Ухвала

від 14.02.2022 по справі 913/76/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

14 лютого 2022 року м.Харків Справа № 913/76/22

Провадження №14/913/76/22

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міловської селищної ради , смт. Мілове, Старобільський район Луганської області

до відповідача: Фермерського господарства Криничне , смт. Мілове, Старобільський район Луганської області

про визнання недійсними договору оренди землі та повернення земельної ділянки

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міловської селищної ради звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства Криничне , в якій просить суд:

1. Визнати недійсним договір оренди землі № 01 від 24.09.2019, укладений Зориківською сільською радою та Фермерським господарством Криничне , який зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) у Зориківській сільській раді за № 40 від 24.09.2019, контури № 722 та № 759.

2. Зобов`язати Фермерське господарство Криничне за актом прийому - передачі повернути Міловській селищній раді земельні ділянки загальною площею 120,96 га, що використовується орендарем на підставі договору оренди землі № 01 від 24.09.2019 укладеного Зориківською сільською радою та Фермерським господарством Криничне , який зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) у Зориківській сільській раді за № 40 від 24.09.2019, контури № 722 та № 759.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення 40 сесії Зориківської сільської ради 7 скликання № 40/13 від 19.09.2019 Про надання в оренду земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва між Зориківською сільською радою (далі - Орендодавець) та ФГ Криничне (далі - Орендар) було укладено договір оренди землі № 01 (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту із земель не витребуваних (не розподілених) власниками земельних часток (паїв) на території Зориківської сільської ради Міловського району Луганської області, на підставі рішення Зориківської сільської ради № 40/13 від 19.09.2019, контури № 722 та № 759 (п. 1 Договору).

Згідно з п. 2 укладеного Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 120,96 га, у тому числі 120,96 га поліпшених пасовищ.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 15 Договору).

Відповідно до п. 8 Договору договір укладено строком на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 24.09.2019, вищезазначені земельні ділянки загальною площею 120,96 га, які розташовані за межами населеного пункту на території Зориківської сільської ради, передані голові ФГ Криничне Батирсултанову М.Д., згідно договору оренди № 01 від 24.09.2019.

Згідно актів обстеження від 02.04.2020 та 15.06.2021 Міловської селищної ради встановлено, що вищезазначені земельні ділянки використовуються шляхом вирощування на них сільськогосподарських культур.

Прокурор вважає, що укладений між Зориківською сільською радою та Фермерським господарством Криничне договір оренди землі № 01 від 24.09.2019 є незаконним, оскільки всупереч чинним нормам законодавства на підставі вказаного договору до Фермерського господарства Криничне було передано невитребувані земельні частки (паїв) на які не виготовлялася технічна документація.

Так, згідно інформації з ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 10-12-0.221-7119/2-21 від 23.09.2021 вищезазначені земельні ділянки площею 120,96 га не зареєстровані в даних Державного земельного кадастру, кадастрові номери не присвоювалися. Відомості про наявність правовстановлюючих документів відсутні.

Крім того, згідно інформації з Міловської селищної ради № 2514 від 16.09.2021, земельна ділянка контур 722 поліпшені пасовища не сформована як об`єкт цивільно-правових відносин на даний час та на час укладання договору оренди землі (відомості в Державному земельному кадастрі відсутні), кадастрові номери не присвоєні земельній ділянці, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена станом на 16.09.2021 та на час укладення договору оренди землі. Земельна ділянка контур 759 поліпшені пасовища не сформована як об`єкт цивільно-правових відносин на даний час та на час укладання договору оренди землі (відомості в Державному земельному кадастрі відсутні), кадастрові номери не присвоєні земельній ділянці, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена станом на 16.09.2021 та на час укладення договору оренди землі.

Отже, спірні земельні ділянки, які передані в оренду ФГ Криничне за договором оренди землі № 01 від 24.09.2019, не сформовані як об`єкти цивільних правовідносин у розумінні ч. 3 ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) .

У зв`язку з тим, що межі та площа земельної ділянки не визначені, та сама земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних правовідносин, а відомості про неї не внесені до Державного земельного кадастру, не можливо встановити точну нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки та визначити точний розмір орендної плати за її користування, що порушує істотні умови договору оренди визначені ст. 15 Закону України Про оренду землі , а також порушує інтереси держави в частині недоотримання платежів до бюджету та є підставою для визнання договору оренди недійсним.

У зв`язку з викладеним, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, прокурор просить визнати недійсним вищевказаний договір оренди землі № 01 від 24.09.2019 та зобов`язати відповідача повернути Міловській селищній раді земельні ділянки загальною площею 120,96 га, що використовується орендарем на підставі даного договору, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що селищні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в України матеріальною основою місцевого самоврядування е рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) повноваження щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок надано органам місцевого самоврядування, у даному випадку Міловській селищній раді.

Викладене свідчить, що в даному випадку Міловська селищна рада як орган місцевого самоврядування, який діє від імені та в інтересах територіальної громади зобов`язаний вжити заходів у межах наданих повноважень щодо недопущення порушень інтересів держави, зокрема в частині забезпечення надходження до бюджету платежів у встановленому законом розмірі.

Недоотримання коштів місцевого бюджету підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими згідно ст. 142 Конституції України є доходи і кошти місцевих бюджетів, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Відповідно до положень ст. 18 1 Закону України Про місцеве самоврядування в України орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Викладене свідчить, що Міловська селищна рада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у відносинах щодо контролю за використанням земель та за повнотою надходжень коштів до місцевого бюджету, та в разі встановлення порушень, має право звертатись до суду за захистом своїх інтересів.

В обґрунтування необхідності звернення до суду із даним позовом прокурор зазначає, що орендна плата за користування спірними земельними ділянками є одним із видів доходів місцевого бюджету Міловської селищної ради. Внаслідок невизначеності із точною площею земельних ділянок переданих в оренду, не можливо встановити точну базу оподаткування, що може призвести до надходження орендної плати у меншому ніж передбачено законом та договором розмірі, що призведе до недоотримання вказаних платежів до місцевого бюджету, та їх неможливо буде використати для фінансування соціальної, медичної, освітньої та інших сфер, що є прямим порушенням інтересів територіальної громади Старобільської міської ради. Таким чином, укладення оскаржуваного договору створює загрозу порушення інтересів держави у двох сферах правовідносин: земельній та бюджетній.

У зв`язку з наведеним, заступник керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області вважає, що виникає необхідність захисту інтересів держави, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Приписами ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру врегульовано, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Разом з тим, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Судом встановлено, що листом від 10.06.2021 за № 53/3-199вих-21 Старобільська окружна прокуратура повідомила Міловську селищну раду про виявлені порушення вимог чинного законодавства під час використання земель та при надходженні орендної плати до селищного бюджету, які призводять до порушення інтересів даного органу місцевого самоврядування.

Проте, у листі від 15.06.2021 за № 1567 Міловська селищна рада повідомила Старобільську окружну прокуратуру, що заходи щодо усунення виявлених порушень умов договору нею не вживались; питання щодо розірвання договору у судовому порядку не вирішувалось.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Міловською селищною радою не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки протягом тривалого часу компетентний орган знав про виявлені порушення, повідомлені прокурором, однак не здійснив належних заходів щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема, не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Враховуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку наявна бездіяльність Міловської селищної ради, оскільки вона достеменно знала про порушення інтересів держави, але не відреагувала на таке порушення та не звернулася до суду з відповідним позовом у розумний строк.

З огляду на те, що позивачем не вжито відповідних заходів щодо визнання недійсним договору оренди землі № 01 від 24.09.2019 та повернення земельних ділянок, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

З урахуванням викладеного, суд підтверджує підстави представництва заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженому виконувати функції держави у спірних правовідносинах - Міловської селищної ради за заявленими позовними вимогами.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вони відповідають вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, встановлені ГПК України відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Положеннями ч. 3 ст. 247 ГПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі суд вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Положеннями абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином, Міловська селищна рада набуває статусу позивача у даній справі.

Керуючись ст.ст. 12, 53, 176, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Підтвердити підстави представництва заступника керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міловської селищної ради за заявленими позовними вимогами.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання призначити на 14.03.2022 о 10 год. 00 хв.

5. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал судових засідань № 108 .

6. Явку представників сторін та прокурора визнати необов`язковою.

7. Відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати відзив з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів учасникам справи.

8. Довести до відома учасників справи, що відповідно до п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Згідно з п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

9. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення їх права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст. 197 ГПК України та пунктів 45-50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/FAIR).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 14.02.2022 та оскарженню не підлягає.

Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ