Ухвала

від 09.02.2022 по справі 902/335/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

УХВАЛА

09 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 902/335/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства Ольчедаївського А. М.

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 (головуючий суддя Грязнов В. В., судді Розізнана І. В., Гудак А. В.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 27.07.2021 (суддя Тварковський А. А.) у справі

за позовом Фермерського господарства Ольчедаївського А. М.

до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, 2) Чернівецької селищної ради

про визнання недійсною додаткової угоди та зобов`язання поновити договір оренди,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача-1 - не з`явився,

відповідача-2 - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У квітні 2021 року Фермерське господарство Ольчедаївського А.М. (далі - ФГ Ольчедаївського А. М. ) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області) та Чернівецької селищної ради про визнання недійсною додаткової угоди від 22.07.2020 № 353 та зобов`язання поновити договір оренди землі від 12.05.2005.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 22.07.2020 між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та ФГ Ольчедаївського А. М. підписано додаткову угоду № 353 до договору оренди землі від 12.05.2005, відповідно до якої поновлено вказаний договір. При цьому, як стверджує позивач, за відсутності його згоди щодо змісту додаткової угоди № 353 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області змінено нормативну грошову оцінку землі та зменшено розмір орендованої земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.07.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021, в задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Судові рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що позивач не наводить правових підстав для визнання додаткової угоди недійсною, як і не наводить підстав для зобов`язання Чернівецької селищної ради поновити договір оренди від 12.05.2005, будь-яких доказів, які б свідчили про факт обману позивача чи відсутності волевиявлення останнього при вчиненні оспорюваного правочину, матеріали справи не містять.

Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

5. У листопаді 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ Ольчедаївського А. М. , в якій воно просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

6. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

7. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статті 33, абзаців 3 та 4 розділу ІХ Перехідні положення Закону України Про оренду землі та неврахування правових висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 та постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 922/1298/19, від 27.01.2020 у справі № 922/676/19.

8. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області направило до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2022 визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами про надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 04.02.2022.

10. Оскільки відзив на касаційну скаргу Чернівецької селищної ради фактично поданий 09.02.2022, тобто з порушенням визначеного строку, причин пропуску даного строку у відзиві не наведено, клопотання про продовження строку на його подання не заявлено, суд залишає вказаний відзив без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

13. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

14. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

15. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

16. У цій справі, судові рішення в якій переглядаються у касаційному порядку, судами вирішено спір щодо визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та зобов`язання поновити договір оренди земельної ділянки.

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Чернівецькою районною державною адміністрацією Вінницької області (далі - Чернівецька РДА) - орендодавцем та ФГ Ольчедаївського А. М. - орендарем 12.05.2005 укладено договір оренди землі, зареєстрований Вінницькою регіональною філією Державного підприємства Центр державного земельного кадастру 03.10.2005 за № 040582700001 (далі - договір оренди земельної ділянки), за умовами пунктів 1 та 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення відповідно до розпорядження Чернівецької РДА від 07.02.2005 № 31, яка знаходиться на території Гонтівської сільської ради (далі - Гонтівська сільрада), загальною площею 12,5 га ріллі.

18. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 122 202,37 грн (пункт 5 договору оренди земельної ділянки).

19. Договір оренди земельної ділянки укладено на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди земельної ділянки).

20. Орендна плата за користування земельною ділянкою - 50 грн за 1 га щорічно (пункт 9 договору оренди земельної ділянки).

21. Відповідно до пункту 36 договору оренди земельної ділянки зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін.

22. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43 договору оренди земельної ділянки).

23. Договір підписано представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

24. На замовлення ФГ Ольчедаївського А. М. Приватним підприємством Гео-Світ виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ФГ Ольчедаївського А. М. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гонтівської сільради (від 16.10.2013 інв. № 5-13).

25. Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ФГ Ольчедаївського А. М. та земельно-облікових документів (ф. 6-зем) земельна ділянка (кадастровий № 0524982700:05:002:0240) ФГ Ольчедаївського А. М. загальною площею 12,5 га, в тому числі 1,2481 га сіножатей та 11,2519 га пасовищ поліпшених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гонтівської сільради відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.

26. Відділ Держземагенства у Чернівецькому районі Вінницької області висновком від 18.10.2013 № 1269 погодив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ФГ Ольчедаївського А. М. загальною площею 12,5 га.

27. Департаментом екології та природних ресурсів Вінницької обласної державної адміністрації у 2013 році видано погодження № 08/357 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 12,5 га в оренду ФГ Ольчедаївського А. М. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (в т.ч. в межах прибережної захисної смуги 1,2481 га), з яких сіножаті 1,2481 га, пасовища поліпшені 11,2519 га.

28. ФГ Ольчедаївського А. М. 19.02.2020 подало до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного між Чернівецькою РДА та ФГ Ольчедаївського А. М. , з відповідним пакетом документів. Заявник просив надати в оренду земельну ділянку площею 11,4268 га кадастровий № 05249827000:05:002:0272 та визначити розмір орендної плати згідно з пунктом 13 та збільшити її на величину інфляції в порівнянні з 2019 роком.

29. За результатами розгляду заяви 18.03.2020 ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ № 2-7266/15-20-СГ Про поновлення договору оренди землі на земельну ділянку площею 11,4268 га із кадастровим № 0524982700:05:002:0272, термін оренди 7 років та орендна плата в розмірі 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки; нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 32 609,21 грн.

30. ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області наказом від 12.06.2020 № 2-12037/15-20-05 внесло зміни до абзацу 2 пункту 2 наказу ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 18.03.2020 №2-7266/15-20-СГ Про поновлення договору оренди землі , виклавши його в такій редакції: 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 354 690 грн 28 коп. .

31. Між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області - орендодавцем та ФГ Ольчедаївського А. М. - орендарем 22.07.2020 укладено додаткову угоду № 353 до договору оренди земельної ділянки (далі - додаткова угода), відповідно до якої сторони погодились поновити договір оренди земельної ділянки.

32. Відповідно до пунктів 2 та 5 додаткової угоди в оренду передається земельна ділянка площею 11,4268 га рілля, сіножаті. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення додаткової угоди становить 354 690,28 грн.

33. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстрацію іншого речового права - права оренди за додатковою угодою здійснено 09.03.2021.

34. ФГ Ольчедаївського А. М. зазначає, що додаткову угоди ним було підписано поспіхом і лише після її підписання та детального ознайомлення із її текстом з`ясувалось, що без погодження ФГ Ольчедаївського А. М. до додаткової угоди внесено зміни, а саме змінено розмір земельної ділянки, розмір орендної плати (внаслідок зміни розміру нормативно-грошової оцінки) та термін дії договору, який мав бути 15 років, ФГ Ольчедаївського А. М. просить визнати недійсною додаткову угоду та зобов`язати поновити договір оренди земельної ділянки.

35. Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову, оскільки ФГ Ольчедаївського А. М. не навів правових підстав для визнання додаткової угоди недійсною та не надав будь-яких доказів, які б свідчили про факт обману ФГ Ольчедаївського А. М. чи відсутності волевиявлення останнього при вчиненні оспорюваного правочину.

36. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статтю 33, абзаців 3 та 4 розділу ІХ Перехідні положення Закону України Про оренду землі , та не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 та постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 922/1298/19, від 27.01.2020 у справі № 922/676/19.

37. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 та постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 922/1298/19, від 27.01.2020 у справі № 922/676/19, не може бути виключною правовою підставою для касаційного оскарження судових рішень, оскільки постанови у вказаних справах ухвалені за інших обставин справи, ніж у справі, яка розглядається, що свідчить про неподібність правовідносин у них з огляду на таке.

38. Так, у справі № 145/2047/16-ц фізична особа звернулася до суду з позовом до селянського фермерського господарства про визнання договору оренди землі недійсними. Судами під час розгляду даної справи було встановлено, що позивач договори оренди не підписував та, відповідно, з істотними умовами цих договір не погоджувався. Велика Палата Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень у даній справі (№ 145/2047/16-ц) зазначила, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, та відмовила у задоволенні позову у зв`язку з обранням неефективного способу захисту.

39. ФГ Ольчедаївського А. М. , посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, зазначає, що коли сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 вказаної постанови).

40. Натомість у даній справі (№ 902/335/21) ФГ Ольчедаївського А. М. не заперечує факт підписання ним оскаржуваної додаткової угоди, а лише не погоджується з умовами вже підписаної та укладеної додаткової угоди через те, що, за його твердженнями, такі умови були змінені перед її підписанням без його погодження.

41. Таким чином, ФГ Ольчедаївського А. М. , оскаржуючи судові рішення, ухвалені у справі за його позовом про визнання недійсною додаткової угоди, посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, в якій зазначено про неможливість визнання недійсним правочину, який не вчинено (договір, який не укладений).

42. Звідси правовідносини у справах № 145/2047/16-ц та № 902/335/21 хоч і виникли щодо визнання правочину недійсним, проте не є подібними за змістом, підставами позову та фактичними обставини, встановленими судами попередніх інстанцій.

43. У справі № 313/350/16-ц фізична особа звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання недійсним рішення про відмову в поновленні договору оренди землі та визнання договору оренди землі поновленим. Постановою суду апеляційної інстанції, залишеною без змін постановою суду касаційної інстанції, відмовлено в задоволенні вказаного позову, оскільки орендар не надсилав орендодавцеві у строки, встановлені частиною другою статті 33 Закону України Про оренду землі , повідомлення про свій намір поновити договір оренди землі разом з проектом додаткової угоди.

44. Також у справі № 159/5756/18 фізична особа звернулася до суду з позовом до міської ради про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки. Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, однак Велика Палата Верховного Суду скасувала судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалила нове рішення про відмову в позові. Суд касаційної інстанції відмовив в позові з тих підстав, що позивачка не дотрималася вимог частини третьої статті 33 Закону України Про оренду землі , не надавши до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди, а також до закінчення строку дії договору міська рада повідомила позивачку про те, що з нею не буде продовжено на новий термін договір оренди землі для розміщення та обслуговування тимчасового кіоску у зв`язку із затвердженням детального плану реконструкції території кварталу, яким передбачено демонтаж торгових споруд.

45. Натомість у справі № 902/335/21, рішення в якій переглядаються в касаційному порядку, судами попередніх інстанцій встановлено, що ФГ Ольчедаївського А. М. направило у встановлений строк всі необхідні документи для поновлення договору оренди земельної ділянки, а ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за результатами розгляду наданих документів видано наказ про поновлення оренди земельної ділянки. На підставі вказаного наказу між ФГ Ольчедаївського А. М. та ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області підписано додаткову угоду, що не заперечується скаржником.

46. Таким чином, правовідносини у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18 та у справі № 902/335/21 не є подібними за змістом, підставами позову, встановленими фактичними обставинами справи.

47. Предметом позову у справі № 921/530/18 була вимога про внесення змін до договору оренди землі. Позивач у даній справі, міська рада, звернулася з позовом до суду через ухилення орендаря від внесення змін до договору, зокрема, щодо розмір нормативної грошової оцінки землі, наданої в оренду, та розміру орендної плати. Внесення вказаних змін викликано зміною нормативної грошової оцінки землі та необхідністю приведення умов договору оренди землі до вимог діючого законодавства. Вказаний позов було задоволено частково та внесено зміни до договору.

48. У справах № 922/1298/19 та № 922/676/19 міська рада звернулася з позовом про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Вимоги у даних справах були обґрунтовані порушенням відповідачами умов договорів оренди землі. У вказаних справах у задоволенні позовів було відмовлено, оскільки міська рада намагалася стягнути орендну плату у розмірі більшому, ніж передбачено умовами договорів оренди землі та додаткових угод до нього.

49. Натомість у справі № 902/335/21 предметом позову є визнання додаткової угоди недійсною та зобов`язання поновити договір оренди земельної ділянки, жодних вимог про внесення змін до діючого договору або стягнення заборгованості з орендної плати в даній справі не заявлено та не розглядається.

50. Звідси правовідносини у справах № 921/530/18, № 922/1298/19, № 922/676/19 та у справі № 902/335/21 не є подібними за змістом, предметом та підставами позову, фактичними обставинами.

51. Інших виключних підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ФГ Ольчедаївського А. М. у касаційній скарзі не зазначило.

52. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

53. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

54. Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми права на момент вчинення дії.

55. Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

56. Згідно зі статтею 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

57. Аналогічно й частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

58. Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

59. У рішенні ЄСПЛ у справі Ґарсія Манібардо проти Іспанії ( Garcia Manibardo v. Spain від 15.02.2000, № 38695/97) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див. також рішення у справі Monnel and Morris v. the United Kingdom від 02.03.1987, № 9562/81, серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення у справі Helmers v. Sweden від 29.10.1996, серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).

60. Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження в Україні не є безумовним, що є передбачуваним для учасників судового процесу, виходячи із наведених вище норм Господарського процесуального кодексу України.

61. За вказаних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою ФГ Ольчедаївського А. М. згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись частиною четвертою статті 240, статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства Ольчедаївського А. М. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 і рішення Господарського суду Вінницької області від 27.07.2021 у справі № 902/335/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов