Рішення

від 21.01.2022 по справі 420/24519/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24519/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 18.02.2021 №Ф-23210-51У на суму 37 788, 74 грн., вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просив суд:

(1). Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску вiд 18.02.2021 № ф-23210-51У на суму 37 788,74 грн. Головного Управління Державної податкової служби в Одеській області про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) боргу в сумі 37 788,74 грн. (тридцять сiм тисяч сімсот вiсiмдесят вісім гривень 74 копійок).

(2). Судові витрати покласти на відповідача.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 16 липня 2021 року Головним Управлінням Державної податкової служби в Одеській області щодо ОСОБА_1 було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 18.02.2021 № Ф-23210-51У на суму 37 788,74 грн. Позивач зазначає, що з 2006 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.08.2006 №: 25560000000046437. Проте з 2010 року позивач діяльність як ФОП не здійснював, доходи від провадження господарської діяльності не отримував. 07 жовтня 2021 року було подано заяву про припинення за власним рішенням. Крім того, з 2002 року Позивач є найманим працівником та працює за трудовим договором (основне місце діяльності) в Одеській державній академії будівництва та архітектури. Станом на теперішній час позивач обіймає посаду Доцент кафедри технології будівельного виробництва. Таким чином, позивач вважає, що вимога є незаконною та була винесена з порушенням норм чинного законодавства України.

(б) Позиція Відповідача

28.12.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за даними інформаційної системи ДПС ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) перебував з 10.08.2006 року на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області (Малиновська ДПІ), як фізична особа-підприємець. З 07.10.2021 року стан платника 11- припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті). За період з 10.08.2006 року по 07.10.2021 року перебував на загальній системі оподаткування, здійснюючи дiяльнiсть згiдно обраного виду економічної діяльності Рекламна діяльність . Зареєстрований платником єдиного внеску з 08.08.2006 року. Вiдповiдно до фактичних обставин справи, Головним управлінням ДПС в Одеській області було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо сплати боргу (недоїмки) від 18.02.2021 року № Ф - 23210-51. Відповідач вважає, що діяв відповідно до норм чинного законодавства.

ІІІ Процедура та рух справи

13.12.2021 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом та докази на їх підтвердження

ОСОБА_1 з 2006 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.08.2006 №: 25560000000046437.

З 07.10.2021 року стан платника ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 11- припинено.

У період з 10.08.2006 року по 07.10.2021 року перебував на загальній системі оподаткування, здійснюючи діяльність згідно обраного виду економічної діяльності Рекламна діяльність .

ФОП ОСОБА_1 з 2010 року позивач діяльність як ФОП не здійснював, доходи від провадження господарської діяльності не отримував.

З 2002 р. ОСОБА_1 є найманим працівником, та працює за трудовим договором (основне місце діяльності) в Одеській державній академії будівництва та архітектури. Станом дату звернення до суду позивач обіймає посаду Доцент кафедри технології будівельного виробництва.

На підтвердження сплати роботодавцем єдиного внеску надаю Довідки Індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 та форми ОК-7, які сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України.

18.02.2021 р. відповідач виніс вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 18.02.2021 р. № Ф-23210-51У на суму 37 788,74 грн.

IV. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі-ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 4 ст. 4 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 1 розділу VI Інструкція, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Пунктом 2 вказаної Інстанції встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Пунктом 3 вказаної Інстанції встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 вказаної Інстанції встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Суд встановив, що у межах спірних правовідносин позивач не погоджується з правомірністю надісланої її вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 18.02.2021 № Ф-23210-51У.

Повертаючись до обставин справи, суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 з 2006 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.08.2006 №: 25560000000046437. З 07.10.2021 року стан платника ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) 11- припинено.

З 2002 р. ОСОБА_1 є найманим працівником, та працює за трудовим договором (основне місце діяльності) в Одеській державній академії будівництва та архітектури. Станом дату звернення до суду позивач обіймає посаду Доцент кафедри технології будівельного виробництва. На підтвердження сплати роботодавцем єдиного внеску надаю Довідки Індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 та форми ОК-7, які сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України.

Однак, позивач з 2002 р. перебуває у трудових відносинах з Одеською державною академією будівництва та архітектури, як найманий працівник, а тому Одеська державна академія будівництва та архітектури сплачує за неї відповідні суми єдиного внеску, що підтверджується довідкою за формою ОК-5 та формою ОК-7, яка видана Пенсійним фондом України.

Між тим, з аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що законодавцем встановлено обов`язок сплати самозайнятими особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їхньої діяльності.

З іншого боку, відносини щодо сплати єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення підприємницької діяльності, яку особа фактично не здійснює, нормативно не врегульовано.

Таким чином, суд робить висновок, що особа, зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка не веде господарську діяльність та не отримує від неї доходів, зобов`язана сплачувати єдиний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.

При цьому, у випадку коли особа є найманим працівником, така особа є застрахованою особою і платником єдиного внеску за неї виступає її роботодавець, а мета збору єдиного внеску досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

В даному випадку, інше тлумачення законодавства щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи - підприємці (господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить принципам податкового законодавства та меті запровадженого державою страхового внеску.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування викладено Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року (справа № 160/3114/19), постанові від 04 грудня 2019 року (справа № 440/2149/19), постанові від 23 січня 2020 року (справа №480/4656/18), постанові від 27 березня 2020 року (справа № 140/2214/19).

Крім того, суд зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву, всупереч покладеного на нього обов`язку доведення правомірності своїх рішень, жодним чином не спростував посилань позивача на неприпустимість подвійної сплати єдиного внеску.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач протиправно нарахував позивачу борг (недоїмки) з Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протиправними, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2021 № Ф-23210-51У на суму 37 788,74 грн. є протиправною та належить до скасування.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 статті 77 КАС України: В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача .

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 18.02.2021 року №Ф-23210-51У на суму 37 788, 74 грн. - задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску вiд 18.02.2021 № Ф-23210-51У на суму 37 788,74 грн. Головного Управління ДПС в Одеській області про сплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) боргу в сумі 37 788,74 грн. (тридцять сiм тисяч сімсот вiсiмдесят вісім ), 74 грн .

3.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) сплачений судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят), 00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Я. Бойко