Рішення

від 01.02.2022 по справі 917/1310/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2022 Справа № 917/1310/21

м.Полтава

за позовною заявою Селянського (Фермерського) господарства "Зоряни", вул. Дружби, 15, кв.4, м.Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область,37200

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", вул.Аеродромна,1/1, м.Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область,37200

про усунення перешкод у здійснення права користування

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Селянське (Фермерське) господарство "Зоряни" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", в якому просить суд зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 49,9982га, кадастровий номер 5322684000:00:001:0417, місце розташування Жабківська сільська рада Лохвицького району Полтавської області, шляхом надання Селянському (Фермерському) господарству "Зоряни" вільного доступу до нерухомого майна та права здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.08.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.09.2021.

06.09.2021 за вхід. №9928 від відповідача надійшов відзив на позов.. Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.09.2021 за вхід. №10066 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач підтримує свої позовні вимоги.

Суд ухвалою від 17.08.2021 Витребував у Миргородського РВ відділення поліції №2 ГУНП в Полтавській області лист Миргородського РВ відділення поліції №2 ГУНП в Полтавській області від 12.05.2021 року №2707/115/130/01-2021.

10.09.2021 за вхід. №10129 на виконання вимог ухвали суду від 17.08.2021 від Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла довідка про результати звернення та копія листа від 12.05.2021 року №2707/115/130/01-2021. з наданої Довідки вбачається, що Відділення поліції № 2 припинило перевірку заяви позивача на предмет наявності ознак вчинення кримінального правопорушення представниками Відповідача, з підстав відсутності таких ознак та вказав, що всі спори по Договору мають вирішуватись шляхом переговорів або в судовому порядку.

15.09.2021 за вхід. №10339 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" надійшли заперечення, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

16.09.2021 за вхід. №10374 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" надійшло клопотання про витребування у позивача Селянського (Фермерського) господарства "Зоряни", ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, Відділі з питань державної реєстрації виконавчого комітету Лохвицької міської ради додаткових доказів.

19.10.2021 за вхід. №11509 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" надійшло клопотання про витребування у Лубенського міськрайонного суду Полтавської додаткових доказів.

Суд ухвалою від 26.10.2021 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про витребування додаткових доказів.

16.11.2021 за вхід. №12692 від Виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області надійшов лист з повідомленням, що Відділ "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Лохвицької міської ради не є суб"єктом, який забезпечує зберігання реєстраційних справ.. Реєстраційні справи зберігалися у Лохвицькій РДА, а потім після ліквідації Лохвицької РДА реєстраційні справи були передані до Миргородської РДА.

18.11.2021 за вхід. №12789 від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшов лист з додатками на виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 26.10.2021.

25.11.2021 за вхід. №13054 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

02.12.2021 за вхід. №13419 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги положення чинного законодавства, а також доводи наведені відповідачем в обґрунтування поданого клопотання, Господарський суд Полтавської області дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 11.01.2022.

У судовому засіданні 01.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступні обставини:

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає наступне. Селянське (Фермерське) господарство "Зоряни" користується земельною ділянкою площею 49,9982 га, кадастровий номер 5322684000:00:001:0417, місце розташування Жабківська сільська рада Лохвицького району Полтавської області. Використання земельної ділянки здійснюється позивачем на підставі права постійного користування, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку та витягом з Державного реєстру речових прав про зареєстроване речове право.

01 жовтня 2018 року між СФГ "Зоряни" (землекористувач) та ТОВ РАЙЗ-СХІД (виробник) був укладений договір виробництва сільськогосподарської продукції (Договір).

В пункті 1.1. Договору виробництва сільгосппродукції сторони визначили, що на умовах даного договору землекористувач зобов`язується надати згоду на виробництво, а виробник на свій ризик виробити сільгосппродукцію (надалі - виробництво) та провести розрахунки із землекористувачем за надання згоди на виробництво.

Відповідно до п.1.3. Договору - Місце та площі виробництва: земельна ділянка на території Жабківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області загальною площею 49,9982 га. в тому числі рілля 49,9982 га. (кадастровий номер 5322684000:00:001:0417), які знаходяться у землекористувача на підставі Державного акту І-ПЛ №012052.

В п.1.4. зазначеного Договору сторони визначили, що строк виробництва - до 01 жовтня 2025 року.

Сторони Договору узгодили, що розрахунки за сприяння вирощування сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором проводяться у такі строки: за 2018 рік - до 31 жовтня 2018 року, починаючи з 2019 і до кінця дії Договору до 01 березня відповідного року (пункт 3.1.).

Відповідно до пункту 3.2 за сприяння вирощування сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором, виробник сплачує землекористувачу певну грошову суму, а саме: за 2018 рік 300 297 (триста тисяч двісті дев`яносто сім гривень) 03 копійки, (у тому числі ПДВ). Починаючи з 01 січня 2019 року сума становить 201 224 (двісті одна тисяча двісті двадцять чотири гривні) 16 копійок в рік (у тому числі ПДВ) Щорічно ця сума уточнюється додатковою угодою з урахуванням індексу інфляції та у випадках, передбачених чинним законодавством України, при цьому сума коштів не може бути менша ніж передбачено п. 3.2. цього договору. Вказана грошова сума складається із компенсації плати за землю та відшкодування витрат землекористувача.

Відповідач сплачує Позивачу грошові кошти у розмірі: за 2018 рік - 300 297,03 грн. (в тому числі ПДВ); починаючи з 2019 і до кінця дії Договору Відповідач сплачує Позивачу грошові кошти у розмірі 201 224,16 грн. (в тому числі ПДВ).

01 серпня 2019 року Сторони уклали додаткову угоду, якою змінили розмір і строки оплати за Договором. Зокрема пункт 3.2 Договору викладено в новій редакції, згідно якого розмір оплати складає 241 468,99 грн. (в тому числі ПДВ), строк її сплати становить до 01 березня наступного року, що слідує за сільськогосподарським роком.

06 листопада 2019 року Сторони уклали Додаткову угоду, якою пункт 3.2 Договору, знову був змінений та викладений у новій редакції. У відповідності до нової редакції пункту 3.2 за надання згоди на виробництво сільськогосподарської продукції Відповідач сплачує Позивачу грошові кошти у розмірі 241 468,99 грн. (в тому числі ГЩВ). Щорічно ця сума може уточнятися додатковою угодою з урахуванням індексу інфляції та у інших випадках, передбачених чинним законодавством України, при цьому сума не може бути менша ніж передбачено п.3.2. цього Договору. Вказана грошова сума складається із компенсації плати за землю та відшкодування витрат землекористувача.

Позивач зазначає, що таким чином, розмір оплати за Договором визначено пунктом 3.2, положення якого викладено у новій редакції відповідно до додаткової угоди від 06 листопада 2019 року, а строк її сплати встановлено пунктом 3.1 Договору від 01 жовтня 2018 року, тобто до 01 березня відповідного року використання.

Також, Сторони домовились, що Договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою однієї із Сторін при невиконанні другою Стороною своїх зобов`язань (пункт 7.6).

Відповідно до пункту 5.3 в разі порушення виробником умов Договору щодо повноти та своєчасності розрахунків визначених у відповідних пунктах цього Договору, землекористувач має право в односторонньому порядку розірвати вказаний Договір, направивши відповідний лист виробнику.

Пунктом 7.9 визначено, що у разі порушення виробником строків зазначених у пункті 3.1 та 3.2 цього Договору землекористувач має право розірвати договір в односторонньому порядку, шляхом надсилання листа повідомлення до виробника, без оформлення додаткової угоди, визначеної пунктом 7.8.

Відповідач у позові зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності та повноти оплати за Договором. Зокрема, оплата за 2018 рік була проведена 29 листопада 2018 року; за 2019 рік 23 квітня 2019 року та 27 вересня 2019 року відповідно; за 2020 рік 27 травня 2020 року; за 2021 рік оплата до 01 березня проведена не була.

Керуючись пунктами 5.3, 7.9 Договору Позивач листом № 1 від 12 жовтня 2020 року повідомив Відповідача про розірвання Договору з 01 січня 2021 року. Відповідач листом від 21 жовтня 2020 року заперечив Позивачу у розірванні Договору. Листом від 28 жовтня 2020 року Позивач повторно повідомив Відповідача про розірвання договору. Відповідач листом від 30 листопада 2020 року повідомив про заперечення.

01 грудня 2020 року Позивач втретє повідомив Відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку. Відповідач відповіді не надав.

За наслідками відправлених повідомлень про розірвання Договору та відсутності подальших заперечень Відповідача, Позивач був впевнений, що останній погодився з розірванням договору.

03 травня 2021 року Позивач, маючи намір самостійно засіяти земельну ділянку, яка перебуває у користуванні, розпочав проведення підготовчих робіт. Однак, не зміг провести та завершити, так як представниками Відповідача було вчинено перешкоди, що проявилися у блокуванні сільськогосподарської техніки.

Позивач в цей же день звернувся з заявою до Миргородського РВ відділення поліції № 2 ГУНП в Полтавській області. В усному порядку Позивача повідомили, що листом від 12 травня 2021 року Відділення поліції № 2 припинило перевірку заяви позивача на предмет наявності ознак вчинення кримінального правопорушення представниками Відповідача, з підстав відсутності таких ознак та вказав, що всі спори по Договору мають вирішуватись шляхом переговорів або в судовому порядку. Копія листа Позивачу не надана.

За таких обставин Позивач змушений звернутися до суду з даним позовом для захисту свого права на користування зазначеною земельною ділянкою.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 7 статті 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами першою і другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст.631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Так, п.1.4 Договору сторони визначили, що строк виробництва - до 01 жовтня 2025 року.

Відповідно до п.3.1 договору сторони визначили, що розрахунки за сприяння вирощування сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором проводяться у такі строки: за 2018 рік - до 31 жовтня 2018 року, починаючи з 2019 і до кінця дії Договору до 01 березня відповідного року.

В п. 3.2 договору сторони визначили, що за сприяння вирощування сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором, виробник сплачує землекористувачу певну грошову суму, а саме: за 2018 рік 300 297 (триста тисяч двісті дев`яносто сім гривень) 03 копійки, (у тому числі ПДВ). Починаючи з 01 січня 2019 року сума становить 201 224 (двісті одна тисяча двісті двадцять чотири гривні) 16 копійок в рік (у тому числі ПДВ) Щорічно ця сума уточнюється додатковою угодою з урахуванням індексу інфляції та у випадках, передбачених чинним законодавством України, при цьому сума коштів не може бути менша ніж передбачено п. 3.2. цього договору. Вказана грошова сума складається із компенсації плати за землю та відшкодування витрат землекористувача.

Отже, строки і порядок розрахунків за договором визначено п.3.1 та п.3.2.

Проте, сторонами укладено Додаткову угоду від 01.08.2019 до Договору виробництва сільгосппродукції від 01.10.2018, відповідно до якої Сторони домовилися внести зміни в Договір виробництва сільгосппродукції, якою п.3.2 Договору викласти в наступній редакції

"за сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором, виробник сплачує землекористувачу певну грошову суму: 241468 (двісті сорок одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень, 99 копійок (у тому числі ПДВ). Термін сплати грошової суми в строк до 01 березня наступного року, що слідує за сільськогосподарським роком. Вказана грошова сума складається із компенсації плати за землю та відшкодування витрат землекористувача".

Додатковою угодою від 06.11.2019 до Договору виробництва сільгосппродукції від 01.10.2018, Сторони домовилися внести наступні зміни в Договір виробництва сільгосппродукції, якою п.3.2 Договору викласти в наступній редакції "за сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором, виробник сплачує землекористувачу певну грошову суму: 241468 (двісті сорок одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень, 99 копійок (у тому числі ПДВ). Щорічно ця сума уточнюється додатковою угодою з урахуванням індексу інфляції та у випадках, передбачених чинним законодавством України, при цьому сума коштів не може бути менша ніж передбачено п. 3.2. цього договору. Вказана грошова сума складається із компенсації плати за землю та відшкодування витрат землекористувача.

Додатковою угодою №1 від 30.11.2020 до Договору виробництва сільгосппродукції від 30.11.2020 за взаємною згодою сторін Землекористувач та Виробник вирішили викласти п.3.1 Договору в наступній редакції, а саме: розрахунки за сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором проводяться у такі строки: за 2018 рік до 31 жовтня 2018 року, починаючи з 2019 і до кінця дії договору до 01 березня наступного року, що слідує за сільськогосподарським роком"

Отже, укладаючи Додаткові угоди до Договору виробництва сільгосппродукції від 01.10.2018, сторони визначили строки і порядок розрахунків за договором

Зважаючи те, що сільськогосподарський рік на пряму пов`язаний із сільськогосподарським виробництвом і сільськогосподарський рік не збігається з календарним роком, отримуючи в 2020 році плату за вказаним договором, СФГ Зоряни прийнявши оплату зобов`язалося, надати ТОВ РАЙЗ-СХІД згоду на виробництво сільгосппродукції в поточному сільськогосподарському році: який закінчиться не раніше 01.03.2021 року. При цьому, з урахуванням умов вказаного договору черговий термін сплати ТОВ РАЙЗ-СХІД грошової суми за сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво в черговому сільськогосподарському році настане 01.03.2022 року.

Таким чином, сторони погодили, що сплата ТОВ РАЙЗ-СХІД грошової суми СФГ Зоряни за сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво здійснюватиметься не до початку сільськогосподарського року в поточному році виробництва, а за результатами сільськогосподарського року, після його завершення в строк до 01 березня наступного року, що слідує за сільськогосподарським роком.

Позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу того, що відповідач не дотримується виконання умов Договору виробництва сільгосппродукції від 30.11.2020 та Додаткових угод до даного Договору.

Стосовно інших доводів учасників справи, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із п.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 10.02.2022

Суддя Кльопов І.Г.