Рішення
від 04.02.2022 по справі 902/1188/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/1188/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Міліціанова Р.В. , розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом : Фізичної особи-підприємця Богача Сергія Анатолійовича, АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОТРАНС", вул. Шепеля Якова, 23, оф. 201, м. Вінниця, 21019, код - 44343651

про стягнення 336 776,55 грн

В С Т А Н О В И В :

29.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 29.11.2021 року) Фізичної особи-підприємця Богача Сергія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОТРАНС" про стягнення 336 776,55 грн заборгованості, з яких 309 451,38 грн основного боргу, 17 627,42 грн пені, 3 168,33 грн 3% річних та 6 529,42 грн інфляційних втрат за договором на поставку товарів № 2707 від 27.07.2021 року.

Ухвалою суду від 06.12.2021 року відкрито провадження справі № 902/1188/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

Сторонам встановлено строки на вчинення процесуальних дій до 05.01.2022 року.

Зазначену ухвалу сторонам надіслано засобами електронного зв`язку за наступними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачу також засобами поштового зв`язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, конверт з ухвалою суду від 06.12.2021 року, що надіслано на адресу відповідача (Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОТРАНС", вул. Шепеля Якова, 23, оф. 201, м. Вінниця, 21019, ) повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи викладене, судом вжито всіх можливих заходів для належного сповіщення відповідача.

Оскільки, відповідач не значиться за адресою місцезнаходження, тобто відсутній за цією адресою, тому в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвалу суду вручено з дотриманням вимог процесуального закону.

Крім того, за змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи вищевикладене, суд вирішив розглянути справу за наявними доказами.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує , що 27.07.2021 року між Фізичною особою-підприємцем Богачем Сергієм Анатолійовичем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОТРАНС" (Покупець) укладено договір на поставку товарів № 2707.

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець здійснює поставку товару відповідно до замовлень Покупця в асортименті та кількості, зазначених в накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а Покупець приймає і оплачує його в терміни, обумовлені цим договором.

Датою поставки товару є дата зазначена в накладній (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору форма оплати по перерахунку розрахунок. Датою оплати товару вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Оплата вартості товару відбувається не пізніше трьох календарних дня(ів) з моменту одержання Покупцем товару від Продавця (п. 2.3 Договору).

Відповідно п. 5.1 Договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати за поставлений Продавцем товар у строк, вказаний у договорі, Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, яка нараховується від суми несвоєчасно здійсненого платежу.

В разі несплати за товар на протязі трьох банківських днів з моменту настання строку оплати, Продавець має право забрати нереалізований товар. Це не звільняє Покупця від оплати за реалізований товар, в тому числі штрафні санкції (п. 5.2 Договору).

На виконання умов договору на підставі видаткових накладних позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 589 960,18 грн , а саме: 29.07.2021 року за видатковою накладною № БОГ-67 на суму 302 460,60 грн; 30.07.2021 року за видатковою накладною № БОГ-69 на суму 206 312,00 грн; 30.07.2021 року за видатковою накладною № БОГ-70 на суму 81 187,58 грн.

Строк оплати за даними накладними - до 02.08.2021 року.

Розрахунок за поставлений товар проведено частково в сумі 280 508,80 грн та із простроченням оплати, а саме 12.08.2021 року - 23 000,00 грн, 13.08.2021 року - 24 196,80 грн, 17.08.2021 року - 183 312,00 грн та 20.08.2021 року - 50 000,00 грн.

Враховуючи викладене заборгованість відповідача перед позивачем становить 309 451,38 грн (589 960,18 грн - 280 508,80 грн).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

При цьому, на момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 309 451, 38 грн боргу за Договором на поставку товарів № 2707 від 27.07.2021 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань позивачем заявлено до стягнення 3 168,33 грн 3% річних та 6 529,42 грн інфляційних втрат.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 3% річних та інфляційних втрат помилок не виявлено, в зв`язку з чим 3% річних в сумі 3 168,33 грн та інфляційні втрати в сумі 6 529,42 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, судом розглянуто вимоги щодо стягнення 17 627,42 грн - пені.

Судом встановлено, що вимоги позивача про застосування заходів відповідальності ґрунтуються на погоджених сторонами положеннях договору.

Відповідно п. 5.1 Договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати за поставлений Продавцем товар у строк, вказаний у договорі, Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, яка нараховується від суми несвоєчасно здійсненого платежу.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача пені є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає вимогам чинного законодавства України.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені судом помилок не виявлено.

Враховуючи викладене задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення 17 627,42 грн пені в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи викладене заявлений Фізичною особою-підприємцем Богачем Сергієм Анатолійовичем позов підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд вважає за доцільне призначити окреме судове засідання згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, з огляду на клопотання представника позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНАГРОТРАНС" (вул. Шепеля Якова, 23, оф. 201, м. Вінниця, 21019, код - 44343651) на користь Фізичної особи-підприємця Богача Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 ) 309 451, 38 грн боргу за договором на поставку товарів № 2707 від 27.07.2021 року, 3 168,33 грн - 3% річних, 6 529,42 грн - інфляційних втрат та 17 627,42 грн - пені.

3. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 24.02.2022 року о 09:20 год.

4. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 21.02.2022 року включно.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

6. Примірник повного судового рішення протягом двох днів з дня складання направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку за наступними електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст судового рішення складено 09 лютого 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (вул. Шепеля Якова, 23, оф. 201, м. Вінниця, 21019)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення04.02.2022
Оприлюднено17.02.2022
Номер документу103274380
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/1188/21

Судовий наказ від 19.06.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Рішення від 02.05.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Судовий наказ від 08.03.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Рішення від 04.02.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 06.12.2021

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні