Рішення

від 11.02.2022 по справі 907/1047/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/1047/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» , м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська біопаливна компанія» , м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 169562,88 грн

помічник судді, який за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Штундер Д.Л.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська біопаливна компанія» про стягнення 169562,88 грн заборгованості з відшкодування витрат на охорону за договором безоплатного користування нежитлового приміщення від 22.08.2018.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2270,00 грн сплаченого судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 головуючим суддею для розгляду справи №907/1047/21 визначено суддю Лучка Р.М.

Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

06 січня 2022 відповідачем було надіслано на адресу суду заяву №2/22 від 04.01.2022 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, відповідно до якої заявник вказує на необхідність проведення додаткових експертиз відносно сум нарахування платежів, залучення третіх осіб, свідків.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2022 року вказану заяву відповідача залишено судом без розгляду з зазначених в ухвалі суду підстав.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була надіслана на офіційну юридичну адресу Відповідача вручена ТОВ «Перша Українська біопаливна компанія» 28.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101520369 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101520369.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача .

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором безоплатного користування нежитлового приміщення від 22.08.2018 в частині сплати вартості охорони майна в розмірі 169562,88 грн, з вимогами про стягнення якої Позивачем заявлено даний позов до господарського суду.

Заперечення (відзив) відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву. При цьому, в заяві №2/22 від 04.01.2022 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження ТОВ «Перша Українська біопаливна компанія» зазначає, що нарахування за охорону було здійснено Позивачем без погодження з Відповідачем та по суті вказані нарахування не є орендними платежами, а користування майном за Договором від 22.08.2018 було саме безоплатним, що є істотною умовою даного договору. Інших заперечень по суті позовних вимог відповідачем не зазначено.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

22 серпня 2018 року між Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» (надалі - Позивач/Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська біопаливна компанія» (надалі - Відповідач/Користувач) укладено договір безоплатного користування нежитлового приміщення (надалі - Договір) за умовами п. 1.1. якого Власник передає, а Користувач приймає у безоплатне користування частину майнового комплексу, а саме: склад готової продукції (літера Д), загальною площею 1436,0 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Воловецький район, с. Нижні Ворота, вул. Верховинська, 140 (надалі - майно) для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2.1. Договору вступ Користувача у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийняття-передачі вказаного майна.

На виконання умов Договору відповідно до акту прийому-передачі майна від 22.08.2018 майно передано Власником для здійснення підприємницької діяльності Користувачу.

В розділі 4 Договору сторони погодили обов`язки Користувача за Договором, зокрема Користувач зобов`язався здійснювати оплату за охорону майна на підставі виставлених рахунків Власником.

Відповідно до пункту 10.1 Договору він діє з 22.08.2018 до 30.11.2018. В подальшому строк дії Договору сторонами продовжувався до 31.12.2019 та, востаннє, до 03.05.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи Додаткові угоди №1 від 30.11.2018 та №2 від 09.12.2019 до Договору.

Згідно з п. 10.6. Договору у разі припинення його дії, Користувач, за вказівкою Власника, зобов`язаний негайно повернути майно Власника за актом приймання-передачі.

Майно вважається повернутим Власнику з моменту підписання сторонами акта прийняття-передачі.

У зв`язку з закінченням строку дії Договору майно повернуто Користувачем Власнику, що підтверджується актом приймання-передавання нежитлового приміщення від 03.05.2020.

04 травня 2020 року Акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» , в особі В.о. Голови Правління Корнєвої І.Ю., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Українська біопаливна компанія» , в особі директора Ільтьо Сергія Васильовича, укладено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків за Договором безоплатного користування нежитлового приміщення від 22.08.2018, згідно з яким встановлено наявність заборгованості Відповідача по відшкодуванню витрат на охорону в сумі 169562,88 грн за період з 01.09.2018 року по 03.05.2020 року (п.п. 1, 2 Акту звірки).

В пункті 3 Акту звірки взаєморозрахунків від 04.05.2020 відповідач зобов`язався погасити визначену у цьому Акті заборгованість протягом п`яти місяців рівними частинами - по 33912,58 грн кожна, починаючи з червня 2020 року та з кінцевим строком сплати останньої частини боргу - не пізніше 25.10.2020 року.

Позивач стверджує, що за час дії Договору Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання по оплаті вартості послуг охорони за період з 01.09.2018 року по 03.05.2020 року та не сплатив визнану суму заборгованості і в строки, які зазначені в Акті звірки взаєморозрахунків від 04.05.2020 року, в результаті чого виникла заборгованість в загальній сумі 169562,88 гривні.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочини, різновидом яких є договори є волевиявленням осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору позички, згідно яких та в силу ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу, які регулюють правовідносини з найму (оренди).

Приписами ч. 1 ст. 833 ЦК України визначено, що користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування.

Матеріалами справи підтверджується та Відповідачем не спростовано факт вартості охорони майна, яким ТОВ «Перша Українська біопаливна компанія» безоплатно користувалося на підставі Договору від 22.08.2018 року за період з 01.09.2018 року по 03.05.2020 року в сумі 169562,88 грн та необхідність сплати вказаних грошових коштів Позивачу, як Власнику майна згідно з п. 4.7. Договору

Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.

Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).

Як зазначалось вище, в пункті 4.7. Договору Відповідач зобов`язався здійснювати оплату за охорону майна на підставі виставлених Позивачем рахунків, а, підписавши, Акт звірки взаєморозрахунків від 03.05.2020, який по суті є правочином про визнання боргу та встановлення строків його оплати, ТОВ «Перша Українська біопаливна компанія» визнало наявність заборгованості за зазначеними витратами Власника на охорону в сумі 169562,88 грн та зобов`язалося погасити вказану заборгованість у встановлений Сторонами строк - не пізніше 25.10.2020.

При цьому, як свідчать зібрані у справі докази, відповідачем дане зобов`язання належним чином і у встановлений в п. 3 Акту звірки від 03.05.2020 строк не виконано, у зв`язку з чим станом на час розгляду справи в суді заборгованість ТОВ «Перша Українська біопаливна компанія» з відшкодування Позивачу вартості охорони нежитлового приміщення, яким користувався Відповідач становить 169562,88 грн .

І оскільки факт порушення відповідачем зазначених договірних зобов`язань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, Договір безоплатного користування нежитлового приміщення від 22.08.2018, як і підписаний повноважними представниками сторін Акт звірки взаєморозрахунків від 04.05.2020 у судовому порядку недійсними або неукладеними не визнано, отже, їх умови є обов`язковими до виконання сторонами, а тому позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська біопаливна компанія» 169562,88 грн заборгованості з відшкодування витрат на охорону, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд, при цьому, погоджується з аргументами відповідача щодо безоплатного користування ним майном за Договором від 22.08.2018 та, що здійснені позивачем нарахування не можуть вважатися вартістю оренди приміщення, однак, предметом розгляду в даному провадженні не є стягнення з відповідача вартості користування приміщенням (оренди), а відшкодування вартості послуг з охорони. Відтак, зазначені твердження відповідача не можуть спростувати встановлені судом обставини щодо наявності в Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська біопаливна компанія» заборгованості з відшкодування витрат на охорону в розмірі 169562,88 грн, розмір якої Відповідачем визнано шляхом підписання Акту звірки взаєморозрахунків від 04.05.2020. Наведене додатково спростовує підставність твердження Відповідача про непогодження ним нарахування Позивачем вартості охорони.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Українська біопаливна компанія» (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Генерала Петрова, буд. 38, кв. 27, код ЄДРПОУ 42365165) на користь Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» (88000, м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562) заборгованість в сумі 169562,88 грн (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 88 копійок) та 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 11 лютого 2022 року.

Суддя Лучко Р.М.