Рішення

від 01.02.2022 по справі 916/2142/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2142/21 Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Левшина І.М.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/2142/21

за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський-329»

про стягнення 448 512, 49 грн.

за участю представників:

від позивача: Дусь Ю.Л. /самопредставництво/;

від відповідача: Швець К.О. ордер серія ОД №575814від 16.08.2021р.;

вільні слухачі: Філіппов С.А., Гладковський В.Л.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський-329» заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 578 512, 49 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 8 677, 69 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

27.07.2021р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.09.2021р.

Під час підготовчого провадження підготовче засідання відкладалось господарським судом та строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів, про що судом постановлені відповідні ухвали.

Також у підготовчому провадженні сторонами надано до суду:

відзив на позовну заяву за вх.№22773/21 від 30.06.2021р.;

відповідь на відзив за вх.№23725/21 від 08.09.2021р.;

заперечення на відповідь на відзив за вх.№26558/21 від 07.10.2021р.;

додаткові пояснення відповідача щодо фактичної суми заборгованості за вх.№27064/21 від 12.10.2021р.;

пояснення позивача за вх.№27165/21 від 13.10.2021р.;

заява позивача про зменшення позовних вимог за вх.№27167/21 від 13.10.2021р.

У підготовчому засіданні 13.10.2021р., за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою долучено до справи заяву позивача Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про зменшення розміру позовних вимог та письмові пояснення; долучено до справи додаткові пояснення відповідача за вх.№ 27064/21 від 12.10.2021р.; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.11.2021р. о 10:45, із викликом учасників справи у судове засідання.

10.11.2021р. за вх.№30093/21 господарським судом одержано заяву позивача про залучення до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні 10.11.2021р., за участю представника позивача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№30058/21 від 10.11.2021р. та у судовому засіданні оголошено перерву щодо розгляду справи по суті до 29.11.2021р. о 17:00, із викликом учасників справи у судове засідання.

26.11.2021р. за вх.№31877/21 господарським судом одержано клопотання відповідача про долучення доказів.

02.12.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 22.12.2021р. із викликом учасників справи у судове засідання, у зв`язку з тим, що 29.11.2021р. судове засідання не відбулось через непрацездатність судді Смелянець Г.Є. у період з 24.11.2021р. по 01.12.2021р. включно.

21.12.2021р. за вх.№34652/21 господарським судом одержано клопотання відповідача про долучення доказів.

У судовому засіданні 22.12.2021р., за участю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено заяву позивача про залучення до матеріалів справи доказів, а також задоволено клопотання відповідача про долучення доказів від 26.11.2021р. та від 21.12.2021р., виходячи з того, що дані докази були отримані після закриття підготовчого провадження. Окрім того, судом оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті на стадії з`ясування обставин справи до 17.01.2022р. о 16:40, із викликом учасників справи у судове засідання, про що представники сторін повідомлені під розписку.

17.01.2022р. за вх.№1346/22 господарським судом одержано додаткові пояснення відповідача.

У судовому засіданні 17.01.2022р., за участю представників сторін, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою долучено до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача та у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 01.02.2022 р о 16:00, з викликом учасників справи у судове засідання, про що представники сторін повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 01.02.2022р. судом долучено до справи додаткові пояснення позивача (вх.№2919/22 від 01.02.2022р.) та на підставі ст. 240 ГПК України за участю представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача:

- на виконання умов договору №1618 від 15.11.2012р. на постачання теплової енергії позивач відпускав теплову енергію відповідачу, проте в порушення своїх обов`язків, визначених у п. 3.2.2., 6.2., 6.3, 6.4. договору відповідач за спожиту теплову енергію не сплачував у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 578 512, 49 грн.;

- укладений між сторонами Договір є саме різновидом договору купівлі-продажу теплової енергії - договором на її постачання;

- ОСББ Суворовський - 329 є юридичною особою, якої не стосується типові індивідуальні договори для фізичних осіб (затверджені постановами КМ України № 630 від 21.07.2005 р. та № 830 від 21.09.2019 р.). У листопаді 2012 року Сторони - юридичні особи уклали договір поставки, керуючись положеннями Постанови КМ України № 1198 від 03.10.2007 р. Про затвердження Правил користування тепловою енергією (діють до цього часу, надалі за текстом Постанова № 1198 ). Згідно до п. 2 Постанови № 1198: Правила є обов`язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії . Відповідач є саме організацією, що виконує експлуатацію обладнання для постачання та використання теплової енергії - внутрішньодомову систему опалення. Це доводиться договірними умовами ( п.п.3.1.3.,3.2.6, 3.2.8., 3.2.10, 3.2.11, 3.2.14. 5.5. Договору). Згідно до п.4 Постанови № 1198: Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією ;

- умовами договору не передбачена можливість перевірки теплопостачальною організацією сум, які вносяться членами в кооперативу (мешканцями) з метою сплати за спожиту теплову енергію, ані перевірки цільового використання вказаних сум керівництвом кооперативу;

- договір дійсно зберігає чинність, у тому числі його умови згідно п.1: Споживач зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами , та п. 6.1.: Нові тарифи встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України, вони не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосування нових тарифів проводиться з дати встановлення, зазначеної відповідній постанові про встановлення тарифу ;

- Договір продовжує діяти на чинних до 01.05.2019 року із такими саме, як і до вказаної дати, змінними тарифами - змінною ціною товару (теплової енергії). Як загальновідомо та відповідає сталій діловій практиці, з 01.05.2019 року по теперішній час в Україні багаторазово змінювались тарифи не тільки на теплопостачання, але й на водопостачання, електропостачання та т.і. Також, згідно до пункту 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 09.11.2017 р. № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію Закону (тобто, не пізніше 01.05.2020 року) мешканці багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 вказаного Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із останніми договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної моделі організації договірних відносин. Проте, в теперішній час продовжує діяти Договір з урахуванням вимог пункту З, розділу VI Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в редакції Закону №2454 - VIII від 07.06.2018р., зі змінами згідно Закону № 540 - IX від 30.03.2020р., відповідно до яких укладений договір зберігає свою дію протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОУГО- 19), передбачених карантином, встановлених Кабінетом Міністрів України;

- до цього часу вказані заходи не завершені, більш того, члени ОСББ Суворовський - 329 до цього часу не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з КП ТМО , відповідно, до цього часу укладений між Сторонами судового спору Договір зберігає дію в повному обсязі, у тому числі щодо визначення тарифів на теплову енергію;

- Договір понад шість років виконувався Сторонами: теплова енергія (предмет договору) реально постачалась Відповідачем, реально приймалась та сплачувалась Позивачем за тарифами, встановленими НКРЕКП України саме на товар - теплову енергію. Так, з грудня 2020 р. діяв тариф для потреб населення за Постановою НКРЕКП № 91 від 14.01. 2020 р. в редакції Постанови НКРЕКП № 2258 від 30.11.2020 р. в розмірі 1 813, 94 грн. з ПДВ за 1 Гкал., що складався, згідно до ст.20 Закону України № 2633-ІУ від 02.06.2006 р. (із змінами) Про теплопостачання , із структури тарифів на теплову енергію (товар, а не послугу) для потреб населення: тариф на виробництво теплової енергії - 1 299, 08 грн. за 1 Екал (з ПДВ), тариф на транспортування теплової енергії - 508, 03 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), тариф на постачання теплової енергії - 6, 83 за 1 Гкал (з ПДВ). Тобто, в ціну товару увійшла вартість його виробництва, транспортування та постачання. Саме постачання теплової енергії, а не надання послуг є статутною метою створення Позивача (п.2.1. Статуту КП ТМО ): задоволення потреб територіальної громади міста шляхом здійснення господарської діяльності, пов`язаної з виробництвом та постачанням теплової енергії... , основним видом діяльності Позивача є саме (код 35.30 КВЕД : Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря ;

- безпідставні посилання відповідача на лист Міністерства розвитку громад та територій України Щодо застосування тарифів на комунальні послуги та нарахування тати споживачам за ці послуги в умовах перехідного періоду від 08.01.2020р., оскільки листи та роз`яснення Мінрегіону не віднесено до документів, які роз`яснюють законодавчі та нормативні акти або регулюють матеріальні аспекти договірних правовідносин чи застосування тарифів, тому вибіркове посилання на них відповідачем всупереч норм закону не може бути належним доказом;

- згідно зі статтею 15 Закону України Про теплопостачання діяльність у сфері теплопостачання підлягає державному регулюванню. У статті 1 Закону України Про теплопостачання визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Отже, згідно з положеннями зазначених норм права тарифи на послуги із транспортування теплової енергії не можуть встановлюватись на розсуд сторін. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 917/1324/18.

Стислий виклад позиції відповідача:

- відповідач не заперечує обсяг спожитої теплової енергії, зазначений в актах спожитої теплової енергії, проте не погоджується з нарахуванням вартості послуги за постачання теплової енергії, оскільки вони здійснені за тарифами, які повинні бути застосовані до ОСББ Суворовський -329 ;

- згідно з постановами НКРЕКП №1943 від 07.11.2016р., №91 від 14.01.2020р., №633 від 17.03.2020р., №2258 від 31.11.2020р. у період з 14.01.2020р. по 17.03.2020р. тариф на послугу з постачання теплової енергії було встановлено на рівні 1767,64 грн./Гкал (з ПДВ), у період з 17.03.2020р. по 31.11.2020р. на рівні 1474,69 грн./Гкал (з ПДВ), а з 31.11.2020р. і по теперішній час - 1813,944 грн. /Гкал з ПДВ. Проте, застосування підвищеного тарифу на комунальну послугу з постачання теплової енергії для ОСББ Суворвоський-329 після 01.05.2019р. є протиправним та незаконним в силу п.3 перехідних положень ЗУ Про житлово-комунальні послуги , та із врахуванням роз`яснень наданих Міністерством Розвитку громад та території України. Тобто, в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019р., до споживачів застосуються тарифи, встановлені відповідним уповноваженим органом до 01.05.2019р., а саме тарифи затверджені постановою НКРЕКП №1943 від 07.11.2016р. в розмірі 1223,43 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

- згідно з розрахунком заборгованості відповідача, борг останнього за послуги з постачання теплової енергії за грудень 2020р., січень-квітень 2021р. становить 311440,18 грн. Окрім того, відповідач наголошує, що для споживачів, які отримують теплову енергію на індивідуальних договорах про надання послуги з централізованого опалення, тариф не змінився та визначається на підставі інших постанов НКРЕКП, а саме №1171 від 31.03.2015р. в редакції 20.04.2019р. та становить 1229,20 /Гкал з ПДВ.

- відповідач вважає, що укладений між сторонами договір на постачання теплової енергії є договором про надання комунальних послуг та не погоджується з позицією позивача, що договір є різновидом договору купівлі-продажу теплової енергії - договором постачання теплової енергії, оскільки укладаючи договір відповідач діяв як балансоутримувач будинку у за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, 23-А. Також відповідач є неприбутковою організацією та не займається підприємницькою діяльністю, тим паче не використовує передану теплову енергію в підприємницьких чи інших комерційних цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. Найбільш вагомим доказом того, що договір про постачання теплової енергії є саме договором про надання комунальних послуг є те, що власникам квартир у багатоквартирному будинку на підставі цього договору надані пільги та субсидії з комунальної послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується рахунками - фактури за 2018р. - 2019р. В свою чергу, пільги по оплаті послуг з постачання теплової енергії, надаються відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2019 р. № 373, тільки споживачам комунальних послуг. Вищезазначене підтверджує визнання позивачем того, що договір №1618 від 28.08.2007 р. про постачання теплової енергії є по своїй природі договором про надання комунальних послуг.

- позивач незважаючи на твердження щодо того, що Договір №1618від 05.11.2012 року не є договором про надання комунальних послуг, зазначає на 3 сторінці в 5 абзаці відповіді на відзив, що в теперішній час продовжує діяти Договір з урахуванням вимог пункту 3, розділу VI Закону України Про житлово-комунальні послуги в редакції Закону №2454 - VIII від 07.06.2018 р., зі змінами згідно Закону України № 540- IX від 30.03.2020 р., відповідно до яких укладений договір зберігає свою дію протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобіганню виникнення та поширенню корона вірусної хвороби, передбачених карантином, встановлених Кабінетом Міністрів України тим самим підтверджуючи, що Договір №1618 від 05.11.2012 р. продовжує діяти як договір про надання комунальних послуг.

- позивач стверджує, що відповідач, всупереч п. 4 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про житлово-комунальні послуги в редакції від 09.06.2018 р., не визначився з моделлю договірних відносин щодо отримання комунальних послуг з теплопостачання. В свою чергу позивачем не враховано продовження цієї норми в п. 5 Розділу Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про житлово-комунальні послуги в редакції від 09.06.2018 р., яка визначала наступне: У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону .

- саме через невиконання позивачем обов`язку щодо укладання індивідуальних договорів, ОСББ Суворовське -329 не перейшло на нові моделі договорів, і саме тому у період з 01.05.2019р. по 01.05.2021р. застосування до договору №1618 від 05.11.2012р. є протиправним.

Обставини, встановлені судом:

15.11.2021р. між КП Теплопостачання міста Одеси (Теплопостачальна організація) і ОСББ Суворовський -329 (Споживач) укладений договір на постачання теплової енергії №1618, згідно з яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими цим договором.

Відповідно до умов п.2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу на опалення об`єкта по вул. Висоцького,23-А згідно витрат теплоносія 0=5,72 т/годину. Обсяги постачання теплової енергії визначені в Додатку 1 до цього договору.

За умовами п.п. 3.2.2. п. 3.1. договору Споживач зобов`язується, зокрема виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим Договором.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2., 5.3. договору облік споживання теплової енергії на опалення визначається за показниками приладу обліку Ultraheat 2 WR5, одиниця виміру в Гдж, коефіцієнт перерахунку в Гкал. - 4,1868. Звіт про фактичне щомісячне споживання теплової енергії Споживач надає Теплопостачальній організації в термін з 28 по 30 число звітного місяця.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації згідно Постанови національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. за №1776 Про затвердження тарифів на теплову енергію КП Теплопостачання міста Одеси з 01.01.2011р тариф для населення становить 365,58 грн. за 1 Гкал. Нові тарифи встановлює Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України, вони не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування з застосуванням нових тарифів проводяться з дати встановлення, зазначеної в відповідній постанові про встановлення тарифу.

За умовами п.п. 6.2., 6.3., 6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Цей договір набуває чинності з 15 листопада 2012р. та діє до 01 листопада 2013 року (п. 10.1. договору).

Згідно з умовами п.10.4. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін.

Також судом встановлено, що обсяг спожитої відповідачем теплової енергії у грудні 2020р. становить 76, 5423 Гкал 128 398,49 грн., у січні 2021р. - 82,8744 Гкал, у лютому 2021р. - 80,8613 Гкал, у березні 2021р. - 77, 98197 Гкал та квітні і 2021р. - 6,42332 Гкал, про що свідчать відповідні звіти відповідача.

Вартість теплової енергії, спожитої відповідачем у грудні 2020р.- квітні 2021р. становить 578 512,49 грн., в т.ч. у грудні 2020р. 128 398, 40 грн., у січні 2021р. 150329, 63 грн., у лютому 2021р. 146 677, 87 грн., у березні 2021р. 141 454, 96 грн., у квітні 2021р. 11 651, 54 грн., за тарифом 1813,94 грн. за Гкал з ПДВ.

Саме такий тариф встановлений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2020р. №2258 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.01.2020р. №91

У зв`язку із тим, що відповідачем не оплачена вартість спожитої теплової енергії, позивач звернуся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 578512,49 грн.

Під час розгляду справи позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 448512,49 грн.

Висновки суду:

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, підставою виникнення зобов`язання відповідача з оплати поставленої позивачем теплової енергії є договір постачання теплової енергії №1618, який укладений між сторонами 15.11.2012р.

Станом на 15.11.2012р. регулювання та встановлення відносин у сфері теплопостачання (виробництво, постачання, транспортування теплової енергії) здійснювалося відповідно до таких основних актів законодавства: Господарський кодекс України (статі 275-277), Закон України Про теплопостачання , Про державне регулювання у сфері комунальних послуг , Про природні монополії , постанов КМУ від 03.10.2007р. №1198 Про затвердження Правил користування тепловою енергією (далі - Постанова №1198), від 01.06.2011р. №869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012р. №№276,277,278.

Регулювання та встановлення відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснювалося відповідно до основних актів законодавства України Про житлово-комунальні послуги , Про місцеве самоврядування в Україні , Про місцеві державні адміністрації , постанови КМУ від 21.07.2005р. №630 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Постанова №630), постанови КМУ від 01.06.2011р. №869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , постанови КМУ від 17.02.2010р. №151 Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості (далі - Постанова №151).

Статтею 1 Закону України Про теплопостачання , в редакції, що була чинною станом на 15.11.2012р., встановлено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або

теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , в редакції, що була чинною станом на 15.11.2012р., комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Отже, вказаними нормами законодавства, що були чинними станом на 15.11.2012р., чітко розмежовано порядок встановлення відносин - окремо у сфері теплопостачання та у сфері надання житлово-комунальних послуг, а саме: договір про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії укладається із власником або балансоутримувачем будинку (це може бути виконавець комунальних послуг, ЖЕК, ОСББ, житлові кооперативи тощо), а не з власниками приміщень таких будинків. При цьому, враховуючи відсутність затвердженого зазначеного типового договору, такий договір укладається його сторонами з урахуванням норм законодавства, що регулює відносини у сфері теплопостачання, з дотриманням процедури укладення договорів, визначеної главою 53 ЦК України. Окрім того, взаємовідносини між теплопостачальною організацією та власником будинку або балансоутримувачем визначаються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою №1198.

В свою чергу договір про надання відповідних житлово-комунальних послуг укладається між власником або балансоутримувачем (будинку, групи будинковою житлового комплексу) та кінцевими споживачами (власниками приміщень таких будинків). При цьому, такий договір укладається відповідно до типового договору, затвердженого Постановою №630.

Таким чином, укладений між позивачем і відповідачем 15.11.2012р. договір, є саме договором постачання теплової енергії, а не договором надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення.

При цьому, обставини надання деяким власникам квартир будинку по вул. Висоцького 23-А пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, не спростовують того, що укладений між сторонами договір є договором поставки.

Посилання відповідача на те, що укладений між сторонами договір постачання теплової енергії від 15.11.2012р. суперечить вимогам ч.2 ст.712 ЦК України, оскільки відповідач є неприбутковою організацією та не займається підприємницькою діяльністю, не використовує передану теплову енергію в підприємницьких чи інших комерційних цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, не приймаються до уваги господарським судом, з огляду на вимоги ст.204 ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо посилань відповідача на те, що застосування нових тарифів після 01.05.2019р. є незаконним та застосуванню підлягає останній тариф, що діяв до 01.05.2019р., а саме тариф, затверджений постановою НКРЕКП №1943 від 07.11.2016р. у розмірі 1 223,43 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), господарський суд виходить з наступного.

По-перше, 01.05.2019р. введений в дію Закон України Про житлово-комунальні послуги №2189 від 09.11.2017р., із змінами, внесеними згідно із Законом

№ 2454-VIII від 07.06.2018 (надалі Закон №2189).

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2189, із змінами внесеними згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020р. (надалі Закон №540) визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 514 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону, крім норм, що регулюють надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, ремонту приміщень, будинків, споруд, які втрачають чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189 від 09.11.2017р. встановлено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Такі договори мають бути укладені між споживачами та виконавцями комунальних послуг протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно з п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189 від 09.11.2017р., із змінами внесеними згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020р. не пізніш як протягом п`яти місяців з дня завершення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про житлово-комунальні послуги №2189 від 09.11.2017р., із змінами внесеними згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020р. у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Згідно з листом Міністерства розвитку громад та територій України №7/10.2/17447-20 від 22.10.2020р. до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом України від 09.11.2017 № 2189-УПІ Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон), та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ Про житлово-комунальні послуги (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, як для споживачів багатоквартирних будинків, так і для споживачів приватного сектору, на тих самих умовах. Відповідно, в умовах дії старих договорів про надання комунальних послуг, до споживачів застосовуються тарифи, зокрема, на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які встановлювалися уповноваженими органами до 01.05.2019 (до введення в дію Закону). Тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які встановлені уповноваженими органами після введення в дію Закону №2189 від 09.11.2017р. (після 01.05.2019р.) можуть застосуватися до споживачів комунальних послуг виключно за умови укладання з ними нових договорів про надання відповідних комунальних послуг за правилами, визначеними Законом. Разом з тим, зазначене не стосується тарифів на теплову енергію у разі укладення договорів купівлі-продажу теплової енергії.

Отже, виходячи з того, що між сторонами у справі не було укладено договору про надання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, та укладено саме договір на постачання теплової енергії, до якого в силу вимог ч.2 ст.712 ЦК України застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, посилання відповідача на незаконність застосування позивачем нових тарифів після 01.05.2019р. є помилковими.

По-друге, умовами п.6.1. укладеного між сторонами договору постачання теплової енергії встановлено, що розрахунки за поставлену позивачем відповідачу теплову енергію здійснюються згідно Постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.12.2018 № 1776 (надалі - Постанова НКРЕКП №1776).

Постанова НКРЕКП №1776 від 14.12.2010р., із змінами, внесеними постановами НКРЕКП №1850 від 30.09.2011р., від 29.05.2014р. №773, втратила чинність на підставі Постанови НКРЕКП від 23.06.2014р. №883, та Постановою НКРЕКП Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення КП Теплопостачання міста Одеси від 07.11.2016р. №1943, яка набрала чинності з 01.12.2016р., установлено КП Теплопостачання міста Одеси тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні 1019,52 грн./Гкал (без ПДВ) та 1 223,43 грн. з ПДВ (надалі Постанова НКРЕКП №1943)

Постанова НКРЕКП №1943 втратила чинність 17.01.2020р. на підставі Постанови НКРЕКП Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ від 14.01.2020р. №91, якою установлено КП Теплопостачання міста Одеси тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні 1473,04 грн. /Гкал (без ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 17.03.2020р. №633 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 січня 2020 року № 91 установлено КП Теплопостачання міста Одеси тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні 1228,91 грн. /Гкал (без ПДВ). Також установлено КП Теплопостачання міста Одеси тарифи на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення на рівні 1474,69 грн./Гкал (з ПДВ).

Постановою НКРЕКП від 30.11.2020р. №2258 Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 січня 2020 року № 91 установлено КП Теплопостачання міста Одеси тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні 1511,62 грн./Гкал (без ПДВ), що з ПДВ становить 1813,94 грн. Також установлено КП Теплопостачання міста Одеси тарифи на послугу з постачання теплової енергії для потреб населення на рівні 1813,94 грн./Гкал з ПДВ.

Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснений позивачем, тариф, який застосований останнім у грудні 2020р. - квітні 2021р. становить 1813,94 грн. з ПДВ, що відповідає тарифу, встановленому Постановою НКРЕКП від 14.01.2020р. №91, із змінами, внесеними Постановою НКРЕКП від 17.03.2020р. №633 та Постановою НКРЕКП від 30.11.2020р. 32258.

Застосування тарифу на теплову енергію, яка поставлена відповідачу у грудні -2020р. - квітні 2021р. на рівні 1223,43 грн./Гкал з ПДВ є неможливим, у зв`язку із тим, що відповідний тариф встановлено Постановою КРЕКП №1943 від 07.11.2016р., яка втратила чинність 17.01.2020р.

Щодо посилань відповідача на те, що ОСББ Суворовський-329 не перейшло на нові моделі договорів саме через невиконання позивачем обов`язку укладення індивідуальних договорів з співвласниками багатоквартирного будинку за адресою м. Одеса, вул. Висоцького, 23-А, господарський суд до уваги не приймає, адже встановлення обставин щодо виконання/невиконання позивачем обов`язку укладання індивідуальних договорів, не входить до предмету доказування у справі, предметом позову в якій є стягнення заборгованості, що виникла у відповідача внаслідок невиконання зобов`язань, встановлених договором на постачання теплової енергії №1618 від 15.11.2012р. При цьому, на час розгляду даної справи відповідний договір на постачання теплової енергії №1618 від 15.11.2012р. є чинним, та не визнаний судом недійсним.

Посилання відповідача на те, що для споживачів, які отримують теплову енергію на індивідуальних договорах про надання послуги з централізованого опалення, тариф не змінився та визначається на підставі інших постанов НКРЕКП, а саме №1171 від 31.03.2015р. в редакції 20.04.2019р. та становить 1229,20 /Гкал з ПДВ, не приймаються до уваги господарським судом, із врахуванням того, що підставою позову у даній справі є невиконання відповідачем зобов`язань, що виникли на підставі укладеного з позивачем договору на постачання теплової енергії №1618 від 15.11.2012р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Судом на підставі поданих позивачем доказів встановлено, що відповідач не оплачував поставлену позивачем теплову енергію у грудні 2020р. - квітні 2021р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 448 512, 49 грн., із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вх.№27167/21 від 13.10.2021р.

З огляду на вищевикладене, Господарський суд Одеської області дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» , а отже і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача, із врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський-329» задовольнити.

2.Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворовський-329» (65123, м. Одеса, вул. Висоцького, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 37761281) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102; поштова адреса: 65101, м. Одеса, вул. Варненська, 27) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 448 512 (чотириста сорок вісім тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 49 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 727 (шість тисяч сімсот двадцять сім) грн. 69 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11 лютого 2022 р.

Суддя Г.Є. Смелянець