Ухвала

від 10.02.2022 по справі 2-99/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 2-99/12

провадження № 61-262ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 13 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Зарічного районного суду міста Суми від 16 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрвтормет-Союз про скасування наказу, визнання факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 30 грудня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 13 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме запропоновано надіслати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати поважність причин пропуску строку та надати належні докази (документи), які підтверджуватимуть поважність причин пропуску строку. Зокрема, заявник зазначав, що раніше подав касаційну скаргу, яка ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року, яку він отримав 29 грудня 2021 року, була повернута на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України, а саме у зв`язку з несплатою судового збору, за подання до суду касаційної скарги та не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави. Вказув, що йому 56 років і він, не має змоги отримати пенсію та працевлаштуватися, отримувати заробітну плату, тому не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір. Вважав указані причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та просив поновити строк. На підтвердження вказаних обставин надано платіж № 1018291207 від 30 грудня 2021 року за подання касаційної скарги у розмірі 454 грн . Однак ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2022 року вищевказані підстави для поновлення строку визнано неповажними.

У визначений в ухвалі Верховного Суду від 21 січня 2022 року строк, заявник надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 13 липня 2021 року та постанови Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року. Заява повторно обґрунтована тим, що йому 56 років і він, не має змоги отримати пенсію та працевлаштуватися, отримувати заробітну плату, тому не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір.

Крім того, зазначив, що з 04 квітня 2021 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2, а з 09 квітня 2021 року по 13 квітня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короно вірусом SARS-CoV-2. На підтвердження вказаних обставин надано копію декларації № 0001-9М71-43А0 про вибір лікаря, який надає первину медичну допомогу, копію виписки № 027/о від 13 квітня 2021 року із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 .

Однак вказані нові підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судом не можуть бути визнанні поважними, оскільки зазначені обставини відбулися до розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, які зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, а також об`єктивної неможливості (наявності хвороби та перебування на лікарняному) подання скарги у строк, встановлений у статті 390 ЦПК України, а також до часу звернення із скаргою, що вказує на необґрунтованість заявленого ним клопотання, оскільки об`єктивно не перешкоджали ОСОБА_1 подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та права на суд , гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах Науменко проти України від 09 листопада 2004 року, Полтораченко проти України від 18 січня 2005 року та Тімотієвич проти України від 08 листопада 2005 року.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 26 серпня 2021 року. Відомості про складання повного тексту відсутні. Касаційна скарга ОСОБА_1 направлена до Верховного Суду у 30 грудня 2021 року, що підтверджується відтиском штемпеля на касаційній скарзі. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 23 вересня 2021 року.

Зазначені ОСОБА_1 обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження судом не можуть бути визнані поважними, оскільки надані докази не підтверджують поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги ОСОБА_1 і не є такими, які об`єктивно унеможливлювали подання касаційної скарги у визначений законом строк.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 Пономарьов проти України зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 393 ЦПК України.

Оскільки, зазначені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Зарічного районного суду міста Суми від 13 липня 2021 року та постанови Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року є неповажними, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 393, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду міста Суми від 13 липня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Зарічного районного суду міста Суми від 16 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрвтормет-Союз про скасування наказу, визнання факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук