Рішення

від 09.02.2022 по справі 220/2048/21

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/2048/21

Номер провадження № 2/220/33/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Сербіної І.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Король Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Великоновосілківського районного суду Донецької області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Каратиш Юлія Валеріївна (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), представник відповідача адковат Король Тетяна Володимирівна, Великоновосілківської селищної ради Волноваського (Великоновосілківського) району Донецької області (адреса: вул. Пушкіна, б. 32, смт. Велика Новосілка, Великоновосілківський район, Донецька область, ЄДРПОУ: 04341577), третя особа Великоновосілківська державна нотаріальна контора ГТУЮ у Донецькій області (адреса: 85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт Велика Новосілка, вул.. Пушкіна, б. 32), третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , про визнання заповіту дійсним , -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Провадження у справі відкрито 30.11.2021 р. у порядку загального позовного провадження, витребувано докази по справі. 07.12.2021 р. ухвалу суду виконано (а.с. 39). 30.12.2021 р. справу призначено до судового розгляду, задоволено клопотання позивача про виклик свідка ОСОБА_5 . Ухвалою суду від 25.01.2022 р. залучено третю особу - ОСОБА_4 .

Короткий зміст вимог позовної заяви

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_6 . Після її смерті відкрито спадкову справу. За життя ОСОБА_6 склала заповіт, який вигототовлено секретарем виконкому Багатирської сільської ради. З тексту заповіту вбачається, що спадкодавець заповіла своєму сину ОСОБА_1 , належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку згідно Державного акту на право власності ДН №059826. Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом від 16 вересня 2016 року, посвідченим ОСОБА_5 , секретарем виконкому Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, зареєстрованим в реєстрі за № 146 (копія заповіту додається), спадщину прийняв своєчасно, звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса, заведена спадкова справа № 69 за 2021 рік

Родинні відносини позивача зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 (копія додається). Постановою від 27.10.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку спадкового майна - земельну ділянку, після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія постанови додається). З тексту постанови вбачається, що при вивченні заповіту від імені ОСОБА_6 , посвідченого 16 вересня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі за №146 ОСОБА_5 , секретарем виконкому Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області було виявлено помилки при складанні заповіту, а саме: дата народження заповідача вказана 22.08.13938; в пункті 3. Зазначено: Заповіт прочитано, особисто мною, ОСОБА_7 та власноручно мною підписано в присутності... , в супереч вимогам п.2 ст. 1248 Цивільного кодексу України, яким передбачено: ...заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним , чим порушено форму складання заповіту, тому заповіт не може бути прийнятий до провадження, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Отже, при складенні заповіту за допомогою загальноприйнятих технічних засобів секретарем виконкому Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області Орлатою Л.В. допущено описки (помилки), а саме: в році народження ОСОБА_6 , де зазначено НОМЕР_2 замість вірних 1938 ; у пункті 3 взагалі зазначена невідома особа, яка не має жодного відношення до складення заповіту та до спадкодавця, вважаємо, що ПІП даної особи ОСОБА_5 помилково не виправлені на ОСОБА_6 . Також з пункту 1 заповіту вбачається, що ОСОБА_6 заповідає своєму сину ОСОБА_1 земельну ділянку, належну їй на праві особистої власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 у розмірі 6,380 га, та земельну ділянку згідно з Державного реєстру речових прав на майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серія ЕЕЕ №294984 у розмірі 1,82 га. Проте ОСОБА_6 є власником земельної ділянки згідно державного акту ДН №059826 загальною площею 6,380 га, до якої входить дві земельної ділянки, одна з яких 4,560 га., а інша 1,820 га., що підтверджується Державним актом та інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дана обставина перешкоджає позивачу розпорядитися своєю власністю. ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з помилками, наявними в заповіті його матері. ОСОБА_1 звертався до Великоновосілківського районного суду Донецької області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності заповіту. Проте ухвалою суду від 12.11.2021 року відмовлено у відкритті провадження, оскільки суд прийшов до висновку, що між сторонами існує спір про право щодо отримання спадщини після померлої ОСОБА_6 . Враховуючи те, що позивач не має можливості виправити помилки в заповіті в позасудовому порядку та позбавлений можливості отримати спадщину, а відтак, вимушений звертатися до суду з позовною заявою належності ОСОБА_1 заповіту, яким ОСОБА_6 заповідала належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку згідно державного акту на право власності ДН №059826 у розмірі 6,380 га., посвідченого 16.09.2016 року ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області. Посилаючись на ст.ст. 215, 1257, 1251-1252 ЦК України, вказуючи, що при посвідченні заповіту секретарем виконавчого комітету Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області Орлатою Л.В. 16.09.2016 року, зареєстрованого у реєстрі за №146 були дотримані вимоги щодо його форми - заповіт складено у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, встановлено особу заповідача, перевірено її дієздатність, підписано заповідачем, просить суд визнати дійсним заповіт від 16.09.2016 року, яким ОСОБА_6 заповідала належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку згідно державного акту на право власності ДН №059826 у розмірі 6,380 га., посвідченого 16.09.2016 року ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за №146, просить суд визнати дійсним заповіт від 16.09.2016 року, яким ОСОБА_6 заповідала належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку згідно державного акту на право власності ДН №059826 у розмірі 6,380 га., посвідченого 16.09.2016 року ОСОБА_5 , секретарем виконавчого комітету Багатирської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за №146.

Позиція відповідача

15.12.2021 р. у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, надійшов відзив на позов відповідача ОСОБА_3 , у якому він зазначив, що заповіт складений від імені ОСОБА_6 посвідчено уповноваженою особою органу місцевого самоврядування проте без дотриманням вимог щодо посвідчення заповіту, визначених ЦК України та Порядком, зокрема заповіт ОСОБА_6 самостійно прочитаний не був, оскільки п. 3 заповіту містить наступний зміст Заповіт прочитано вголос, особисто мною, ОСОБА_7 та власноручно підписано в присутності секретаря виконкому Багатирської сільської ради Орлатої Лариси Володимирівни, в приміщенні Багатирської сільської ради (с. Багатир, пр. Миру 23) в 10 год.00 хв. Отже, встановити, чи дійсно волевиявлення заповідача відповідало змісту заповіту на даний час неможливо, а тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 99-100, 104-106).

Зміст відповіді на відзив

20.12.2021 р. відповідно до положень ст. 179 ЦПК України до суду надійшла відповідь на відзив позивача ОСОБА_1 , у якому вважає посилання відповідача на ст. 1253 ЦК України помилковим, оскільки не було необхідності посвідчення заповіту при свідках. Наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 108-109, 110-113).

Позиція третьої особи

Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору правом на надання пояснень не користались.

Процедура розгляду

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити, наддала пояснення, аналогічні викладеним у позиві та відповіді на відзив, зазначила, що свідок ОСОБА_5 точно не пам`ятає обставин складання заповіту, а тому її пояснення не можна брати до уваги. З тексту заповіту можна встановити волевиявлення спадкодавця на заповідання земельної ділянки саме позивачу.

Представник відповідача ОСОБА_8 надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, зазначила про відсутність підстав для визнання заповіту дійсним, зі змісту спірного заповіту неможливо встановити волю заповідача, а тому у задоволенні позовних вимог просила відмовити. Також, зазначила, що у встановленому порядку після судового рішення нею будуть надані докази щодо судових витрат, які проситиме стягнути з позивача на користь відповідача.

Треті особа у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 130, 132, 133, 135138143,144) клопотань про відкладення розгляду справи або про проведення судового засідання за їх відсутності суду не надали, докази поважності причин неявки до суду відсутні.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі третіх осіб, зважаючи на їх обізнаність з датою, часом та місцем розгляду справи, а також на те, що їх неявка не перешкоджає проведенню розгляду даного провадження.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні 25.01.2022 р. показала, що заповіт має технічні помилки, у прізвищі ОСОБА_9 та даті народження. Бабуся (спадкодавець) була з сином, свідків не було, вона ( ОСОБА_5 ), як секретар, зачитала їй вголос заповіт, бабуся (спадкодавець) підписала. Вона не роз`яснювала спадкодавцю статті закону, зазначені у заповіті.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, оглянувши належним чином завірену копію спадкової справи № 69/2021 р. померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с. 40-96), судом фактично встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 42). На момент смерті проживала одиноко, за адресою АДРЕСА_5 , що вбачається з довідки від 01.04.2021 р. № 02-28-01929 (а.с. 42).

Спадкоємцями майна ОСОБА_6 є її діти: позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 (а.с. 56), відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 54-55), третя особа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис про народження № 24 (а.с. 147). Інші спадкоємці відсутні, чоловік спадкодавця, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно даних повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 53). Вказані обставини сторонами не заперечується та не потребують додаткового доказування.

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, у тому числі земельна ділянка, яка належала спадкодавцю на праві особистої приватної власності, згідно Державного акта серії ДН № 059826, площею 6,380 га, кадастровий номер 1421280800-02-002-0160, 1421280800-02-002-0470 (а.с. 58).

24.03.2021 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 40). 27.10.2021 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 94).

31.08.2021 р. до нотаріуса надійшла заява відповідача ОСОБА_3 , як спадкоємця за законом, який має право на обов`язкову частку спадщини, про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 (а.с. 63, 96).

27.10.2021 р. державним нотаріусом Кравець С.В. було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки під час вивчення заповіту, посвідченого 16 вересня 2016 року та зареєстрованого в реєстрі за № 146 ОСОБА_5 , секретарем виконкому Багатирської сільської ради, Великоновосілківського району, Донецької області було виявлено помилки при складанні заповіту, а саме: дата народження заповідача вказана 22.08.13938; в пункті 3. Зазначено: Заповіт прочитано вголос, особисто мною, ОСОБА_7 та власноручно мною підписано в присутності... , всупереч вимогам п. 2 ст. 1248 Цивільного кодексу України, яким передбачено: ... заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним , чим порушено форму складання заповіту, тому заповіт не може бути прийнятий до провадження, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 96).

В матеріалах спадкової справи дійсно міститься заповіт, складений у селі Багатир, Великоновосілківський район, Донецька область, 16.09.2016 р. о 09-30 хвил., у якому дійсно містяться помилки: дата народження заповідача вказана 22.08.13938; в пункті 3. Зазначено: Заповіт прочитано вголос, особисто мною, ОСОБА_7 та власноручно мною підписано в присутності... , всупереч вимогам п. 2 ст. 1248 Цивільного кодексу України, яким передбачено: ... заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним . У відповідній графі Підпис зазначено: ОСОБА_6 , підпис. Міститься запис Секретаря виконавчого комітету Л.В. Орлатої про те, що цей заповіт посвідчено нею 16.09.2016 р., заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_6 і власноручно підписаний у її присутності о 10-00 год., зареєстровано в реєстрі за № 146 (а.с. 47).

З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що спадкодавець заповіт не читала, їй його прочитала саме секретар ради Орлата Л.В., при цьому, положення ст.ст. 1234, 1241,1254,1235,1274,1276,1307 ЦК України не роз`яснювала. Зазначення дати народження заповідача та дані ОСОБА_12 , зі слів свідка, були технічною помилкою.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК України немає відповідного правила. Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Згідно з частиною другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то він є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин першої - третьої та четвертої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Частиною 2 ст. 209 ЦК України визначено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Згідно ч. 1 ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

11.11.2011 р. затверджено Наказом Міністерства юстиції України Наказом 3306/5 Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Розділом ІІІ вказаного Порядку визначено, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом (п.п. 1.4).

Посадова особа органу місцевого самоврядування при посвідченні заповіту зобов`язана роз`яснити заповідачу зміст статей 1241, 1307 Цивільного кодексу України, про що зазначається у тексті заповіту (п.п.1.6).

Натомість, у заповіті, який є предметом позову, відсутні будь-які дані, що заповіт прочитано в голос саме заповідачем ОСОБА_6 , свідок ОСОБА_5 , яка посвідчувала даний заповіт також зазначила, що заповідач вголос заповіт не зачитувала, положення статей 1234,1241,1254,1235,1274,1276,1307 нею заповідачу не роз`яснювались. І, хоча дату народження заповідача 22.08.13938 , враховуючи, що правильною датою її народження ІНФОРМАЦІЯ_4 можна вважати технічною помилкою, яка є очевидною та саме по собі не може бути підставою недійсності заповіту, натомість не прочитання заповідачем змісту заповіту вголос, нероз`яснення заповідачу змісту ст.ст. 1241, 1307 ЦК України, свідчить про порушення порядку його складання, що свідчить про його нікчемність, відповідно до положень ч. 1 ст. 1257 ЦК України.

Відповідно до змісту пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв`язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення, оскільки норми глави 85 ЦК України не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.

Підстави для застосування положень ст. 1253 ЦК України, на які посилається відповідач у відзиві відсутні, виходячи зі встановлених судом обставин.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час складання заповіту 16.09.2016 р., яким ОСОБА_6 заповідала належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку згідно державного акту на право власності ДН № 059826, посадовою особою порушено порядок його посвідчення, в зв`язку з яким неможливо встановити волевиявлення заповідача. Вказане підтверджується самим змістом заповіту від 16.09.2016 р., поясненнями свідка ОСОБА_5 , яка була посадовою особою на час його посвідчення. В силу закону даний заповіт є нікчемним, а тому законодавчі підстави для визнання його дійсним відсутні. Позивачем не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження його позовних вимог. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Щодо судового збору

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до відмовив в позові позивачу, підстави для стягнення на його користь судових витрат відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_8 заявила, що нею у встановленому ЦПК порядку буде заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та будуть надані докази щодо понесення таких витрат відповідачем.

З огляду на наведене, питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 174, 235, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Каратиш Юлія Валеріївна (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), представник відповідача адковат Король Тетяна Володимирівна, Великоновосілківської селищної ради Волноваського (Великоновосілківського) району Донецької області (адреса: вул. Пушкіна, б. 32, смт. Велика Новосілка, Великоновосілківський район, Донецька область, ЄДРПОУ: 04341577), третя особа Великоновосілківська державна нотаріальна контора ГТУЮ у Донецькій області (адреса: 85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт Велика Новосілка, вул.. пушкіна, б. 32), третя особа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , про визнання заповіту дійсним - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 14.02.2022 р.

Суддя: О.А. Дурач