Ухвала

від 02.02.2022 по справі 920/1089/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.02.2022м. СумиСправа № 920/1089/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участю секретаря судового засідання Осокіної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1089/21 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: керівника Конотопської окружної прокуратури (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 136, м. Конотоп, Сумська область, 41601)

в інтересах держави в особі позивача: Комунального закладу Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей (вул. К. Володимира, буд. 53, м. Путивль, Сумська область, 41500, ідентифікаційний код 34156708),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергопроект (вул. Тобольська, буд. 38, літера А-5 , Дзержинський район, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код 39796845),

про стягнення 18 572,09 грн ,

за участю представників сторін:

прокурор - Хащина Т.П.,

позивача - не з`явився,

відповідача - Мартіна Л.Г. приймала участь у судовому засіданні по суті у режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИВ :

01.10.2021 прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 18 572,09 грн; а також просить стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 270,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.10.2021 відкрито провадження у справі № 920/1089/21 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання по суті на 07.12.2021,12:00.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергопроект (вул. Тобольська, буд. 38, літера А-5 , Дзержинський район, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код 39796845) - адвоката Мартіна Л.Г. звернулася до суду із клопотанням від 10.11.2021 б/н (вх. № 4018 від 10.11.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому просить суд забезпечити можливість участі представника відповідача у судовому засіданні у справі № 920/1089/21, яке відбудеться 07.12.2021, 12:00 в режимі відеоконференції та визначити Господарський суд Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, e-mail:inbox@hr.arbitr.gov.ua) відповідальним за проведення відеоконференції під час вищевказаного судового засідання.

Ухвалою від 11.11.2021 у справі № 920/1089/21 постановлено клопотання представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергопроект (вул. Тобольська, буд. 38, літера А-5 , Дзержинський район, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код 39796845) - адвоката Мартіної Л.Г. від 10.11.2021 б/н (вх. № 4018 від 10.11.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 920/1089/21 задовольнити; провести судове засідання по суті у справі № 9250/1089/21, призначене на 07.12.2021, 12:00 в режимі відеоконференції; доручити Господарському суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, e-mail:inbox@hr.arbitr.gov.ua) забезпечити проведення судового засідання у справі № 920/1089/21, яке призначене на на 07.12.2021, 12:00 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, e-mail:inbox@hr.arbitr.gov.ua). У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відповідача.

15.11.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позов від 12.11.2021 б/н (вх. № 9496/21), відповідно до якого, представник останнього з позовними вимогами не погоджується, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що прокурором не вірно визначено орган, уповноважений на представництво державних інтересів, адже Комунальному закладу Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей не надано повноважень на представництво в суді інтересів держави у сфері публічних закупівель. Посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, представник відповідача зазначає, що Держаудитслужба є компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів державного бюджету. Ліцей не має повноважень на проведення перевірок закупівель, виявлення випадків недотримання вимог законодавства у цій сфері, у зв`язку з чим не може бути позивачем у цій справі. Ліцей не є розпорядником коштів обласного бюджету.

Представник відповідача зазначає, що прокурором не обгрунтовано, на підставі якої правової норми у нього виникли підстави здійснювати моніторинг процедури закупівлі, законності виконання чи не виконання сторонами договору Закону України Про державні закупівлі , в той же час як прямий обов`язок виявлення таких порушень покладено на Держаудитслужбу.

02.12.2021 від представника позивача надійшла заява (вх. № 9940/21 від 02.12.2021) про розгляд справи без участі представника позивача.

У судовому засіданні по суті 07.12.2021 судом оголошено перерву до 13.01.2022, 15:00.

Ухвалою від 14.12.2021 у справі № 920/1089/21 постановлено повідомити позивача - Комунальний заклад Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей (вул. К. Володимира, буд. 53, м. Путивль, Сумська область, 41500, ідентифікаційний код 34156708) про дату, час і місце судового засідання по суті, призначеного на 13.01.2022, 15:00; доручити Господарському суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, e-mail:inbox@hr.arbitr.gov.ua) забезпечити проведення судового засідання у справі № 920/1089/21, яке призначене на 13.01.2022, 15:00 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, e-mail:inbox@hr.arbitr.gov.ua). У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергопроект (вул. Тобольська, буд. 38, літера А-5 , Дзержинський район, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код 39796845).

Конотопська окружна прокуратура подала відповідь на відзив від 31.12.2021 № 50/3-3795-21 (вх. № 62/22 від 05.01.2022), де прокурор зазначає, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта. Уповноважений орган держави усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертався. Натомість Комунальний заклад Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей своїми діями сприяє порушенням інтересів держави, а тому у розумінні статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України Про прокуратуру позивач є органом, який не здійснює належним чином свої повноваження у даних правовідносинах. А тому наведене свідчить про бездіяльність сторін у справі та необхідність захисту інтересів держави саме прокурором. Прокурор зазначає, враховуючи, що Північно-Східним офісом Держаудитслужби України не здійснювався державний фінансовий контроль у публічній закупівлі, то він не може бути позивачем у справі. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 прокурор зазначає, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача на підставі укладених додаткових угод до договору безпідставно та надмірно отримав кошти, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі вимог частини першої статті 670 ЦК України.

Також прокурор у відповіді на відзив просить суд поновити пропущений строк для подання до суду відповіді на відзив.

06.01.2022 позивачем надіслано до суду заяву від 29.12.2021 № 01-49/574 (вх. № 112/22), де позивач просить суд провести судове засідання, призначене на 13.01.2022, 15:00, без участі представника позивача.

10.01.2022 Конотопською окружною прокуратурою надіслано до суду електронною поштою відповідь на відзив б/д, б/н (вх. № 73/22 від 10.01.2022), де прокурор зазначає, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта. Уповноважений орган держави усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертався. Натомість Комунальний заклад Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей своїми діями сприяє порушенням інтересів держави, а тому у розумінні статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України Про прокуратуру позивач є органом, який не здійснює належним чином свої повноваження у даних правовідносинах. А тому наведене свідчить про бездіяльність сторін у справі та необхідність захисту інтересів держави саме прокурором. Прокурор зазначає, враховуючи, що Північно-Східним офісом Держаудитслужби України не здійснювався державний фінансовий контроль у публічній закупівлі, то він не може бути позивачем у справі. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 прокурор зазначає, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача на підставі укладених додаткових угод до договору безпідставно та надмірно отримав кошти, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику на підставі вимог частини першої статті 670 ЦК України. а тому прокурор підтримує заявлені ним позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

А також прокурор у відповіді на відзив просить суд поновити пропущений строк для подання до суду відповіді на відзив.

12.01.2022 представником відповідача надіслано до суду електронною поштою письмові заперечення від 12.01.2022 б/н (вх. № 232) та засобами поштового зв`язку (вх. № 315/22 від 17.01.2022), де представник відповідача зазначає про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі; прокурором не вірно визначено орган, уповноважений на представництво державних інтересів, адже Комунальному закладу Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей не надано повноважень на представництво в суді інтересів держави у сфері публічних закупівель. Посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, представник відповідача зазначає, що Держаудитслужба є компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів державного бюджету. Ліцей не має повноважень на проведення перевірок закупівель, виявлення випадків недотримання вимог законодавства у цій сфері, у зв`язку з чим не може бути позивачем у цій справі. Ліцей не є розпорядником коштів обласного бюджету.

Представник відповідача зазначає, що прокурором не обгрунтовано, на підставі якої правової норми у нього виникли підстави здійснювати моніторинг процедури закупівлі, законності виконання чи не виконання сторонами договору Закону України Про державні закупівлі , в той же час як прямий обов`язок виявлення таких порушень покладено на Держаудитслужбу.

У запереченнях представник відповідача посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, стосовно того, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

На підставі наведеного представник відповідача просить суд долучити до матеріалів справи зазначені заперечення, відмовити у задоволенні позовних вимог, а у разі встановлення нікчемності спірних правочинів, за власною ініціативою застосувати наслідки передбачені статтею 216 ЦК України - реституцію.

У судовому засіданні по суті 13.01.2022 судом оголошено перерву до 02.02.2022, 12:00.

Ухвалою від 14.01.2022 у справі № 920/1089/21 постановлено повідомити позивача - Комунальний заклад Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей (вул. К. Володимира, буд. 53, м. Путивль, Сумська область, 41500, ідентифікаційний код 34156708) про дату, час і місце судового засідання по суті, призначеного на 02.02.2022, 12:00.

У судовому засіданні по суті 02.02.2022 судом встановлено наступне.

Прокурор приймав участь у судовому засіданні по суті у приміщенні суду, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача у судове засідання по суті не з`явився. 01.02.2022 позивачем надіслано до суду електронною поштою заяву від 01.02.2022 № 01-43/41 (вх. № 811 від 01.02.2022) та засобами поштового зв`язку під час виготовлення повного тексту ухвали суду (вх. № 920/22 від 07.02.2022), де позивач просить суд провести судове засідання, призначене на 02.02.2022, 12:00, без участі представника позивача.

Представник відповідача приймала участь у судовому засіданні по суті у режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Харківської області відповідно до вимог статті 197 ГПК України, проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, наведених у відзиві та письмових запереченнях.

Звертаючись до відповідача із позовом, прокурор посилається на те, що додаткові угоди № 1 від 16.03.2020, № 2 від 01.04.2020 до договору постачання природного газу № 18 від 02.03.2020, які укладені між ТОВ ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ (відповідач у справі) та Комунальним закладом Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей (позивач у справі), вчинено в порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі та, які в силу статті 37 Закону України Про публічні закупівлі є нікчемними, як наслідок, прокурор на підставі статті 670 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 18 572,09 грн.

Отже, предмет і характер спірних правовідносин між сторонами виник у сфері публічних закупівель.

Прокурор визначив Комунальний заклад Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей , як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у сфері публічних закупівель.

Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом зазначено, що позивач, як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжив належних заходів щодо усунення зазначених порушень в межах своїх повноважень.

На думку прокурора, наведені у позовній заяві обґрунтування наявності правових підстав для звернення ним до суду з позовом у цій справі є сумісними з розумінням інтереси держави , підстави представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах є обґрунтованими, правомірними, вмотивованими та такими, що відповідають обставинам справи.

Враховуючи обраний прокурором склад учасників провадження, суд вважає, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді у дані справі, а тому позовна заява є такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати виходячи із наступного.

Виходячи з приписів статей 19, 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України Про прокуратуру , статей 4,53 ГПК України, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

В Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1- 1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), Конституційний Суд висловив наступні правові висновки щодо застосування норм права та за результатами розгляду справи вирішив:

Положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності (пункт 1 резолютивної частини рішення).

Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункт 2 резолютивної частини рішення).

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ Про прокуратуру , який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Здійснивши аналіз абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття компетентний орган у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ( суд знає закони ) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію.

У справі № 911/2169/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Абзац третій частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження № 61-17873св19) та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 (провадження № 61- 20542св19).

У справі № 920/1089/21, що розглядається, прокурор стверджує, що Комунальний заклад Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних правовідносинах, отже, є органом держави на представництво інтересів держави у виниклих правовідносинах.

З такими твердженнями прокурора суд не погоджується, адже, відповідно до положень Статуту Комунальний заклад Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ліцей за організаційно- правовою формою є комунальною організацією, тобто суб`єктом господарювання, який на підставі положень Статуту, має право самостійно планувати й проводити свою функціональну, господарську та іншу діяльність (п. 2.7), Ліцей має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем у судах (п. 2.8).

Таким чином, позивач здійснює господарську діяльність, є самостійним суб`єктом господарювання, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.

З урахуванням наведеного, оскільки, позивач не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, як відповідно і не є суб`єктом владних повноважень, звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Комунального закладу Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей є безпідставним.

Отже, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Наведене обґрунтування прокурором підстав пред`явлення позову не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в інтересах суб`єкта господарювання, управління господарською діяльністю якого здійснюється через його органи управління, а тому за таких обставин відповідач вважає, що відсутні підстави розглядати спір по суті.

Верховний Суд дійшов правових висновків щодо застосування норми права, які викладені у постанові від 25.11.2021 у справі № 917/269/21 (пункти 89, 90, 91), які у цьому випадку є релевантними, а саме, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Оскільки комунальне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а прокурором визначено порушення прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування - звернення прокурора до суду в цій справі в інтересах держави є безпідставним .

Враховуючи викладене, суд зазначає про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Позивач не наділений функціями фінансового контролю згідно вимог Закону України Про публічні закупівлі . В той же час, функції фінансового контролю покладено Законом України Про публічні закупівлі на спеціально уповноважений орган державної влади - Державну аудиторську службу України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 7 Закону України Про публічні закупівлі Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. (абзаци 1, 2 частини першої статті 8 Закону України Про публічні закупівлі ).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 8 Закону України Про публічні закупівлі рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

Висновок щодо належності визначення позивачем у справі офісу Державної аудиторської служби викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18 та від 13.08.2020 у справі № 905/1428/18.

В той же час, позивач не наділений функціями фінансового контролю згідно вимог Закону України Про публічні закупівлі на відміну від спеціально уповноваженого органу державної влади - Державної аудиторської служби України.

Статут позивача не містить відповідних повноважень на здійснення фінансового контролю, отже, останній не має повноважень на проведення перевірок закупівель, виявлення випадків недотримання вимог законодавства у цій сфері, у зв`язку з чим не може бути позивачем у цій справі.

Доводи прокурора про те, порушенням інтересів держави у даному випадку є те, що позивач, як уповноважений орган та який у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері, не тотожні повноваженням щодо здійснення фінансового контролю під час процедури закупівлі за бюджетні кошти.

Помилковими є доводи прокурора щодо порушення економічних інтересів держави, внаслідок дій уповноваженого суб`єкта - позивача, до функцій якого належить захист інтересів у цій сфері та який не приймає заходів спрямованих на захист інтересів держави.

З урахуванням наведеного, помилковими також є доводи прокурора про те, що Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України не може бути позивачем у даній справі з підстав не здійснювання ним державного фінансового контролю у публічній закупівлі.

Саме приписами Закону України Про публічні закупівлі уповноваженим органом на здійснення функцій фінансового контролю у сфері публічних закупівель визначено Держаудитслужбу.

Захищати інтереси держави у спірних правовідносинах повинні насамперед спеціально уповноважені органи, яких наділено відповідною процесуальною дієздатністю.

Посилання прокурора на відсутність повноважень у Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України на звернення до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору з огляду на те, що ним не здійснювалась відповідна перевірка, є безпідставними, оскільки прокурор набуває право на представництво у тому випадку, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює неналежно, що підтверджується численною судовою практикою, в тому числі, постановами Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18 та від 17.08.2020 у справі № 913/73/19.

Окрім того, в.о. керівника Конотопської місцевої прокуратури листом від 07.05.2020 № 31-48-686вих20 звертався до Північно-Східного офісу Держаудитслужби щодо проведення моніторингу закупівлі КЗ СОР Путивльська спеціалізована мистецька школа інтернат природного газу (номер ID: UА-2020-01-17-001669-с) з підстав наявності ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо зміни істотних умов договору в частині підвищення ціни за одиницю товару.

Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області надана відповідь від 25.05.2020 №20-18-31-17/1403, якою повідомлено прокурора, що його звернення не містить інформації про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, в Управління на даний час відсутні підстави для прийняття рішення про початок моніторингу закупівлі ID: UА-2020-01-17-001669-с, перевірка дотримання КЗ СОР Путивльська спеціалізована мистецька школа інтернат вимог Закону України Про публічні закупівлі при здійсненні закупівлі природного газу буде здійсненна Управлінням під час проведення чергових заходів державного фінансового контролю у цього замовника.

Враховуючи обраний прокурором склад учасників провадження, норми права, які регулюють спірні правовідносини, позиція відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі обраного позивача у даній справі є обґрунтованою.

У провадженні Господарського суду Сумської області перебувала справа № 920/748/20 з аналогічними предметом й підставами, а також за участю тих же учасників провадження.

Суд апеляційної інстанції у справі № 920/748/20 дійшов до наступних висновків, що "орган, на який покладено обов`язок здійснювати контроль та перевірку державних закупівель є Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України, який відповідно до положень реалізує повноваження Держаудитслужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей.

В матеріалах справи також наявний лист Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України № 20-18-31-17/1403 від 25.05.2020, у якому він повідомляє прокурора, що перевірка дотримання відповідачем-1 при здійсненні закупівлі природного газу буде здійснена управлінням під час проведення чергових заходів державного фінансового контролю (державного фінансового аудиту або інспектування).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що прокурор, звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, невірно визначив орган, до компетенції якого входить контроль за проведенням публічних закупівель та дотримання учасниками процедури публічних закупівель вимог Закону України Про публічні закупівлі .

Враховуючи наведене, Сумська обласна рада за заявленою прокуратурою в її інтересах позовом є неналежним позивачем, тому у позові прокурора слід відмовити, оскільки захист інтересів держави та здійснення представництва інтересів держави здійснюється Північно-Східним офісом Державної аудиторської служби України.

Цих обставин суд першої інстанції не врахував і постановив рішення, яке не відповідає критеріям законності щодо судового рішення".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку про те, що Держаудитслужба, зокрема, є компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів державного бюджету. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. Такого ж висновку дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі № 925/226/18.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Положення статті 226 ГПК України покладають на суд імперативний обов`язок залишити позовну заяву без розгляду у випадках, передбачений вказаною статтею, а не надають суду диспозитивні повноваження залишити або ж не залишити позов без розгляду на власний розсуд.

Враховуючи наведене, суд у відповідності до вимог пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України постановив ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статей 129-130 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Закону України Про судовий збір .

Пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв?язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/704/2012 від 23.05.2012 року Про деякі питання застосування Закону України Про судовий збір , повернення сплачених сум судового збору з державного бюджету має здійснюватися згідно ухвали господарського суду, з цією метою відповідні ухвали мають виготовлятися у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне роз`яснити прокурору, що у разі подання ним клопотання про повернення судового збору судом буде постановлено відповідну ухвалу про повернення судового збору у відповідності до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір .

Прокурору доводиться до відома, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина четверта статті 226 ГПК України).

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 226 та статтями 233, 234, 235, 236, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов керівника Конотопської окружної прокуратури (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 136, м. Конотоп, Сумська область, 41601) в інтересах держави в особі позивача: Комунального закладу Сумської обласної ради Путивльський мистецький ліцей (вул. К. Володимира, буд. 53, м. Путивль, Сумська область, 41500, ідентифікаційний код 34156708) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергопроект (вул. Тобольська, буд. 38, літера А-5 , Дзержинський район, м. Харків, 61072, ідентифікаційний код 39796845), про стягнення 18 572,09 грн у справі № 920/1089/21 залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

2. Ухвала набирає законної негайно після її оголошення - 02 лютого 2022 року.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 09 лютого 2022 року у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А. з 07.02.2022 по 08.02.2022.

Суддя Ю.А. Джепа