Ухвала

від 31.01.2022 по справі 200/19519/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

31 січня 2022 року Справа №200/19519/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., ознайомившись з позовною заявою керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

31.12.2021 року позивач, керівник Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (юридична адреса: Донецька область, м.Бахмут, вул. Миру, 45), звернулась до суду з позовом до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради (код ЄДРПОУ 04342832, юридична адреса: Донецька область, м.Світлодарськ, пр-т Миру, 5) за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (адреса: Донецька область, м.Світлодарськ) про визнання протиправним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку, зобов`язання поновити на вказаному обліку.

Ухвалою суду від 05.01.2022 року адміністративний позов залишений без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків шляхом надання документів, що вказані у додатку до позовної заяви.

26.01.2022 року позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Отримавши зазначені документи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або особи, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі як законні представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою виконання покладених на них повноважень.

Отже підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення до суду із даним позовом є порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства, а саме діяльність відповідача, що виражається у незаконному знятті з квартирного обліку ОСОБА_2 , який є особою позбавленою батьківського піклування та внутрішньо переміщеною особою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства" дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше; дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття.

Відповідно до паспорту № НОМЕР_1 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже як на момент прийняття спірного рішення, так і на момент звернення позивачем до суду із даним адміністративним позовом, ОСОБА_2 досяг повноліття, а тому суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано наявність "інтересів держави".

Крім того, суд зазначає, що третьої особою на стороні позивача у позовні заяви визначено ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Разом з тим, як вже зазначалось раніше, ОСОБА_2 досяг повноліття, що виключає необхідність ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_2 .

Також, згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви не надано квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями(далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

В додатках до позовної заяви долучено платіжне доручення №704 від 23.03.2021 року про сплату судового збору у розмірі 4540,00 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що вказана квитанція сплачена по справі №200/7611/21. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року відкрито провадження по справі та 08.09.2021 року ухвалою суду позов залишено без розгляду. Питання щодо повернення судового збору судом не вирішено.

Отже, суд не приймає платіжне доручення №704 від 23.03.2021 року, оскільки позивач має право звернутися до суду з заявою про повернення судового збору в межах розгляду справи №200/7611/21.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви додано рішення про зняття з квартирного обліку, з якого неможливо дослідити його зміст. Тому позивачу необхідно надати копії вказаного рішення належної якості.

Підсумовуючи наведене, позивачу необхідно надати суду уточнену позовну заяву та докази її направленням сторонам, із зазначенням обґрунтувань в чому полягає порушення інтересів держави в даному випадку, визначивши належну третю особу у справі з зазначенням у повному обсязі прізвище ім`я та по батькові, сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн., про що надати оригінал квитанції до суду та надати належну копії рішення про зняття з квартирного обліку.

Судовий збір в сумі 2270,00 грн. має бути сплачено на рахунок UA308999980313111206084005658 , отримувач Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101 , код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998 , код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 05.01.2022 року для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121, 169, 248 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду шляхом надання уточненої позовної заяви та докази її направленням сторонам, із зазначенням обґрунтувань, в чому полягає порушення інтересів держави в даному випадку, визначивши належну третю особу у справі з зазначенням у повному обсязі прізвище ім`я та по батькові та РНОКПП або паспортних даних, сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн., про що надати оригінал квитанції до суду та надання належної копії спірного рішення про зняття з квартирного обліку.

В разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Мозговая