Постанова

від 26.01.2022 по справі 922/3149/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/3149/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників сторін:

Комунального підприємства "Харківводоканал" - Дзюби І.М.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленніум Холл" - Комлика І.С., Лютої В.А.;

ОСОБА_1 - Бєлінського О.В.;

ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" - арбітражного керуючого Шонії М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленніум Хол" та Комунального підприємства "Харківводоканал"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021

у справі № 922/3149/18

за заявою ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи про банкрутство

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 01.02.2018 у справі №640/17566/17 (далі - Рішення) позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені повністю - з боржника Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" (далі - ПрАТ "Верифікаційні проекти", боржник) було стягнуто суму заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.02.2009 №Д161/09 у загальному розмірі 72739416,90 грн, з яких сума основного боргу - 56829500,00 грн, 3% річних - 2895970,40 грн, інфляційні нарахування - 13013946,50 грн.

05.03.2018 Рішення набрало законної сили, виданий виконавчий лист.

Постановою Київського ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області від 31.05.2018 на підставі виконавчого листа про виконання Рішення відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 12.09.2018 виконавчий лист про виконання Рішення повернуто кредитору у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можна бути звернуто стягнення.

19.11.2018 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" в порядку статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не задоволені безспірні вимоги кредитора на суму більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі №922/3149/18 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", визнано безспірні вимоги ОСОБА_2 у розмірі 72739416,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.04.2019 у справі №922/3149/18 затверджено в попередньому засіданні реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Верифікаційні проекти". Крім вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_2 в реєстр внесені вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі - Управління ДФС) на загальну суму 24910,09 грн, вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") на загальну суму 440,42 грн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 12.06.2019 у справі №922/3149/18 ПрАТ "Верифікаційні проекти" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бондаренка В.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2019 задоволено клопотання ОСОБА_1 про заміну сторони по справі, здійснено заміну кредитора ПрАТ "Верифікаційні проекти" - ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до боржника в розмірі 72739416,90 грн на його правонаступника - ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 28.04.2020 у справі №640/17566/17 Рішення скасовано.

Короткий зміст заявлених вимог

18.06.2020 ліквідатор банкрута Бондаренко В.А. звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал суду від 18.12.2018 (про порушення провадження у справі про банкрутство боржника) та від 22.10.2019 (про заміну ініціюючого кредитора правонаступником).

Нормативним обґрунтуванням поданої заяви ліквідатор визначив пункт третій частини другої статті 320, статтю 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про банкрутство.

Фактичними підставами заяви зазначено: (1) скасування Рішення; (2) факт відсутності ознак неплатоспроможності боржника (безспірних вимог ініціюючого кредитора на суму не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/3149/18 (суддя - Бринцев О.В.) (1) заяву ліквідатора про перегляд ухвал суду за нововиявленими обставинами задоволено частково; (2) скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про відкриття провадження у справі № 922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти"; (3) провадження у справі № 922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" закрито; (4) в іншій частині заяви відмовлено; (5) ухвалено державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про закриття провадження у справі №922/3149/18 про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти".

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що:

- факт скасування заочного рішенням Київського районного суду міста Харкова від 01.02.2018 у справі № 640/17566/17 означає наявність достатніх правових та фактичних підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду про відкриття провадження у даній справі від 18.12.2018;

- кредитор, який ініціює процедуру банкрутства, звертаючись із заявою про порушення провадження по справі про банкрутство, може заявити лише безспірні грошові вимоги до боржника, які підтвердженні належними доказами, а враховуючи скасування такого рішення, передбачені частиною третьою статті 10 Закону про банкрутство підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, кредитор - ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, зазначивши, серед іншого, що: (1) провадження у цій справі з 21.10.2019 здійснюється за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який не визнає основною умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство наявність судового рішення; ініціюючим кредитором були надані всі первинні документи, які свідчать про наявність заборгованості у боржника перед кредитором; (2) судом першої інстанції порушені норми процесуального права, адже, ліквідатор банкрута звернувся з заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами поза межами 30-ти денного строку, передбаченого статтею 321 ГПК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 (колегія суддів: Фоміна В.О. - головуюча, Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; пункти 1, 2, 3, 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/3149/18 скасовано. Відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" за нововиявленими обставинами. Залишено ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі № 922/3149/18 в силі.

Апеляційний суд спростував доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права через прийняття та розгляд по суті заяви ліквідатора банкрута про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами, яка була подана поза межами процесуального строку (30-ти денного строку, передбаченого статтею 321 ГПК України), зауваживши, що законодавець обмежив право суду на поновлення процесуальних строків, які передбачені саме частиною другою статті 321 ГПК України, тоді як, строк на подання заяви з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу (підстави, наведені у спірній заяві) передбачений частиною першою статті 321 ГПК України, може бути поновлений судом.

Водночас, суд апеляційної інстанції у своїй постанові не погодився з позицією місцевого господарського суду щодо відсутності правових та фактичних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" та щодо закриття провадження у цій справі, оскільки зазначив, що під час розгляду заяви ліквідатора Бондаренка В.А. про перегляд ухвал Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 та від 22.10.2019 за нововиявленими обставинами застосуванню підлягають норми КУзПБ, які є чинні станом на час розгляду заяви.

Апеляційним судом з`ясовано, що ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 28.04.2020 у справі № 640/17566/17 заочне рішення цього суду від 01.02.2018 скасовано, справу № 640/17566/17 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. За результатами розгляду позову в порядку загального позовного провадження ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 02.12.2020 закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ "Верифікаційні проекти" про стягнення заборгованості, оскільки судом встановлено, що позовні вимоги, заявлені до боржника ПрАТ "Верифікайні проекти", стосовно якого порушена справа про банкрутство та відкрита ліквідаційні процедура, а тому зазначений спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, що виключає можливість розгляду справи у порядку цивільного судочинства.

Тож за висновком апеляційного суду, Київським районним судом міста Харкова не надана оцінка по суті заявлених вимог, не розглянуто питання наявності/відсутності заборгованості у ПрАТ "Верифікаційні проекти" перед ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.02.2009 №Д161/09, отже спір по суті не розглянуто, а заборгованість не спростована.

Ураховуючи наявність заборгованості, що також встановлено апеляційним судом із первісних документів, поданих ОСОБА_1 під час здійснення місцевим господарським судом провадження з розгляду заяви ліквідатора Бондаренка В.А. про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про підтвердження належними доказами у справі грошових вимог ОСОБА_2 до ПрАТ "Верифікаційні проекти" за договором купівлі-продажу від 20.02.2009 у розмірі 56 829 500,00 грн, що є необхідною умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство за приписами КУзПБ.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зауважив, що судом встановлено відсутність підстав вважати наведену ліквідатором обставину нововиявленою, однак, враховуючи процесуальний обов`язок суду розглянути підстави відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", який встановлений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2020 у справі №640/17566/17, колегія суддів за результатами розгляду заяви ліквідатора про перегляд ухвали суду від 18.12.2018 за нововиявленими обставинами дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 про закриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", як такої, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленніум Хол"

Не погодившись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у цій справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілленніум Хол" (далі - ТОВ "Мілленніум Хол", скаржник-1) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 залишити в силі.

Підставами оскарження судового рішення в касаційному порядку стало неправильне, на думку скаржника-1, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, пункту 8 статті 90 КУзПБ, статей 10, 16 Закону про банкрутство, а також порушення норм процесуального права, а саме статті 3, пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України.

Крім того, скаржником-1 зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних відносинах, при чому дана справа та справа №607/6254/15-ц (врахована судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові) не є подібними ні по суб`єктивному складу, ні по змісту правовідносин, ні по об`єкту (предмету).

Зазначивши про право на доступ до суду, скаржник-1 стверджує, що ТОВ "Мілленніум Хол" є учасником справи про банкрутство № 922/3149/18 та має право отримати судовий захист шляхом перегляду в касаційній інстанції оскаржуваної постанови, оскільки саме у межах провадження даної справи про банкрутство до нього було заявлені вимоги про витребування нежитлової будівлі, які в подальшому задоволені постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у цій справі, що призвело до позбавлення ТОВ "Мілленніум Хол" права власності на вказане майно.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги КП "Харківводоканал"

Не погодившись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у цій справі, кредитор - КП "Харківводоканал" (скаржник-2) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.

В обґрунтування вказаних доводів та підстав касаційного оскарження скаржник-2 стверджує про те, що висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не відповідають приписам статті 58 Конституції України, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, пункту 8 статті 90 КУзПБ, статей 10, 16 Закону про банкрутство, статті З, пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, правовій позиції викладеній у вищевказаній постанові Верховного Суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Ліквідатор ПрАТ "Верифікаційні проекти" подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Мілленніум Хол", в якому просить закрити касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, оскільки оскаржуване судове рішення безпосередньо не стосується прав та обов`язків цієї особи, яка, крім іншого, не є учасником у справі про банкрутство.

Ініціюючий кредитор - ОСОБА_1 подав письмові пояснення на касаційні скарги ТОВ "Мілленніум Хол" та КП "Харківводоканал", у яких просив відмовити у задоволенні касаційних скарг, оскаржувану постанову залишити без змін, зазначивши, що скаржники не є учасниками справи про банкрутство, при чому скаржником-1 не наведено жодного аргументу щодо порушення його прав та законних інтересів, а скаржник-2 ніколи не визнавався кредитором у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти".

Касаційне провадження

25.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Мілленніум Хол" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №922/3149/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Мілленніум Хол" у справі № 922/3149/18 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.10.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Мілленніум Хол" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №922/3149/18; призначено касаційну скаргу до розгляду на 22.12.2021 о 14:35 год.

02.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КП "Харківводоканал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №922/3149/18.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги КП "Харківводоканал" у справі № 922/3149/18 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.12.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Харківводоканал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №922/3149/18; призначено касаційну скаргу до розгляду на 22.12.2021 о 14:35 год; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційними скаргами ТОВ "Мілленніум Хол" та КП "Харківводоканал" у справі № 922/3149/18.

Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 заяву ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2021 клопотання Бєлінського О.В. представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосування системи "EasyCon" задоволено.

Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 922/3149/18 з розгляду касаційної скарги до 26.01.2022 о 14:20 год.

Судове засідання 26.01.2022 відбулось за участі представників КП "Харківводоканал", ТОВ "Мілленніум Холл", ОСОБА_1 та особисто ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" - арбітражного керуючого Шонії М.В., які надали пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.

При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Щодо касаційної скарги ТОВ "Мілленніум Хол"

Вирішуючи питання можливості касаційного перегляду оскаржуваної постанови за касаційною скаргою ТОВ "Мілленніум Хол" та надаючи оцінку зазначеному ліквідатором банкрута клопотанню про закриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Верховний Суд враховує таке.

Об`єктом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду та відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти".

За змістом частини першої статті 287 ГПК України право касаційного оскарження мають (1) учасники справи, а також (2) особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Щодо процесуального статусу "учасника справи"

За визначенням у статті 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство - сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Мілленніум Хол" не є кредитором боржника, при цьому ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 у справі № 922/3149/18 його було залучено до участі з розгляду заяви арбітражного керуючого про визнання недійсним договору та витребування майна як іншого учасника справи, щодо прав та обов`язків якого існує спір.

Таким чином, ТОВ "Мілленніум Хол" не є учасником справи про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", однак залучений до участі з розгляду спору у цій справі про визнання недійсним договору та витребування майна.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, неодноразово звертав увагу на те, що в силу особливостей справи про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

З урахуванням наведеного колегія суддів зауважує, що ТОВ "Мілленніум Хол" позбавлений процесуального права оскарження тих судових рішень у цій справі про банкрутство, які не стосуються спору за заявою ліквідатора банкрута про визнання недійсним договору та витребування майна, до участі у розгляді якого (спору) залучено це товариство.

Щодо процесуального статусу "особи, яка участі у справі не брала, але судове рішення прийнято щодо її прав, інтересів та (або) обов`язків"

У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі №910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021, а також ухвал Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 (про задоволення заяви ліквідатора про перегляд ухвали суду від 18.12.2018 за нововиявленими обставинами) та від 18.12.2018 (про відкриття провадження у справі), питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника касаційної скарги - ТОВ "Мілленніум Хол" не вирішувалось.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Ураховуючи вищевикладене, оскільки скаржник-1 - ТОВ "Мілленніум Хол" не є учасником справи про банкрутство, а наведеними вище судовими рішеннями питання про його права, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Мілленніум Хол" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 (прийнятої за розглядом заяви ліквідатора боржника про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 18.12.2018 про порушення провадження у справі про банкрутство).

З огляду на висновок Верховного Суду про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Мілленніум Хол", викладене у відзиві клопотання ліквідатора ПрАТ "Верифікаційні проекти" про закриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою підлягає задоволенню.

Щодо касаційної скарги КП "Харківводоканал"

Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності відмови апеляційним судом у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про перегляд ухвали Господарського суду Харківської області від 18.12.2018 про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" за нововиявленими обставинами.

Дослідивши доводи, викладені в касаційній скарзі та заперечення проти них, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Разом з тим, 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом про банкрутство, до регулювання згідно з КУзПБ, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство, відповідно до положень цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі № 904/4928/17.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (частина перша статті 320ГПК України).

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до частини другої статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за наявності підстав для такого перегляду та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ГПК України.

Питання дотримання порядку та строків подання відповідної заяви було предметом перевірки суду першої інстанції, з чим погодився апеляційний господарський суд у своєму рішенні.

Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Колегія суддів також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, згідно якого вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду) , суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною третьою статті 16 Закону про банкрутство (чинного на дату постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", яка є об`єктом перегляду за нововиявленими обставинами), якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону про банкрутство кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Відтак, безспірність грошових вимог кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення та доведенням ініціюючим кредитором обставин порушення виконавчого провадження органами виконавчої служби за такими грошовими вимогами та обставин здійснення виконавчого провадження упродовж трьох місяців, внаслідок чого не вдалось задовольнити вимоги ініціюючого кредитора на зазначену суму.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для відкриття провадження у даній справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" та визнання безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, що вбачається зі змісту самої ухвали про відкриття провадження від 18.12.2018, була встановлена Рішенням заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів від 20.02.2009 № Д161/09 у загальному розмірі 72739416,90 грн, що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку).

Суди встановили, що ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 28.04.2020 у справі № 640/17566/17 Рішення скасовано, що стало фактичною підставою заяви про перегляд ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти" за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене та наведені норми процесуального Закону, касаційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт скасування Рішення, яким підтвердженні безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, означає наявність достатніх правових та фактичних підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду про відкриття провадження у справі, оскільки відповідає вимогам пункту третього частини другої статті 320 ГПК України.

Натомість висновки апеляційного суду в цій частині про відсутність підстав вважати наведену ліквідатором обставину нововиявленою є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що здійснюючи перегляд ухвали про відкриття провадження у цій справі за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції керувався наступним:

- суд зауважив про необхідність повторно вирішити те саме питання, що було первісно вирішено скасованою ухвалою, але вже з урахуванням встановлених судом нововиявлених обставин. Тобто, в даному випадку, суд повинен надати правову оцінку заяві ініціюючого кредитора та вирішити питання про наявність правових та фактичних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутств;

- надаючи правову оцінку зазначеній заяві ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", суд повинен керуватися тим законодавством, котре було чинним станом на час відповідної події - на день подачі вказаної заяви кредитора (19.11.2018);

- необхідність застосування норм законодавства, що діяли саме на той час (статей 10, 14, 16 Закону про банкрутство), а не тих, що регулюють аналогічні питання станом на даний момент (статті 39 КУзПБ), випливає з приписів статті 58 Конституції України;

- КУзПБ не містить прямої вказівки про надання кодексу в цілому або окремо його статті 39 зворотної дії в часі. Немає таких вказівок і в інших нормативних актах. Отже, до подій, які мали місце до дати його введення в дію, ці норми не застосовуються;

- у постанові від 12.11.2020 у справі №911/956/17 Верховний Суд прямо вказав на те, що норми КУзПБ не мають зворотної сили;

- факт скасування Рішення свідчить про те, що воно не може бути підтвердженням існування зазначених вище ознак неплатоспроможності боржника, необхідних для відкриття провадження у справі про банкрутство - безспірних вимог кредитора (кредиторів) до боржника, що сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Крім Рішення, інших доказів неплатоспроможності боржника ініціюючим кредитором надано не було;

- враховуючи скасування Рішення, суд приходить до висновку про те, що передбачені частиною третьою статті 10 Закону про банкрутство підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні. Натомість наявні визначені частино сьомою статті 16 цього Закону підстави для відмови у відкритті провадження (заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; відсутні підстави, передбачені частиною третьою статті 10 цього Закону).

Як зазначалось вище, суд апеляційної інстанції у своїй постанові не погодився з позицією місцевого господарського суду щодо відсутності правових та фактичних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Верифікаційні проекти", оскільки зазначив, що під час розгляду заяви ліквідатора про перегляд ухвали про відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами застосуванню підлягають норми КУзПБ, які є чинні станом на час розгляду заяви.

Апеляційним судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного суду, що викладена у постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, згідно якої розглядаючи питання щодо застосування норм КУзПБ під час касаційного перегляду справи, дійшла до такого висновку: "Оскільки суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи у тому числі й у суді касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду застосовує норми Кодексу № 2597-V11I, які є чинними на час такого перегляду".

Суд касаційної інстанції зазначає на помилковості посилання апеляційного господарського суду на наведений висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, оскільки такий висновок не є релевантним для спірних правовідносин, адже не стосується правового інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, Верховний Суд вважає висновок апеляційного суду про застосування до спірних правовідносин норм КУзПБ, чинних станом на час розгляду заяви, помилковим та зазначає наступне.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020 (пункти 7.4-7.5)).

Наведене свідчить, що у даній справі господарському суду належало вирішити питання наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство станом на дату звернення із такою заявою (19.11.2018), що було первісно вирішено ухвалою від 18.12.2018 (яка підлягала перегляду за нововиявленими обставинами), але вже з урахуванням встановлених судом нововиявлених обставин - скасування Рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на дату звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (19.11.2018) вказані правовідносини підлягали регулюванню нормами Закону про банкрутство.

Верховний Суд констатує, що у цьому контексті правомірними є висновки місцевого господарського суду лише в тій частині, що норми статті 39 КУзПБ (що регулюють питання відкриття провадження у справі про банкрутство юридичних осіб) не мають зворотної дії у часі.

Разом з тим, колегія суддів зауважує на помилковості посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.11.2020 у справі №911/956/17 (предметом спору у якій було визнання недійсним правочину боржника), оскільки правова позиція Верховного Суду у питанні застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство щодо визнання недійсними правочинів, а саме статті 20 Закону про банкрутство чи статті 42 КУзПБ, уточнена судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.10.2021 за розглядом справи № 911/1012/13.

Вказана правова позиція свідчить про те, що особливості спеціального закону у сфері банкрутства виключають можливість керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання в межах справи про банкрутство правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Однак, колегія суддів зауважує, що правова позиція про те, що спеціальні норми закону у сфері банкрутства виключають можливість керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі стосуються саме тих положень, що регулюють питання визнання в межах справи про банкрутство правочину недійсним, тобто статті 42 КУзПБ.

З урахуванням вищенаведеного, висновки суду першої інстанції щодо того, що абсолютно всі норми КУзПБ не мають зворотної сили, а також врахування правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 12.11.2020 у справі №911/956/17, є помилковими.

Водночас, помилковість висновків в окремій їх частині не призвели до невірного вирішення справи судом першої інстанції, оскільки ним вірно враховано, що під час розгляду заяви ліквідатора про перегляд ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство за нововиявленими обставинами застосуванню підлягають саме норми Закону про банкрутство.

З огляду на усе вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції помилково було ретроспективно застосовано норми КУзПБ, зокрема статтю 39 цього Кодексу, яка не має зворотньої дії у часі.

Вказане свідчить про обґрунтованість доводів касаційної скарги КП "Харківводоканал" щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріально права та ухвалення незаконного рішення.

При цьому, суд не може погодитися з аргументами скаржника-2 про не врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, оскільки наведена у вказаній справі правова позиція була уточнена Верховним Судом у вищезазначеній постанові від 28.10.2021 за розглядом справи № 911/1012/13.

Крім наведеного, доводи скаржника стосувались допущених судом апеляційної інстанції інших процесуальних порушень.

Так, апеляційним судом в оскаржуваній постанові зазначено, що ураховуючи наявність заборгованості, що також встановлено із первісних документів, поданих ОСОБА_1 під час здійснення місцевим господарським судом провадження з розгляду заяви ліквідатора Бондаренка В.А. про перегляд ухвал за нововиявленими обставинами, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про підтвердження належними доказами у справі грошових вимог ОСОБА_2 до ПрАТ "Верифікаційні проекти" за договором купівлі-продажу від 20.02.2009 у розмірі 56 829 500,00 грн, що є необхідною умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство за приписами КУзПБ.

Однак, окрім помилкового застосування до спірних правовідносин положень КУзПБ, судом апеляційної інстанції було визнано наявність вимог ініціюючого кредитора до боржника із посиланням на копії документів, які: (1) не подавалися суду першої інстанції при первісному відкритті провадження у справі про банкрутство у 2018 році і не досліджувалися судом; (2) були надіслані суду першої інстанції при перегляді ухвали про відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами, проте не визнані судом як заява із кредиторськими вимогами, та, відповідно, не розглядалися судом першої інстанції, про що прямо зазначено в ухвалі від 15.06.2021.

Отже, апеляційним господарським судом було розглянуто вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство - ухвала від 18.12.2018, ні при перегляді цієї ухвали за нововиявленими обставинами та постановленні ухвали від 15.06.2021, тобто суд вийшов за межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, встановлені пунктом п`ятим статті 268 ГПК України.

Як зазначалось, суд першої інстанції встановив відсутність інших, крім Рішення, поданих ініціюючим кредитором доказів неплатоспроможності боржника.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, враховуючи скасування Рішення та відсутність інших доказів неплатоспроможності боржника, передбачені частиною третьою статті 10 Закону про банкрутство підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство відсутні.

Зазначеного судом апеляційної інстанцій враховано не було, тому є необґрунтованим та безпідставним скасування ним ухвали Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі № 922/3149/18.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду має прийматися відповідно до норм матеріального і процесуального права та фактичних обставин справи, достовірно встановлених судом, тобто з`ясованих шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Однак, ураховуючи викладене, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам не відповідає. Більш того, апеляційним судом помилково застосовано до спірних правовідносин норми КУзПБ, що підтверджується наведеним вище обґрунтуванням цієї постанови.

При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що місцевий господарський суд при розгляді справи всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи скаржника-2 знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваної постанови в касаційному порядку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги КП "Харківводоканал"

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд встановив невірне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, на які посилався скаржник. Водночас, рішення суду першої інстанції у справі прийняте з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутніми були підстави для його скасування апеляційним господарським судом.

З урахуванням наведеного вище, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу КП "Харківводоканал" необхідно задовольнити, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції у цій справі залишити в силі.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ :

1. Клопотання ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" арбітражного керуючого Шонії Маки Вячеславівни про закриття касаційного провадження на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 922/3149/18 задовольнити частково.

2 . Касаційне провадження у справі № 922/3149/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілленніум Хол" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 закрити.

3. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задовольнити.

4 . Постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 922/3149/18 скасувати.

5. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2021 у справі №922/3149/18 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко