Рішення

від 08.02.2022 по справі 914/2371/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 Справа № 914/2371/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства ЕКРАН-Сервіс , м. Дрогобич Львівської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Хамана Володимира Дмитровича , м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 290778,91 грн заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №120112 від 02.01.2012 року

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Жбадинський В.О., Хаман В.Д.

Судові процедури

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Комунального підприємства ЕКРАН-Сервіс до Фізичної особи-підприємця Хамана Володимира Дмитровича про стягнення 290778,91 грн заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №120112 від 02.01.2012 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.08.2021 справу №914/2371/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 12.08.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду доказів доплати 600,00 грн судового збору, а також доказів відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача.

08.08.2021 на адресу суду надійшла заява вх.№19854/21 про усунення недоліків позовної заяви, до якої на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2021 долучено квитанцію про доплату 600,00 грн судового збору, а також докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Ухвалою суду від 10.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.09.2021.

В судовому засіданні 28.09.2021 суд ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 21.10.2021.

В судому засіданні 21.10.2021 суд постановив продовжити строк підготовчого засідання до одного місяця, продовжити строк для подання відзиву на позовну заяву та оголосити перерву в судовому засіданні до 16.11.2021.

В судому засіданні 16.11.2021 у зв`язку з неявкою представників сторін суд ухвалив відкласти розгляд справи в підготовчому провадженні на 07.12.2021.

В судовому засіданні 07.12.2021 суд ухвалив відкласти вирішення питання про прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, відкласти підготовче засідання на 21.12.2021.

Ухвалою суду від 21.12.2021 заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх.№4258/21 від 22.10.2021) відхилено, заяву про уточнення позовних вимог (вх.№30905/21 від 21.12.2021) задоволено частково в частині зменшення штрафу та стягнення з відповідача на користь позивача 50778,91 грн заборгованості з орендної плати за Договором та 200000,00 грн штрафу, а також в частині прийняття відмови позивача від позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №120112 від 02.01.2012 року та зобов`язання відповідача звільнити орендоване приміщення, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 11.01.2022.

В судовому засіданні 11.01.2022 суд ухвалив відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 01.02.2022.

В судовому засіданні 01.02.2022 суд ухвалив відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 08.02.2022.

В судове засідання 08.02.2022 позивач явки повноважного представника не забезпечив, клопотав вчергове відкласти розгляд справи. Суд відмовив в задоволенні клопотання позивача з огляду на визначеність судом участі сторін в наступному судовому засіданні як не обов`язкової.

Представники відповідача в судове засідання 08.02.2022 з`явились, проти задоволення позову заперечили, просили суд, враховуючи запровадження на території України карантину, нездійснення протягом часу відповідачем підприємницької діяльності, зменшити заявлену до стягнення суму основного боргу та штрафу.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №120112 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02.01.2012 року в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 250778,91 грн

У відповіді на відзив (вх.№30261/21 від 15.12.2021) позивач зазначив, що доводи відповідача про те, що він звільнений від орендної плати по Договору на підставі ч.6 ст.762 ЦК України є безпідставними та нічим не підтвердженні. Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Відповідачем не надано доказів того, що він був позбавлений можливості взагалі користуватися орендованим майном та використовувати згідно умов договору, у нього був відсутній доступ до приміщень, за вказаною адресою відсутні його речі, не споживались комунальні послуги, тощо.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач намагався повернути орендоване приміщення, починаючи з 01.01.2020 року у зв`язку з неможливістю його використання.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№29314/21 від 06.12.2021). Зокрема, зазначив, що з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України про введення на території України карантину та на їх виконання відповідачем прийнято Наказ № 1 від 17.03.2020 року Про зупинення діяльності та заходи карантину , відповідно до якого відповідач зупинив підприємницьку діяльність на період дії карантину з 18 березня 2020 року.

Зазначив, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020), розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: 14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу .

На думку відповідача, неможливість здійснювати відповідачем господарську діяльність в орендованому приміщенні є обставиною, яка відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, звільняє Відповідача від орендної плати.

Відповідач вважає, що у зв`язку з неможливістю здійснювати господарську діяльність в орендованому приміщенні з введенням з 12.03.2020 року на території України карантинних обмежень та відповідно, прийняття відповідачем Наказу № 1 від 17.03.2020 року Про зупинення діяльності та заходи карантину , відповідно до якого ФОП Хаман В.Д. зупинив підприємницьку діяльність на період дії карантину з 18 березня 2020 року, враховуючи положення п. 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України (в редакції від 18.04.2020), на момент звернення відповідача до позивача з листом від 17.03.2020 року та в подальшому 01.08.2020 року та 25.01.2021 року, існували обставини, які відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, які дозволяли звільнити відповідача від нарахування орендної плати за користування ним орендованим майном.

Також, відповідач зазначив, що існують усі належно обґрунтовані обставини, які є підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми штрафу, оскільки обставини щодо неможливості виконання зобов`язань за договором оренди виникли у відповідача у зв`язку з введенням карантинних обмежень, які призвели до вимушеного зупинення підприємницької діяльності відповідача з побутового обслуговування населення. Тобто, відповідач зіткнувся з непередбачуваними обставинами, які обумовили настання негативних наслідків при здійсненні ним господарської діяльності.

Щодо покликання Позивача на Акт перевірки умов договору оренди від 17.11.2020 року, який доданий до позовної заяви, то Відповідач вважає за необхідне зазначити що такий акт не може бути доказом невиконання Відповідачем зобов`язань за договором, оскільки складений невідомими Відповідачу особами та без повідомлення і залучення до його складання самого Відповідача.

Обставини справи

02 січня 2012 року між Державним комунальним підприємством ЕКРАН (Орендодавець) та Суб`єктом підприємницької діяльності Хаманом Володимиром Дмитровичем (Орендар) укладено Договір №120112 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд (Договір), відповідно до положень якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв згідно Акту приймання-передачі в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 142.7 кв.м. (Об`єкт оренди).

Згідно з п.3.1. Договору орендна плата за перший місяць становить 1712,40 грн, в т.ч. ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць нараховується відповідно до методики розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до рішення сесії Дрогобицької міської ради від 16 липня 2020 року №2506, державно-комунальне підприємство Екран змінило назву на Комунальне підприємство ЕКРАН-Сервіс , зміни зареєстровано 23.07.2020 року.

Як зазначив позивач в позовній заяві, починаючи з січня 2020 року відповідач припинив сплачувати орендну плату, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50 778,91 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи Довідкою про заборгованість за період: Січень 2020 р. - Жовтень 2020 р.

Окрім заборгованості з орендної плати позивач просить суд також стягнути з відповідача штраф у розмірі 200 000,00 грн відповідно до п. 5.1. Договору (мін. заробітна плата станом на 31.10.2020 року становить 5 000, 00 грн/міс).

01.08.2020 року відповідачем було надіслано позивачу звернення з проханням здійснити перерахунок орендної плати та звільнити від орендної плати за договором оренди № 120112 від 02.01.2012 р., за період з 00 год.01 хв.17 березня 2020 року по теперішній час, відповідно до ч.1, ч.6. ст.762 Цивільного кодексу України, а також Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , у зв`язку із встановленням карантину постановою Кабінету Міністрів Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 № 211 від 11 березня 2020 р., а також зменшити орендну плату на половину після відновлення діяльності у відповідності до договору оренди № 120112 від 02.01.2012 року, п. 3.4. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Також, 25.01.2021 року було надіслано ще одне звернення з тим самим проханням.

У відповідь на звернення відповідача від 1 серпня 2020 року та 25 січня 2021 року, позивачем було повідомлено, що:

1. згідно постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 у попередніх редакціях не встановлює обов`язку орендодавця звільнити орендаря від плати за користування майном (вказано: наймач МОЖЕ бути звільнений від плати);

2. факт настання форс-мажорних обставин, не зважаючи на законодавчі акти, що регулюють питання, які стосуються поширення коронавірусної інфекції, потребує обов`язкового засвідчення карантину як форс-мажорної обставини ТПП України та видачі опісля відповідного сертифікату.

3. відповідно до Листа Фонду державного майна від 4 серпня 2020 року, яким надано роз`яснення щодо порядку застосування звільнення орендарів державного майна від сплати орендної плати у зв`язку із змінами до Цивільного кодексу, вказано, що: " У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину звільняються (повністю або частково) від орендної плати орендарі, визначені в додатках 1-3 до цієї постанови, незалежно від того, чи припинили такі орендарі на період дії карантину свою діяльність на орендованому майні чи ні. У такому випадку не вимагається доведення факту некористування об`єктом оренди, тобто проведення його комісійного огляду." Але, ні вид діяльності Відповідача, а ні цільове призначення приміщення згідно Договору оренди (під склад) не підлягає під вищезазначені виключення.

4. відповідно до Договору оренди та усіх додатків до нього, цільове призначення приміщення є "під склад", і дане приміщення використовувалося як складське. За період карантину Відповідач в повній мірі використовував складське приміщення, тому підстав звільнення від орендної плати чи її зменшення згідно ч. 6 ст. 762 ЦКУ немає, оскільки вона встановлює можливість звільнення від плати за користування майном за весь час, протягом майно не могло бути використане орендарем через обставини, за які він не відповідає.

Також, обставини порушення зафіксовані в Акті перевірки умов договору оренди від 17.11.2020 року. Комісією було проведено перевірку та встановлено порушення умов договору СПД Хаманом Володимиром Дмитровичем , а саме:

1. порушено п.4.3.3. оскільки несвоєчасно і не в повному обсязі була внесена орендна плата з врахуванням індексу інфляції;

2. згідно п.4.3.8. не було здійснено поточного ремонту об`єкту оренди, який повинен був проводитися раз на рік;

3. згідно п.4.3.10 не було проведено страхування об`єкту оренди за період оренди відповідно до чинного законодавства.

Відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем не подав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору №120112 оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд від 02.01.2012 року

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем не пізніше двадцять п`ятого числа за поточний місяць.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором відповідач повністю не оплатив вартість орендної плати за Договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50 778,91 грн за період з січня 2020 р. по жовтень 2020 р.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Суд відхиляє заперечення відповідача про неможливість здійснювати відповідачем господарську діяльність в орендованому приміщенні під час введення на території України карантину, що на думку відповідача, є обставиною, яка відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, звільняє його від орендної плати.

Суд погоджується з позивачем, що підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Натомість, відповідачем не надано доказів того, що він був позбавлений можливості взагалі користуватися орендованим майном та використовувати згідно умов договору, у нього був відсутній доступ до приміщень, за вказаною адресою відсутні його речі, не споживались комунальні послуги, тощо.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач намагався повернути орендоване приміщення, починаючи з 01.01.2020 року у зв`язку з неможливістю його використання та розірвання договору оренди.

Відтак, договір був чинним, відповідач не звільнявся від виконання зобов`язань за Договором щодо сплати орендної плати.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Окрім суми основного боргу з орендної плати в розмірі 50 778,91 грн за період з січня 2020 р. по жовтень 2020 р. позивач просить суд стягнути з відповідача 200 000,00 грн штрафу згідно з п. 5.1. Договору.

Так, пунктом 5.1. Договору визначено, що в разі порушення умов цього Договору Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю штраф в розмірі 40 (сорок) мінімальних заробітних плат.

Оскільки мінімальна. заробітна плата станом на 31.10.2020 року становить 5000,00 грн/міс, позивачем нараховано відповідачу 200 000,00 грн штрафу.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення суми штрафу, оскільки обставини щодо неможливості виконання зобов`язань за договором оренди виникли у відповідача у зв`язку з введенням карантинних обмежень, які призвели до вимушеного зупинення підприємницької діяльності відповідача з побутового обслуговування населення.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оцінюючи обґрунтованість зменшення неустойки, суд враховує ступінь вини відповідача у несвоєчасному виконанні обов`язку за Договором, ступінь виконання ним своїх зобов`язань за Договором на час розгляду справи, однакові несприятливі наслідки для обох сторін у зв`язку з введеним на території України карантином та здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) , відсутність в матеріалах справи доказів співмірності/неспівмірності понесених позивачем збитків з розміром штрафу.

Враховуючи інтереси обох сторін, значний розмір штрафу, негативні наслідки у зв`язку з введеним на території України карантином та здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19, суд дійшов висновку про зменшення заявленого до стягнення штрафу на 95 % та стягнення 10000,00 грн штрафу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі та стягнення з відповідача 50 778,91 грн заборгованості з орендної плати за період з січня 2020 р. по жовтень 2020 р. та 10000,00 грн штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3761,68 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями №593 від 22.07.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хамана Володимира Дмитровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства ЕКРАН-Сервіс (82100, Львівська обл., місто Дрогобич, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 170; код ЄДРПОУ 13821690) 50778,91 грн (п`ятдесят тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 91 копійок) заборгованості з орендної плати за Договором оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №120112 від 02.01.2012 року, 10000,00 грн (десять тисяч гривень) штрафу та 3761,68 грн (три тисячі сімсот шістдесят одна гривня 68 копійок) судового збору.

3. У задоволенні стягнення з Фізичної особи-підприємця Хамана Володимира Дмитровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства ЕКРАН-Сервіс (82100, Львівська обл., місто Дрогобич, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 170; код ЄДРПОУ 13821690) 190 000 (сто дев`яносто тисяч) гривень штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.02.2022.

Суддя Кидисюк Р.А.