Ухвала

від 15.02.2022 по справі 440/2134/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

15 лютого 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/2134/22 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІАЛ К" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІАЛ К" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІАЛ К" до Управління Держпраці у Полтавській області, відповідно до якого просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПЛ4803/1427/НП/СП-ФС від 29.12.2021.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 14 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14 лютого 2022 року до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої останній просить: "вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №68598536, яке здійснюється Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ПЛ4803/1427/НП/СП-ФС від 29.12.2021 р. до розгляду по суті та набрання законної сили рішенням Полтавським окружним адміністративним судом у справі №440/2134/22".

В обґрунтування зазначено, що 11 лютого 2022 року на відкритих в банках рахунках накладено арешт грошових коштів в розмірі 21000,00 грн. (Двадцять одна тисяча гривень 00 копійок). Враховуючи той факт, що державним виконавцем розпочато примусове виконання постанови Управління Держпраці у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПЛ4803/1427/НП/СП-ФС від 29.12.2021, тривають виконавчі дії щодо примусового виконання спірної постанови, а отже, відповідно, невжиття заходів забезпечення може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа звернувшись з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпечення позову у такий спосіб є виходом за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність, в свою чергу, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача про забезпечення позову, суд враховує, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили, що виконання рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, буде ускладненим або неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, а також, що для відновлення таких прав і свобод необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд наголошує, що накладення арешту на кошти, що знаходяться на відкритих рахунках позивача, у розмірі 21000,00 грн не може бути свідченням "суттєвої шкоди господарської діяльності " для позивача, а також свідченням того, що такі дії виконавця "ведуть до значних обмежень його діяльності та в разі їх продовження можуть призвести до невідворотних наслідків ", оскільки позивачем не надано жодних доказів, що по-перше: такі кошти є єдиним засобом для здійснення господарської діяльності такого суб`єкта господарювання; по-друге, що накладення арешту призведе саме до невідворотних наслідків, а також з урахуванням того, що заявником не визначено конкретно до яких наслідків.

Саме по собі накладення арешту на кошти не може свідчити про невідворотність наслідків такої дія, як арешт. Навіть у разі настання іншої дії, про яку не зазначає заявник, а саме стягнення коштів після накладеного арешту, то законодавством визначено механізм та порядок повернення безпідставно стягнених коштів, у разі визнання протиправним документу на підставі якого було здійснення таке стягнення, а відтак, твердження позивача про невідворотність наслідків є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову " задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення" суду, то суд визнає їх безпідставними з огляду на те, що прохальна частина позовних вимог, поданої позивачем позовної заяви, не містить вимог до відповідача зобов`язального характеру та відповідно не передбачає прийняття рішення суду, яке необхідно буде виконувати в окремий спосіб.

Обраний заявником засіб забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, направлений не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не може вирішуватись питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, визначених заявником в заяві від 14.02.2022 року та з тих підстав, які визначені в такій заяві, а тому заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІАЛ К" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРІАЛ К" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський