Постанова

від 22.10.2019 по справі 805/3757/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року справа №805/3757/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Арабей Т.Г.

Блохін А.А.

за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.

за участю сторін по справі:

позивач1,2: Такаджі Є.Ф. (за ордером)

відповідач: Карацюба Л. В . (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_9 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Христофоров А .Б. ) від 04 червня 2019 року (повний текст складено 14 червня 2019 року) у справі № 805/3757/18-а за позовом ОСОБА_9 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Маріупольської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ФОП ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Маріупольської міської ради про визнати незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста .

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , залишені без розгляду.

24 вересня 2018 року ухвалою суду провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування пунктів 1.1., 1.2., 1.3., 1.8., 1.9., 1.10., 1.11., 1.12., 1.14., 1.15., 1.16., 2.1., 2.2., 2.4., 2.5., 2.6., 2.8., 2.9., 3., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 4.6., 4.7., 4.9., 4.10., 5.3., 6.1., 6.2., 6.3., 6.5., 6.6., 6.7., 7., 7.1., 7.2., 7.3., 8., 9., 10., 11 рішення Маріупольської міської ради № 7/30-2782 від 24 травня 2018 року - закрито.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким визнати незаконними та скасувати п.п. 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.13, 2.3, 2.7, 4.4, 4.8, 5.1, 5.2, 6.4 рішення Маріупольської міської ради №7/30-2782 від 24.05.2018 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачі посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивачі зазначають, що в порушення права позивача на подання доказів та ст.92 КАС України, судом першої інстанції було проігнороване клопотання про виклик та допит у якості свідків по справі головного інженера проекту ОСОБА_10 , що працює на посаді начальника дорожнього відділу-головного інженеру проекту ТОВ СІНК ПЛЮС , та експертів ТОВ Проексп , що проводили експертизу проекту Капітальний ремонт пр.Мира від вул.Грецької до вул. Леваневського у Центральному районі м.Маріуполь. Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що графічна частина Проекту, а також проектні рішення не передбачають знесення об`єктів рухомого та нерухомого майна. Всі об`єкти позивачів, у тому числі капітальні та не капітальні споруди, згідно проектних рішень залишаються на своїх місцях. Робочий проект передбачає саме капітальний ремонт пр.Миру з урахуванням вже існуючої забудови, та ні проектом, ані діючими будівельними нормами не передбачено збільшення геометричних розмірів дороги по пр.Миру від вул. Грецької до вул.Леваневського у м.Маріуполя . Враховуючи порушення норм законодавства під час складання експертного звіту щодо розгляду проектної документації по робочому проекту №V-0080-18/ПРОЕКСП від 13.03.2018 року Капітальний ремонт пр.Мира від вул .Грецької до вул.Леваневського у Центральному районі м.Маріуполь , позивачами було подано позовну заяву, за якою Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області відкрито провадження у справі №757/18451/19-ц. Судом першої інстанції також не прийнято до уваги, що в порушення вимог ст.7 Закону №1559 та ст.151 Земельного кодексу України жодна особа (ані замовник робіт з капітального ремонту, ані проектна організація) не зверталась до Маріупольської міської ради із клопотаннями щодо вилучення земельних ділянок, які перебувають у користуванні позивачів, та об`єктів нерухомого майна, які перебувають у власності гр. ОСОБА_9 для суспільних потреб, жодних погоджень від власників об`єктів нерухомого майна та землекористувачів до початку проектування не отримувалось, жодних змін до містобудівної документації (Генерального плану міста Маріуполь або Плану Зонування територій міста Маріуполь) не вносилось. В порушення вимог ст.151 Земельного кодексу України Маріупольською міською радою у позивачів (як користувачів земельних ділянок) не було отримано відповідного погодження до початку проектування, а їх поставили перед фактом суспільної необхідності викупу об`єктів вже після затвердження проекту на капітальний ремонт та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Крім того, п.п.1.4, 1.5., 1.6., 1.7., 2.3., 4.4., 5.1., 5.2. оскаржуваного рішення Маріупольської міської ради №7/30-2728 від 24.05.2018 року прийняті в порушення вимог Закону №1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Вимоги Закону №1669 свідчать про те, що п.п. 1.1.1., 1.1.13., 1.1.5., 1.1.6. рішення відповідача від 26.11.2013 року №6/31-3945 Про поновлення строків оренди земельних ділянок для експлуатації об`єктів побутового обслуговування населення в Жовтневому, Іллічівському, Приморському районах міста фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 є дійсними впродовж всього періоду проведення АТО на території м.Маріуполя.

Судом першої інстанції не враховано положення п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009, за приписами якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Окрім того, судом першої інстанції справу було розглянуто за відсутності позивачів та їхнього представника, що позбавило їх можливості надати пояснення та ознайомитись із документами, направленими відповідачем 28.05.2019р.на адресу суду та позивачів. Також, всупереч абз.7 ч.2 ст.108 КАС України додатково надані відповідачем акти судом першої інстанції безпідставно було прийнято в якості доказів по справі .

Під час судового засідання представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачкою ФОП ОСОБА_5 та Маріупольською міською радою 31 грудня 2013 року, ФОП ОСОБА_5 , згідно із рішенням Маріупольської міської ради від 26 листопада 2013 року №6/31-3945, в строкове платне користування були передані земельні ділянки, зокрема, за адресами:

- АДРЕСА_3 (кадастровий номер: 1412336300:01:007:0350), площею 0,0008 га.;

- АДРЕСА_4 (кадастровий номер: 1412336300:01:007:0349), площею 0,0008 га;

- АДРЕСА_5 (кадастровий номер: 1412336300:01:003:0214), площею 0,0007 га;

- АДРЕСА_6 (кадастровий номер: 1412336300:01:006:0727), площею 0,0008 га.

Згідно із розділом 3 зазначених договорів, строк дії договору з 26 листопада 2013 року по 26 листопада 2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Розділом 11 Зміна умов договору та припинення його дії передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, відповідно до ст. 654 ЦК України у такій самій формі, що і договір. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 11.3 передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом, тощо.

Згідно із п. 11.5 договору, розірвання договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, допускається лише у разі, коли земельна ділянка надана в оренду, необхідна, зокрема для таких суспільних потреб, як: п.11.5.2 будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації.

Відповідно до п. 11.6 договору, орендодавець зобов`язаний протягом п`яти днів з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, письмово повідомити орендаря про прийняття такого рішення, але не пізніше ніж за три місяці до їх викупу.

Інформація (письмове повідомлення) надсилається орендарю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або вручається йому особисто під розписку.

Згідно із п.11.8 договору, в інших випадках розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (т. 1 а.с. 41-49).

На підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачкою ОСОБА_9 та Маріупольською міською радою 20 серпня 2014 року, ОСОБА_9 , згідно із рішенням Маріупольської міської ради від 18 червня 2013 року №6/28-3376, в строкове платне користування була передана земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_5 (кадастровий номер: 1412336300:01:003:0253) площею 0,0075 га.

Згідно із розділом 3 договору, строк дії договору з 18 червня 2013 року по 18 червня 2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Розділом 11 зміна умов договору та припинення його дії передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, відповідно до ст. 654 ЦК України у такій самій формі, що і договір. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 11.3 передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом, тощо.

Згідно із п. 11.5 договору, розірвання договору оренди в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, допускається лише у разі, коли земельна ділянка надана в оренду, необхідна, зокрема для таких суспільних потреб, як: п.11.5.2 будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації.

Відповідно до п. 11.6 договору, орендодавець зобов`язаний протягом п`яти днів з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, письмово повідомити орендаря про прийняття такого рішення, але не пізніше ніж за три місяці до їх викупу.

Інформація (письмове повідомлення) надсилається орендарю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або вручається йому особисто під розписку.

Згідно із п.11.8 договору, в інших випадках розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (т. 1 а.с. 37-39).

У відповідності до договору купівлі-продажу від 08 лютого 2012 року, зареєстрованим в реєстрі за №806, та довідки КП Маріупольське бюро технічної інвентаризації №33201397 від 16 лютого 2012 року, позивачка ОСОБА_9 є власником нежитлової будівлі, торгівельного павільйону А-1 з майданчиком а , загальною площею 13.1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 35,36).

Рішенням Маріупольської міської ради від 28 січня 2016 року №7/4-39 Про перейменування об`єктів топоніміки міста , район Жовтневий м. Маріуполя був перейменований на Центральний, а проспект Леніна - на Миру (т. 1 а.с. 52-56).

25 квітня 2018 року на сесії Маріупольської міської ради було ухвалене рішення №7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста , пунктом 1 якого визначено необхідність вилучення земельних ділянок для суспільних потреб - капітального ремонту проспекту Миру від вул. Грецької до вул. Леваневського в центральному районі міста, зокрема:

п. 1.4) площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727) по АДРЕСА_6 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_5 ;

п. 1.5) площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214) по АДРЕСА_5 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_5 ;

п. 1.6) площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350) по АДРЕСА_10 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_5 ;

п. 1.7) площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349) по АДРЕСА_4 , що перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_5 ;

п. 1.13) площею 0,0075 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0253) по АДРЕСА_5 , що перебуває у користуванні ОСОБА_9 .

Пунктом 2 рішення визнано такими, що втратили чинність, зокрема:

п. 2.3) підпункти 1.1.1., 1.1.3., 1.1.5., 1.1.6 пункту 1 рішення Маріупольської міської ради від 26 листопада 2013 року № 6/31-3945 О возобновлении сроков аренды земельных участков для эксплуатации объектов бытового обслуживания населения в Жовтневом, Ильичевском, Приморском районах города физическому лицу-предпринимателю ОСОБА_5 ;

п. 2.7) пункти 4-6, 8 рішення Маріупольської міської ради від 18.06.2013 року №6/28-3376 О прекращении права аренды земельного участка физическому лицу-предпринимателю ОСОБА_12 и предоставлении земельного участка по АДРЕСА_5 гражданке ОСОБА_9 , пункт 13 рішення Маріупольської міської ради від 10.07.2014 року №6/40-4673 О внесениии зменений в решения Мариупольского городского совета .

Пунктом 4 прийнято рішення розірвати договори оренди, зокрема:

п. 4.4) від 31.12.2013 року, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.03.2014 індексні номери витягів 19031193, 19030305, номери записів про інше речове право: 4985736, 4985495 від 14.03,2014, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та Маріупольською міською радою;

п. 4.8) від 20 серпня 2014 року, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2014 року індексний номер витягу 28418178, номер запису про інше речове право: 7415675, від 20 серпня 2014 року, укладений між громадянкою ОСОБА_9 та Маріупольською міською радою.

Пунктом 5 прийнято рішення внести зміни до договорів оренди земельних ділянок, зокрема:

п. 5.1) від 31.12.2013 року укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та Маріупольською міською радою, виключивши з нього земельну ділянку площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350) по АДРЕСА_10 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.03.2014 року індексний номер витягу 19130233, номер запису про інше речове право: 5005999 від 17.03.2014 року);

п. 5.2) від 31.12.2013 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та Маріупольською міською радою, виключивши з нього земельну ділянку площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349) по АДРЕСА_4 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.03.2014 року індексний номер витягу 19015743, номер запису про інше речове право: 4981484 від 14.03.2014 року).

Пунктом 6 рішення ухвалено викупити об`єкти нерухомого майна для суспільних потреб за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у порядку, встановленому чинним законодавством України, зокрема:

п. 6.4) об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлова будівля) по АДРЕСА_5 (договір купівлі-продажу від 08.02.2012 року № 806) (Т. 1 а.с. 50-51).

Згідно із повідомленням Про прийняте рішення щодо викупу об`єктів нерухомого майна для суспільних потреб № 233-22415-26.1 від 27 квітня 2018 року, яке було спрямовано Департаментом по роботі з активами Маріупольської міської ради позивачці ОСОБА_9 , останній було повідомлено про прийняте рішення, а також про викуп об`єкта нежитлової нерухомості (нежитлова будівля) по АДРЕСА_5 . В повідомленні зазначено також, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що підлягає викупу, для проведення капітального ремонту, у визначеному законодавством порядку, буде передана в постійне користування комунальному підприємству Міське управління капітального будівництва для проведення капітального ремонту проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя (т. 1 а.с. 57).

24 жовтня 2018 року рішеннями Маріупольської міської ради №7/36-3272, №7/36-3273 та №7/36-3274, з посиланням на рішення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста , та на зауваження Головного управління містобудування та архітектури міської ради від 26 вересня 2018 року №30.5/29748 стосовно розміщення кіосків без зупиночних пунктів, що не передбачено комплексною схемою розміщення тимчасових споруд та їх архітектурного типу для провадження підприємницької діяльності на території центрального району міста, ФОП ОСОБА_5 було відмовлено у поновленні строку оренди, зокрема земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_10 площею 0,0008 га. (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350); по АДРЕСА_4 , площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349); по АДРЕСА_6 , площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727), та по АДРЕСА_5 , площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214) (т. 4 а.с. 237,241,246).

Згідно із Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29 листопада 2018 року №147335501, №147400000, та №147320739, а також від 03 грудня 2018 року №147749728, інше речове право, право оренди земельних ділянок розташованих за вищевказаними адресами, з кадастровими номерами №№ 1412336300:01:007:0350; 1412336300:01:007:0349; 1412336300:01:006:0727, та 1412336300:01:003:0214, - припинено (т. 4 а.с. 236,240,244,245).

Наведені обставини сторонами не оспорюються. Предметом позову у цій справі є рішення №7/30-2782 від 25 квітня 2018 року Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по пр. Миру від вул. Грецької до вул. Леваневського в Центральному районі міста (за виключенням пунктів 1.1., 1.2., 1.3., 1.8., 1.9., 1.10., 1.11., 1.12., 1.14., 1.15., 1.16., 2.1., 2.2., 2.4., 2.5., 2.6., 2.8., 2.9., 3., 4.1., 4.2., 4.3., 4.5., 4.6., 4.7., 4.9., 4.10., 5.3., 6.1., 6.2., 6.3., 6.5., 6.6., 6.7., 7., 7.1., 7.2., 7.3., 8., 9., 10., 11). Позивачі вважають, що наведене рішення прийняте Маріупольською міською радою без відповідних повноважень, є незаконним, не конституційним, та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначені Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року N 1559-VI (далі Закон N 1559-VI).

За змістом частини першої - третьої статті 4 Закону N 1559-VI фізичні або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені.

Викуп чи примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим Законом.

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

За приписами частини першої статті 7 Закону N 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, зокрема, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів необхідних для їх експлуатації.

Згідно частини 1 статті 9 Закону N 1559-VI сільські, селищні, міські ради, Київська і Севастопольська міські ради в межах території здійснення їх повноважень приймають рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, у порядку, визначеному цим Законом, для таких суспільних потреб, зокрема, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури, пов`язаних з обслуговуванням відповідно територіальної громади села, селища, міста (доріг, мостів, естакад, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій), та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що зазначена у спірному рішення підстава викупу об`єкта нерухомого майна, а саме капітальний ремонт автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації… повністю узгоджується із переліком суспільних потреб, наведених в статті 9 Закону №1559.

За приписами частини 2 статті 7 Закону N 1559-VI рішення про викуп земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб, визначених частиною першою цієї статті, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об`єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірне рішення прийнято відповідачем згідно робочого проекту Капітальний ремонт просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя , затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19.04.2018 року №504/5-18, який містить в собі перелік існуючих торгівельних об`єктів, які необхідно знести (т.4 а.с.53).

На дату прийняття відповідачем спірного рішення та ухвалення судом першої інстанції рішення по цій справі, наведені вище розпорядження від 19.04.2018 року №504/5-18 та робочий проект Капітальний ремонт просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя були чинними.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 7 Закону N 1559-VI місце розташування об`єкта, під розміщення якого здійснюється викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, погоджується в порядку, встановленому статтею 151 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 151 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов`язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Тобто, наведеною нормою передбачено відповідне погодження із власниками землі, а не із землекористувачами, як помилково зазначено позивачами .

Як встановлено судом та не заперечується позивачами, власником спірних земельних ділянок є територіальна громада в особі Маріупольської міської ради, а позивачі є землекористувачами на підставі договорів оренди.

Земельні ділянки розташовані по АДРЕСА_10 площею 0,0008 га. (кадастровий номер 1412336300:01:007:0350); по АДРЕСА_4, площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:007:0349); по АДРЕСА_6, площею 0,0008 га (кадастровий номер 1412336300:01:006:0727), та по АДРЕСА_5, площею 0,0007 га (кадастровий номер 1412336300:01:003:0214), які відповідно до оскаржуваного рішення відповідача від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782, було ухвалено вилучити для суспільних потреб, перебували у користуванні позивачки ФОП ОСОБА_5 на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між нею та Маріупольською міською радою 31 грудня 2013 року, згідно із рішенням Маріупольської міської ради від 26 листопада 2013 року №6/31-3945, строк дії яких закінчився 26 листопада 2018 року, а рішеннями відповідача від 24 жовтня 2018 року№7/36-3272, №7/36-3273, та №7/36-3274, з посиланням на рішення Маріупольської міської ради від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782 Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по проспекту Миру від вулиці Грецької до вулиці Леваневського в Центральному районі міста , у продовженні строку оренди зазначених земельних ділянок позивачці було відмовлено, у зв`язку із чим, її право на оренду цих земельних ділянок наразі є припиненим.

З урахуванням викладеного, посилання позивачів на порушення відповідачем вимог ст.151 Земельного кодексу України колегією суддів не прийнято до уваги.

Порядок розірвання договору оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності у разі необхідності надання її для суспільних потреб визначено статтею 32-1 Закону України Про оренду землі , за приписами якої договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.

Вимога про розірвання договору оренди, зазначена у частині другій цієї статті, може бути пред`явлена органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими надавати земельні ділянки для суспільних потреб відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, а також однією із сторін цього договору.

Розірвання договору оренди земельної ділянки в порядку, визначеному цією статтею, допускається у разі, якщо об`єкти, які передбачається розмістити на земельній ділянці, неможливо розмістити на іншій земельній ділянці або якщо розміщення таких об`єктів на інших земельних ділянках завдасть значних матеріальних збитків або спричинить негативні екологічні наслідки для відповідної територіальної громади, суспільства чи держави в цілому.

Розірвання договору оренди земельної ділянки у разі прийняття рішення про надання її для суспільних потреб здійснюється за умови повного відшкодування орендарю і третім особам збитків, спричинених цим, зокрема витрат, пов`язаних з виділенням частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та укладенням нового договору оренди.

У разі недосягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За приписами наведеної норми, у рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про використання земельної ділянки державної чи комунальної власності, яка перебуває в оренді, для суспільних потреб зазначаються, зокрема, договори оренди землі, що підлягають розірванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що пункт 4 спірного рішення щодо розірвання договорів оренди відповідає приписам наведеної норми.

Водночас, колегія суддів наголошує, що процедура розірвання договору оренди земельної ділянки внаслідок прийняття рішення про надання її для суспільних потреб визначена Законом України Про оренду землі .

Згідно частини 2 статті 10 Закону N 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу. Цей строк поширюється також на тих осіб, які стануть власниками таких об`єктів протягом трьох місяців з дня надходження зазначеного повідомлення.

Порядок викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб визначено статтею 12 Закону N 1559-VI, згідно частини 1 якої викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню. У разі надання особі у власність земельної ділянки чи іншого майна замість викупленого може укладатися договір міни.

За приписами частини 2 цієї статті викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, може здійснюватися лише за згодою їх власників.

У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності).

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону N 1559-VI у разі якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб (крім випадків, коли допускається примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності) договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності) з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, не укладений, таке рішення втрачає чинність.

Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб з підстав, які допускають примусове відчуження цих об`єктів з мотивів суспільної необхідності, втрачає чинність у разі, якщо протягом одного року з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову у задоволенні цього позову набрало законної сили.

Рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для будівництва, капітального ремонту, реконструкції та обслуговування автомобільних доріг, мостів, естакад та об`єктів, необхідних для їх експлуатації, втрачає чинність, якщо протягом трьох років з дня прийняття рішення відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не звернувся до суду з позовом про примусове відчуження цих об`єктів або якщо рішення суду про відмову в задоволенні цього позову набрало законної сили.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 25 квітня 2018 року № 7/30-2782, відповідачем було визначено процедуру викупу об`єктів нерухомості саме у відповідності до наведених вище вимог Закону N 1559-VI. Зокрема, у п.9 рішення зазначено про те, що у разі недосягнення з власниками об`єктів нерухомого майна, зазначених у п.6 цього рішення, згоди щодо їх викупу, звернутися від імені Маріупольської міської ради до суду із позовом про примусове відчуження таких об`єктів для суспільних потреб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що спірне рішення прийнято відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, а саме в порядку Закону №1559, як відповідне рішення компетентного органу влади, що є першочерговим у процедурі відчуження об`єктів нерухомого майна з мотивів суспільних потреб.

Посилання позивачів на положення п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки у цьому рішенні викладені правові позиції щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" від 17 листопада 2009 року N 1559-VI.

Статтею 5 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669 визначено, що ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Оскільки, договір оренди земельних ділянок не є документом дозвільного характеру, доводи апеляційної скарги про те, що п.п.1.4, 1.5., 1.6., 1.7., 2.3., 4.4., 5.1., 5.2. оскаржуваного рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог Закону №1669, колегія суддів вважає безпідставними.

Щодо ігнорування судом першої інстанції клопотання позивачів про допит в якості свідків експертів, які проводили експертизу робочого проекту Капітальний ремонт пр.Миру від вул.Грецької до вул.Левановського у Центральному районі м.Маріуполя , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За приписами частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, робочий проект Капітальний ремонт просп.Миру від вул.Грецької до вул.Леваневського в Центральному районі міста Маріуполя було затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19.04.2018 року №504/5-18.

На час прийняття відповідачем спірного рішення наведене розпорядження, як і сам робочий проект, були чинними.

Враховуючи, що предметом розгляду цієї справи є рішення Маріупольської міської ради №7/30-2782 від 25 квітня 2018 року Про використання земельної ділянки для капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по пр. Миру від вул. Грецької до вул. Леваневського в Центральному районі міста , в межах розгляду якої суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо правомірності затвердженого робочого проекту, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для виклику зазначених позивачем осіб у якості свідків.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі № 805/3757/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі №805/3757/18-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 жовтня 2019 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 жовтня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 22 жовтня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: Т.Г. Арабей

А.А. Блохін