Рішення

від 09.02.2022 по справі 918/1015/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2022 р. м. Рівне Справа № 918/1015/21

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТ"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Шевченко К.Ю. (ордер серія КС № 873870 від 09.11.2021 р.);

від відповідача: Гутнік М.А. (самопредставництво).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Відповідач) в якому просить стягнути 3 152 523,68 грн, з яких: 3 100 788,60 грн заборгованості, 14 526,32 грн 3% річних та 37 208,76 грн інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 22.03.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було укладено договір поставки № 53-122-01-21-10504, відповідно до умов якого позивач зобов`язується поставити і передати у власність відповідача певну продукцію, а відповідач зобов`язується оплатити продукцію за кількістю і за цінами, що передбачені у специфікації. Позивач зазначає, що останній на виконання умов Договору поставив відповідачу продукцію на загальну суму 3 263 988,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 01.07.2021 р. Проте, в порушення умов договору відповідачем станом на 25.10.2021 року не здійснено оплату за отриману продукцію, сума основного боргу становить - 3 100 788,60 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати за отриману продукцію позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 % річних у розмірі 14 526,32 грн та інфляційні втрати у розмірі 37 208,76 гривень.

02.12.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив відповідно до якого ВП "Рівненська атомна електрична станція" визнає заявлені вимоги в частині стягнення заборгованості по оплаті поставленої продукції за договором поставки № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021 у сумі 3 152 523,68 грн та зазначає, що зобов`язання по сплаті 3 % річних у розмірі 14 526,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 37 208,76 грн не виникло, оскільки позивачем на заявлено вимогу про сплату вказаних сум. Відповідно, просить суд відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

07.12.2021 року на електронну адресу суду та 08.12.2021 року до суду від відповідача надійшла заява в якій вказує, що помилково невірно зазначено суму основного боргу, яку останній визнає. Відтак, сума основного боргу яка визнається відповідачем становить 3 100 788,60 грн, щодо нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних відповідач заперечує, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

17.12.2021 року на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання в якому вказує про зазначення в позовній заяві, що окрім судового збору ним плануються витрати на професійну правничу до допомогу та, відповідно, просить суд долучити до матеріалів справи документи.

20.12.2021 року до господарського суду від відповідача надійшла заява, відповідно до якої останній просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 1394 від 07.12.2021 року на суму 40000,00 грн та закрити провадження в частині стягнення заборгованості у сумі 40000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

06.01.2021 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідно до якого просить суд зменшити розмір необґрунтовано значно завищених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "08" грудня 2021 р.

Ухвалою господарського суду від 06.12.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "08" грудня 2021 р. об 11:00 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).

Ухвалою господарського суду від 06.12.2021 року заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "08" грудня 2021 р. об 11:00 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.12.2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до "21" грудня 2021 р., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "21" грудня 2021 р. об 14:30 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до "12" січня 2022 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.12.2021 року заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - задоволено, провадження у справі № 918/1015/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині стягнення заборгованості у розмірі 40 000,00 грн - закрито.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1015/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на "09" лютого 2022 р. об 10:00 год.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.01.2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" про проведення засідання у режимі відеоконференції - задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "09" лютого 2022 р. об 10:00 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.01.2022 року заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, вирішено судове засідання у справі призначене на "09" лютого 2022 р. об 10:00 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).

Представник позивача в судовому засіданні 09.02.2022 року підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.02.2022 року позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості визнав, щодо 3 % та інфляційних втрат просив суд відмовити в задоволенні позову, вирішити питання про повернення ТОВ "САВВАТ" судового збору та зменшити розмір витрат на правничу допомогу позивача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

22.03.2021 року між ДП "НАЕК "Енергоатом" (Замовник) від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" та ТОВ "САВВАТ" (Постачальник) було укладено Договір поставки № 53-122-01-21-10504 (далі - Договір), за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника певну продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що предметом поставки по даному договору є продукція: 42510000-4 (Обладнання системи вентиляції), яка передбачена специфікацією № 1 до даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. - п. 2.3. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором складає 2 719 990,00 грн, крім того ПДВ - 543 998,00 грн. Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 3 263 988,00 грн. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору.

Згідно з п. 3.1. Договору, сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником в строк по 02.07.2021 року. Продукція поставляється постачальником на умовах: DDP згідно "Інкотермс - 2010". Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом".

Кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору (п. 4.1. Договору).

Пунктами 6.1. та 6.2. Договору сторони передбачили, що оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної у ЄРПН, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- оплата в сумі 3 100 788,60 грн (95 % від вартості поставленої продукції) протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію;

- остаточний розрахунок в сумі 163 199,40 грн (5% від вартості продукції) здійснюється протягом 45 календарних днів з дати затвердження сторонами технічного акту виконання постачальником шеф-налагоджувальних робіт поставленої продукції. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.

Відповідно до п. 8.4.- п. 8.5. Договору, датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.

Постачальник зобов`язаний скласти електронну податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, встановленого п. 201.10 ПКУ та протягом 2-х календарних днів з дати реєстрації податкової накладної надати замовнику електронну квитанцію про реєстрацію, шляхом направлення її на електронну адресу замовника pdv22@rnpp.atom.gov.ua. Постачальник зобов`язаний надавати замовнику електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку: в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 8.7. та п.8.8. Договору).

Пунктом 9.3. Договору сторони погодили, що усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов`язковим (п. 9.4. Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 30.06.2022 р., а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1. Договору).

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021 р.) сторони погодили поставку товару - система вентиляції НТЦ П1-3/В1-6, на загальну суму 3 263 988 грн 00 коп.

Вказаний Договір та специфікація № 1 підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Крім того, між сторонами підписано технічну специфікацію (додаток № 2 до договору поставки № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021 р.

Позивачем, на виконання умов Договору поставки, ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" поставлена продукція на загальну суму 3 263 988,00 грн, що підтверджується видатковою накладною: № 2 від 01.07.2021 р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов договору.

Відповідач листом № 12486/041 від 16.07.2021 року "Про направлення ярлика та видаткової накладної" повідомив позивача, що згідно умов договору № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021 року продукція, отримана згідно видаткової накладної № 2 від 01.07.2021 р., пройшла вхідний контроль. Ярлик на придатну продукцію № 1-6-180 від 14.07.2021 р.

Враховуючи умови п. 6.1. Договору, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок з оплати за поставлену продукцію в розмірі 3 100 788 грн 60 коп. з 31.08.2021 р. по 25.10.2021 р. включно (зважаючи на те, що останній день строку оплати товару припадає на 28.08.2021 р. - суботу, 29.08.2021 р. - неділя, строк оплати відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України переноситься на наступний робочий - 30.08.2021 року). Відтак, з 31 серпня 2021 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Позивачем 21.10.2021 року надіслано на адресу відповідача претензію (вих. № 87 від 19.10.2021 р.) за договором поставки № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021 р. з вимогою оплатити заборгованість.

ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" у відповідь претензію направила ТОВ "САВВАТ" лист "Про надання відповіді на претензію" (№ 16459/001-юр від 17.09.2021 р.) в якому зазначив, що ВП "Рівненська АЕС" змушена констатувати про наявність заборгованості за поставлену продукцію по договору, дана ситуація виникла виключно з причин критично важкої фінансової ситуації ДП "НАЕК "Енергоатом", відповідач застосовує усі можливості для якнайшвидшого її погашення та існуюча заборгованість по вказаному договору буде погашена в обов`язковому порядку.

Відповідачем, відповідно до платіжного доручення № 13594 від 07.12.2021 р. сплачено 40 000,00 грн.

Доказів сплати позивачу вартості переданої згідно Договору продукції на суму 3 060 788,60 грн суду не подано.

Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за договором поставки № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021 року, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за період з 29.08.2021 року по 25.10.2021 року 14 526,32 грн 3 % річних та за період - вересень 2021 року 37 208,76 грн інфляційних втрат.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору поставки в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що факт поставки товару на виконання умов Договору поставки № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021 року, підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, а також, враховуючи, що визнання відповідачем позову у цій справі в частині заборгованості не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, то за відсутності доказів сплати повної вартості за отриманий товар, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 3 060 788,60 грн заборгованості.

Перевіривши період нарахування 3 % річних, судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням періодів нарахування. Так зокрема, позивачем при нарахуванні 3 % річних враховано останній день строку оплати товару, який припадає на 28.08.2021 р. - суботу, при цьому, 29.08.2021 р. - неділя, відповідно, враховуючи ч. 5 ст. 254 ЦК України, строк оплати переноситься на наступний робочий день - 30.08.2021 року. Відповідно, з 31.08.2021 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання. Суд, здійснивши перерахунок нарахувань за період з 31.08.2021 року по 25.10.2021 року, 3 % річних складає 14 272 грн 12 коп (при заявленому 14 526,32 грн), а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

Перевіривши правильність розрахунку інфляційних втрат, суд зазначає, що вказаний розрахунок позивачем зроблено за період - вересень 2021 року, проте, суд здійснивши перерахунок цих нарахувань у визначений позивачем період, констатує, що заявлена позивачем сума є меншою ніж сума розрахована судом - 37 209,46 грн, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат на суму 37 208,76 грн є такою, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 46 684,04 грн покладається на відповідача, а решта - на позивача у справі.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 21.12.2021 року провадження у справі № 918/1015/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в частині стягнення заборгованості у розмірі 40 000,00 грн - закрито.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки відповідачем сплачено частину заборгованості у розмірі 40 000,00 грн і відповідно в цій частині закрито провадження у справі, відтак, позивач не позбавлений права звернутися до суду із письмовим клопотанням про повернення частини сплаченого судового збору з бюджету в порядку п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір".

Щодо посилання відповідача на частину 1 статті 130 ГПК України як на підставу для вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору у зв`язку з визнанням позову відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зазначена норма надає право суду вирішити питання про повернення 50 % судового збору позивачу за умови (зокрема) визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті. Тобто, визнання позову відповідачем у встановлений процесуальним законом порядку до початку розгляду справи по суті сприяє досягненню завдання господарського судочинства у найкоротші строки, задіявши мінімальні ресурси сторін та суду для вирішення спору та надає право суду ухвалити відповідне рішення на стадії підготовчого провадження - в порядку частини 3 ст. 185 ГПК України.

Поряд з цим, зазначена норма ГПК України не пов`язує можливість вирішення питання про повернення судового збору у зв`язку з частковим визнанням відповідачем позовних вимог.

Слід зазначити, що рішення суду у цій справи ухвалено в порядку загального позовного провадження - за наслідками судового розгляду по суті.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач визнав позов лише в частині, а в решті заявлених вимог, що є предметом спору заперечив (3% річних та інфляційні втрати), у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в порядку частини 1 ст. 130 ГПК України.

Щодо стягнення з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду копії, зокрема: договір № 18/10/21 про надання правової допомоги від 18.10.2021 року, укладений між адвокатським об`єднанням Ковента Лігал (Conventa Legal) та ТОВ Савват (Клієнт); додаткову угоду № 1 від 18.10.2021 року до договору про надання правової допомоги № 18/10/21 від 18.10.2021 року; ордер серія КС № 873870 від 09.11.2021 р.; посвідчення адвоката № 000035 від 30.06.20215 р.; платіжне доручення № 229 від 15.12.2021 р. на суму 40 000,00 грн., призначення платежу - оплата за надання правової допомоги зг. дог. № 11/10/2021 від 11.10.21 дод. уг. № 1 від 11.10.21 р.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 18/10/21 про надання правової допомоги від 18.10.2021 року, у відповідності до умов даного Договору Conventa Legal зобов`язується надати клієнту необхідну правову допомогу, а клієнт зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги Conventa Legal у порядку, передбаченому даним договором.

Згідно з п. 4.1. та п. 4.2. вказаного Договору, гонорар Conventa Legal погоджується за взаємною угодою сторін та оформлюється окремою додатковою угоду до цього договору. Якщо інше не передбачено додатковими угодами, витрати на оплату судового збору, мита, банківських та інших комісій, та інших обов`язкових зборів і платежів, транспортні витрати, витрати на відрядження, витрати на оплату послуг експертів, інших осіб, послуги та/чи роботи яких є необхідними для виконання договору та інші витрати, понесення яких є необхідним для виконання даного договору в гонорар не включаються та відшкодовуються клієнтом. Сторони можуть передбачити авансування відповідних витрат.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 (п. 10.1. Договору № 18/10/21 про надання правової допомоги від 18.10.2021 року).

Відповідно до п. п. 2.1.1. п. 2.1. додаткової угоди № 1 від 18.10.2021 року до договору про надання правової допомоги № 18/10/21 від 18.10.2021 року, на виконання та у відповідності до умов договору про надання правової допомоги сторони домовились, що Conventa Legal надає клієнту наступну правову допомогу: представництво у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій, інших органах, установах та організаціях як того вимагатиме обсяг правової допомоги в рамках судового спору про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором про надання послуг № 53-122-01-21-10504 від 22.03.2021.

Сторони домовились, що за надання послуг, передбачених даною додатковою угодою клієнт сплачує Conventa Legal гонорар у сумі: представництво у суді першої інстанції - 40 000,00 грн; представництво у суді апеляційної інстанції - 20 000,00 грн; представництво у суді касаційної інстанції - 20 000,00 грн.

Згідно п. 3.2 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 18/10/21 від 18.10.2021 "Оплата за послуги здійснюється шляхом перерахування 100 % оплати до моменту винесення судового рішення".

На підтвердження понесених витрат на надання правової допомоги в суді першої інстанції та їх розміру позивачем подано суду платіжне доручення № 229 від 15.12.2021 р., згідно якого сплачено 40 000,00 грн, платник - ТОВ "САВВАТ", отримувач - АО "Конвента Лігал", призначення платежу - оплата за надання правової допомоги зг. дог. № 11/10/2021 від 11.10.21 дод. уг. № 1 від 11.10.21 р.

Разом з тим, жодних доказів про перерахування грошових коштів на піставі Договору про надання правової допомоги № 18/10/21 від 18.10.2021 року та Додаткової угоди № 1 від 18.10.2021р., на умовах обумовлених сторонами в цих правочинах, суду не подано.

Судом також враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Усупереч вимогам ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України позивач свій обов`язок щодо доказування та подання належних і допустимих доказів у підтвердження здійснення витрат на правову допомогу не виконав, а отже вказані витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 129, 191, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34403, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" (03048, м. Київ, вул. Пулюя Івана, 5, код ЄДРПОУ 43326682) 3 060 788,60 грн (три мільйони шістдесят тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 60 коп) заборгованості, 14 272,12 грн (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят дві гривні 12 коп) 3 % річних, 37 208,76 грн (тридцять сім тисяч двісті вісім гривень 76 коп) інфляційних втрат та 46 684,04 грн (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 04 коп) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "САВВАТ" (03048, м. Київ, вул. Пулюя Івана, 5, код ЄДРПОУ 43326682).

Відповідач (боржник): Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34403, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 09 лютого 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua .

Суддя Р.В. Романюк