Постанова
від 31.01.2022 по справі 908/314/18
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 року м.Дніпро Справа № 908/314/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 (суддя Ніколаєнко Р.А.)

у справі № 908/314/18

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (вих.№02-76/74 від 19.11.2020) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІ-Інвест» у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника

до : 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс (01011, м.Київ, вул.Різницька, буд.3; код ЄДРПОУ 33225649)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Предіум-Інвест (03170, м.Київ, вул.Янтарна, буд.6; код ЄДРПОУ 34729397)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Полімікт (01010, м.Київ, вул.Московська, буд.8; код ЄДРПОУ 38451483)

4) Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд (12100, Житомирська область, Хорошівський район, смт Хорошів, вул.Червона площа, буд.16; код ЄДРПОУ 35485572)

5) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1

6) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_2 )

7) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідент.номер НОМЕР_3 )

в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест , 69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755

Кредитори:

1. Приватне акціонерне товариство Завод напівпровідників (69600, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555; ліквідатор - арбітражний керуючий Дейнегіна Катерина Миколаївна, 03049, м.Київ-49, а/с - 53)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-Контакт (01004, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 16, код ЄДРПОУ 19350056; поштова адреса: 01033, м.Київ, вул.Володимирська, буд.69)

3. Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112)

Банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника - АТ Укрексімбанк

Ліквідатор - арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович (адреса для листування: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 88, а/с 210), -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/314/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест , 69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755. У справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора на підставі ухвали суду від 12.03.2020 виконує арбітражний керуючий Демчан О.І.

В межах справи до суду 24.11.2020 надійшла заява ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника, а саме: 1) ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс (учасник), 2) ТОВ Предіум-Інвест (учасник), 3) ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт (учасник), 4) ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд (учасник), 5) ТОВ Сілікон (учасник), 6) ОСОБА_1 (учасник), 7) ОСОБА_2 (керівник), 8) ОСОБА_3 (учасник, керівник).

Поданою заявою ліквідатор просив:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест у розмірі 220365917,16 грн у зв`язку з доведенням ТОВ СІ-Інвест до банкрутства на ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , ТОВ Предіум-Інвест , ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт , ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ТОВ Сілікон , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- стягнути солідарно з ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , ТОВ Предіум-Інвест , ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт , ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ТОВ Сілікон , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ СІ-Інвест 220365 917,16 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест .

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 заяву ліквідатора боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на учасників та керівників боржника задоволено.

Покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест у розмірі 220365917,16 грн у зв`язку з доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест до банкрутства на Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс , Товариство з обмеженою відповідальністю Предіум-Інвест , Товариство з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Полімікт , Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс , Товариства з обмеженою відповідальністю Предіум-Інвест , Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Полімікт , Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест 220 365 917 грн. 16 коп. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест .

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 у повному обсязі, ухвалите нове рішення про відмову у задоволені заяви ліквідатора боржника ТОВ "СІ-ІНВЕСТ" арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІ-Інвест» у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що висновок суду про наявність правопорушення, за яких настає субсидіарна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 61 КУзПБ є передчасним і помилковим.

Наголошує, ліквідатором-арбітражним керуючим Демчаном О.І. не доведено наявність ознак по доведенню до банкрутства у 2013-2014р.р. та наявність ознак про ухилення від обов`язку порушення справи про банкрутство у вказаному періоді, а судом постановлено ухвалу від 27.09.2021 на підставі поданого ліквідатором Звіту з порушенням ч. 2 ст. 77, ст. 78 ГПК України.

За твердженням скаржника, ліквідатором не доведено, а судом встановлено з порушенням ст. 174 ГК України, ст. 77 ГПК України, наявність господарських зобов`язань між ТОВ СІ-ІНВЕСТ та ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод , ТОВ Автомагістраль , ПАТ Квазар

Зауважує, що встановлення судом лише протиправної поведінки без дослідження причинного зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) учасників та збитками кредиторів не достатньо для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

ОСОБА_1 також не погодився з вказаною ухвалою та подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені заяви ліквідатора боржника арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на учасників та керівників боржника, зокрема на колишнього учасника товариства ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що висновок суду щодо встановлення наявності всіх елементів правопорушення, за яких настає субсидіарна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 61 КУзПБ є передчасним, необґрунтованим та не узгоджується з фактичними обставинами справи.

Наголошує, що учасник Товариства ОСОБА_1 з кількістю голосів 2,509767% не мав ані прав, ані повноважень на скликання чергових та/або позачергових загальних зборів учасників Товариства, не входив до складу ревізійного органу Товариства і не був його виконавчим органом.

За твердженням скаржника, суд помилково застосував до спірних правовідносин положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який набув чинності з 17.06.2018, в той час, як правовідносини мали місце у період перебування ОСОБА_1 у складі учасників Товариства з 03.12.2013 по 31.10.2016 і регулювалися діючим на той час Законом України Про господарські товариства .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс про зупинення виконання ухвали господарського суду від 27.09.2021 у справі №908/314/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 16.12.2021р. о 15 год. 00 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2021 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання ухвали господарського суду від 27.09.2021 у справі №908/314/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18; об`єднано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 по справі №908/314/18, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 16.12.2021р. о 15 год. 00 хв.

29.11.2021 року до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , в якому він підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на учасників та керівників боржника.

Від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.12.2021 вирішено судове засідання у справі, призначене на 16.12.2021 о 15:00 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

02.12.2021 року до Центрального апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшов відзив, в якому він просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс до суду надано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Київської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Київської області задоволено. Ухвалено судове засідання у справі № 908/314/18 провести в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника апелянта з Центральним апеляційним господарським судом 16.12.2021 о 15:00 год. Зобов`язано представника ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс з`явитися до Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Семона Петлюри, 16), для проведення судового засідання в режимі відеоконференції 16.12.2021 о 15:00 год.

ОСОБА_1 до суду надано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Київської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021 клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Київської області задоволено. Ухвалено судове засідання у справі № 908/314/18 провести в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участю ОСОБА_1 з Центральним апеляційним господарським судом 16.12.2021 о 15:00 год. Зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися до Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Семона Петлюри, 16), для проведення судового засідання в режимі відеоконференції 16.12.2021 о 15:00 год.

Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" до суду надано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Київської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2021 клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Київської області задоволено. Ухвалено судове засідання у справі № 908/314/18 провести в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника кредитора з Центральним апеляційним господарським судом 16.12.2021 о 15:00 год. Зобов`язано представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з`явитися до Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Семона Петлюри, 16), для проведення судового засідання в режимі відеоконференції 16.12.2021 о 15:00 год.

У судовому засіданні 16.12.2021 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в судове засідання на 31.01.2022 на 14:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2021 повідомлено учасників справи про судове засідання у справі, яке відбудеться 31.01.2022 р. о 14:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань №415а, шляхом направлення копії цієї ухвали.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2021 вирішено судове засідання у справі, призначене на 31.01.2022 р. о 14:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Представником Сороки Сергія Миколайовича до суду надано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Київської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 клопотання представника ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Київської області задоволено. Ухвалено судове засідання у справі № 908/314/18 провести в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 з Центральним апеляційним господарським судом 31.01.2022 р. о 14:30 год. Зобов`язано представника ОСОБА_1 з`явитися до Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Семона Петлюри, 16), для проведення судового засідання в режимі відеоконференції 31.01.2022 р. о 14:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в Господарському суді Київської області задоволено. Ухвалено судове засідання у справі № 908/314/18 провести в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника апелянта з Центральним апеляційним господарським судом 31.01.2022 о 14:30 год. Зобов`язано представника ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс з`явитися до Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Семона Петлюри, 16), для проведення судового засідання в режимі відеоконференції 31.01.2022 о 14:30 год.

31.01.2022 на офіційну електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду електронною поштою від ОСОБА_1 надійшла заява вих. № б/н від 30.01.2022, в якій останній повідомив про неможливість участі в судовому засіданні, у зв`язку з перебуванням поза межами м. Києва, а тому просив відкласти розгляд справи № 908/314/18 , оскільки бажає особисто надати суду пояснення по суті апеляційної скарги.

З приводу даної заяви колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі Цихановський проти України (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ Смірнова проти України (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), Карнаушенко проти України (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.

Слід зауважити, що в матеріалах справи наявні певні процесуальні документи учасників справи, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційних скарг, серед яких апеляційна скарга самого ОСОБА_1 та його відзив на апеляційну скаргу ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс .

В той же час, слід зазначити, що подана ОСОБА_1 заява вих. № б/н від 30.01.2022 про відкладення розгляду справи не містить кваліфікованого електронного підпису, що зафіксовано довідкою головного спеціаліста відділу документообігу та контролю Центрального апеляційного господарського суду Фесенко Л.В. від 31.01.2022 № 06-21/27/22.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що у справі № 908/314/18 представництво інтересів ОСОБА_1 здійснює адвокат Бондаренко О.О.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку сторін, а ОСОБА_1 має представника, якому доручив виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні 31.01.2022 учасників справи (їх представників), апеляційний суд вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , відмовивши у задоволенні заяви останнього.

Судове засідання 31.01.2022 проводилося за участю представника апелянта (відповідача-1) ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , представника апелянта (відповідача-5) Сороки С.М., представника кредитора-3 АТ "Державний експортно-імпортний банк України", які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді Київської області, та ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Відповідачі-2,3,4,6,7: ТОВ Предіум-Інвест , ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт , ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та кредитори-1,2: ПрАТ Завод напівпровідників в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Дейнегіної Катерини Миколаївни, ТОВ Інтер-Контакт , будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 31.01.2022 не з`явилися, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі вищезгаданих осіб (їх представників).

ТОВ Предіум-Інвест , ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт , ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги не скористалися.

Представники апелянта ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс та ОСОБА_1 у судовому засіданні 31.01.2022 підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, просили суд їх задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалите нове рішення про відмову у задоволені заяви ліквідатора боржника ТОВ "СІ-ІНВЕСТ" арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІ-Інвест» у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника. Ліквідатор ТОВ СІ-Інвест арбітражний керуючий Демчан О.І. та представник кредитора-3 проти задоволення апеляційних скарг заперечували, в тому числі з підстав, викладених у відзиві, просили суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин місцевим господарським судом, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/314/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест , 69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755. У справі триває ліквідаційна процедура, повноваження ліквідатора на підставі ухвали суду від 12.03.2020 виконує арбітражний керуючий Демчан О.І.

В межах цієї справи до суду 24.11.2020 надійшла заява ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника, а саме: 1) ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс (учасник), 2) ТОВ Предіум-Інвест (учасник), 3) ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт (учасник), 4) ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд (учасник), 5) ТОВ Сілікон (учасник), 6) ОСОБА_1 (учасник), 7) ОСОБА_2 (керівник), 8) ОСОБА_3 (учасник, керівник) (т. 1 а.с. 1-18).

Поданою заявою ліквідатор просив:

Обґрунтовуючи подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності на учасників та посадових осіб ТОВ СІ-Інвест , ліквідатор у ній, зокрема, зазначив, що під час виконання повноважень у справі про банкрутство отриманою від ГУ ДПС у Запорізькій області інформацією з`ясувалося, що останній баланс банкрутом було подано станом на 30.09.2015, рух коштів по банківських рахунках починаючи з кінця 2015 року не здійснювався, з чого слідує, що підприємство припинило свою діяльність у 2015 році. Проаналізувавши інформацію з Єдиного Державного реєстру податкових накладних по ТОВ СІ-Інвест за період з 01.01.2015, яка була надана ГУ ДПС у Запорізькій області, ліквідатором було встановлено, що у першому півріччі 2015 року ТОВ СІ-Інвест здійснило поставку товарів на користь ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод , ТОВ Автомагістраль (Росія), ПАТ Квазар та ТОВ Завод напівпровідників . Аналізом отриманих банківських довідок та банківських виписок по рахунках боржника з`ясувалося, що ПАТ Квазар та ТОВ Завод напівпровідників за поставлений товар розрахувались. Натомість, ТОВ Автомагістраль здійснило розрахунки частково, сума неповернутих коштів складає 25950000,00 руб (в національній валюті за курсом НБУ на дату поставки - 14206760,00 грн); ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод не розрахувалося за поставкою повністю, сума неповернутих цим контрагентом коштів складає 1983405,88 грн. Водночас, всупереч Статуту ТОВ СІ-Інвест ані учасниками, ані керівництвом не вчинялись дії по стягненню дебіторської заборгованості. У свою чергу станом на 19.11.2020 ТОВ Автомагістраль є ліквідованим, а ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод постановою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 у справі № 908/3549/16 визнано банкрутом і в рамках цієї справи кредиторські вимоги ТОВ СІ-Інвест також не заявлялися. Також ліквідатором було з`ясовано, що протягом часу з 30.01.2015 по 08.06.2015 ТОВ СІ-Інвест перерахувало 7469198,80 грн ПрАТ Завод напівпровідників за паровий вертикально-водотрубний котел на підставі договору № 131 від 12.09.2014, який не було виявлено серед активів ТОВ СІ-Інвест . Вжитими заходами було з`ясовано, що згідно з цим договором котел типу Е-60-3.9-440 ТОВ СІ-Інвест був отриманий та в подальшому поставлений ТОВ Автомагістраль , яке виконало лише часткову сплату, а заходи до стягнення вже згаданої решти заборгованості не здійснювалися. Крім того, ліквідатором встановлено, що Господарським судом Запорізької області здійснюється провадження у справі № 908/6036/14 про банкрутство ПрАТ Завод напівпровідників , у якій ТОВ СІ-Інвест виступає кредитором з вимогами в розмірі 168128207,35 грн, які виникли на підставі договору поставки від 23.12.2009 № ЗП-23/1209. Борг за цим договором виник ще у 2013 році, проте заходи до отримання заборгованості керівництвом ТОВ СІ-Інвест і в цьому випадку не вживалися, і лише у 2015 році грошові вимоги були заявлені в межах справи про банкрутство. Крім того, на момент укладення вказаного договору та сплати на користь ПрАТ Завод напівпровідників коштів у розмірі 150452752,32 грн за товар, який не був поставлений, у ПрАТ Завод напівпровідників існувала заборгованість перед АТ Укрексімбанк на підставі генеральної угоди № 151109N2 від 03.03.2009, про що ТОВ СІ-Інвест було відомо, оскільки ним було укладено з АТ Укрексімбанк договір застави № 151109Z38 від 17.03.2009 на забезпечення вимог АТ Укрексімбанк за генеральною угодою № 151109N2 від 03.03.2009. Ліквідатор також привів про обставини виходу певних учасників зі складу ТОВ СІ-Інвест на підставі протокольного рішення зборів учасників від 31.10.2016 та викуп учасником, який вступив у товариство, ОСОБА_3 , 75,999676% частки у статутному капіталі ТОВ СІ-Інвест , яка у гривневому еквіваленті становить 163399500,00 грн, лише за 27000,00 грн. Окрім того зазначив, що ТОВ СІ-Інвест вже з 2014 року мало кредиторську заборгованість перед ТОВ Інтер-Контакт в розмірі 39783200,00 грн, існувала загроза неплатоспроможності, однак учасниками, керівництвом ТОВ СІ-Інвест не було виконано встановленого законодавством про банкрутство обов`язку щодо своєчасного звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 27.11.2020 заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх учасників та керівників боржника прийнято до розгляду та призначено до слухання.

Розгляд заяви ліквідатора відкладався неодноразово, зокрема в зв`язку з необхідністю часу для складання запитаного судом з призначенням заяви до розгляду висновку державного органу з питань банкрутства, необхідністю витребування додаткових доказів та пояснень, що з`ясовувалось в ході розгляду заяви та відображено в ухвалах про відкладення.

Так, ухвалою від 17.12.2020 розгляд заяви ліквідатора було відкладено до 01.02.2021, 11.00, ухвалою від 01.02.2021 - до 01.03.2021, 11.00, ухвалою від 01.03.2021 - до 22.03.2021, 11.00, ухвалою від 22.03.2021 - до 21.04.2021, 11.00, ухвалою від 21.04.2021 - до 17.05.2021, 10.00, ухвалою від 17.05.2021 - до 17.06.2021, 10.00, ухвалою від 17.06.2021 - до 09.08.2021, 10.00 (ухвалою від 02.08.2021 це засідання перенесено на 16.08.2021, 11.30), ухвалою від 16.08.2021 - до 27.09.2021, 11.00 .

Ухвалою від 17.05.2021, окрім того, в межах розгляду заяви ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх керівників та учасників боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства прийнято відмову ліквідатора від вимог в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на учасника ТОВ Сілікон (27507, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул.Заводська, буд.3; код ЄДРПОУ 31377828). В цій частині провадження у справі в частині розгляду заяви ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх керівників та учасників боржника закрито.

Таким чином, господарським судом було розглянуто та задоволено вимоги в редакції заяви ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. про:

- покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест у розмірі 220365917,16 грн у зв`язку з доведенням ТОВ СІ-Інвест до банкрутства на ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , ТОВ Предіум-Інвест , ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт , ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- стягнення солідарно з ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , ТОВ Предіум-Інвест , ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт , ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ СІ-Інвест 220365 917,16 грн у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р..

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як передбачено ст. 9 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року, далі - Закон) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

При цьому у відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч.ч. 1-5 ст. 11 ГПК України).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.03.2018 (суддя Сушко Л.М.) порушено провадження у справі №908/314/18 про банкрутство ТОВ "СІ - Інвест" (69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора - ПрАТ "Завод напівпровідників" до боржника в сумі 1725500,00 грн.; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шкоду Андрія Сергійовича, якого зобов`язано подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, у термін до 08.05.2018, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду, у термін до 08.05.2018; попереднє засідання суду призначено на 11.05.2018.

Ухвалою суду від 16.10.2018 справа № 908/314/18 була прийнята до провадження суддею Ніколаєнком Р.А., справі було присвоєно номер провадження 14/3/18-16/12/18, були призначені до розгляду у попередньому засіданні 05.11.2018 об 11.00 заяви ПрАТ „Завод напівпровідників" (вих.№69 від 19.04.2018), ТОВ „Торговий дім „Рікада" (вих.№1/04-18 від 25.04.2018), ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" (вих.№010-0/288 від 27.04.2018), ТОВ „Інтер-Контакт" (вих.№136 від 02.05.2018) про визнання грошових вимог до боржника та клопотання розпорядника майна (вих.№02-17/32 від 01.06.2018) про видачу наказу про спонукання директора ТОВ „СІ-Інвест" до виконання певних дій, від учасників справи витребувані певні документи.

Постановою суду від 18.02.2019 року процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю СІ - Інвест , 69041, м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 63-А, код ЄДРПОУ 35347755 було припинено; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Шкоди А.С.; товариство з обмеженою відповідальністю СІ - Інвест визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шкоду Андрія Сергійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 395 від 06.03.2013; ідент.номер № НОМЕР_4 ; адреса: 84511, Донецька область, м.Бахмут, вул.Свободи, 14/22, а/с 117).

Заява ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника в межах цієї справи надійшла до Господарського суду Запорізької області 24.11.2020.

Таким чином, при розгляді та вирішенні вказаної заяви наряду з правовими нормами Кодексу України з процедур банкрутства підлягають застосуванню також відповідні правові норми діючого до введення в дію цього Кодексу Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство), оскільки події та обставини, які підлягають встановленню та яким має бути надана оцінка охоплюються періодом чинності Закону про банкрутство.

В свою чергу, 19.09.1991 Верховною радою було прийнято Закон України Про господарські товариства №1576-XII, згідно преамбули якого Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов`язки їх учасників та засновників.

Закон втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю на підставі Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю № 2275-VIII від 06.02.2018.

Оскільки події, пов`язані із доведенням до банкрутства ТОВ СІ-Інвест , які є предметом дослідження у даній справі, за твердженням ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. мали місце починаючи з 2013, а провадження у справі про банкрутство ТОВ СІ-Інвест було порушено 27.03.2018, тобто у період, коли діяв Закон України Про господарські товариства №1576-XII, колегія суддів доходить висновку, що спірні правовідносини врегульовані положеннями цього Закону.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 при вирішенні заяви ліквідатора боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на учасників та керівників боржника судом першої інстанції було застосовано норми Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю № 2275-VIII, який набув чинності 17.06.2018 (крім ст. 23 цього Закону).

Відтак, місцевим господарським судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права, чим підтверджуються доводи апелянта Сороки С.М.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції здійснюючи апеляційний перегляд оскаржуваного судового рішення, повинен перевірити вплив обставин застосування судом закону, який не підлягав застосуванню (незастосування закону, який підлягав застосуванню) на правильне вирішення справи.

Так, вирішуючи питання про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, суд враховує зміст та умови застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства Банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Частиною 1 ст. 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Законом, який передбачає поряд з відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Кодекс України з процедур банкрутства.

Так, частиною 2 ст. 61 КУзПБ встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Щодо обов`язку ліквідатора здійснити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі). Наведений висновок про застосування норми права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14.

Без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості розглянути звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс з дотриманням принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Аналогічний висновок про застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Оскільки законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності на третіх осіб із наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, то в цьому випадку особи за спеціальним приписом Кодексу притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.

У разі коли після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника, якщо такі особи не доведуть протилежного.

Можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута, який, здійснивши на виконання своїх повноважень аналіз фінансового стану банкрута, зобов`язаний звернутися до суду з відповідним позовом.

Положення частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, тому саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть йому змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10).

Кодексом України з процедур банкрутства (статті 61, 62, 65) передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору під час ліквідаційної процедури, та перелік додатків, які долучаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій під час ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є частиною принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі (правові висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 04.03.2021 у справі № 911/1814/17).

Щодо розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, як одного з принципів повноти дій ліквідатора.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.02.2021 у справі № 911/1423/19 суть принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі полягає в тому, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника. До складу майна боржника слід віднести також майнові права, які виникають у зв`язку з визнанням угод недійсними в порядку статті 42 КУзПБ. Зокрема, до законних очікувань слід віднести субсидіарну відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника та інших осіб за доведення боржника до банкрутства або у разі його банкрутства з вини цих осіб (частина друга статті 61 КУзПБ).

Можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, наділений виключно ліквідатор банкрута. Виявлення ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника покладено саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ним своїх повноважень.

Приписи частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть йому змогу виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Для оцінки судом повноти здійснених ліквідатором дій під час ліквідаційної процедури у звіті ліквідатора обов`язково має міститися розділ щодо здійснених ним заходів щодо виявлення ознак доведення підприємства до банкрутства та, як наслідок, встановлення наявності чи відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів) або третіх осіб на підставі частини другої статті 61 КУзПБ.

Відповідно до правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності (стаття 61 КУзПБ).

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.03.2021 у справі № 906/904/16 визначене частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство (частина друга статті 61 КУзПБ) господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені через відсутність майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення становлять дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина п`ята статті 41 Закону про банкрутство (частина друга статті 61 КУзПБ) має власну диспозицію (зміст) правопорушення: банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника… .

Однак законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність становлять об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов`язань;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок про вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16.

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 ГК України).

Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).

Суб`єкти правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності за частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство чітко визначені цією нормою. Це - засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови доведення вчинення ними винних дій (бездіяльності), що спричинили наслідки у вигляді неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 923/590/18, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15.

Щодо суб`єктів субсидіарної відповідальності та підстав її застосування.

Системний аналіз змісту абзацу першого частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство, абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ у взаємозв`язку з іншими нормами законодавства свідчить, що до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, належать будь-які особи, внаслідок дій або бездіяльності яких сталося банкрутство юридичної особи.

Вирішуючи питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, потрібно брати до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство.

Зокрема, такими діями можуть бути:

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок якого настала неплатоспроможність боржника за його іншими зобов`язаннями;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

На особу, яка отримала вигоду з протиправної (недобросовісної) поведінки керівника чи засновників боржника, поширюються правила субсидіарної відповідальності, за якими суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (щодо масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, що не могло б утворитися у разі відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в тому числі принципу добросовісності.

До суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду його інтересам та кредиторів, які можуть виражатися, зокрема, у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ( фірмами-одноденками тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу) сукупного доходу, отримуваного від здійснення діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;

- використанні і розпорядженні майном боржника як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчиненні інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо.

Установлення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об`єктивної сторони цього правопорушення, обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.

Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статтею 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019) закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.

Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей щодо визначення дій боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. За статтею 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

Щодо розміру субсидіарної відповідальності.

Розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які згідно із законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, за приписами абзацу першого частини п`ятої статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), абзацу першого частини другої статті 61 КУзПБ визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а його визначенню передує формування ліквідаційної маси.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі №911/2243/18 заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду в разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Водночас положення частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Отже, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Якщо після визнання боржника банкрутом за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи - боржника погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника допоки такі особи не доведуть протилежного.

Відповідно до правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11 визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника передусім слід визначитися з питаннями, чи є керівник одноосібним виконавчим органом товариства та які саме його дії/бездіяльність або укладені ним правочини призвели до виникнення непогашеної заборгованості перед кредиторами.

Щодо оцінки судом доводів ліквідатора при поданні заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 924/669/17 ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, за наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута.

У ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не просто констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури він має вчиняти обґрунтовані і логічні дії, а також подавати запити до відповідних органів з урахуванням минулої діяльності банкрута.

Розгляд ліквідатором питання про наявність чи відсутність підстав для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності, а також оцінка господарським судом таких дій ліквідатора обов`язково повинні бути відображені в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу.

Апеляційний суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство ТОВ СІ-Інвест відкрито за результатами розгляду заяви кредитора - ПрАТ Завод напівпровідників (69600, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555) ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2018 у справі № 908/314/18 за загальними правилами, врегульованими чинним на той час Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

За наслідками підсумкового засідання у справі № 908/314/18, постановою Господарського суду Запорізької області від 18.02.2019 боржника - ТОВ СІ-Інвест визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шкоду Андрія Сергійовича.

Ухвалою від 19.02.2020 арбітражного керуючого Шкоду А.С. відсторонено від виконання повноважень ліквідатора у справі № 908/314/18 про банкрутство ТОВ СІ-Інвест за його заявою з покладенням виконання повноважень до призначення нового ліквідатора у справі.

Ухвалою від 12.03.2020 покладене ухвалою від 19.02.2020 виконання повноважень ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражним керуючим Шкодою А.С. припинено, ліквідатором у справі № 908/314/18 про банкрутство ТОВ СІ-Інвест призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича, який виконує повноваження у справі на цей час.

Керуючись ст. 61 КУзПБ ліквідатором ТОВ СІ-Інвест арбітражним керуючим Демчаном О.І. подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, кредиторські вимоги по яких залишилися незадоволеними у ліквідаційній процедурі за недостатністю активів боржника, на колишніх керівників та учасників ТОВ СІ-Інвест .

До предмету доказування в даному випадку входять обставини господарської діяльності боржника, які потягли нездатність боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами, виконання керівниками та учасниками боржника своїх обов`язків відповідно до Статуту боржника та вимог законодавства щодо недопущення банкрутства боржника, причинно-наслідковий зв`язок між діями (бездіяльністю) учасників, виконавчого органу Товариства та виникненням кредиторських вимог, які не можуть бути задоволені через відсутність майна боржника, їх розмір, наявність/відсутність вини згаданих осіб у банкрутстві боржника - доведення до банкрутства.

Щодо повноти дій ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. спрямованих на виявлення та повернення активів боржника та розгляду судом питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, як одного з принципів повноти дій ліквідатора, колегія суддів зазначає наступне.

Приступивши до виконання повноважень у справі згідно з ухвалою від 12.03.2020, ліквідатором ТОВ СІ-Інвест арбітражним керуючим Демчаном О.І. видано наказ № 1 від 23.03.2020 про проведення інвентаризації та проведено інвентаризацію майна боржника, за результатами якої складено відповідні інвентаризаційні описи, акти та звіряльні відомості.

Зазначається, що Господарським судом Запорізької області здійснюється провадження у справі № 908/6036/14 про банкрутство ПрАТ Завод напівпровідників (яке в свою чергу ініціювало відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ СІ-Інвест ), відкрите 06.01.2015, в межах якої ТОВ СІ-Інвест заявило свої кредиторські вимоги.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.07.2015 у справі № 908/6039/14 було затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого бути включені й вимоги ТОВ СІ-Інвест до боржника - ПрАТ Завод напівпровідників у розмірі 169929622,43 грн четвертої черги задоволення.

За результатами апеляційного перегляду реєстрової ухвали у справі № 908/6039/14 в цій частині, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015, підтриманою постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2015, змінено резолютивну частину ухвали Господарського суду Запорізької області від 30.07.2015 у справі № 908/6036/14 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест в розмірі 169930840,43 грн шляхом визначення розміру грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест в сумі 168128207,35 грн.

В матеріалах проведеної ліквідатором ТОВ СІ-Інвест інвентаризації відображено виявлення активу боржника у вигляді дебіторської заборгованості в розмірі 168128207,35 грн до ПрАТ Завод напівпровідників (акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 30.04.2020), а також цінні папери - акції прості іменні в загальній кількості 63570001 штук, номінальною вартістю за одну акцію 0,25 грн, загальною вартістю 15892500,25 грн.

Інших активів не виявлено.

Також ліквідатором вжито заходів до з`ясування відомостей про майновий стан боржника з державних реєстрів прав, від реєструючих органів та установ.

Згідно з отриманою ліквідатором та наданою ним у справу інформацією Департаменту льотної придатності Державіаслужби, Державного космічного агентства України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації, Укрзалізниці, Державної служби морського та річкового транспорту України, Департаменту Держархбудінспекції у Запорізькій області, Управління Держархбудінспекції у Кіровоградській області, РСЦ МВС в Запорізькій області, РСЦ МВС в Кіровоградській області, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, Запорізької митниці ДФС, Дніпровської митниці Держмитслужби, Дніпровського ВДВС у м.Запоріжжі, ГУ Держпраці у Кіровоградській області, ГУ Держпраці у Запорізькій області, інформацією банківських установ, якими здійснювалося розрахунково-касове обслуговування боржника, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - боржника належного боржнику майна не виявлено.

Виданим наказом від 30.04.2020 Про включення до ліквідаційної маси ліквідатором ТОВ СІ-Інвест Демчаном О.І. до ліквідаційної маси ТОВ СІ-Інвест включено право вимоги до ПрАТ Завод напівпровідників в розмірі 168128207,35 грн згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 908/6036/14 (т. 1 а.с. 143).

Після формування ліквідаційної маси розпочато продаж активу боржника - права вимоги до ПрАТ Завод напівпровідників в розмірі 168128207,35 грн в електронній торговій системі.

Перший та перший повторний аукціон не відбулися у зв`язку з відсутністю заявок учасників.

Другий повторний аукціон відбувся.

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №UА-РS-2020-08-19-000036-2 від 01.09.2020 право вимоги реалізовано ТОВ ФК Ю-Бейс , м.Київ, код ЄДРПОУ 42901825 за 36504 грн 00 коп. (т. 4 а.с. 93-94).

02.09.2020 між ТОВ СІ-Інвест (первісний кредитор) та ТОВ ФК Ю-Бейс (новий кредитор) укладено договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості (відступлення права вимоги) в процедурі банкрутства ТОВ СІ-Інвест .

02.09.2020 ТОВ СІ-Інвест (продавець) та ТОВ ФК Ю-Бейс (покупець) підписано акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким відповідно до протоколу електронного аукціону № UА-РS-2020-08-19-000036-2 від 01.09.2020, покупець сплатив продавцю усі необхідні до сплати кошти, а продавець передав оригінали та копії документів, підтверджуючих виникнення зобов`язання ПрАТ Завод напівпровідників , код ЄДРПОУ 31792555 в сумі 168128207 грн 35 коп., що виникло на підставі договору поставки від 23.12.2009 №ЗП-23/1209 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №908/6036/14.

Колегія суддів зауважує, що результати аукціону та укладені на його виконання договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості (відступлення права вимоги) та акт про придбання майна на аукціоні заінтересованими особами (в тому числі відповідачами у даній справі) не оскаржувалися. При цьому судом не встановлено порушень які під час його організації, так і вході проведення, умови продажу погоджувались комітетом кредиторів, а сам аукціон проведено цілком у відповідності до встановлених розділом V КУзПБ відповідних вимог.

Згідно з реєстром вимог кредиторів, до якого включені визнані судом вимоги кредиторів (ухвала попереднього засідання від 06.12.2018, ухвала від 15.04.2019) загальна сума визнаної судом кредиторської заборгованості ТОВ СІ-Інвест становить 10945546418,16 грн, з них 10725143997,00 грн - це вимоги АТ Укрексімбанк , які забезпечені заставою належних боржнику цінних паперів - акцій простих іменних в кількості 63570001 шт. емітента ПрАТ Завод напівпровідників (код 31792555) номінальною вартістю 0,25 грн шт. на підставі договору застави №151109Z38 від 17.03.2009.

Ліквідатором розраховано загальну суму кредиторських вимог (10945546418,16 грн) суму забезпечених вимог АТ Укрексімбанк (10725143997,00 грн) та враховано суму, отриману від реалізації ліквідаційної маси (36504,00 грн), в результаті чого констатовано неможливість погашення кредиторських вимог в розмірі 220365917,16 грн за відсутності інших активів боржника.

Судом першої інстанції встановлено, що вимоги Банку є забезпеченими згідно з договором застави № 151109Z38 від 17.03.2009, за яким на забезпечення виконання кредитних зобов`язань, що випливають з генеральної угоди № 151109N2 від 03.03.2009 між Банком та ПрАТ Завод напівпровідників (позичальником) з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, ТОВ СІ-Інвест передало в заставу Банку акції прості іменні ПрАТ Завод напівпровідників в загальній кількості 63570001 штук, номінальною вартістю за одну акцію 0,25 грн, номінальною вартістю цінних паперів, які передаються в заставу - 15892500,25 грн, частка у статутному фонді емітента - 24,9996% від загальної кількості акцій.

Отже, ТОВ СІ-Інвест виступило майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями емітента - ПрАТ Завод напівпровідників , а тому у цих відносинах відповідає перед Банком за невиконання основним боржником - ПрАТ Завод напівпровідників кредитних зобов`язань виключно майном (вартістю майна), переданим у заставу, що узгоджується з приписами ч. 6 ст. 64 КУзПБ.

ТОВ СІ-Інвест в розрізі вказаних правовідносин не відповідає перед Банком у інший спосіб, ніж за рахунок коштів від реалізації заставного майна.

Доцільно зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з метою єдності та сталості судової практики щодо визначення розміру забезпечених вимог кредиторів дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки) (п. 116 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі №904/1360/19).

Таким чином, неврахування ліквідатором при визначенні розміру кредиторських вимог, які не можуть бути погашені в ліквідаційній процедурі за рахунок активів боржника, забезпечених вимог Банку, є обґрунтованим.

Апеляційний суд зауважує, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника. До того ж ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12.

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора і, відповідно, покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (наведені висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16).

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, на кредитора або іншу особу, що відповідно до закону має право заперечувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і вказувати на неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків у ліквідаційній процедурі та неповноту виконаних ним дій у цій процедурі, покладений тягар доведення цих обставин, а також того, що ці порушення з боку ліквідатора сталися і призвели до порушення порядку проведення дій у ліквідаційній процедурі, а саме вплинули на показники в ліквідаційному балансі боржника (змінили ці показники тощо), вплинули на формування ліквідаційної маси і задоволення вимог кредиторів, і, як наслідок, позначилися на результатах проведеної ліквідаційної процедури боржника і прийнятті рішення за результатами розгляду, затвердженні звіту та ліквідаційного балансу боржника (аналогічна правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 904/4029/15).

Доказів неповноти проведених ліквідатором дій у ліквідаційній процедурі, зокрема, щодо аналізу фінансового стану банкрута, його кредиторської та дебіторської заборгованості, розшуку та виявлення активів боржника, їх інвентаризації та формування ліквідаційної маси, як і виконання інших обов`язків, визначених КУзПБ, матеріали справи не містять. Не надано таких суду будь-ким з кредиторів чи з числа інших заінтересованих осіб у справі (учасників ТОВ СІ-Інвест та його керівників).

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи, підтверджені відповідними доказами, виходячи з презумпції безсумнівної повноти дій ліквідатора, у апеляційного господарського суду відсутні підстави вважати, що ліквідатором ТОВ СІ-Інвест арбітражним керуючим Демчаном О.І. не було вчинено всіх можливих, розумних та адекватних дій у ліквідаційній процедурі щодо повного встановлення активів боржника та формування ліквідаційної маси для погашення усіх кредиторських вимог. При цьому, встановивши неможливість такого погашення, ліквідатором розглянута можливість подання в межах справи про банкрутство заяви до осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

В свою чергу, колегія суддів наголошує, що для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення, адже в розумінні статті 61 КУзПБ це входить до кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності.

Так, 06.12.2018 відбулося попереднє засідання у справі № 908/314/18 про банкрутство ТОВ СІ-Інвест , за підсумками якого, поряд з іншим, ухвалою від 06.12.2018 визнано конкурсними кредиторами у справі про банкрутство ТОВ СІ-Інвест наступних осіб з такими вимогами до боржника такої черговості задоволення:

- ПрАТ Завод напівпровідників (69600, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555) з вимогами до боржника в сумі 17620 грн першої черги задоволення, 180572302,34 грн - четвертої черги задоволення;

- ТОВ Інтер-Контакт (01004, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 16 код ЄДРПОУ 19350056) з вимогами до боржника в розмірі 39783200,00 грн четвертої черги задоволення;

- ПАТ Державний експортно-імпортний банк України (03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112) з вимогами до боржника в розмірі 15791,42 грн четвертої черги та 8009,83 грн шостої черги задоволення.

Тією ж ухвалою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ СІ-Інвест з урахуванням визнаних судом вимог та з урахуванням окремого включення до реєстру:

- вимог ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в розмірі 10725143997,00 грн, з яких 131504332,12 грн - пеня, які забезпечені заставою майна боржника та підлягають задоволенню за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, в позачерговому порядку;

- відомостей про майно боржника, яке є предметом застави на підставі договору застави.

Ухвалою суду від 15.04.2019 у справі № 908/314/18 визнані грошові вимоги ПАТ Державний експортно-імпортний банк України в сумі 3842,00 грн сплаченого судового збору з віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів та вимоги в сумі 1655,57 грн заборгованості (поточні вимоги) з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Положеннями ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено аналогічне, з ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, правове регулювання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників.

За вимогами п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Положеннями ч. 1 ст. 61 КУзПБ визначено, що одним із повноважень ліквідатора з дня його призначення, зокрема, є аналіз фінансового стану банкрута.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КУзПБ обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.

Таким чином, виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладено на ліквідатора, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень та обов`язків. Саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство надає змогу виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , що ліквідатором не доведено, а судом встановлено з порушенням ст. 174 ГК України, ст. 77 ГПК України, наявність господарських зобов`язань між ТОВ СІ-ІНВЕСТ та ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод , ТОВ Автомагістраль , ПАТ Квазар , виходячи з наступного.

Наданими ліквідатором ТОВ СІ-Інвест арбітражним керуючим Демчаном О.І. у справу матеріалами підтверджується, що ним під час виконання повноважень запитано від Вознесенівського управління у м.Запоріжжі Головного управління ДПС у Запорізькій області певну інформацію, зокрема про рахунки боржника, звітність боржника (запит вих.№ 02-76/21 від 30.03.2020) (т. 1 а.с. 31-32).

Головне управління ДПС у Запорізькій області, зокрема, повідомило (лист Про надання інформації вих.№ 29461/10/08-01-50-08 від 19.05.2020), що останній звіт про фінансові результати суб`єкта малого підприємництва ТОВ СІ-Інвест подано за 9 місяців 2015 року, також надало ліквідатору інформацію по ТОВ СІ-Інвест з Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) за період з 01.01.2015 (т. 1 а.с. 25-31).

Інформація з ЄРПН відображує, що остання податкова накладна ТОВ СІ-Інвест зареєстрована 29.05.2015, а у першому півріччі 2015 ТОВ СІ-Інвест мало господарські правовідносини з поставки товарів з ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод (скорочено - ТОВ ЗІМЗ ), ТОВ Автомагістраль (Росія), ПАТ Квазар , ТОВ Завод напівпровідників , зокрема:

- ТОВ СІ-Інвест здійснювало поставку товарів ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод (код ЄДРПОУ 33701132), про що подано податкову накладну №1 від 29.01.2015 (яка зареєстрована 06.02.2015) до контролюючого органу;

- ТОВ СІ-Інвест здійснювало поставку товарів ТОВ Автомагистраль (Росія), про що подано податкову накладну №2 від 05.04.2015 (яка зареєстрована 17.04.2015) до контролюючого органу;

- ТОВ СІ-Інвест здійснювало поставку товарів ПАТ Квазар (код ЄДРПОУ 14314038), про що подано податкову накладну №1 від 05.05.2015 (яка зареєстрована 19.05.2015) до контролюючого органу;

- ТОВ СІ-Інвест здійснювало поставку товарів ТОВ Завод напівпровідників (код ЄДРПОУ 33960691), про що подано податкові накладні №4 від 14.04.2015 (яка зареєстрована 28.04.2015), №2 від 27.05.2015 (яка зареєстрована 09.06.2015), №3 від 27.05.2015 (яка зареєстрована 09.06.2015), №4 від 29.05.2015 (яка зареєстрована 09.06.2015) до контролюючого органу.

Ліквідатор звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області (запит вих.№ 02-76/59 від 30.07.2020 ) з проханням надати йому копії зазначених накладних, у відповідь на що Управління повідомило про відсутність технічної можливості надання копій податкових накладних (вих.№ 45740/10/08-01-04-01-10 від 05.08.2020) та разом з тим надало витяги з ЄРПН щодо виданих податкових накладних № 1 від 29.01.2015 до ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод (код ЄДРПОУ 33701132), №2 від 05.04.2015 до ТОВ Автомагістраль (Росія); №1 від 14.04.2015 до ПАТ Квазар (код ЄДРПОУ 14314038), та №4 від 14.04.2015, №2 від 27.05.2015, .№3 від 27.05.2015, №4 від 29.05.2015 до ТОВ Завод напівпровідників (код ЄДРПОУ 33960691) з зазначенням номенклатури товару, кількості, тощо (тобто з більш розгорнутою інформацією по господарських операціях, відображених у зареєстрованих накладних) (т. 1 а.с. 33-35).

Крім того, ліквідатор звертався безпосередньо до виявлених ним контрагентів боржника - ПАТ Квазар (вих.№ 02-76/60 від 30.07.2020) (т. 1 а.с. 36-38), ТОВ Завод напівпровідників (вих.№ 02-76/62 від 30.07.2020) (т. 1 а.с. 42-44), до ліквідатора ТОВ ЗІМЗ Нестеренка О.А. (вих.№ 02-76/61 від 30.07.2020) (т. 1 а.с. 39-41) з проханням представити копії податкових накладних, правочинів по господарських відносинах з ТОВ СІ-Інвест , доказів оплати коштів.

Докази будь-якого реагування на вказані листи, за винятком відповіді ліквідатора ТОВ Завод напівпровідників Дейнегіної К.М. (№ 162 від 02.11.2020р.) (т. 1 а.с. 118), в якій остання підтвердила факт господарсько-фінансових правовідносин Товариства з ТОВ СІ-Інвест , надавши при цьому копії: видаткової накладної № 80001633 від 08.10.2014, довіреності № 2 від 08.10.2014, договору поставки № ЗП-23/1209 від 23.12.2009, специфікацій № 1 та № 2 до договору поставки № ЗП-23/1209 від 23.12.2009, додаткової угоди № 1 від 11.12.2013 до договору поставки № ЗП-23/1209 від 23.12.2009, специфікації № 2 від 11.12.2013 до договору поставки № ЗП-23/1209/143 від 23.12.2009, додаткової угоди № 2 від 24.02.2014 до договору поставки № ЗП-23/1209/143 від 23.12.2009, специфікації № 2 від 24.02.2014 до договору поставки № ЗП-23/1209/143 від 23.12.2009, додаткової угоди № 3 від 30.05.2014 до договору поставки № ЗП-23/1209/143 від 23.12.2009, накладної повернення постачальнику № 1 від 20.02.2014 до договору поставки № ЗП-23/1209 від 23.12.2009, акту приймання-передачі товару № 1 від 26.12.2013 до договору поставки № ЗП-23/1209 від 23.12.2009, видаткової накладної № 80001260 від 26.12.2013 (т. 1 а.с. 119-133); відсутні, за поясненнями ліквідатора інших відповідей ним не отримано і інакшого з матеріалів справи не слідує.

Крім наведених заходів, ліквідатором отримано довідки та виписки по банківських рахунках від банківських установ, що здійснювали розрахунково-касове обслуговування боржника - ПАТ КБ Актив-Банк , АТ Укрексімбанк , ПАТ Промінвестбанк , АТ Сбербанк , копії яких надано у справу.

Так, АТ Укрексімбанк надало виписку по рахунку за період з 01.01.2015 по 22.10.2020 (т. 1 а.с. 45-46).

АТ Укрсиббанк довідкою (вих.№ 60-2-06-34/131 від 15.09.2020) повідомило, що по поточним рахункам клієнта ТОВ СІ-Інвест у період з 01.01.2015 по 27.02.2019 (до дати закриття рахунку) операцій не здійснювалося (т. 1 а.с. 53).

ПАТ Промінвестбанк поінформувало (вих.№ 02-1/14/166-БТ від 19.06.2020), що залишки коштів по рахунках клієнта ТОВ СІ-Інвест відсутні, рахунки 26.02.2019 закриті, рух коштів по рахунках за період з 01.01.2015 по дату їх закриття не відбувався (т. 1 а.с. 54).

По ПАТ КБ Актив-Банк , яке перебуває у процедурі ліквідації, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив (вх.№ 3932/02-76 від 30.06.2020) про відсутність станом на 24.06.2020 по клієнту ТОВ СІ-Інвест відкритих рахунків в ПАТ КБ Актив-Банк , надавши виписку по рахунку ТОВ СІ-Інвест за період з 01.01.2015 до дати закриття рахунку - 10.09.2015, згідно з якою поточні розрахунки по господарських операціях по рахунку не здійснювалися (т. 1 а.с. 47-48).

АТ ПУМБ надало довідку №ART-07.8/389 від 27.10.2020 та виписки по банківським рахункам боржника, які були закриті 20.06.2019, згідно з якими рух коштів по рахунках не відбувався (т. 1 а.с. 49-52).

З виписки по банківському рахунку ТОВ СІ-Інвест № НОМЕР_5 (980-Українська гривня), який відкритий в АТ Сбербанк слідує така інформація (т. 1 а.с. 55-103):

- 27.05.2015 ПАТ Квазар перераховано ТОВ СІ-Інвест грошові кошти у розмірі 202128,58 грн згідно рахунку №5 від 29.04.2015;

- 05.06.2015 ТОВ Завод напівпровідників перераховано ТОВ СІ-Інвест грошові кошти у розмірі 520576,33 грн згідно договору №4 від 14.04.2015;

- 08.06.2015 ТОВ Завод напівпровідників перераховано ТОВ СІ-Інвест грошові кошти у розмірі 463119,94 грн згідно договору №6 від 19.05.2015;

- 15.06.2015 та 18.06.2015 ТОВ Завод напівпровідників перераховано ТОВ СІ-Інвест грошові кошти у розмірі 1459512,00 грн згідно договору №6 від 19.05.2015.

Інформація з ЄРПН по ТОВ СІ-Інвест , витяги з ЄРПН по запитаних ліквідатором податкових накладних містять відомості про загальні суми коштів, що підлягають сплаті отримувачами товару.

Як вказано ліквідатором і це підтверджується співставленням відомостей ЄРПН та банківської виписки по рахунку боржника в АТ Сбербанк , ПАТ Квазар та ТОВ Завод напівпровідників розрахувались з ТОВ СІ-Інвест за поставлений останнім товар, який зазначений в поданих до контролюючого органу податкових накладних №1 від 05.05.2015 (яка зареєстрована 19.05.2015) щодо господарської операції з ПАТ Квазар , а також №4 від 14.04.2015 (яка зареєстрована 28.04.2015), №2 від 27.05.2015 (яка зареєстрована 09.06.2015), №3 від 27.05.2015 (яка зареєстрована 09.06.2015), №4 від 29.05.2015 (яка зареєстрована 09.06.2015) щодо господарських операції з ТОВ Завод напівпровідників (т. 4 а.с. 76-83).

Відносно операції, зазначеної в поданій до контролюючого органу податковій накладній №2 від 05.04.2015 (яка зареєстрована 17.04.2015), а саме - поставки парового вертикально-водотрубного двохбарабанного котлу типу Е-60-3,9-440 ліквідатором з`ясовані такі обставини, які ним підтверджені наданими доказами.

Отримана в АТ Сбербанк банківська виписка за період з 27.05.2014 по 26.07.2019 по особовому рахунку ТОВ СІ-Інвест № НОМЕР_5 (643-Російський рубль) свідчить про проведені платежі на суму 8650000,00 руб з призначенням: По контракту №1 от 15.10.14 согл. Сч-Проформы №1 от 21.11.14 для зачислення на счет 26003013031161 ООО СИ-ІNVЕСТ ИНН 353477511275 , а саме: 25.11.2014 на суму 1907250,00 руб.; 26.11.2014 на суму 687750,00 руб.; 30.01.2015 на суму 750000,00 руб.; 26.02.2015 на суму 750000,00 руб.; 25.03.2015 на суму 375000,00 руб.; 24.04.2015 на суму 3750000,00 руб.; 19.05.2015 на суму 375000,00 руб.; 25.05.2015 на суму 55000,00 руб. (т. 1 а.с. 55-103).

Також ліквідатором отримано від АТ Сбербанк та надано у справу копію витягу з контракту на поставку товару №1 від 15.10.2014, укладеного між ТОВ Автомагістраль (Росія) та ТОВ СІ-Інвест , відповідно до якого (в редакції додаткової угоди № 1 від 19.11.2014, загальна сума договору складає 34600000,00 руб. (що в національній валюті за курсом НБУ на дату поставки складає 14206760,00 грн) (т. 1 а.с. 104-105).

З аналізу банківської виписки по особовому рахунку ТОВ СІ-Інвест № НОМЕР_5 (980-Українська гривня) в АТ Сбербанк вбачається, що ТОВ СІ-Інвест в проміжок часу з 30.01.2015 по 08.06.2015 перераховано ПрАТ Завод напівпровідників кошти у загальному розмірі 7469198,80 грн за паровий вертикально-водотрубний котел на підставі договору №131 від 12.09.2014, а саме: 30.01.2015 перераховано 490020,00 грн, 17.02.2015 перераховано 2000,00 грн, 19.02.2015 перераховано 90000,00 грн, 27.02.2015 перераховано 614000,00 грн, 19.03.2015 перераховано 880000,00 грн, 09.04.2015 перераховано 576000,00 грн, 24.04.2015 перераховано 200000,00 грн, 28.04.2015 перераховано 150000,00 грн, 06.05.2015 перераховано 1500000,00 грн, 19.05.2015 перераховано 648000,00 грн, 20.05.2015 перераховано 117000,00 грн, 21.05.2015 перераховано 800000,00 грн, 27.05.2015 перераховано 200000,00 грн, 05.06.2015 перераховано 400000,00 грн, 08.06.2015 перераховано 802178,80 грн.

Ліквідатором не виявлено серед активів банкрута паровий вертикально-водотрубний котел, за який ТОВ СІ-Інвест сплатило на користь ПрАТ Завод напівпровідників кошти у загальному розмірі 7469198,80 грн, про що свідчать матеріали проведеної ним інвентаризації майна боржника, з огляду на що він звернувся (вих.№ 02-76/72 від 20.10.2020) за інформацією щодо цього майна до ліквідатора ПрАТ Завод напівпровідників арбітражного керуючого Дейнегіної К.М. (як згадувалось, щодо ПрАТ Завод напівпровідників здійснюється провадження у справі № 908/6036/15 про банкрутство).

У відповідь арбітражний керуючий Дейнегіна К.М. повідомила (вих.№162 від 02.11.2020), що між ПрАТ Завод напівпровідників (постачальник) та ТОВ СІ-Інвест (покупець) дійсно було укладено договір поставки №131 від 12.09.2014 на поставку парового вертикально-водотрубного котла. 08.10.2014 ПрАТ Завод напівпровідників здійснено поставку та передано, а ТОВ СІ-Інвест прийнято без зауважень паровий вертикально-водотрубний котел типу Е-60-3,9-440 в частково розібраному вигляді, що підтверджується видатковою накладною від 08.10.2014 №80001533, яка підписана уповноваженими представниками сторін (з боку ТОВ СІ-Інвест керівником Кузнецовим Е.А.) та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 08.10.2014 №2 (в якій міститься інформація про паспортні дані колишнього керівника ТОВ СІ-Інвест Кузнецова Е.А.) (т. 1 а.с. 118-133).

Отже, з наданих ліквідатором матеріалів по відносинах боржника з ТОВ Автомагістраль (Росія) у їх взаємному співставленні слідує, що ТОВ СІ-Інвест , придбало у ПрАТ Завод напівпровідників паровий вертикально-водотрубний двохбарабанний котел типу Е-60-3,9-440, сплативши за нього кошти, та потім здійснило поставку цього майна на користь ТОВ Автомагістраль (Росія), про що до контролюючого органу подано податкову накладну №2 від 05.04.2015 (яка зареєстрована 17.04.2015).

Разом з тим, ТОВ Автомагістраль (Росія) розрахувалось з ТОВ СІ-Інвест за поставлений останнім товар лише частково (виходячи з умов контракту на поставку товару № 1 від 15.10.2014, додаткової угоди №1 від 19.11.2014 до нього), сума неоплати з боку ТОВ Автомагистраль (Росія) складає 25950000,00 руб. (в національній валюті за курсом НБУ на дату поставки складає 14206760,00 грн).

Стосовно ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод , то як слідує з матеріалів у їх сукупності, від цього контрагента будь-які грошові кошти на банківські рахунки ТОВ СІ-Інвест за поставлений останнім товар, який зазначений в поданій до контролюючого органу податковій накладній від 29.01.2015 №1 (яка зареєстрована 06.02.2015) щодо господарської операції з ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод з поставки товару (труби) не надходили.

Факт поставки є доведеним ліквідатором, з огляду на таке.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, (далі - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За вимогами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених такими документами.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, об`єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

Згідно з абз. 1 п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частин 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 04.11.2019 у справі № 905/49/15 звернув увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Щодо посилання суду першої інстанцій на податкові накладні, які були виписані за результатами проведення спірних господарських операцій, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Ухвалюючи рішення, посилаючись на податкові накладні, суд першої інстанції не врахував того, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Ухвалюючи рішення у цій справі, суди попередніх інстанції не врахували наведених вище норм матеріального права та не з`ясували відповідно до вимог законодавства чи відображались господарські операції зі спірних поставок товару протягом періоду квітень-травень 2014 року та липень 2014 року на підставі видаткових накладних від 29.05.2014 № ПФ/05-328, від 29.05.2014 №ПФ/05-329, від 29.05.2014 № ПФ/О5-330, від 29.05.2014 № ПФ/05-331 та від 24.07.2014 № ПФ/07-257 за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 26.03.2014 № ПФ26/03-4 в податковому обліку продавця та покупця.

У зв`язку з цим суди не з`ясували чи складались і видавались продавцем покупцю та отримувались покупцем податкові накладні при здійсненні операцій зі спірних поставок товару у період з квітень-травень 2014 року та липень 2014 року за договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 26.03.2014 № ПФ26/03-4 на підставі наявних в матеріалах справи оспорюваних видаткових накладних; чи відображались у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця такі податкові накладні; чи формувався відповідачем, як покупцем, податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, чи подавалися покупцем уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту продавцем за оспорюваними накладними.

З матеріалів справи № 908/314/18 вбачається, що ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод (код ЄДРПОУ 33701132) та ТОВ СІ-Інвест (код ЄДРПОУ 35347755) у 2014-2015р.р. були зареєстровані платниками податку на додану вартість (т. 4 а.с. 66-67).

Задля отримання інформації щодо формування ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод , як покупцем, податкового кредиту за фактом поставки товару від ТОВ СІ-Інвест згідно з податковою накладною №1, дата виписки - 29.01.2015, дата реєстрації - 06.02.2015, ліквідатор звернувся за відповідною інформацією та документацією до Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області за результатами розгляду запитів арбітражного керуючого Демчана О.І. вих.№02-76/59 від 30.07.2020 та вих.№02-76/80 від 19.11.2020 щодо надання інформації відносно суб`єкта господарювання ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод (код 33701132) з листами вих.№45740/10/08-01-04-01-10 від 06.08.2020 та вих.№ 15950/10/07-16-05-03-07 від 04.12.2020 надано: витяг з ЄРПН щодо виданих податкових накладних № 1 від 29.01.2015, податкову декларацію з ПДВ від 19.03.2015, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів від 20.02.2015, податкову декларацію з ПДВ від 20.02.2015, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів від 19.03.2015, податкову накладну від 29.01.2015 №2, яка зареєстрована в ЄРПН 06.02.2015 (т. 4 а.с. 68-83).

Податкова накладна від 29.01.2015 №2 містить інформацію про господарську операцію між ТОВ СІ-Інвест (продавцем) з ТОВ ЗІМЗ (покупцем) з постачання товарів (труб) на загальну суму 1983405,88 грн з урахуванням ПДВ в сумі 330567,65 грн.

Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ від 20.02.2015) свідчать про формування ТОВ ЗІМЗ податкового кредиту на суму 330567,65 грн з операції з придбання від постачальника з індивідуальним податковим номером 353477511275 (відповідає індивідуальному податковому номеру ТОВ СІ-Інвест ) товару на суму 1652838,23 грн (без ПДВ).

Відтак, ТОВ ЗІМЗ , зареєструвавши податкову накладну, подавши зі своєї сторони до контролюючого органу документи звітності із формуванням податкового кредиту, підтвердило факт поставки на його користь ТОВ СІ-Інвест товару на суму 1983405,88 грн (з урахуванням ПДВ).

Водночас, з наданих ліквідатором матеріалів по відносинах боржника з ТОВ ЗІМЗ у їх взаємному співставленні слідує, що з боку ТОВ ЗІМЗ отриманий товар не оплачений повністю.

Таким чином, сума несплачених коштів за поставлений ТОВ СІ-Інвест товар на користь ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод та ТОВ Автомагістраль (Росія) складає відповідно 1983405,88 грн та 25950000,00 руб (в національній валюті за курсом НБУ на дату поставки 14206760,00 грн).

Проаналізувавши усе вищенаведене, апеляційний суд зазначає, що наявність кредиторських вимог ПрАТ Завод Напівпровідників , ТОВ Інтер-Контакт та ПАТ Державний експортно-імпортний банк України (100% власником акцій якого є держава в особі Кабінету Міністрів України) у загальному розмірі - 220 365 917,16 грн, які визнані ухвалами Господарського суду Запорізької області від 06.12.2018 та від 15.04.2019 у справі № 908/314/18, та які залишаються незадоволеними через відсутність будь-яких активів у банкрута, в тому числі внаслідок незатребуваності дебіторської заборгованості, за рахунок якої можливо було б здійснити їх погашення чи взаємозалік (у випадку з ПрАТ Завод Напівпровідників ), складають собою об`єкт правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна.

Арбітражним керуючим Демчаном О.І. зазначається, що всупереч п. 2.1 Статуту ТОВ СІ-Інвест , яким передбачено, що основною метою створення Товариства є виробнича, комерційна, посередницька, фінансова та інша господарська діяльність для отримання прибутку й задоволення на його основі соціально-економічних інтересів засновників та працівників Товариства, ані учасниками, ані керівництвом ТОВ СІ-Інвест не вчинялись дії по стягненню вказаної дебіторської заборгованості.

У свою чергу станом на 19.11.2020 ТОВ Автомагістраль (ОДРН 1113123017644, Росія) ліквідовано, що підтверджено випискою з ЄДРЮО Росії №Ю39965-20-290129508 (т. 1 а.с. 106-115), а ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод постановою Господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 по справі №908/3549/16 визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру і в межах цієї справи ТОВ СІ-Інвест не заявлялось кредитором з грошовими вимогами до ТОВ ЗІМЗ .

Ліквідатором повідомлено, що безпосередньо він самостійно позбавлений можливості звернутись з заявою про визнання кредиторських вимог в межах справи №908/3549/16 про банкрутство ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод , у зв`язку з відсутністю в нього первинної документації через не передання йому документації колишніми керівниками боржника ТОВ СІ-Інвест - ОСОБА_2 , який займав посаду директора з 11.12.2013 по 29.09.2016, та Коноваленко Олегом Анатолійовичем, який обіймав посаду директора з 30.09.2016 по 18.02.2019 (т. 1 а.с. 135-142, т. 3 а.с. 11, 71-109).

Крім згаданих обставин, ліквідатор, обґрунтовуючи заяву, пояснив про те, що ним було встановлено, що в Господарському суді Запорізької області знаходиться справа №908/6036/14 про банкрутство ПрАТ Завод напівпровідників (код 31792555), де ТОВ СІ-Інвест значиться кредитором з грошовими вимогами у розмірі 168128207,35 грн, які виникли на підставі договору поставки від 23.12.2009 №ЗП-23/1209 і у той час, як відповідно до умов договору поставки цей борг виник ще у 2013 році, колишнім керівництвом ТОВ СІ-Інвест не вживались дії по примусовому стягненню цієї дебіторської заборгованості ПрАТ Завод напівпровідників , а лише в 2015 році було подано заяву до Господарського суду Запорізької області про визнання кредиторських вимог в межах справи №908/6036/14 про банкрутство ПрАТ Завод напівпровідників . Крім того, на момент укладення ТОВ СІ-Інвест вказаного договору та сплати коштів ПрАТ Завод напівпровідників у розмірі 150452752,32 грн за товар, який не був поставлений, у ПрАТ Завод напівпровідників вже існувала заборгованість перед АТ Укрексімбанк на підставі генеральної угоди №151109N2 від 03.03.2009, про що ТОВ СІ-Інвест було відомо, оскільки останнім було укладено з АТ Укрексімбанк договір застави №151109Z38 від 17.03.2009 на забезпечення вимог АТ Укрексімбанк за генеральною угодою №151109N2 від 03.03.2009.

Стосовно виникнення заборгованості ПрАТ Завод напівпровідників перед ТОВ СІ-Інвест , то постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 908/6036/14, прийнятій за результатами перегляду реєстрової ухвали суду першої інстанції у цій справі, в тому числі і по вимогах ТОВ СІ-Інвест , встановлені наступні обставини:

ПрАТ Завод напівпровідників , як постачальником, ТОВ СІ-Інвест , як покупцем, був укладений договір поставки від 23.12.2009 № ЗП-23/1209/143, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця кремній полікристалічний в об`ємі 67,8 тон, на загальну суму 99983304 грн, а покупець - прийняти та оплатити цей товар на умовах передплати в розмірі 45% від вартості товару, що складає 54563032 грн, до 31.12.2009, а решту 55% - по факту виставлення рахунку. В подальшому додатковими угодами № 1 від 11.12.2013, № 2 від 24.02.2014, № 3 від 30.05.2014 змінювались специфікації товару щодо кількості, вартості товару, об`єму поставки, та строків поставки та умови передоплати на 100%. Остаточно, сторонами узгоджено специфікацію № 2 від 24.02.2014, відповідно до якої обумовлено кількість товару - 85,15 тонн, строк поставки - до 31.07.2014, вартість 1 тонни - 1769616 грн, та загальну вартість поставки - 150678696,17 грн, за умовами оплати - покупець здійснює передплату в розмір 100% відвантаженої партії до 31.12.2009, що складає 150678696,17 грн. (т. 1 а.с. 119-130).

Підстави виникнення та заявлення грошових вимог ТОВ СІ-Інвест в сумі 150678696,17 грн - основний борг судом апеляційної інстанції визнані підтвердженими доданими до заяви копіями первинних платіжних документів, а саме платіжних доручень, які свідчать про здійснення попередньої оплати за кремній полікристалічний згідно договору поставки від 23.12.2009 № ЗП-23/1209/143, на загальну суму 278187695,77 грн за період з 24.12.2009 по 17.12.2010. Судом також встановлено, що в подальшому відповідними платіжними дорученнями ПрАТ Завод напівпровідників було повернуто частково передплату, згідно того ж договору та на підставі листів на загальну суму 127510000 грн за період з 05.03.1010 по 10.11.2010. У зв`язку з цим розмір передплати, який обліковувався у ТОВ СІ-Інвест , на який ПрАТ Завод напівпровідників повинен був поставити товар, склав суму 150678696,17 грн. (т. 1 а.с. 55-103).

Згідно акту приймання-передачі товару № 1 від 26.12.2013 на користь покупця ТОВ СІ-Інвест постачальником було поставлено кремній кристалічний в кількості 85,02 тонни. Проте, у зв`язку з виявленими дефектами та приймання продукції за якістю, 09.01.2014 був складений двосторонній акт про виявлені недоліки продукції та 20.02.2014 за актом № 2 та накладною від 20.02.2014 товар був повністю повернутий постачальнику з метою усунення недоліків (т. 1 а.с. 131-133). Водночас, в обумовлений специфікацією № 2 строк - до 31.07.2014, продукція не була фактично поставлена, у зв`язку з чим 02.09.2014 ТОВ СІ-Інвест звернулося до ПрАТ Завод напівпровідників з письмовою претензією-вимогою про повернення суми передплати за договором в розмірі 150678696,17 грн на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України. Актом звіряння розрахунків сторони підтвердили кінцеве сальдо 150678696,17 грн на користь ТОВ СІ-Інвест . Таким чином, грошові вимоги кредитора ТОВ СІ-Інвест на суму 150678696,17 грн є підтверджені належними доказами.

Таким чином, судовим рішенням підтверджується виникнення у вересні 2014 року боргу ПрАТ Завод напівпровідників зі сплати грошових коштів ТОВ СІ-Інвест в розмірі 150678696,17 грн.

Відносно забезпечувальної угоди - договору застави №151109Z38 від 17.03.2009 матеріали наявні у даній справі № 908/314/18 про банкрутство ТОВ СІ-Інвест , то в цій частині суд першої інстанції дійшов висновків про наявність ознак ризиків господарської діяльності, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Щодо суб`єктів субсидіарної відповідальності та підстав її застосування, колегія суддів зазначає, що Господарським судом Запорізької області було отримано від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради матеріали реєстраційної справи ТОВ СІ-Інвест (у копіях), які, з урахуванням наданими ліквідатором відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у формі витягів (т. 3 а.с. 68-109), підтверджують, що 03.12.2013 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест (протокол б/н від 03.12.2013), на яких, зокрема, перерозподілено частки статутного капіталу Товариства, затверджені зміни до Статуту шляхом викладення Статуту Товариства у новій редакції, призначено нового директора.

Згідно із Статутом ТОВ СІ-Інвест в редакції 2013 року учасниками ТОВ СІ-Інвест являлися:

- ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 52674877,50 грн, що становить 24,5 % статутного (складеного) капіталу;

- ТОВ Предіум-Інвест з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 51600000,00 грн, що становить 24 % статутного (складеного) капіталу;

- ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 51600000,00 грн, що становить 24 % статутного (складеного) капіталу;

- ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 53728375,05 грн, що становить 24,99 % статутного (складеного) капіталу;

- ТОВ Сілікон з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 500,00 грн, що становить 0,000233 % статутного (складеного) капіталу;

- ОСОБА_1 з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 5396247,45 грн, що становить 2,509767 % статутного (складеного) капіталу.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ СІ-Інвест б/н від 31.10.2016, на зборах цього дня вирішені питання щодо виходу зі складу учасників ТОВ СІ-Інвест ТОВ ВФ Єврокомплекс , ТОВ ГДК Полімікт , ТОВ ІК Житомир-Капіталбуд та ОСОБА_1 , якими їх частки відчужені шляхом відступлення на користь ОСОБА_3 , щодо розподілу часток у статутному капіталі, щодо затвердження змін до Статуту шляхом викладення Статуту Товариства у новій редакції.

У відповідності до Статуту ТОВ СІ-Інвест в редакції 2016 року, затвердженій загальними зборами учасників згідно з протоколом б/н від 31.10.2016, склад учасників ТОВ СІ-Інвест став такий:

- ОСОБА_3 з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 163399500,00 грн, що становить 75,999767 % статутного (складеного) капіталу;

- ТОВ Сілікон з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 500,00 грн, що становить 0,000233 % статутного (складеного) капіталу.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ СІ-Інвест б/н від 03.06.2017 та Статутом ТОВ СІ-Інвест в редакції 2017 року, затвердженій цими зборами, яка є останньою, учасниками ТОВ СІ-Інвест є:

- ТОВ Цифрал-Сервіс Центр Домофонізації (код ЄДРПОУ 37726745) з часткою у статутному (складеному) капіталі Товариства у розмірі 51600000,00 грн, що становить 24 % статутного (складеного) капіталу;

Щодо виконавчого органу ТОВ СІ-Інвест , то починаючи з 04.12.2013 та по 29.09.2016 директором Товариства являвся ОСОБА_2 (протокол загальних зборів учасників ТОВ СІ-Інвест б/н від 03.12.2013), після нього - з 30.09.2016 та до визнання ТОВ СІ-Інвест банкрутом посаду директора обіймав ОСОБА_3 (протокол загальних зборів учасників ТОВ СІ-Інвест б/н від 30.09.2016).

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 4 тієї ж статті Кодексу установлено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Як передбачено ст. 11 1 Закону України Про господарські товариства законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до положень ст. 3 Закону України Про господарські товариства іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Статтею 10 Закону України Про господарські товариства визначено, що учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

В свою чергу, за приписами ст. 11 Закону України Про господарські товариства учасники товариства зобов`язані:

а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

б) виконувати свої зобов`язання перед товариством, в тому числі і пов`язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

г) нести інші обов`язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Згідно ст. 23 Закону України Про господарські товариства управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

Посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, нотаріуси, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в наглядовій раді товариства або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, одержання неправомірної вигоди та інші корисливі кримінальні правопорушення, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю.

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України.

Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ст. 50 Закону України Про господарські товариства ).

Відповідно до ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону (примітка суду: зокрема, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства, винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи учасників для представлення їх інтересів у випадках, передбачених законом, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 61 Закону України Про господарські товариства загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Як передбачено ст. 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Згідно ст. 63 Закону України Про господарські товариства контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому органу товариства.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників товариства не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Згідно із Статутом ТОВ СІ-Інвест основною метою створення Товариства є виробнича, комерційна, посередницька, фінансова та інша господарська діяльність для отримання прибутку й задоволення на його основі соціальних інтересів засновників та працівників Товариства (п. 2.1 Статуту).

За Статутом учасники Товариства поряд з іншим, зобов`язані, додержувати вимог Статуту Товариства і виконувати рішення загальних зборів; сприяти Товариству в здійсненні ним своєї діяльності, утримуватись від дій та бездіяльності, в результаті яких можуть бути спричинені збитки Товариству, не використовувати в своїх власних інтересах можливостей Товариства і не започатковувати будь-яких дій, що суперечать інтересам Товариства (п. 4.2 Статуту).

Статутом ТОВ СІ-Інвест передбачено, що загальні збори учасників можуть бути черговими та позачерговими. Встановлено, що чергові збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 5.6 Статуту).

Директор Товариства на протязі трьох місяців після закінчення фінансового року зобов`язаний надати загальним зборам учасників річний баланс Товариства, звіт про фінансові результати, план та основні напрямки діяльності Товариства, тощо. Щорічно розробляти та подавати вищому органу Товариства на затвердження бізнес-плани розвитку Товариства, основні напрямки діяльності Товариства та річні бюджети Товариства не пізніше двох місяців до початку відповідного фінансового року (п.п. 5.24, 5.25 Статуту).

Також Статутом ТОВ СІ-Інвест передбачено, що позачергові збори учасників скликаються директором Товариства в будь-якому випадку якщо цього вимагають інтереси Товариства в цілому. Учасники, що володіють у сукупності більш ніж 10% голосів мають право вимагати скликання позачергових зборів будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства (п. 5.7 Статуту).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство).

Подібні за змістом положення наведені в ч.ч. 1-3 ст. 4 КУзПБ: Засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Засновниками (учасниками, акціонерами) боржника, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов`язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство).

Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не свідчать про дотримання наведених вимог закону та Статуту ТОВ СІ-Інвест особами, на яких спрямована заява ліквідатора про субсидіарну відповідальність.

Натомість, матеріалами справи підтверджується утворення значної дебіторської заборгованості внаслідок здійснення ТОВ СІ-Інвест у першому півріччі 2015 року поставок на користь ТОВ ЗІМЗ , ТОВ Автомагістраль та неотримання з них оплати в сумі 1983405,88 грн та в сумі 25950000,00 руб (в національній валюті за курсом НБУ на дату поставки 14206760,00 грн) відповідно, про обставини щодо чого докладно приведено вище, і невжиття, незважаючи на це, будь-яких заходів до її отримання з боку керівництва та учасників.

Також підтверджується утворення значної дебіторської заборгованості - в сумі 150678696,17 грн внаслідок неналежного невиконання зобов`язань з поставки товару з боку ПрАТ Завод напівпровідників та виникнення у останнього зобов`язання з повернення ТОВ СІ-Інвест грошових коштів у цій сумі.

Щодо цієї заборгованості, яка виникла у вересні 2014 року, керівництвом та учасниками не було прийнято раціональних рішень, не вжито своєчасних та дієвих заходів, зокрема шляхом пред`явлення позову з метою отримання наказу про примусове стягнення та його реалізації у виконавчому провадженні.

Так само не було вжито заходів та не прийнято раціональних рішень по господарських взаємовідносинах з ПрАТ Завод напівпровідників , перед яким ТОВ СІ-Інвест в свою чергу мало зобов`язання за договорами, які могли б полягати у врегульовані цих стосунків, зокрема, шляхом проведення взаємозаліків боргів по зобов`язаннях, до порушення провадження у справі про банкрутство останніх, тощо.

В той же час, за заявою ПрАТ Завод напівпровідників , у підставу якої було покладено стягнуту за рішеннями Господарського суду Запорізької області 30.09.2016 у справі №908/1917/16 та від 05.10.2017 у справі №908/1616/17 заборгованість в загальному розмірі 1700000,00 грн, було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ СІ- Інвест (після того ПрАТ Завод напівпровідників додатково заявлено вимоги 178864802,34 грн - по сумах здійсненої передоплати за непоставлений ТОВ СІ-Інвест товар).

Виходячи з матеріалів справи, особами, вимоги до яких заявлені ліквідатором, протягом їх діяльності у ТОВ СІ-Інвест та фактичної діяльності ТОВ СІ-Інвест не скликалися та не проводилися як обов`язкові річні збори з питань розгляду фінансової звітності, розподілу прибутку, так і позачергові збори з нагальних питань Товариства, зокрема коли у 2013 році виник ризик неплатоспроможності товариства.

Учасниками ТОВ СІ-Інвест всупереч нормам ст. 62, 63 Закону України Про господарські товариства не здійснювався контроль за діяльністю директора Товариства у період 2013-2015р.р., а директором всупереч установчим документам Товариства (п. 7.3. Статуту) не складався та не представлявся загальним зборам учасників річний звіт про діяльність Товариства.

Тобто, учасники боржника самоусунулися від участі в управління справами Товариства, не виявили бажання бути обізнаними з даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які показували прогресуючу негативну тенденцію в бік нарощення кредиторської та дебіторської заборгованості, чим не сприяли Товариству в здійсненні ним своєї діяльності та володіючи в повному обсязі інформацією про дебіторську заборгованість ТОВ СІ-Інвест , допускали протиправну бездіяльність, не ініціюючи скликання позачергових зборів учасників та винесення цього питання та пропозицій по її стягненню на розгляд органів управління Товариства.

Посилання ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс на те, що угоди, внаслідок яких виникла заборгованість перед ТОВ Інтер-Контакт укладались боржником ще в 2008 році, тобто задовго до набуття відповідачем-1 прав учасника ТОВ СІ-Інвест є необґрунтованими, оскільки останнє мало право та не було позбавлене можливості (як і інші учасники, які володіли часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 20%+), ініціювати скликання загальних зборів учасників та поставити на їх вирішення питання про покриття збитків, які утворились внаслідок заборгованості перед вищезгаданим контрагентом, а не їх подальшого нарощування директором з мовчазної згоди учасників.

Не встановлено судом і обставин створення загальними зборами учасників відповідно до приписів Статуту ревізійної комісії, яка мала б здійснювати контроль за діяльністю дирекції (директора) Товариства.

Апелянтом ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс цих обставин належними доказами не спростовано.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи скаржника ОСОБА_1 про те, що він володіючи часткою у статутному капіталі ТОВ СІ-Інвест в розмірі 2,509767% у період з 03.12.2013 по 31.10.2016 не мав ані прав, ані повноважень на скликання чергових та/або позачергових загальних зборів учасників Товариства і не був його виконавчим органом.

Так, згідно ч. 4 ст. 58 Закону України Про господарські товариства учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

В свою чергу, положення ч. 4 ст. 61 Закону України Про господарські товариства 9які діяли у спірний період) наділяли правом скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства лише тих учасників товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів.

За таких обставин, вказана особа ( ОСОБА_1 ) був обмежений у можливості давати обов`язкові для боржника вказівки, так і у змозі іншим чином визначати його дії, тобто учасника вплив на діяльність ТОВ СІ-Інвест , з часткою у статутному капіталі останнього в розмірі 2,509767%, не мав вирішального значення у вирішенні питань, пов`язаних, в тому числі, з організацією процедури по стягненню дебіторської заборгованості та врегулювання спірних питань по кредиторській заборгованості, її погашення.

Відтак, в подальшому по тексту постанови, в розрізі учасників, про покладення субсидіарної відповідальності на яких заявив ліквідатор та яких притягнув до субсидіарної відповідальності суд першої інстанції, ОСОБА_1 , як суб`єкт відповідальності за виявлене правопорушення у вигляді доведення до банкрутства, апеляційним судом не враховується.

В свою чергу, в матеріалах справи наявна заява (б/н, б/д) ОСОБА_3 (колишнього керівника), де ним зазначено, що в період виконання ним обов`язків директора ТОВ СІ-Інвест з 30.09.2016 і до моменту введення процедури банкрутства по справі № 908/314/18, ведення господарської діяльності було призупинено у зв`язку з відсутністю фінансування підприємства, кредитні договори та будь-які договори, контракти не укладалися, статистичні та податкові відомості не подавалися, а отже відношення до доведення ТОВ СІ-Інвест до банкрутства він не має (т. 3 а.с. 4).

Водночас, в матеріалах реєстраційної справи ТОВ СІ-Інвест , наданих Департаментом реєстраційних послуг Запорізької області, наявний протокол загальних зборів учасників ТОВ СІ-Інвест б/н від 15.02.2018, згідно з яким збори цього дня відбулися за участі учасника та одночасно керівника ТОВ СІ-Інвест ОСОБА_3 та на яких за результатами розгляду питань порядку денного вирішено визнати успішною роботу та схвалити звіт директора ТОВ СІ-Інвест ОСОБА_3 .

Колегія суддів зауважує, що наведене не узгоджується з фактичними обставинами, які слідують з матеріалів справи про банкрутство ТОВ СІ-Інвест , при тому, що вже 28.02.2018 Господарським судом Запорізької області було прийнято до розгляду заяву ПрАТ Завод напівпровідників про порушення справи про банкрутство ТОВ СІ-Інвест .

Це також йде в розріз поясненням самого ОСОБА_3 у поданій ним суду в межах розгляду заяви ліквідатора заяві (б/н, б/д) (т. 3 а.с. 4).

Судом першої інстанції також встановлено на підставі наявних в матеріалах справи № 908/314/18 доказів (відповідей контролюючих органів), що починаючи з ІV кварталу 2015 року з боку ТОВ СІ-Інвест припинено подання обов`язкової звітності до органу статистики, що підтверджено інформацією Головного управління статистики у Запорізькій області (вих.№ 03-13/641/05-21 від 09.02.2021) (т. 3 а.с. 55).

Також, в порушення вимог податкового законодавства з ІV кварталу 2015 року було припинено звітування ТОВ СІ-Інвест до податкового органу, що підтверджено наданою за запит ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. та поданою останнім суду інформацією Головного управління ДПС у Запорізькій області (вих.№ 02-76/28 від 30.03.2020) (т. 1 а.с. 25).

Представлені ліквідатором банківські виписки свідчать і про припинення наприкінці 2015 року руху коштів по рахунках боржника.

При цьому, згідно з даними поданого востаннє балансу - на 30.09.2015, який на кінець звітного періоду сформовано в сумі 217792,0 тис. грн, актив включає, зокрема: основні засоби - 9,9 тис.грн, запаси - 3581,9 тис. грн, дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги - 2269,9 тис. грн, іншу поточну дебіторську заборгованість - 181630,6 тис. грн, гроші та їх еквіваленти - 51,9 тис. грн; пасив включає, зокрема: поточну кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги - 45018,2 тис. грн, інші поточні зобов`язання - 190834,5 тис. грн (т. 1 а.с. 29-30, т. 3 а.с. 56-59)

Апеляційний суд зважає на те, що встановити в межах справи про банкрутство №908/314/18 події щодо подальшого руху активів та їх долі не є можливим, оскільки документація, матеріальні цінності боржника, тощо не були передані, незважаючи на вжиті заходи, ні арбітражному керуючому Шкоді А.С., який виконував повноваження розпорядника майна та до 12.13.2020 - ліквідатора боржника, ні діючому ліквідатору боржника арбітражному керуючому Демчану О.І. (т. 1 а.с. 135-142, т. 4 а.с. 176-179, т. 6 а.с. 111-116).

Зокрема, в постанові Господарського суду Запорізької області від 18.02.2019 у даній справі відображено, що з метою отримання документації боржника, виконання вимог Закону про банкрутство розпорядник майна направив три звернення від 04.04.2018 за вих.№№ 02-17/24, 02-17/25, 02-17/26 керівнику ТОВ СІ-Інвест Коноваленку О.А. як на адреси реєстрації товариства, так і на адресу реєстрації самого керівника боржника, але це виявилося безрезультатним. За поясненнями розпорядника майна, відвідавши місцезнаходження боржника, ним було з`ясовано відсутність ознак керівництва. Крім того, на запит розпорядника майна від 18.04.2018 листом від 25.04.2018 вих.№32 ТОВ Консалтингова компанія СІП , яка відповідає за охорону будівлі по вул.Сергія Синенка, 63-А у м.Запоріжжі - юридична адреса боржника, спростувало інформацію щодо фізичного знаходження ТОВ СІ-Інвест за цією адресою.

Ухвалою від 27.07.2020 у даній справі було задоволено відповідне клопотання ліквідатора ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. та 31.07.2020 на виконання цієї ухвали видано наказ про зобов`язання ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) передати ліквідатору ТОВ СІ-Інвест (код ЄДРПОУ 35347755) - арбітражному керуючому Демчану Олександру Івановичу (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул.Першотравнева, 23-Б, оф. 54; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015, ідент.номер НОМЕР_6 ) бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ СІ-Інвест (код ЄДРПОУ 35347755).

Згідно з наданою ліквідатором інформацією про виконавче провадження № 62958244 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (станом на 29.06.2021) наказ господарського суду від 31.07.2020 по справі № 908/314/18 був пред`явлений ліквідатором 04.09.2020 до Тальнівського районного відділу Державної виконавчої служби ЦМУ МЮ (м.Київ), однак передача документації, цінностей, тощо не відбулася та судове рішення не виконане і у примусовому виконанні (т. 6 а.с. 111-113).

В той же час, матеріали справи, встановлені обставини у сукупності свідчать про те, що господарську діяльність ТОВ СІ-Інвест фактично припинило, також припинило подання обов`язкової звітності, що є протиправним, та при цьому засновниками, керівництвом не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст.ст.110 - 112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи показники балансу та існуючу кредиторську заборгованість.

При тому, що за приписами ч. 5 ст. 11 Закону про банкрутство боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);

під час ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Отже, ТОВ СІ-Інвест , яке мало як активи, в тому числі у вигляді нереалізованої (незатребуваної) дебіторської заборгованості, так і заборгованість перед кредиторами фактично було покинутим - залишено без належного супроводження у поточній діяльності з боку керівництва та контролю з боку учасників за виконавчим органом та фінансовим станом юридичної особи.

Відповідні та своєчасні заходи відносно підприємства-боржника з боку учасників, про покладення субсидіарної відповідальності на яких заявив ліквідатор, а також директора, який виконував повноваження по 29.09.2016 - ОСОБА_2 вчинені не були та таке суперечить інтересам юридичної особи - ТОВ СІ-Інвест .

Натомість, як вже згадувалось, ТОВ ВФ Єврокомплекс , ТОВ ГДК Полімікт , ТОВ ІК Житомир-Капіталбуд та ОСОБА_1 31.10.2016 вийшли зі складу учасників ТОВ СІ-Інвест , відступивши свої частки ОСОБА_3 , при цьому останній внаслідок цього слав володільцем частки у статутного капіталі ТОВ СІ-Інвест в розмірі 75,999676%, що в грошовому еквіваленті становить 163399500,00 грн, лише за 27000,00 грн (договори купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ СІ-Інвест від 31.10.2016 наявні в матеріалах реєстраційної справи ТОВ СІ-Інвест ).

ОСОБА_3 , який заступив на посаду директора ТОВ СІ-Інвест в слід за звільненням ОСОБА_2 , також не вчинив згідно з повноваженнями виконавчого органу Товариства відповідних заходів, виходячи з фінансово-господарського стану Товариства та згідно із вищезгаданими правовими нормами.

Надалі, з боку кредитора ТОВ СІ-Інвест - ПрАТ Завод напівпровідників послідувало звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ СІ-Інвест (прийнято судом ухвалою від 28.02.2018), наслідком розгляду якої стало порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство ухвалою від 27.03.2018 та потім - визнання ТОВ СІ-Інвест банкрутом.

Щодо ТОВ Сілікон , яке значиться у складі учасників боржника - ТОВ СІ-Інвест з часткою участі в розмірі 0,000233%, то у період діяльності ТОВ СІ-Інвест , за який веде мову ліквідатор, це Товариство в силу положень ч.4 ст.17, ч.2 ст.38 Закону про банкрутство, ч.1 ст.59 КУзПБ було позбавлене представництва юридичної особи у господарській діяльності у розумінні ст.92 ЦК України, також припинилася як така й господарська діяльність ТОВ Сілікон , оскільки ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 06.11.2009 у справі № 11/84 за заявою кредитора - ТОВ Веста Трейдінг відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Сілікон , ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2011 у справі № 11/84 введено процедуру санації ТОВ Сілікон , постановою Господарського суду Кіровоградської області від 14.07.2014 у справі № 11/84 ТОВ Сілікон припинено процедуру санації боржника - ТОВ Сілікон , визнано ТОВ Сілікон банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру і такі обставини виключають можливість впливу ТОВ Сілікон на діяльність ТОВ СІ-Інвест . Призначений судом у справі про банкрутство керуючий санацією, ліквідатор виконує повноваження керівника (органів управління) підприємства-боржника, але таке виконання арбітражним керуючим повноважень керівника юридичної особи у процедурах банкрутства не є тотожним представництву юридичної особи при вчиненні нею самостійної та вільної господарської діяльності.

Щодо ТОВ Цифрал-Сервіс Центр домофонізацій , то це Товариство увійшло до складу учасників 23.06.2017, тобто вже за спливом періоду подій, пов`язаних з доведенням боржника до стану неплатоспроможності, банкрутства, які покладено ліквідатором у підставу заяви, тому причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою ТОВ Цифрал-Сервіс Центр домофонізацій та настанням негативних для боржника наслідків є відсутнім.

Отже, визначений ліквідатором остаточно склад суб`єктів відповідальності, за винятком Сороки С.М., колегія суддів вважає обґрунтованим.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18 (917/1932/20) акцентовано увагу, що …до засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв`язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. Колегія суддів зазначає, що засновник (учасник) має законодавчо визначене право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства, а відтак, ОСОБА_1 мав можливість ознайомитись із річною фінансовою звітністю товариства, вживати заходи для проведення аудиту, а враховуючи його право брати участь у розподілі прибутку товариства, мав бути обізнаним про фінансову ситуацію, що склалася на ТОВ "УПСК Діамент". Проте, попередніми судовими інстанціями наведеного перевірено не було та не враховано, що до засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв`язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. При цьому, суди також не врахували, що притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини .

Таким чином, матеріали та обставини у справі № 908/314/18 вказують на винну, протиправну поведінку учасників та керівників ТОВ СІ-Інвест , до яких заявлено вимоги, яка виражається переважно у протиправній бездіяльності, категорії прояву та форми вираження якої наведено вище по тексту постанови, що розкриває об`єктивну сторону правопорушення.

Апеляційний суд наголошує, що суб`єктивна сторона правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності характеризується необережністю означених суб`єктів правопорушення (учасників та керівників), їх необачною поведінкою щодо належного здійснення прямого чи опосередкованого контролю за організаційною, розпорядчою, фінансовою діяльністю ТОВ СІ-Інвест , впливу на кадрову та претензійно-судову політику підприємства, їх легковажним ставленням до реалізації своїх повноважень згідно вимог законодавства та положень Статуту та сумлінного виконання покладених на них обов`язків.

Особами, до яких заявлено вимоги, не доведено протилежного, їх вина у вчиненому правопорушенні у вигляді доведення ТОВ СІ-Інвест до банкрутства належними доказами неспростована, а виходячи з принципу правової презумпції субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, закріпленого у статті 61 КУзПБ та статті 41 Закону про банкрутство (до 21.10.2019), вважається встановленою.

Слід зауважити, що з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (з подальшими змінами).

Статтею 3 КУзПБ встановлено, що державний орган з питань банкрутства складає на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

Враховуючи визначені законом повноваження державного органу з питань банкрутства, з призначенням заяви ліквідатора до розгляду, Господарським судом Запорізької області було прийнято ухвали від 27.11.2020 та від 17.12.2020, яким доручено Міністерству юстиції України, Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Дніпро) було забезпечити здійснення аналізу та складання структурним органом з питань банкрутства висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності боржника - ТОВ СІ-Інвест , незаконних дій з огляду, але не виключно, на заяву ліквідатора та можливе банкрутство цього товариства з вини його учасників та керівників, а також забезпечити надання Господарському суду Запорізької області висновку з копіями досліджених матеріалів. (т. 2 а.с. 28-29, 50).

Водночас, 27.01.2021 судом від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) отримано письмову інформацію (вих.№ 27501/07/07.1-09 від 25.01.2021) про те, що згідно з положеннями Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 №3105/5, та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1631), на адресу боржника - ТОВ СІ-Інвест та ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Демчана О.І. було направлено лист від 21.12.2020 №977/07/01/07.1-14 з вимогою надати документи, необхідні для проведення аналізу та складення висновків, відповідно до переліку, визначеного пунктом 1 розділу II зазначених Методичних рекомендацій. Однак, 04.01.2021 на адресу сектору з питань банкрутства у Запорізькій області відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшов лист від арбітражного керуючого Демчана О.І. від 23.12.2020 №02-76/86, в якому пояснено, що у ліквідатора банкрута відсутня будь-яка запитувана документація, яка стосується господарської діяльності ТОВ СІ-Інвест з огляду на той факт, що колишнім керівником підприємства не передано ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Таким чином, станом на цей час (на дату надання інформації), у Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відсутня можливість здійснення аналізу та складання висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності ТОВ СІ-Інвест у зв`язку з відсутністю документів, передбачених пунктом 1 розділу II Методичних рекомендацій, які необхідні для проведення аналізу та складення висновків (т. 2 а.с. 83-89).

Як слідує з доданих до письмової інформації матеріалів, Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро) від ліквідатора були запитані форми фінансової звітності боржника за періоди з 01.01.2015 по 27.03.2018, як то передбачено пунктом 1 розділу II Методичних рекомендацій, та певні інші відомості.

Враховуючи таке та задля забезпечення здійснення аналізу та складання органом з питань банкрутства висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності боржника Господарським судом Запорізької області окремо постановленою ухвалою від 28.01.2021 було витребувано від Головного управління статистики у Запорізькій області інформаційну довідку про надання боржником - ТОВ СІ-Інвест звітності до органу статистики за період з 01.01.2015 по 01.01.2020 із зазначенням назв форми фінансової звітності та звітних періодів, а також за цей же період належно завірені копії звітів за формами, запитаними Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) (т. 2 а.с. 90-95).

10.02.2021 від Головного управління статистики у Запорізькій області отримано витребувану ухвалою суду від 28.01.2021 інформацію (лист вих.№ 13-13/641/05-21 від 09.02.2021), згідно з якою за період з 01.01.2015 по 01.01.2020 ТОВ СІ-Інвест надало звітність за 2014 та І - ІІІ квартали 2015 року. Додано завірені копії звітів, які долучено до матеріалів справи (т. 3 а.с. 55-59).

Листом від 12.02.2021 № 908/314/18 отриману інформацію з доданими копіями звітів Господарським судом Запорізької області надіслано на адресу сектору з питань банкрутства у Запорізькій області відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) для проведення аналізу згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2020 у справі № 908/314/18 (т. 3 а.с. 65).

Разом з тим, від Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у відповідь надійшов лист (вих.№ 789-13-18/07.1-02 від 25.02.2021), у якому Управління повідомило, що для проведення повноцінного аналізу фінансового стану підприємства та складення обґрунтованих висновків про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності ТОВ СІ-Інвест інформації, яка міститься в звітах ТОВ СІ-Інвест за формою №1-м та №2-м за 2014 рік та 1, 2 та 3 квартали 2015 року, недостатньо. Необхідно дослідити документи, передбачені пунктом 1 розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1631) за період з 01.01.2015 по 26.03.2018, які в Управлінні відсутні і за таких обставин, в Управління відсутня можливість здійснення аналізу та складання висновків про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності ТОВ СІ-Інвест (т. 3 а.с. 127-129).

Внаслідок ненадання запитаного судом висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності ТОВ СІ-Інвест Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро), що останнім пов`язано з недостатністю звітності боржника за повний, визначений відповідною методикою, період - за три роки до дати порушення справи про банкрутство, з черговим відкладенням розгляду заяви (ухвала від 17.05.2021) судом від Головного управління статистики у Запорізькій області було витребувано інформаційну довідку про надання боржником - ТОВ СІ-Інвест звітності до органу статистики за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 із зазначенням назв форми фінансової звітності та звітних періодів, а також за цей же період належно завірені копії звітів, а ліквідатору, в свою чергу, ухвалено провести аналіз чи забезпечити (замовити) компетентному суб`єкту проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємства-боржника на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству стосовно боржника за фактично поданою боржником до статоргану за останні три роки звітності та за механізмом Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 N 1361) (далі, також Методичні рекомендації) (т. 4 а.с. 217-224).

Колегія суддів зважає на те, що приймаючи таке рішення, судом першої інстанції враховано, що за вимогами п. 3 ч. 2 ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію. Суб`єктами аналізу фінансово-господарського стану підприємств Методичними рекомендаціями визначено, поряд з іншими, арбітражних керуючих.

Слід зазначити, що наведе узгоджується з положеннями п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, відповідно до яких суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Цьому принципу кореспондується обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України).

А згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Незважаючи на те, що Методичними рекомендаціями установлений певний період дослідження - за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, Господарським судом Запорізької області ухвалено виконати аналіз за фактично поданою боржником за останні три роки до статоргану звітності та за механізмом Методичних рекомендацій.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду про те, що оскільки виконання умови Методичних рекомендацій в частині дотримання визначеного ними періоду дослідження в даному випадку не є можливим, через припинення подання ТОВ СІ-Інвест звітності, однак таке порушення не може слугувати перешкодою для виявлення необхідних ознак щодо підприємства-боржника, в тому числі таким шляхом, враховуючи також і те, що цей період охоплює той, у якому, за твердженням ліквідатора, підприємство-боржник доведено до банкрутства через дії/бездіяльність учасників та керівництва.

При цьому у зв`язку з тим, що ТОВ СІ-Інвест не здійснювало господарської діяльності у період 2016-2018р.р., враховуючи динаміку змін балансу, є всі підстави вважати, що звітність за І - ІІІ квартали 2015 року не здобула би суттєвих змін в подальшому, а тому її цілком можливо прийняти для цілей порівняння фінансових показників та коефіцієнтів аналізуючи фінансовий стан підприємства.

Відтак, доводи скаржників в цій частині апеляційних скарг обґрунтовано відхиляються судом.

Від Головного управління статистики у Запорізькій області на ухвалу від 17.05.2021 отримано витребувану інформацію (із супровідним листом від 27.05.2021) та копії звітів ТОВ СІ-Інвест , поданих за 2013, 2014 роки, які використані ліквідатором при забезпеченні виконання аналізу (т. 5 а.с. 23-27).

На виконання ухвали від 17.05.2021, ліквідатором надано Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест (код ЄДРПОУ 35347755) (далі - Звіт), виконаний 09.06.2021 на його замовлення Приватним підприємством Сервіском Аудит (т. 5 а.с. 73-133).

Також ліквідатором надано копії Статуту ПП Сервіском Аудит (код ЄДРПОУ 37920825), свідоцтва Аудиторської палати України про включення ПП Сервіском Аудит до реєстру аудиторських фірм та аудиторів №4536, виданого за рішенням Аудиторської палати України від 01.11.2012 №260/3, термін дії якого за рішенням Аудиторської палати України від 27.10.2017 № 351/3 продовжено до 27.10.2022 (т. 6 а.с. 108-110, т. 7 а.с. 108-126).

Статут та свідоцтво належно підтверджують відповідні напрямки діяльності, спеціалізацію та компетенцію ПП Сервіском Аудит .

За статтею 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає активи як ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Зі змісту Звіту слідує, що його виконано згідно з Методичними рекомендаціями та за результатами дослідження фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва - ТОВ СІ-Інвест за 2013 - 9 місяців 2015 року.

Зокрема, Звіт містить такі висновки:

- На протязі всього періоду, що проаналізовано, спостерігається негативний показник поточної платоспроможності підприємства. Коефіцієнт Бівера показує, яку частину позикового капіталу підприємство в змозі покрити за рахунок внутрішніх джерел фінансування. На початок 2013 року коефіцієнт мав від`ємне значення та склав мінус 0,01 та на 30.09.2015 коефіцієнт становив 0,02 при нормативному значенні >0,2, і свідчить про те, що підприємство не в змозі покрити позиковий капітал за рахунок внутрішніх джерел фінансування. Рентабельність продукції станом на 01.01.2013 становила 3,11%, станом на 30.09.2015 становила 26,51%. Рентабельність діяльності станом на 01.01.2013 мала від`ємне значення та становила -959.86%, станом на 30.09.2015 становила 23,93%. Рентабельність сукупного капіталу станом на 01.01.2013 мала від`ємне значення та становила -1,18%, станом на 30.09.2015 становила 2,14%. Рентабельність власного капіталу не визначається оскільки власний капітал має від`ємне значення. Таким чином, аналітичне дослідження показало, що підприємство знаходилось у кризовому фінансовому стані. Показники ліквідності та фінансової стійкості свідчать про неспроможність підприємства погасити свої зобов`язання. Рентабельність продукції негативна, рентабельність власного капіталу негативна, в свою чергу показники рентабельності діяльності та сукупного капіталу за 9 місяців 2015 року мають позитивне значення, що свідчить про прибуткову діяльність підприємства до порушення справи про банкрутство (т. 5 а.с. 89-90);

- Відповідно до даних фінансової звітності спостерігається значне збільшення суми дебіторської заборгованості станом на 30.09.2015 порівняно із початком аналізуємого періоду;

- На 30.09.2015 залишки готової продукції відсутні. Потрібно зазначити, що за даними фінансової звітності за 2013 рік станом на 31.12.2013 готової продукції було 125377,30 тис. грн, але за даними фінансової звітності за 2014 рік та станом на 01.01.2014 стаття готова продукція пуста. Стаття готова продукція не заповнена в фінансовій звітності станом на 31.12.2014 та станом на 30.09.2015. Оскільки відсутні дані синтетичного обліку та інші документи, які б могли вказати на наявність готової продукції, визначити наявність та рух готової продукції неможливо. Станом на 31.12.2014 та станом на 30.09.2015 зменшення запасів може свідчити про значне уповільнення їх обороту, відволікання фінансових ресурсів і погіршення фінансового стану підприємства (т. 5 а.с. 94).

Станом на 01.01.2013 року спостерігається критична неплатоспроможність товариства, тому відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, чинній з 18.01.2013 по 20.10.2019), боржник зобов`язаний звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності); під час ліквідації боржника не у зв`язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Враховуючи те, що відповідно до діючих норм законодавства, чинного у 2013-2015 року, фінансова звітність товариства не публікувалась/викладалась державними органами, тому виконання обов`язку боржником про порушення справи про банкрутство у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами є вкрай важливим, в тому числі з огляду на питання втрати часу та можливого доступу до активів.

За таких обставин, в діях керівника та засновників ТОВ СІ-Інвест присутні ознаки ухилення від обов`язку порушення справи про банкрутство ще у 2013-2014 року та присутні ознаки дій з доведення ТОВ СІ-Інвест до банкрутства, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв`язку з чим, боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів (т. 5 а.с. 116).

В результаті проведеного аналізу встановлено (т. 5 а.с. 119-121):

- Підприємство находилося у кризовому фінансовому стані на протязі 2013 - 9 місяців 2015 року;

- Станом на 01.01.2013 сума довгострокових інвестицій складала 67,2 млн. грн, станом на 31.12.2013 - 16,2 млн. грн (різниця 51,1 млн.). Згідно звіту про фінансові результати за 2013 рік інші витрати становили 47,8 млн. грн, інші доходи 44,9 млн. грн. Відповідно до звітності за 2014 рік станом на 31.12.2014 фінансові інвестиції становили 16,2 млн грн, відповідно до звітності за 9 місяців 2015 року станом на 01 січня 2015 року фінансові інвестиції становили 0,0 млн грн;

- Існує невідповідність між залишками станом на 31.12.2013 та 01.01.2014, між залишками на 31.12.2014 та 01.01.2015, тобто підприємство коригувало показники балансу попереднього періоду без належного відображення у порівняльних показниках звіту про фінансові результати;

- За період, що досліджується, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги складала 0,17% на 01.01.2013 та 1,23 % станом на 30.09.2015 всієї дебіторської заборгованості підприємства. Інша поточна дебіторська заборгованість станом на 01.01.2013 склала 99,83% та на 30.09.2015 склала 98,77% всієї дебіторської заборгованості підприємства. Впродовж 2013 - 9 місяців 2015 року спостерігається постійне зростання суми дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з суми 301,80 тис. грн до суми 2269,90 тис. грн, та постійно високе значення іншої поточної дебіторської заборгованості - 182 247,50 тис. грн станом на 01.01.2013 та 181 630,60 тис. грн станом на 30.09.2015;

- В свою чергу, найбільшу питому вагу у поточній кредиторській заборгованості на початок періоду займають інші поточні зобов`язання - 97,17% (251868,20 тис. грн), кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 1,85 % (4795,90 тис. грн), а вже на кінець періоду, інші поточні зобов`язання 73,83% (190834.50 тис. грн), кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 17,42 % (45 018,20 тис. грн). Високий показник кредиторської заборгованості обумовлено дефіцитом власних фінансових ресурсів підприємства, перш за все за рахунок високих показників дебіторської заборгованості. Довгострокові зобов`язання на 01.01.2013 складали 8 935,00 тис. грн, а вже станом на 30.09.2015 склали 0,00 тис. грн;

- Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника станом на 30.09.2015 свідчить про відсутність у ТОВ СІ-Інвест необхідних для здійснення виробничої діяльності власних оборотних засобів;

- Показники ліквідності та фінансової стійкості проведеного аналізу свідчать про неможливість підприємства погасити свої зобов`язання перед кредиторами;

- Показники рентабельності діяльності мають негативні тенденції. Рентабельність сукупного капіталу та рентабельність власного капіталу мають негативні значення;

- Станом на дату 30.09.2015 коефіцієнт покриття ТОВ СІ-Інвест становить 0,84 при нормативному значенні 1.

- Ліквідність майна підприємства знаходиться у незадовільному стані. Коефіцієнт загальної ліквідності знаходиться за межами норми. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 0.

Зважаючи на розраховані показники поточної та критичної неплатоспроможності, коефіцієнти Бівера, автономії, ліквідності, левериджу та оборотності запасів, ПП Сервіском Аудит зроблені такі підсумкові висновки відносно ТОВ СІ-Інвест :

- Наявність ознак поточної неплатоспроможності за 2013 - 9 місяців 2015 року;

- Наявність ознак неплатоспроможності за 2013 - 9 місяців 2015 року;

- Відсутність ознак фіктивного банкрутства у 2013 - 9 місяцях 2015 року;

- Наявність ознак по доведенню до банкрутства у 2013 - 2014 роках;

- Наявність ознак про ухилення від обов`язку порушення справи про банкрутство ще у 2013 - 2014 роках;

- Неможливість зробити висновки щодо наявності ознак дій з приховування банкрутства.

За наслідками проведеного аналізу фінансово-господарського стану ТОВ СІ-Інвест , відповідно до наданої для аналізу фінансової звітності за 2013 - 9 місяців 2015 року, ПП Сервіском Аудит встановлено, що ТОВ СІ-Інвест втратив свою поточну платоспроможність (т. 5 а.с. 119-121).

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на противагу висновків аудитора ПП Сервіском Аудит заперечило ТОВ ВФ Єврокомплекс , надавши Рецензію на Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест (код ЄДРПОУ 35347755), виконану судовим експертом Вавіловою В.В., яка містить зауваження, найбільш вагомим з яких є недослідження аналітиком фінансово-господарських договорів, первинної бухгалтерської документації, відсутність у Звіті посилань на такі документи (т. 7 а.с. 6-10).

Надаючи оцінку вказаним доказам, колегія суддів зазначає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений вище підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив із того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Так, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

Аналогічний підхід в оцінюванні доказів застосовується й до рецензії на звіт.

З приводу зауваження у рецензії про недослідження аудитором при складанні Звіту первинної документації, слід зауважити, що така документація у справі про банкрутство ТОВ СІ-Інвест та у розпорядженні ліквідатора відсутня через її непередання керівником.

Однак така поведінка є протиправною, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 41 Закону про банкрутство, ч. 2 ст. 59 КУзПБ протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону.

Разом з тим, Мелодичними рекомендаціями, а саме їх п.1 розд.ІІ, яким визначені основні джерела інформації для проведення аналізу, такими джерелами визначено саме обов`язкову звітність встановлених форм, а також зазначено джерелом іншу інформацію, необхідну для проведення аналізу та виявлення резервів виробництва. Тобто Методичні рекомендації не встановлюють обов`язковості наявності первинної документації для можливості проведення аналізу, на що правильно звернув увагу й ліквідатор.

До того ж, варто наголосити, що звіт ПП Сервіском Аудит не суперечить матеріалам та обставинам справи, висновки узгоджуються з показниками звітності боржника, які досліджені та проаналізовані судом.

Таким чином, існування обставин, на які посилався ліквідатор ТОВ СІ-Інвест арбітражний керуючий Демчан О.І. у своїй заяві (вих.№02-76/74 від 19.11.2020, в редакції, з урахуванням змін) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІ-Інвест» у зв`язку із доведенням до банкрутства на колишніх учасників та керівників боржника, які підтверджені належними доказами, в тому числі висновками Звіту ПП Сервіском Аудит , є більш вірогідним, а висновки щодо доведення наявності в діях керівника та засновників ТОВ СІ-Інвест ознак ухилення від обов`язку порушення справи про банкрутство ще у 2013-2014 року та ознак доведення ТОВ СІ-Інвест до банкрутства, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв`язку з чим, боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів, видається, на думку суду, більш переконливим, аніж наведені доводи та подані докази на їх спростування.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що вивчення та оцінка наданих та зібраних матеріалів справи у їх сукупності та співставленні надали можливість встановити наявність всіх елементів правопорушення, за яких настає субсидіарна відповідальність згідно з ч. 2 ст. 61 КУзПБ.

Розмір субсидіарної відповідальності визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Ліквідатором розмір субсидіарної відповідальності колишніх керівників та учасників боржника ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства розраховано шляхом вирахування від загальної суми кредиторських вимог (10945546418,16 грн) суми забезпечених вимог АТ Укрексімбанк (10725143997,00 грн) та суми, отриманої від реалізації ліквідаційної маси (36504,00 грн), що склало 220365917,16 грн і з таким визначенням розміру субсидіарної відповідальності погодився суд першої інстанції.

При цьому як вже було зазначено, неврахування ліквідатором при визначенні розміру субсидіарної відповідальності забезпечених вимог Банку є обґрунтованим, і розрахунок цього розміру узгоджується з абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, перевірений апеляційним судом та є арифметично правильним.

Крім того, розмір покладеної на учасників субсидіарної відповідальності та її солідарне стягнення здійснено в межах їх вкладів та не перевищує належні учасникам частки у статутному капіталі ТОВ СІ-Інвест , виражені у відповідному грошовому еквіваленті в період їх участі, що відповідає приписам ч. 3 ст. 50 Закону України Про господарські товариства .

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, доводи апелянта ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс свого підтвердження належними доказами в ході апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 не знайшли та спростовуються вищевикладеним.

Водночас, аргументи скаржника ОСОБА_1 є частково обґрунтованими, зокрема в частині, що стосуються притягнення його до субсидіарної відповідальності та полягають у неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального права (застосуванні до спірних правовідносин положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю замість діючого на той час Закону України Про господарські товариства ).

Проте, варто наголосити, що вказане не призвело до неправильного вирішення заяви ліквідатора боржника - ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на решту учасників та керівників (коло осіб яких є визначеним в оскаржуваній ухвалі).

Інших порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом під час перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин, підтверджених відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, з огляду на положення ст.ст.74-80, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ СІ-Інвест у розмірі 220365917,16 грн у зв`язку з доведенням його до банкрутства на ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс , ТОВ Предіум-Інвест , ТОВ Гірничодобувна компанія Полімікт , ТОВ Інвестиційна компанія Житомир-Капіталбуд , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та стягнення з них солідарно 220 365 917 грн. 16 коп. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СІ-Інвест .

З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс без задоволення та часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції вбачає підстави для скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - ТОВ СІ-Інвест у розмірі 220365917,16 грн та її стягнення солідарно з ОСОБА_1 і в цій частині в задоволенні заяви ліквідатора боржника - ТОВ СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана О.І. слід відмовити.

В решті ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 залишити без змін.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи результат перегляду справи в апеляційному порядку, з огляду на фактичний результат вирішення заяви та апеляційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат наступним чином: витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги: ТОВ Виробнича фірма Єврокомплекс - покладаються на скаржника; ОСОБА_1 - підлягають стягненню з ТОВ СІ-Інвест на користь апелянта.

Керуючись статтями 269, 270, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі № 908/314/18 в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест у розмірі 220 365 917,16 грн у зв`язку з доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест до банкрутства на ОСОБА_1 та стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест - 220 365 917 грн. 16 коп. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні заяви ліквідатора боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 .

В решті ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.09.2021 у справі №908/314/18 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Єврокомплекс .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-Інвест (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63-А, ідентифікаційний код 35347755) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 270,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.02.2022

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	31.01.2022
Оприлюднено	17.02.2022
Номер документу	103274256
Судочинство	Господарське

Ніколаєнко Р.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 31.01.2022 по справі 908/314/18ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/314/18

Постанова
від 31.01.2022 по справі 908/314/18
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД