Ухвала

від 15.02.2022 по справі 695/1573/21

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/1573/21

номер провадження 1-кс/695/116/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2022 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду

Черкаської області Ватажок- ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання старшого слідчого відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020251150000087 від 30.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, а саме на грошові кошти у сумі 839596 грн 90 коп, які містяться на рахунку ТОВ «ДВРП-МОНТАЖ» № НОМЕР_1 , відкритий у АБ «Південний» (МФО 328209) з дозволом: видаткових операцій з видачі заробітної плати; виконання визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, виконання обов`язкових платежів.

Вирішуючи питання щодо відповідності даного клопотання положенням ст. 171 КПК України, слідчий суддя зауважує, що під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 171 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його компетенції цим Кодексом, при цьому з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а також цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову.

Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з`ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З клопотання та доданих до нього матеріалів слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 42020251150000087 від 30.09.2020 оголошено підозру 08.12.2021 ОСОБА_5 , який відповідно до відомостей наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є керівником ТОВ «ДВРП-МОНТАЖ», код ЄДРПОУ 34924324.

Водночас у клопотанні слідчого йдеться про арешт майна третьої особи ТОВ «ДВРП-МОНТАЖ», код ЄДРПОУ 34924324, а саме грошових коштів, які містяться на рахунку ТОВ «ДВРП-МОНТАЖ» № НОМЕР_1 , відкритому у АБ «Південний» (МФО 328209).

За правилами ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Отже, власник зазначеного майна, на цьому етапі досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, бере участь у статусі третьої особи, що обумовлено необхідністю звернення з подібним клопотанням про арешт майна не слідчим, а прокурором, як того вимагають норми ч.2 ст. 64-2 КПК України.

З огляду на наведене, вбачається, що слідчим та прокурором при зверненні з даним клопотанням до суду не дотримано вимог ст. 171 КПК України, хоча у клопотанні і наявний підпис прокурора на підтвердження його погодження, без дати такого погодження.

Також слідчий суддя зауважує, що згідно з пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статтей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Такі дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно із частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вказаних вимог прокурором дотримано не було, оскільки при зверненні до слідчого судді із клопотанням про арешт майна не додано доказів на підтвердження того, що грошові кошти, про накладення арешту на які порушено питання у клопотанні слідчого, є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, чи набуті вказані кошти злочинним шляхом, чи є вони доходом від вчиненого злочину або отримані за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Як вбачається зі змісту клопотання слідчий просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 839596 грн 90 коп, які містяться на рахунку ТОВ «ДВРП-МОНТАЖ» № НОМЕР_1 , відкритому у АБ «Південний» (МФО 328209).

Водночас доказів того, що на вказаному рахунку наявні грошові кошти саме в такій сумі, а так само чи наявні грошові кошти на цьому рахунку взагалі, у матеріалах клопотання відсутні.

Також до клопотання не додано доказів того, що на вказаному рахунку наявні лише бюджетні кошти, які надійшли на виконання договірних зобов`язань за ремонт доріг.

Крім того, до клопотання не додано доказів того, що грошові кошти наявні на вказаному розрахунковому рахунку, та які можуть надійти на даний момент на даний рахунок, мають відношення до безготівкових операцій, про які йдеться мова у клопотанні слідчого станом на 2019-2020 роки, та чому саме до коштів, які наявні на рахунку станом на 2022 рік може бути застосована спецконфіскація.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає поверненню відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України прокурору для усунення недоліків.

Прокурор у судовому засіданні просив надати строк на усунення недоліків у двадцять чотири години.

Керуючись ст. 2, 7, 94, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого відділення СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене начальником Драбівського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020251150000087 від 30.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України повернути прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність з вимогами ст. 171 КПК України, надавши для цього строк до 15 год 00 хв 16.02.2022.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_8