за березень 2021 року - 2006840,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Таким чином, необхідною умовою для включення витрат до валових витрат, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов`язань, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності. При цьому, така господарська операція здійснюється з урахуванням комерційного інтересу, розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.

У статті 185 ПК України закріплено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

В силу пункту 198.1 ст.198 ПК України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 ПК України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вищенаведених норм ПК України випливає, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТД МИР (код ЄДРПОУ 38432167) є юридичною особою та платником ПДВ, видами діяльності якої є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

У власній господарській діяльності позивач на праві оренди використовує відкриті складські площі загальною площею 3 000 кв.м., розташовані за адресою: місто Дніпро, вул.Гаванська, буд.9-Б, на підставі договору №1/08 від 3 серпня 2020 року, укладеного із ТОВ МИР-УКРАЇНА (а.с.153-154, т.2).

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 10 за квітень 2017 року по березень 2021 року (а.с.74, т.1), на балансі підприємства обліковується виробниче обладнання для власних господарських потреб підприємства, загальна вартість основних засобів ТОВ ТД МИР складала 901 753,31 грн.

За період з 01.04.2017 по 31.03.2021 позивачем у рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку , задекларовано у сумі 370 652 024 грн. На формування цих показників мали вплив операції із оптової торгівлі металевими виробами та надання послуг порізки металу та позивачем було прийнято рішення про застосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

У рядку 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) позивачем було визначено відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності показники за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 у загальній сумі 8 882 143 грн.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, під час перевірки модульного офісу 6120x4880x2700 - 1 поверх, 8560x6120x2700 - 2 поверх, було встановлено зношення модульного офісу внаслідок необережної експлуатації, а саме при перевезенні та монтажу будівлі (модульного офісу), а також численні подряпини, дірки на стінах та у лінолеумі, що вкриває підлогу, про що комісією у складі директора ТОВ ТД МИР , бухгалтера ТОВ ТД МИР та менеджера зі збуту складено дефектний акт №1 від 4 січня 2020 року (а.с.188, т.1).

За наслідками проведеної перевірки керівником підприємства ТД МИР було прийнято рішення про проведення поточного ремонту власними силами, а саме - профілактичного та косметичного.

Для проведення вищевказаного ремонту позивачем було використано ДСП ламіновану у кількості 234,2 кв.м., що підтверджується наказом про списання ТМЦ №4-т від 29.02.2020 (а.с.189, т.1), актом списання товарів №4 від 29.02.2020 (а.с.190, т.1), наказом списання ТМЦ №5-т від 31.03.2020 (а.с.191, т.1), актом списання товарів №5 від 31.03.2020 (а.с.192, т.1), наказом про списання ТМЦ №16-т від 30.07.2020 (а.с.193, т.1), актом списання товарів №18 від 31.07.2020 (а.с.194, т.1), наказом про списання ТМЦ №17-т від 28.08.2020 (а.с.195, т.1), актом списання товарів №19 від 31.08.2020 (а.с.196, т.1), наказом про списання ТМЦ №22-т від 30.12.2020 (а.с.197, т.1), актом списання товарів №22-т від 30.12.2020 (а.с.198, т.1).

Використану під час проведення ремонту ламіновану ДСП було закуплено у контрагентів: ТОВ Компанія ПРОМ ІМПОРТ та ТОВ АЛЬВИН на загальну суму 1 252 987,37 грн. без ПДВ.

Придбання ТМЦ у ТОВ Компанія ПРОМ ІМПОРТ здійснювалось на підставі договору поставки №ПІ-0220/02 від 20.02.2020 (а.с.155, т.1), що підтверджується видатковою накладною №ПІ-0220/02 від 20.02.2020 (а.с.156, т.1), рахунком-фактурою № ПІ-0220/02 від 20.02.2020 (а.с.157, т.1), товарно-транспортною накладною №0220/02 від 20.02.2020 (а.с.158, т.1), видатковою накладною №ПІ-0220/03 від 20.02.2020 (а.с.159, т.1), рахунком-фактурою №ПІ-0220/03 від 20.02.2020 (а.с.160, т.1), товарно-транспортною накладною №0220/03 від 20.02.2020 (а.с.161, т.1), видатковою накладною №ПІ-0220/04 від 20.02.2020 (а.с.162, т.1), рахунком-фактурою № ПІ-0220/04 від 20.02.2020 (а.с.153, т.1), товарно-транспортною накладною №0220/04 від 20.02.2020 (а.с.164, т.1), видатковою накладною №0220/05 від 20.02.2020 (а.с.165, т.1), рахунком-фактурою № ПІ-0220/05 від 20.02.20200 (а.с.166, т.1), товарно-транспортною накладною № 0220/05 від 20.02.2020 (а.с.167, т.1), банківськими виписками (а.с.168-170, т.1).

Придбання ТМЦ у ТОВ АЛЬВИН здійснювалось на підставі договору купівлі-продажу №3003-М від 30.03.2020 (а.с.172-174, т.1), що підтверджується видатковою накладною №15 від 30.03.2020 (а.с.175, т.1), рахунком на оплату №15 від 30.03.2020 (а.с.176, т.1), товарно-транспортною накладною №15 від 30.03.2020 (а.с.177, т.1), видатковою накладною №16 від 30.03.2020 (а.с.178, т.1), рахунком на оплату №16 від 30.03.2020 (а.с.179, т.1), товарно-транспортною накладною №16 від 30.03.2020 (а.с.180, т.1), видатковою накладною №17 від 31.03.2020 (а.с.181, т.1), рахунком на оплату №17 від 31.03.2020 (а.с.181, т.1), товарно-транспортною №17 від 31.03.2020 (а.с.183, т.1), видатковою накладною №18 від 31.03.2020 року (а.с.184, т.1), рахунком на оплату №18 від 31.03.2020 (а.с.185, т.1), товарно-транспортною накладною №18 від 31.03.2020 (а.с.186, т.1), виписками з банку (а.с.187, т.1).

Суми вартості ДСП ламінованої, списаної під час ремонту модульного офісу, ТОВ ТД МИР було віднесено до складу загальновиробничих витрат.

Так, за даними бухгалтерського обліку вказана ДСП оприбутковано на рахунок 20 Інші матеріали наступним чином: ДТ 209 КТ 631 - 1 252 987,37 грн.

Як вбачається з Акту перевірки від 11.06.2021 року, висновки податкового органу щодо заниження фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за 2020 рік у сумі 1252987,00 грн. базуються на тому, що згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 10 Основні засоби первісна вартість основних засобів для яких використано ДСП становить: модульний офіс - 394750,00 грн.; вагончик побутовий - 250000,00 грн.

Тобто, на думку контролюючого органу, вартість придбаної для ремонту ДСП вдвічі (1252987,37/644750=1,94) перевищує вартість основного засобу, однак згідно з даними рахунку 10 Основні засоби та 15 Капітальні інвестиції встановлено відсутність збільшення вартості основних засобів на вартість придбаної ламінованої ДСП.

Отже, вважає відповідач, операції з обшивки модульного офісу та побутових вагончиків є поліпшенням об`єкта (основні засоби) з метою отримання подальшої економічної вигоди, а операції з ремонту основних засобів направлені на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток підприємства.

Крім того, в періоді що перевірявся, позивачем (Замовник) у ТОВ БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУДТЕХМОНТАЖ (Виконавець) було придбано послуги відповідно до договору про надання послуг №01 від 1 березня 2021 року (а.с.156, т.2), за умовами якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги з облаштування та монтажу відкритого складського майданчику. Вартість послуг за даним договором складала 2 096 677,87 грн., в тому числі ПДВ - 349 446,31 грн.

Відповідно до калькуляції послуги з облаштування та монтажу відкритого складського майданчику (Додаток 1 до договору № 0103/1 від 01.03.2021, а.с.157, т.2) передбачено виконання наступних робіт: земляні роботи при облаштуванні відкритого складського майданчика; відсипка шлаком при облаштуванні відкритого складського майданчика; ущільнення поверхні при облаштуванні відкритого складського майданчика; підготовчі роботи до бетонування поверхні при облаштуванні відкритого складського майданчика; армування поверхні при облаштуванні відкритого складського майданчика; укладання бетону при облаштуванні відкритого складського майданчику, затирка бетонної поверхні при облаштуванні відкритого складського майданчика; очищення металевих конструкцій крану механічне; фарбування металевих конструкцій крану механічне.

Факт виконання послуг по облаштуванню відкритого складського майданчика підприємством БУДІВЕЛЬНА ФІРМА БУДТЕХМОНТАЖ підтверджується протоколом узгодження договірної ціни (додаток №2 до договору №0103/1 від 01.03.2021, а.с.158, т.2), актом прийому-здачі наданих послуг від 29.03.2021 року (додаток 3 до договору № 0103/1 від 01.03.2021, а.с.159, т.2), додатковою угодою №1 до договору № 0103/1 від 01.03.2021 (а.с.160, т.2), актом надання послуг №69 від 29.03.2021 (а.с.161, т.2), рахунком на оплату №69 від 01.03.2021 (а.с.162, т.2), актом надання послуг №70 від 29.03.2021 (а.с.163, т.2), рахунком на оплату №70 від 01.03.2021 (а.с.164, т.2), актом надання послуг №71 від 29.03.2021 (а.с.165, т.2), рахунком на оплату №71 від 01.03.2021 (а.с.166, т.2), банківськими виписками (а.с.169-171, т.2).

Зазначені вище роботи проводились на майданчику, який використовується ТОВ ТД МИР на підставі Договору оренди відкритих складських площ №1/08 від 03.08.2020 (а.с.153-154, т.2), укладеному між ТОВ Мир-Україна (Орендодавець) та ТОВ ТД МИР (Орендар). За умовами вказаного договору, Орендодавець передає Орендарю в оренду (строкове платне користування) відкриті складські площі загальною площею 3000 кв.м., які розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Гаванська, 9-Б, далі Об`єкт оренди . Об`єкт оренди Орендар використовує для ведення господарської діяльності відповідно до Статуту.

Згідно з поясненнями, наданими представниками позивача та свідками, ТОВ ТД МИР до складу витрат вказані роботи включено на підставі п.15 П(С)БО 7 Основні засоби у сумі 1 572 231,56 грн. Проведення ремонтних робіт проводилось для підтримання об`єкту в технічному стані.

На думку ж податкового органу, земляні роботи, відсипка шлаком, ущільнення поверхні, підготовчі роботи армування поверхні, укладання бетону при облаштуванні відкритого складського майданчику свідчать про те, що орендований у ТОВ Мир - Україна майданчик був не облаштований для ведення господарської діяльності ТОВ ТД Мир , а проведені роботи з реконструкцією орендованого основного засобу з метою отримання подальшої економічної вигоди.

За таких обставин, операції з ремонту основних засобів направлені, на думку податкового органу, на безпідставне завищення витрат для зменшення фінансового результату з податку на прибуток підприємства.

Суд зауважує, що статтею 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV встановлено, що державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов`язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Основними нормативними документами, що регламентують облік основних засобів, їх відображення у бухгалтерському обліку або міжнародній фінансовій звітності, є Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі - Методичні рекомендації № 561, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (далі - П(С)БО 7 Основні засоби ), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 (далі - П(С)БО 16 Витрати ).

Відповідно до підпункту 15.4 пункту 15 П(с)БО 16 Витрати до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п.16 П(с)БО 16 Витрати ).

За визначенням, наведеним у пункті 4 П(с)БО 7 Основні засоби , капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно з пунктами 14, 15 П(с)БО 7 Основні засоби , первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів. Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Пунктом 29 Методичних рекомендацій №561 визначено, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкту основних засобів і списанням заміненого об`єкту. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому (пункт 30 Методичних рекомендацій №561).

Згідно з пунктом 31 Методичних рекомендацій №561, вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.

Прикладами такого поліпшення є, зокрема: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг).

З аналізу наведених правових положень слідує, що в бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед, враховується характер проведення останніх та вплив на первісну вартість та первісно очікувані майбутні економічні вигоди від використання цього об`єкта.

Так, витрати, які здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт. В той же час, у разі якщо за наслідками понесених витрат на ремонтні роботи відбулось поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об`єкта, такі витрати слід відносити до капітальних інвестицій.

Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2020 року у справі №1440/1967/18 вказав, що саме керівник підприємства з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності вирішує як класифікувати видатки. Тобто, керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об`єкта основних засобів, а які пов`язані з підтримкою їх в робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об`єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого. З наведеного випливає, що проведення поліпшення об`єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об`єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об`єктів для підтримання їх робочому стані.

В ході розгляду справи встановлено, що обшивка модульного офісу та побутових вагончиків та послуги по облаштуванню відкритого складського майданчика здійснювались позивачем лише для підтримання об`єкта в придатному для використання стані або відновлення робочого ресурсу об`єкта, що в жодному випадку не вплинуло на збільшення майбутніх економічних вигід.

Водночас, відповідачем жодним чином не підтверджено, що ремонтні роботи, які були здійснені позивачем, носили ознаки модернізації, модифікації, добудови або реконструкції, а висновки відповідача щодо неправильності відображення витрат у складі собівартості, суд вважає суб`єктивними, оскільки переоцінка об`єктів з моменту їх придбання не здійснювалася, експерти з даного питання контролюючим органом під час проведення перевірки не залучалися, комісія не створювалася.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на позов щодо відсутності документів на підтвердження якості отриманого від ТОВ Компанія ПРОМ ІМПОРТ товару, а також на неточності товарно-транспортних накладних змісту укладеного з ТОВ АЛЬВИН договору, оскільки такі обґрунтування не були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Більш того, суд зазначає, що документи, які засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т.н.) - документи, які за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів платнику податку, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. При цьому, сама по собі відсутність сертифікатів чи або паспорту якості, може стати лише підставою позивачу не приймати взагалі чи за якістю товар, поставлений контрагентом, та заявляти відповідні претензій та не свідчить про нереальність господарської операції. Крім цього, вказані документи складав та повинен був надати постачальник, а не позивач.

Відповідачем по справі не вказано та не доведено тієї обставини, що вся придбана позивачем продукція без виключення підлягає обов`язковій сертифікації у порядку, визначеному законодавством України.

При цьому, судом не досліджуються понесені позивачем витрати на придбання туристичних послуг у зв`язку з їх не оскарженням позивачем.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що обшивка модульного офісу та побутових вагончиків та придбання послуг по облаштуванню відкритого складського майданчику не є поліпшенням основних засобів, а тому їх вартість підлягає віднесенню до складу загальновиробничих витрат, а відтак, податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.08.2021 року №0113810702 на суму 514 470,75 грн. підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про заниження ТОВ ТД МИР податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 2 006 840,00 грн., суд зазначає, що податковий орган, посилаючись на п.198.5 ст.198 ПК України наполягає на обов`язку позивача виписати та зареєструвати податкові накладні на суми попередньо закупленої арматури у зв`язку із невикористанням її у власній господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.04.2017 по 31.03.2021 ТОВ ТД МИР задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 60 142 455 грн.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що станом на 31.03.2021 по рахунку 28 Товар у підприємства обліковується арматура в асортименті, яка була придбана у перевіряємому періоді на суму 10 034 197,91 грн.

Факт придбання арматури ТОВ ТД МИР не ставиться під сумнів та не спростовується відповідачем, а також підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що супровідним листом за вих.№2021/05-21 від 21 травня 2021 року (а.с.82, т.1) позивачем було повідомлено податковий орган, що станом на 31 березня 2021 року на рахунку 281 обліковувалась арматура у кількості 751,046 т. за балансовою вартістю 9 277 104,52 грн. Станом на 21 травня 2021 року товар арматура реалізовано з ПДВ у загальній кількості 354,123 т. на суму 5 952 268,31 грн. таким контрагентам: ТОВ ФЕРРУМ- СТІЛ (код ЄДРПОУ 43642500), ТОВ Колективне будівельно-монтажне підприємство Демос (код ЄДРПОУ19238968), ТОВ Будівельна фірма Будтехмонтаж (код ЄДРПОУ 42422537). Також, у зв`язку із виробничою необхідністю товар арматура покладено на відповідальне зберігання ТОВ Хім-Еко (код ЄДРПОУ 36072043) за Договором відповідального зберігання ЗБ-2021/05/05 від 05.05.2021 року у кількості 396,923т.

Як вбачається з акту перевірки від 11.06.2021 року, податковим органом у зв`язку із неповідомленням позивачем місця зберігання товару (арматура) на день проведення перевірки - 31.03.2021 року та ненадання можливості обстеження складських приміщень для підтвердження залишків арматури, зроблено висновок про те, що оскільки товарно - матеріальні цінності використані не в господарській діяльності, позивач повинен був нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до положень п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

На думку суду, чинне податкове законодавство не покладає на платника податків обов`язку із донарахування податкових зобов`язань у зв`язку із не реалізацією попередньо придбаного активу, а тому вищевикладений висновок відповідача є необґрунтованим.

Також, суд вважає безпідставними доводи в акті перевірки №1816/04-36-07/38432167 від 11.06.2021 про не повідомлення ТОВ ТД МИР місця зберігання арматури на час проведення перевірки та не надання можливості обстеження складських приміщень для підтвердження залишків арматури, оскільки пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Між тим, матеріали справи не містять доказів не допуску до проведення перевірки, відповідний акт про не допуск не складався.

В той час, як під час проведення планової виїзної перевірки перевіряючим Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області позивачем було надано повний доступ як до території, так і до приміщень відкритого складського майданчика, розташованого за адресою: місто Дніпро, вул.Гаванська, 9-Б.

Жодних інших доводів щодо наведених фактичних обставин зі спірних правовідносин відповідачем не наведено та доказів на їх підтвердження не надано.

Отже, позиція відповідача щодо встановлених порушень на підставі наведених обставин є необґрунтованою.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення від 02.08.2021 року №0113840702 про донарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2508550,00 грн., підлягає скасванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД МИР (49000, місто Дніпро, вул. Гулі Корольової, буд. 12, кв.21; код ЄДРПОУ 38432167) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.08.2021 року №0113840702 про донарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 2508550,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 2006840,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 501710,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 02.08.2021 року №0113810702 на суму 514470,75 грн., в т.ч за основним платежем - 508539,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5931,35 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ ТД МИР витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 677,30 грн. (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят сім грн. 30 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева