Рішення

від 28.03.2022 по справі 914/2371/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2022 Справа № 914/2371/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. та секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув заяву Комунального підприємства "ЕКРАН-Сервіс", м. Дрогобич Львівської області

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Комунального підприємства "ЕКРАН-Сервіс", м. Дрогобич Львівської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця Хамана Володимира Дмитровича, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 290778,91 грн заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №120112 від 02.01.2012 року

за участю представників:

від позивача: не з`явилась

від відповідача: Жбадинський В.О.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2022 року позов задоволено частково: стягнуто з ФОП Хамана Володимира Дмитровича на користь КП «ЕКРАН-Сервіс» 50778,91 грн заборгованості з орендної плати за Договором оренди нежитлових приміщень, будинків та споруд №120112 від 02.01.2012 року, 10 000,00 грн. штрафу та 3761,68 грн. судового збору. У задоволенні вимоги про стягнення 190 000,00 грн. штрафу - відмовлено.

21.02.2022 на адресу суду надійшла заява (вх.№675/22) Комунального підприємства "ЕКРАН-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення відповідно прохальної частини якої заявник просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Хамана Володимира Дмитровича 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог (вх.№30903/21 від 21.12.2021) Комунального підприємства «Екран-Сервіс», позивач просив суд стягнути з фізичної особи-підприємця Хамана В.Д. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн на підтвердження чого надав копії документів, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 07.12.2021, копію акта про надання правової допомоги від 10.12.2021 та копію платіжного доручення №749 від 10.12.2021.

08.02.2022 судом ухвалено рішення у справі № 914/2371/21. Згідно зі списком розсилки поштової кореспонденції Господарського суду Львівської області копія такого була направлена сторонам 15.02.2022, отримана позивачем 18.02.2022, а заява про прийняття додаткового рішення подана заявником 21.02.2021, тобто в строк та в порядку встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.02.2022 розгляд заяви призначено на 01.03.2022.

В судовому засіданні 01.03.2022 суд ухвалив відкласти розгляд заяви на 29.03.2022.

Позивач (заявник) явки повноважного представника в судове засідання 29.03.2022 не забезпечив.

Представник відповідача в судове засідання 29.03.2022 з`явився, проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечив з підстав, наведених у запереченні (вх.№6830/22 від 29.03.2022). Зазначив, що при поданні даного позову позивач не заявляв вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу та не надав суду попереднього розрахунку судових витрат на правничу допомогу. Такі докази надані були лише у третьому судовому засіданні, коли позивачем у справу було залучено адвоката, який і надав попередній розрахунок судових витрат. З наданого акту про надання правової допомоги від 10.12.2021 року вбачається, що адвокатом надано послуги на суму 15000,00 грн, без конкретизації сум та погодинних витрат на кожну дію, і без прив`язки суми наданих послух до договору. Наголосив, що відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду та іншій стороні спору можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. При цьому, в акті представник позивача вказує, що здійснював представництво інтересів позивача - проте, фактично був присутній лише в одному судовому засіданні по даний справі; заяву представника позивача про збільшення позовних вимог було відхилено судом з процесуальних підстав. Відтак, на думку відповідача, сума понесених витрат на правничу допомогу є неспівмірна з сумою позову та не обґрунтована представником позивача у порядку та спосіб, який визначає ГПК України.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "ЕКРАН-Сервіс" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До закінчення судових дебатів позивачем заявлено про те, що докази, підтверджуючі розмір судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, будуть подані позивачем впродовж п`яти днів з дати ухвалення рішення у цій справі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 згаданої статті).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено копії Договору про надання правової допомоги від 07.12.2021, Акту про надання правової допомоги від 10.12.2021, платіжного доручення №749 від 10.12.2021 на суму 15000,00 грн.

Відповідно до Акту про надання правової допомоги від 10.12.2021 Виконавець надав, а Замовник прийняв наступні юридичні послуги: юридичний супровід (представництво, складання процесуальних документів, витребовування доказів, тощо) господарської справи №914/2371/21 в Господарському суді Львівської області; складання відповіді на відзив; правовий аналіз обґрунтувань складених позивачем позовних вимог; складення заяви про збільшення позовних вимог, складення розрахунку нарахувань ціни позову (інфляційних нарахувань, 3 % річних) на загальну суму 15000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).

Суд дійшов висновку, що позивачем надано достатньо доказів для підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Що стосується заперечень відповідача про те, що заявлені відповідачем суми відшкодування є неспіврозмірними до обсягу наданих адвокатом послуг, слід зазначити наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначеного ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Скориставшись своїм правом, наданим ГПК України, відповідач заперечив проти заяви Комунального підприємства "ЕКРАН-Сервіс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які, серед іншого, мотивував неспіврозмірністю розміру стягуваної суми.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи незначну складність даної справи, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг згідно Акту про надання правової допомоги від 10.12.2021, суд дійшов висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру. Суд дійшов висновку, що витрати Комунального підприємства "ЕКРАН-Сервіс" на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом даної справи підлягають зменшенню до 2000,00 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частин 2-4 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись статтями 86, 123, 129, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву (вх.№675/22 від 21.02.2022) Комунального підприємства «ЕКРАН-Сервіс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хамана Володимира Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «ЕКРАН-Сервіс» (82100, Львівська обл., місто Дрогобич, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 170; код ЄДРПОУ 13821690) 2000,00 грн (дві тисяч гривень) судових витрат на правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено на підписано 30.03.2022.

Суддя Кидисюк Р.А.