Постанова

від 14.02.2022 по справі 280/4292/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 280/4292/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 р. (суддя Бойченко Ю.П., повне судове рішення складено 28.09.2021 р.) в справі № 280/4292/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група Восток до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна група Восток (далі - ТОВ БГ Восток ) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості № 11645 від 06.04.2021 р. комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області, зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 р. № 2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ БГ Восток , зобов`язання розглянути питання щодо врахування таблиці даних платника податку від 02.04.2021 р. № 9070826047.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 № 11645 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ Будівельна група ВОСТОК з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість; визнано протиправним та скасоване рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 06.04.2021 №2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість; зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість ТОВ Будівельна група ВОСТОК від 02.04.2021 за №9070826047.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що відповідачем надані суду всі належні та допустимі докази в обґрунтування прийнятого рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, наявну податкову інформацію та витяг з протоколів засіданні комісії, а посилання суду першої інстанції про відсутність доказів про підстави для прийняття оскарженого рішення не відповідає обставинам справи.

Тому вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував податкову інформацію як належний доказ, а твердження про те, що податкова інформація не відповідає вимогам, які встановлені до податкової інформації, яка є достатньою для віднесення позивача до переліку ризикових, не ґрунтується на нормах Порядку № 1165, а суд перебирає на себе повноваження контролюючого органу.

Зазначає, що включення платника податку до ризикових не породжує для такого платника правових наслідків та у цьому питанні посилається на постанови Верховного Суду в справах №№ 240/2665/19, 280/2284/20, 160/10287/19, 240/3906/19.

Стосовно рішення про неврахування таблиці даних платника податку (далі - ТПП) зазначає, що неврахування ТПП за рішенням контролюючого органу не позбавляє платника права повторної подачі ТПП з такими саме кодами згідно з УКТ ЗЕД, не звужує його прав щодо можливості реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, таке рішення не створює для платника будь-яких додаткових обмежень та не накладає будь-яких обов`язків, оскільки коло прав та інтересів платника залишається незмінним. Оскаржене рішення прийнято відповідачем у межах повноважень, у спосіб, передбачений відповідним Порядком. Твердження суду першої інстанції про дефекти рішення як індивідуального акту є необ`єктивними, оскільки окремі дефекти не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Будівельна група ВОСТОК (код ЄДРПОУ 41264842) 06.04.2017 зареєстровано в якості юридичної особи, основним видом економічної діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом від 27.07.2017 №1708284500145 з Реєстру платників податку на додану вартість.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 № 11645 встановлено відповідність ТОВ Будівельна група ВОСТОК п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В обґрунтування рішення зазначено: платником податку та/або його контрагентами згідно з даними ЄРПН здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.

Відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 №2539141/41264842 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 02.04.2021 за №9070826047, прийнято рішення про неврахування вказаної таблиці з підстав наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Встановивши, що оскаржене рішення від 06.04.2021 № 11645 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним з посиланнями на відповідні документи, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких зафіксовані такі операції, оспорюване рішення від 06.04.2021 № 11645 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а за змістом протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 №62, підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податків є інформація, відповідно до якої за даними ЄРПН у контрагентів-постачальників товарів відсутнє придбання та/або виробництво таких товарів по ланцюгу постачання, що унеможливлює таке постачання, тобто негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів, які у витязі з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 №62 не наведені, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним , у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 № 11645 є протиправним та підлягає скасуванню.

Належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, суд першої інстанції вважав зобов`язання відповідача виключити ТОВ Будівельна група Восток з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 №2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ Будівельна група ВОСТОК , зазначивши, що контролюючим органом рішення від 06.04.2021 №2539141/41264842 мотивовано такою підставою, як наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, проте відповідачем не надано суду жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, а у витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 №62 не конкретизовано, які конкретно операції позивача він вважає ризиковими, із якими контрагентами та за який період.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача в цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до пункту 22 Порядку №1165 належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК від 02.04.2021 за №9070826047, тому вийшов за межі позовних вимог.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ БГ Восток перебуває на податковому обліку як платник податків в Головному управління ДПС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Рішенням комісії регіонального рівня про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 11645 від 06.04.2021 р. з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 26.03.2021 р. № 1, у зв`язку з відповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 ( Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі ) встановлена відповідність ТОВ БК Восток критеріям ризиковості платника податку (а.с. 82 т.2).

Рішенням комісії регіонального рівня про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 06.04.2021 р. № 2539141/41264842 за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 02.04.2021 р. за № 9070826047, прийнято рішення про її неврахування з підстави наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій (а.с. 40 т.2).

У витязі з протоколу № 62 від 06.04.2021 р. засідання комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 96-97 т.2) зазначено:

- ТОВ БГ Восток надано повідомлення від 06.04.2021 з документами для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Вказане СГ включено до реєстру ризикових за критерієм у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування за рішенням комісії. Підставою включення ТОВ БГ Восток є інформація, відповідно до якої за даними ЄРПН у контрагентів - постачальників товарів відсутнє придбання та/або виробництво таких товарів по ланцюгу постачання, що унеможливлює таке постачання. Здійснивши аналіз документів, наданих 06.04.2021 для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку ризикових платників, встановлено не надання платником податків документів у повному обсязі, не встановлено походження реалізованого товару;

- прийнято рішення про неврахування (скасування) таблиці даних платника податків по 11СГ-21ТПП;

- визначено ТОВ БК Восток як таке, що відповідає критеріям ризиковості за результатами розгляду наданих документів згідно з постановою КМУ № 1165;

- надано доручення членам комісії на формування проектів рішень щодо не врахування інформації, зазначеної у 21 таблицях даних платника податків, у зв`язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій, виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податків основних засобів, у зв`язку з не наданням пояснень або надання пояснень, які не містять інформації щодо видів діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку відповідно до постанови КМУ № 1068;

- рішення по платникам податків, яке прийнято за рішенням комісії щодо відповідності критеріям ризиковості за результатами розгляду наданого повідомлення: ТОВ Будівельна група Восток (41264842).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. (далі - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Рішення, що оскаржується в цій справі, прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 до Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

В оскарженому рішенні вказане поле заповнено та зазначено таке: Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень - контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.

Оскаржене рішення не містять належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, в цьому рішенні не зазначена конкретна інформація, яка слугувала підставою для прийняття рішення, з посиланнями на відповідні документи.

Виходячи з протоколу засідання комісії, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на інформації, відповідно до якої за даними ЄРПН у контрагентів-постачальників товарів відсутнє придбання та/або виробництво таких товарів по ланцюгу постачання, що унеможливлює таке постачання.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Відповідачем належними доказами не підтверджено відсутність фактів придбання позивачем товарів (послуг) за ланцюгом постачання (підміна номенклатури придбаних та реалізованих товарів).

Контролюючим органом до матеріалів справи долучена податкова інформація Вознесенівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС, яка стала підставою для прийняття оскарженого рішення (а.с. 93-95 т.2).

Суд з цього питання вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до визначення, яке міститься у пункті 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Наявна в матеріалах справи інформація не в повній мірі може бути розцінена судом як податкова інформація, позаяк контролюючим органом не зазначено, у якій спосіб така інформація зібрана чи отримана, в яких базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу така інформація зберігалась.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, контролюючим органом не надано, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податків.

Доводи контролюючого органу про не надання платником податку інформації та документів у спростування негативної інформації спростовані змістом протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якому чітко зазначено, що комісією саме за результатами розгляду повідомлень про подання інформації та копій документів, наданих ТОВ БГ Восток , встановлено, що платником надані документи щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, внаслідок аналізу яких комісією прийнято рішення про відповідність ТОВ БГ Восток пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 11645 від 06.04.2021 р. про відповідність ТОВ Будівельна група Восток критеріям ризиковості платника податків є протиправним та обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.

Доводи апелянта про відсутність підстав вважати, що цим рішенням порушено права позивача, а власне оскаржене рішення не створює для позивача будь-яких правових наслідків, суд визнає неприйнятними.

Додатком 4 до Порядку № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз приведених вище норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд акцентує увагу на тому, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до переліку ризикових платників податку.

Суд не враховує приведені в апеляційній скарзі посилання на рішення Верховного Суду у подібних правовідносинах, адже Верховним Судом в приведених апелянтом постановах викладено правовий висновок стосовно питання віднесення платників податку на додану вартість до ризикових платників податку у період до набрання чинності Порядком № 1165.

Стосовно обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Також суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішення комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 р. № 2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ БГ Восток .

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Відповідно до пунктів 15-17 Порядку №1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

В оскарженому рішенні про неврахування ТПП зазначена така причина - наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Суд в котрий раз підкреслює, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб`єкт владних повноважень - контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.

Оскаржене рішення про неврахування ТПП не містять належної мотивації підстав та причин неврахування ТПП, в цьому рішенні не зазначена конкретна інформація, яка слугувала підставою для прийняття рішення, з посиланнями на відповідні документи, а підстави, зазначені у протоколи засідання комісії, вказують на те, що негативна інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення від 06.04.2021 р. № 2539141/41264842 про неврахування ТПП.

Доводи апелянта стосовно того, що рішення про неврахування ТПП не порушує права платника податку, не звужує його прав щодо можливості реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, таке рішення не створює для платника будь-яких додаткових обмежень та не накладає будь-яких обов`язків, не спростовують висновків суду першої інстанції про протиправність цього рішення, як й не спростовують таких висновків посилання на те, що окремі дефекти не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку про його протиправність.

Суд вказує, що рішення про неврахування ТПП є рішенням суб`єкта владних повноважень та індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, тому має відповідати усім вимогам, які пред`являються до індивідуального акту, зокрема, рішення має бути обґрунтованим та вмотивованим, а не виконання суб`єктом владних повноважень таких вимог обумовлює висновок про протиправність такого рішення.

Крім того, рішення як індивідуальний акт може бути оскаржене в адміністративному та судовому порядку, що прямо передбачено формою рішення, відповідно, посилання апелянта на те, що рішенням не порушуються права позивача не враховуються судом.

Апелянтом не приведено доводів у спростування обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача в цій частині, тому судом не надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в цій частині.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 р. в справі № 280/4292/21 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2021 р. в справі № 280/4292/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група Восток до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 14.02.2022 р. та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 14.02.2022 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко