Рішення

від 08.02.2022 по справі 918/1065/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р. м. Рівне Справа № 918/1065/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Сичик М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6а, код ЄДРПОУ 35212500) до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) про стягнення заборгованості в сумі 326 400 грн 00 коп.

у судове засідання з`явилися:

- від позивача: не з`явився.

- від відповідача: Осіпчук Олена Юріївна (в режимі ВКЗ)

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 08.02.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" (далі - позивач) надійшов позов до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач), у якому позивач, посилаючись на ст. ст. 526, 530, 549, 550, 691, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 5 ГПК України, просить суд стягнути 326 400 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки від 28.07.2021 року № 53-122-01-21-11033 в частині повного проведення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року позов задоволено, ухвалено стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" 326 400 грн 00 коп. основного боргу та 2 448 грн 00 коп. судового збору.

28.01.2022 року на офіційну електронну пошту Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій позивач просить суд вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.01.2022 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.02.2022 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката, запропоновано Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надати свої пояснення щодо поданої заяви про ухвалення у справі додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката у термін до 07.02.2022 року.

03.02.2022 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року, яке набрало законної сили 03.02.2022 року, видано відповідні накази.

07.02.2022 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.02.2022 року вказану заяву відповідача задоволено, постановлено провести судове засідання "08" лютого 2022 р. на 15:30 год. у Господарському суді Рівненської області із представником відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

07.02.2022 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" надійшли письмові пояснення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1065/21.

08.02.2022 року судом встановлено, що позивач у справі не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання по розгляду його заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1065/21, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання його офіційну електронну адресу ухвали Господарського суду Рівненської області від 28.01.2022 року.

Відповідно до п. 17 розділу ІІІ положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року за № 1845/0/15-21 встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

Явка представника позивача у судове засідання 08.02.2022 року обов`язковою не визнавалася.

07.02.2022 року від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 08.02.2022 року без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт".

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності через хворобу представника.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про проведення судового засідання по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1065/21 без участі представника позивача.

Судом встановлено, що позивач просить суд стягнути з відповідача 20 000 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

Присутній в режимі ВКЗ представник відповідача просив суд зменшити розмір витрат, які підлягають розподілу між сторонами до розміру який відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Господарський суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1065/21, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, прийшов до висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частин 1, 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивач повідомляв про орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн 00 коп. у позовній заяві.

17.12.2021 року на офіційну електронну пошту від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги № 02/08/21 від 02.08.2021 року, додаткова угода № 3 від 01.11.2021 року до договору.

За умовами п. 3 ч. 1 , ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Із рішення у справі №918/1065/21 вбачається, що судом не було вирішено питання про судові витрати, зокрема на правову допомогу, які були заявлені позивачем у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Оскільки судом при ухваленні судового рішення не було вирішено питання про судові витрати понесені на правничу допомогу адвоката, відтак господарський суд вирішує питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог на підставі заяви представника позивача.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч.ч. 5-7 ст. 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, сприяє обізнаності іншої сторони про приблизну суму судових витрат, яка може бути покладена на неї за результатами розгляду справи, надає можливість іншій стороні підготуватися до спростування чи доведення неспівмірності судових витрат, остаточний розмір яких, проте, може визначатись та доводитись в процесі розгляду справи та не відповідати розміру, вказаному у попередньому розрахунку.

Судом встановлено, що позовна заява містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, де зазначено, що орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката складає 20 000 грн 00 коп.

У п. 2 прохальної частини позовної заяви позивач просив суд судові витрати покласти на відповідача.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.08.2021 року між адвокатом Шевченко Ксенією Юріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" укладено договір № 02/08/21 про надання правової допомоги, у відповідності до умов якого адвокат зобов`язується надати клієнту необхідну правову допомогу, а клієнт зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити послуги адвоката у порядку, передбаченому даним договором. (далі - Договір).

Сторони обумовили між собою права і обов`язки, гонорар і оплату витрат, конфіденційність, адвокатську таємницю, питання конфлікту інтересів, відповідальність сторін, вирішення спорів і застосоване право, строк дії договору та інші питання.

Так, згідно з п. 4.1. гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється окремою Додатковою угодою до цього договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Позивачем долучено до матеріалів справи додаткову угоду № 3 від 01.11.2021 року до договору, згідно з п. 3.1.1. якої сторони домовились, що за надання послуг передбачених даною додатковою угодою клієнт сплачує адвокату гонорар за представництво у суді першої інстанції - у сумі 20 000, 00 грн.

Відповідно до п. 3.2. Додаткової угоди № 3 від 01.11.2021 року оплата за послуги здійснюється шляхом перерахування 100 % оплати після винесення судового рішення.

Крім того, як встановлено судом, на підтвердження повноважень на представництво інтересів ТОВ "АРТ-КОМФОРТ" в матеріалах справи міститься копія ордеру адвоката Шевченко Ксенії Юріївни серії ЧН № 054452 від 06.01.2021 року та копія посвідчення адвоката № 000035 від 30.06.2015 року.

З матеріалів справи судом встановлено, усі подані документи від ТОВ "АРТ-КОМФОРТ" (позовна заява, клопотання про долучення документів вх. № 10938/21 від 17.12.2021 року, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції вх. № 3989/21 від 17.12.2021 року, заява про ухвалення додаткового рішення вх. № 303/22 від 28.01.2022 року, заява про розгляд справи без участі представника вх. № 1110/22 від 07.02.2022 року) підписані представником позивача Шевченко Ксенією Юріївною.

Отже, матеріалами справи стверджено, що для ТОВ "АРТ-КОМФОРТ" були надані правові послуги адвокатом Шевченко К.Ю., також представник позивача був присутній у судових засіданнях 08.12.2021 року, 12.01.2022 року у режимі відеоконференції.

Відтак, судом встановлено, що на обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп. представником позивача подано: договір про надання правової допомоги про надання правової допомоги № 02/08/21 від 02.08.2021 року, додаткову угоду № 3 від 01.11.2021 року до договору, копію ордеру адвоката Шевченко Ксенії Юріївни серії ЧН № 054452 від 06.01.2021 року та копію посвідчення адвоката № 000035 від 30.06.2015 року.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечив проти стягнення заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката у загальному розмірі 20 000 грн 00 коп. та просив її зменшити.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що на його переконання дана справа не є складною, не потребує експертиз, додаткового аналізу судової практики, складності при формуванні правової позиції; судова практика у даних справах є сталою, отже рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у даній справі мінімальний, що в свою чергу також говорить про неспівмірність, нерозумність та невідповідність критеріям реальності заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу адвоката з боку позивача. Відповідач наголошує, що визнав у повному обсязі позовні вимоги, справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні, а відтак просить суд зменшити витрати на правову професійну допомогу адвоката позивача у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Ла-вентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи була їх сума обґрунтованою.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа №918/1065/21 не є складною, не має публічного інтересу, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, не містила у собі розрахунків, стосувалася стягнення основного боргу за договором поставки від 28.07.2021 року № 53-122-01-21-11033, при цьому відповідачем визнано боргу у повному обсязі.

Крім того, під час її розгляду відбулося два судових засідання на двох із них був присутній представник позивача в режим відеоконференції. Явка учасників до суду обов`язковою не визнавалася. Вказані обставини дали можливість представнику позивача не витрачати кошти та час на переїз у міста Києва до міста Рівного у Господарський суд Рівненської області на відповідні судові засідання.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Суд зауважує, що при погодженому між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованому розмірі гонорару останній обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги, що виключає необхідність відображення інформації про понесені адвокатом витрати часу по кожному з видів робіт (наданих послуг) в детальному описі робіт (наданих послуг) чи іншому документі, що містить такий детальний опис. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Відтак оскільки як вбачається із Договору та додаткової угоди до нього, між позивачем та його адвокатом узгоджено фіксований розмір гонорару, що становить 20 000 грн 00 коп., а відтак означене вказує на те, що дана сума не потребує надання детального опису робіт.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивача не збільшив суму витрат, яку вказував як орієнтовну та заявив до стягнення з відповідача судові витрати на професійну (правничу) допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн 00 коп.

Вказана сума понесених витрат позивачем на професійну (правничу) допомогу адвоката позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому господарський суд враховує заперечення відповідача проти задоволення заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат на професійну (правничу) допомогу в частині, що заявлена вимога не відповідає критеріям розумності, а заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатами роботою.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом Шевченко К.Ю. робіт (наданих послуг); пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

Суд встановив, що витрати на правничу правову допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп. повинні бути оплачені позивачем відповідно до п. 3.2. Додаткової угоди № 3 від 01.11.2021 року шляхом перерахування 100 % оплати після винесення судового рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №925/1137/19 зазначив, що за висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.126 ГПК)

Суд дійшов висновку, що витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката, які повинні бути сплачені позивачем є витратами на професійну правничу допомогу у справі № 918/1065/21 відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, при цьому згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому суд вважає заявлений до відшкодування розмір судових витрат 20 000 грн 00 коп. надмірним та завищеним.

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату адвокатських послуг суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях у справах "Двойних проти України", "Гімайдуліна і інших проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України) (наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.10.2020 року у справі № 911/735/19).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.11.2021 року постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки дана справа є незначної складності.

Судом встановлено, що позов не містить у собі розрахунків, його вирішення не потребувало експертиз, додаткового дослідження судової практики, справа є типовою та є незначної складності.

Після відкриття провадження у справі № 918/1065/21 відповідачем визнано позов у повному обсязі.

Господарським судом беруться до уваги заперечення відповідача стосовно неспівмірності витрат на професійну (правничу допомогу) із складністю відповідної роботи виконаної адвокатом на виконання робіт із надання професійної правничої допомоги.

Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, її важливості для відповідача, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн від попередньо заявленої суми (20 000 грн 00 коп.), який відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

На думку суду заявлені витрати на послуги адвоката у розмірі 20 000 грн 00 коп. для такої категорії справи є надмірно високими та становитимуть значний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, не є співмірними із складністю справи. Відтак, суд вважає можливим задовольнити вимогу відповідача про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому господарський суд бере до уваги висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17згідно з якими метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1065/21 та стягнення із відповідача на користь позивача 15 000 грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 5 000 грн 00 коп. суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1065/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-Комфорт" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6а, код ЄДРПОУ 35212500) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.

3. Наказ видати після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

4. У решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.02.2022 року.

Суддя Заголдна Я.В.