Постанова

від 09.02.2022 по справі 805/3757/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 805/3757/18-а

адміністративне провадження № К/9901/31731/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №805/3757/18-а

за позовом ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Христофорова А.Б.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Гаврищук Т.Г., суддів: Арабей Т.Г., Блохін А.А.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 24 травня 2018 року ОСОБА_1 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Маріупольської міської ради, в якому просили визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста .

2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржуване рішення не містить законодавчо встановлених підстав для його прийняття, прийняте з порушенням встановленої Законом України Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності від 17 листопада 2009 року №1559 (далі - Закон №1559) процедури прийняття та порушує принцип рівності перед законом. Позивачі вважають, що при прийнятті такого рішення відповідачем не було дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для їх прав, свобод та інтересів, а також цілями, на досягнення яких це рішення спрямоване.

Спірне рішення Маріупольської міської ради направлене на позбавлення позивачів права власності на об`єкти нерухомого майна та права користування земельними ділянками, у зв`язку із чим останнє підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, у задоволені позовних вимог відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що спірне рішення прийнято відповідачем у відповідності до норм Закону №1559 як відповідне рішення компетентного органу влади, що є першочерговим у процедурі відчуження об`єктів нерухомого майна з мотивів суспільних потреб. Підстави для визнання його протиправним та скасування - відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. Визнати протиправними та скасувати п.п.1.4, 1.5., 1.6., 1.7., 2.3., 4.4., 5.1., 5.2. рішення Маріупольської міської ради №7/30-2728 від 24.05.2018 року.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що графічна частина Проекту, а також проектні рішення не передбачають знесення об`єктів рухомого та нерухомого майна. Всі об`єкти позивачів, у тому числі капітальні та не капітальні споруди, згідно проектних рішень залишаються на своїх місцях. Робочий проект передбачає саме капітальний ремонт пр.Миру з урахуванням вже існуючої забудови. Ні проектом, ні діючими будівельними нормами не передбачено збільшення геометричних розмірів дороги по пр.Миру від вул. Грецької до АДРЕСА_1 .

Касатори вказують, що п.п.1.4, 1.5., 1.6., 1.7., 2.3., 4.4., 5.1., 5.2. оскаржуваного рішення Маріупольської міської ради №7/30-2728 від 24.05.2018 року прийняті в порушення вимог Закону №1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Вимоги Закону №1669 свідчать про те, що п.п. 1.1.1., 1.1.13., 1.1.5., 1.1.6. рішення відповідача від 26.11.2013 року №6/31-3945 Про поновлення строків оренди земельних ділянок для експлуатації об`єктів побутового обслуговування населення в Жовтневому, Іллічівському, Приморському районах міста фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 є дійсними впродовж всього періоду проведення АТО на території м.Маріуполя.

Судами не взято до уваги доводи позивачів про те, що вони оскаржили у судовому порядку рішення Маріупольської міської ради, якими відмовлено у продовженні строку договору оренди земельних ділянок.

Касатори зазначають, що капітальний ремонт автошляху виконаний до 08.09.2018 року без будь-якої суспільної необхідності щодо вилучення земельних ділянок.

Позивачі вказують, що судом першої інстанції було проігнороване клопотання про виклик та допит у якості свідків по справі головного інженера проекту ОСОБА_3 , що працює на посаді начальника дорожнього відділу-головного інженеру проекту ТОВ СІНК ПЛЮС , та експертів ТОВ Проексп , що проводили експертизу проекту Капітальний ремонт пр.Мира від вул.Грецької до вул. Леваневського у Центральному районі м.Маріуполь .

Заявники стверджують, що судом першої інстанції справу було розглянуто за відсутності позивачів та їхнього представника, що позбавило їх можливості надати пояснення та ознайомитись із документами, направленими відповідачем 28.05.2019 року на адресу суду та позивачів. Також, всупереч абз.7 ч.2 ст.108 КАС України додатково надані відповідачем акти судом першої інстанції безпідставно було прийнято в якості доказів по справі .

7. Верховний Суд ухвалою від 21 листопада 2019 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. На підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачкою ФОП ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою 31 грудня 2013 року, ФОП ОСОБА_2 згідно із рішенням Маріупольської міської ради від 26 листопада 2013 року №6/31-3945 в строкове платне користування були передані земельні ділянки, зокрема, за адресами:

- АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 1412336300:01:007:0350), площею 0,0008 га.;

- АДРЕСА_3 (кадастровий номер: 1412336300:01:007:0349), площею 0,0008 га;

- АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 1412336300:01:003:0214), площею 0,0007 га;

- АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 1412336300:01:006:0727), площею 0,0008 га.

10. Згідно із розділом 3 зазначених договорів, строк дії договору з 26 листопада 2013 року по 26 листопада 2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

11. Розділом 11 Зміна умов договору та припинення його дії передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, відповідно до ст. 654 ЦК України у такій самій формі, що і договір. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

12. Пунктом 11.3 передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом, тощо.

13. Згідно із п. 11.5 договору, розірвання договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, допускається лише у разі, коли земельна ділянка надана в оренду, необхідна, зокрема для таких суспільних потреб, як: п.11.5.2 будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації.

14. Відповідно до п. 11.6 договору, орендодавець зобов`язаний протягом п`яти днів з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, письмово повідомити орендаря про прийняття такого рішення, але не пізніше ніж за три місяці до їх викупу.

Інформація (письмове повідомлення) надсилається орендарю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або вручається йому особисто під розписку.

15. Згідно із п.11.8 договору, в інших випадках розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

16. На підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачкою ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою 20 серпня 2014 року, ОСОБА_1 згідно із рішенням Маріупольської міської ради від 18 червня 2013 року №6/28-3376 в строкове платне користування була передана земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 1412336300:01:003:0253) площею 0,0075 га.

17. Згідно із розділом 3 договору, строк дії договору з 18 червня 2013 року по 18 червня 2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

18. Розділом 11 зміна умов договору та припинення його дії передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, відповідно до ст. 654 ЦК України у такій самій формі, що і договір. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

19. Пунктом 11.3 передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом, тощо.

20. Згідно із п. 11.5 договору, розірвання договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, допускається лише у разі, коли земельна ділянка надана в оренду, необхідна, зокрема для таких суспільних потреб, як: п.11.5.2 будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації.

21. Відповідно до п. 11.6 договору, орендодавець зобов`язаний протягом п`яти днів з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, письмово повідомити орендаря про прийняття такого рішення, але не пізніше ніж за три місяці до їх викупу.

Інформація (письмове повідомлення) надсилається орендарю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або вручається йому особисто під розписку.

22. Згідно із п.11.8 договору, в інших випадках розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

23. У відповідності до договору купівлі-продажу від 08 лютого 2012 року, зареєстрованим в реєстрі за №806, та довідки КП Маріупольське бюро технічної інвентаризації №33201397 від 16 лютого 2012 року, позивачка ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, торгівельного павільйону А-1 з майданчиком а , загальною площею 13.1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

24. Рішенням Маріупольської міської ради від 28 січня 2016 року №7/4-39 Про перейменування об`єктів топоніміки міста , район Жовтневий м. Маріуполя був перейменований на

АДРЕСА_1 . 25 квітня 2018 року на сесії Маріупольської міської ради було ухвалене рішення №7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста , пунктом 1 якого визначено необхідність вилучення земельних ділянок для суспільних потреб - капітального ремонту проспекту Миру від вул. Грецької до вул. Леваневського в центральному районі міста , зокрема:

п. 1.4) площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727) по АДРЕСА_6 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 ;

п. 1.5) площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214) по АДРЕСА_7 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 ;

п. 1.6) площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350) по АДРЕСА_8 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 ;

п. 1.7) площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349) по АДРЕСА_3 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 ;

п. 1.13) площею 0,0075 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0253) по АДРЕСА_7 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 .

26. Пунктом 2 рішення визнано такими, що втратили чинність, зокрема:

п. 2.3) підпункти 1.1.1., 1.1.3., 1.1.5., 1.1.6 пункту 1 рішення Маріупольської міської ради від 26 листопада 2013 року № 6/31-3945 О возобновлении сроков аренды земельных участков для эксплуатации объектов бытового обслуживания населения в Жовтневом, Ильичевском, Приморском районах города физическому лицу-предпринимателю ОСОБА_2 ;

п. 2.7) пункти 4-6, 8 рішення Маріупольської міської ради від 18.06.2013 року №6/28-3376 О прекращении права аренды земельного участка физическому лицу-предпринимателю ОСОБА_4 и предоставлении земельного участка по АДРЕСА_9 в Жовтневом районе города гражданке ОСОБА_1 , пункт 13 рішення Маріупольської міської ради від 10.07.2014 року №6/40-4673 О внесениии зменений в решения Мариупольского городского совета .

27. Пунктом 4 прийнято рішення розірвати договори оренди, зокрема:

п. 4.4) від 31.12.2013 року, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.03.2014 індексні номери витягів 19031193, 19030305, номери записів про інше речове право: 4985736, 4985495 від 14.03,2014, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою;

п. 4.8) від 20 серпня 2014 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2014 року індексний номер витягу 28418178, номер запису про інше речове право: 7415675, від 20 серпня 2014 року, укладений між громадянкою ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою.

28. Пунктом 5 прийнято рішення внести зміни до договорів оренди земельних ділянок, зокрема:

п. 5.1) від 31.12.2013 року укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою, виключивши з нього земельну ділянку площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350) по АДРЕСА_8 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.03.2014 року індексний номер витягу 19130233, номер запису про інше речове право: 5005999 від 17.03.2014 року);

п. 5.2) від 31.12.2013 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою, виключивши з нього земельну ділянку площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349) по АДРЕСА_3 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.03.2014 року індексний номер витягу 19015743, номер запису про інше речове право: 4981484 від 14.03.2014 року).

29. Пунктом 6 рішення ухвалено викупити об`єкти нерухомого майна для суспільних потреб за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у порядку, встановленому чинним законодавством України, зокрема:

п. 6.4) об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлова будівля) по АДРЕСА_7 (договір купівлі-продажу від 08.02.2012 року № 806).

Згідно із повідомленням Про прийняте рішення щодо викупу об`єктів нерухомого майна для суспільних потреб № 233-22415-26.1 від 27 квітня 2018 року, яке було спрямовано Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради позивачці ОСОБА_1 , останній було повідомлено про прийняте рішення, а також про викуп об`єкта нежитлової нерухомості (нежитлова будівля) по АДРЕСА_7 . В повідомленні зазначено також, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що підлягає викупу, для проведення капітального ремонту, у визначеному законодавством порядку, буде передана в постійне користування комунальному підприємству Міське управління капітального будівництва для проведення капітального ремонту проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя.

30. 24 жовтня 2018 року рішеннями Маріупольської міської ради №7/36-3272, №7/36-3273 та №7/36-3274, з посиланням на рішення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста , та на зауваження Головного управління містобудування та архітектури міської ради від 26 вересня 2018 року №30.5/29748 стосовно розміщення кіосків без зупиночних пунктів, що не передбачено комплексною схемою розміщення тимчасових споруд та їх архітектурного типу для провадження підприємницької діяльності на території центрального району міста, ФОП ОСОБА_2 було відмовлено у поновленні строку оренди, зокрема земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_8 площею 0,0008 га. (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350); по АДРЕСА_3 , площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349); по АДРЕСА_6 , площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727), та по АДРЕСА_7 , площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214).

31. Згідно із Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29 листопада 2018 року №147335501, №147400000, та №147320739, а також від 03 грудня 2018 року №147749728, інше речове право, право оренди земельних ділянок розташованих за вищевказаними адресами, з кадастровими номерами №№ 1412336300:01:007:0350; 1412336300:01:007:0349; 1412336300:01:006:0727, та 1412336300:01:003:0214 - припинено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

33. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

34. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

35. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

36. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

37. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

38. Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року №1559-VI (далі - Закон №1559-VI).

За змістом частини першої - третьої статті 4 Закону №1559-VI фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені.

Викуп чи примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим Законом.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

За приписами частини першої статті 7 Закону №1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації.

Згідно частини 1 статті 9 Закону №1559-VI сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб , зокрема, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури , пов`язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.

Як вбачається зі встановлених по справі обставин, земельні ділянки та розміщені на них об`єкти нерухомого майна, які були вилучені та викуплені у позивачів, мали використовуватися для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста.

У касаційній скарзі заявники зазначають, що капітальний ремонт автошляху виконаний до 08.09.2018 року без будь-якої суспільної необхідності щодо вилучення земельних ділянок.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення Маріупольської міської ради № 7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста було прийняте 25.04.2018 року, тобто до дати, з якою касатори пов`язують завершення капітального ремонту автошляху.

Будь-яких доказів того, що такий ремонт відбувався без необхідності вилучення спірних земельних ділянок, позивачі не надали.

Таким чином, доводи касаторів про відсутність визначених у статті 9 Закону №1559 підстав для викупу належних позивачам об`єктів нерухомого майна є необґрунтованими.

39. У касаційній скарзі позивачі зазначили, що відповідачем при прийнятті спірного рішення було порушено вимоги вимог ст.151 Земельного кодексу України в частині отримання погодження на викуп земельних ділянок, які знаходились у їх користуванні.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно частини 1 статті 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов`язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Тобто, наведеною нормою передбачено відповідне погодження із власниками землі, а не із землекористувачами, як помилково зазначено касаторами.

Судами встановлено, що власником спірних земельних ділянок є територіальна громада в особі Маріупольської міської ради, а позивачі є землекористувачами на підставі договорів оренди.

За приписами частини 2 статті 7 Закону №1559-VI рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об`єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірне рішення прийнято відповідачем згідно робочого проекту Капітальний ремонт просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя , затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19.04.2018 року №504/5-18, який містить в собі перелік існуючих торгівельних об`єктів, які необхідно знести.

На дату прийняття відповідачем спірного рішення та ухвалення судом першої інстанції рішення по цій справі, наведені вище розпорядження від 19.04.2018 року №504/5-18 та робочий проект Капітальний ремонт просп. Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя були чинними.

Суди встановили, що земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_8 площею 0,0008 га. (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350); по АДРЕСА_3 , площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349); по АДРЕСА_6 , площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727), та по АДРЕСА_7 , площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214), які відповідно до оскаржуваного рішення відповідача від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 було ухвалено вилучити для суспільних потреб, перебували у користуванні позивачки ФОП ОСОБА_2 на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між нею та Маріупольською міською радою 31 грудня 2013 року.

Строк дії вказаних договорів закінчився 26 листопада 2018 року.

Рішеннями відповідача від 24 жовтня 2018 року №7/36-3272, №7/36-3273, та №7/36-3274, з посиланням на рішення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста , у продовженні строку оренди зазначених земельних ділянок позивачці було відмовлено. Право на оренду земельних ділянок є припиненим.

З огляду на вищезазначене, посилання касаторів на порушення відповідачем вимог статті 151 Земельного кодексу України є необґрунтованими.

Факт оскарження у судовому порядку рішень Маріупольської міської ради, якими відмовлено у продовженні строку договору оренди земельних ділянок, не має юридичного значення для вирішення даної справи, оскільки предметом позову є рішення відповідача про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб. Відтак, доводи касаторів в цій частині є необґрунтованими.

40. Порядок розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб визначено статтею 32-1 Закону України Про оренду землі , за приписами якої договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.

Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред`явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.

Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об`єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, у рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка перебуває в оренді, для суспільних потреб зазначаються, зокрема, договори оренди землі, що підлягають розірванню.

Оскільки станом на момент прийняття спірного рішення договори оренди земельних ділянок, укладені між позивачами та Маріупольською міською радою, були чинними, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що пункт 4 спірного рішення щодо розірвання договорів оренди відповідає приписам наведеної норми.

41. Процедура розірвання договору оренди земельної ділянки внаслідок прийняття рішення про надання її для суспільних потреб визначена Законом України Про оренду землі .

Згідно частини 2 статті 10 Закону N 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об`єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

Порядок викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб визначено статтею 12 Закону N 1559-VI, згідно частини 1 якої викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни.

За приписами частини 2 цієї статті викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону N 1559-VI у разі якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (крім випадків, коли допускається примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності) договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладений, таке рішення втрачає чинність.

Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність у разі, якщо протягом одного року з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову у задоволенні цього позову набрало законної сили.

Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, втрачає чинність, якщо протягом трьох років з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову в задоволенні цього позову набрало законної сили.

Зі змісту оскаржуваного рішення від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 відповідачем було визначено процедуру викупу об`єктів нерухомості саме у відповідності до наведених вище вимог Закону № 1559-VI.

Зокрема, у пункті 9 цього рішення зазначено про те, що у разі недосягнення із власниками об`єктів нерухомого майна, визначених у пункті 6, згоди щодо їх викупу, орган місцевого самоврядування має право звернутися до суду із позовом про примусове відчуження таких об`єктів для суспільних потреб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позову.

42. У касаційній скарзі заявники вказують, що рішення Маріупольської міської ради №7/30-2728 від 24.05.2018 року прийняте в порушення вимог Закону №1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669 визначено, що ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Оскільки договір оренди земельних ділянок не є документом дозвільного характеру, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав стверджувати, що п.п.1.4, 1.5., 1.6., 1.7., 2.3., 4.4., 5.1., 5.2. оскаржуваного рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог Закону №1669.

43. Касатори вказують, що графічна частина робочого проекту Капітальний ремонт пр.Миру від вул.Грецької до вул.Левановського у Центральному районі м.Маріуполя не передбачала збільшення геометричних розмірів дороги по пр.Миру від вул. Грецької до вул.Леваневського у м.Маріуполя, знесення вже існуючих об`єктів нерухомого майна. У зв`язку із наведеним позивачі заявляли клопотання про виклик та допит у якості свідків по справі головного інженера проекту ОСОБА_3 , що працює на посаді начальника дорожнього відділу-головного інженеру проекту ТОВ СІНК ПЛЮС , та експертів ТОВ Проексп , що проводили експертизу проекту Капітальний ремонт пр.Мира від вул.Грецької до вул. Леваневського у Центральному районі м.Маріуполь.

З цього приводу суди зазначили, що робочий проект Капітальний ремонт просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя було затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19.04.2018 року №504/5-18.

На час прийняття відповідачем спірного рішення наведене розпорядження, як і сам робочий проект, були чинними.

Враховуючи, що предметом розгляду цієї справи є рішення Маріупольської міської ради №7/30-2782 від 25 квітня 2018 року Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по пр. Миру від вул. Грецької до вул. Леваневського в Центральному районі міста , в межах розгляду якої суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо правомірності затвердженого робочого проекту, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для виклику зазначених позивачами осіб у якості свідків.

44. Щодо посилань касатора на те, що судом першої інстанції всупереч абз.7 ч.2 ст.108 КАС України прийнято в якості доказів по справі додатково надані відповідачем акти, які, на думку касатора, не можуть вважатися належними та допустимими, оскільки складені із численними порушеннями, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що такі доводи, в силу вимог статті 341 КАС України, не можуть бути об`єктом дослідження суду касаційної інстанції.

45. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

47. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

48. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року по справі №805/3757/18-а - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій