Рішення
від 28.09.2021 по справі 280/4292/21
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 вересня 2021 року Справа № 280/4292/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, 1)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група Восток (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач (з урахуванням уточнень від 16.06.2021) просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника ТОВ Будівельна група ВОСТОК від 06.04.2021 № 11645 Комісії відповідача питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати виключити позивача з переліку ризикових платників податку;

зобов`язати відповідача виключити ТОВ Будівельна група ВОСТОК з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 №2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ Будівельна група ВОСТОК ;

зобов`язати відповідача розглянути питання щодо врахування таблиці даних платника податку від 02.04.2021 за №9070826047.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно дійшов висновку про відповідність ТОВ Будівельна група Восток п. 8 Критерії ризиковості платника податків, оскільки позивач не відповідає жодним з критеріїв ризиковості, передбачених чинним законодавством. Вказує, що оскаржувані рішення від 06.04.2021 № 11645 та від 06.04.2021 №2539141/41264842 не відповідають загальним вимогам, які висуваються до актів індивідуальної дії, а саме є необґрунтованими та невмотивованими. За таких обставин, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 01.06.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито провадження в адміністративній №280/4292/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 13.07.2021 №39398), в якому посилається на те, що підставою для прийняття рішення від 06.04.2021 № 11645 є інформація про виявлення ризиків, що відповідають п. 8 Критерії ризиковості платника податків. Так, платником податку та/або його контрагентами, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Зауважує, що контролюючий орган має право за результатами інформаційно-аналітичного опрацювання даних (автоматичного моніторингу) про ланцюги постачання та придбання товарів з ЄРПН, дані про які до реєстру надають самі платники податку на додану вартість, визначати наявність ознак ризиковості операцій та ризиковості платників, та відповідно обробляти, систематизувати, узагальнювати зібрану аналітичну інформацію шляхом створення відповідних переліків, баз даних, які використовуються для здійснення превентивних заходів, спрямованих на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. Крім того, рішення від 06.04.2021 № 11645 не утворює у відношенні позивача жодних наслідків та не порушує його прав. Щодо рішення від 06.04.2021 №2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість вказує, що таке рішення є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій та завдань. Зазначає, що неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не позбавляє підприємство права повторної подачі таблиці даних з тими самими кодами згідно з УКТЗЕД, не звужує його прав щодо можливості реєстрації будь-яких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, таке рішення не створює для платника будь-яких податкових обмежень та не накладає будь-яких обов`язків. За таких обставин вважає оскаржувані рішення правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.

04.08.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №44237), в якій він спростовує аргументи контролюючого органу.

Ухвалою суду від 28.09.2021 замінено відповідача- Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК (код ЄДРПОУ 41264842) 06.04.2017 зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом від 27.07.2017 №1708284500145 з Реєстру платників податку на додану вартість.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 № 11645 встановлено відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В обґрунтування рішення зазначено: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.

Відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 №2539141/41264842 про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 02.04.2021 за №9070826047, прийнято рішення про неврахування вказаної таблиці з підстав наявності в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Не погодившись із рішеннями від 06.04.2021 № 11645, від 06.04.2021 №2539141/41264842, ТОВ Будівельна група ВОСТОК звернулося із позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до положень пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 06.04.2021 № 11645 прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

В оскаржуваному рішенні від 06.04.2021 № 11645 вказане поле заповнено та зазначено таке: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі .

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення від 06.04.2021 № 11645 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним з посиланнями на відповідні документи.

Так, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення від 06.04.2021 № 11645 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

При цьому, як вбачається із наданої відповідачем копії витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 №62, підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податків є інформація, відповідно до якої за даними ЄРПН у контрагентів - постачальників товарів відсутнє придбання та/або виробництво таких товарів по ланцюгу постачання, що унеможливлює таке постачання.

Таким чином, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. При цьому, у витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 №62 контролюючий орган навіть не конкретизує найменування вказаних контрагентів та періоду здійснення ризикових, на його думку, операцій.

Також, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду жодних доказів на підтвердження здійснення позивачем та/або його контрагентами реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним , у зв`язку з чим рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 № 11645 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна група Восток з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем не вказано жодних фактичних негативних обставин, які мали місце у зв`язку із прийняття рішення від 06.04.2021 № 11645 суд зазначає, що норми Порядку №1165 прямо передбачають право платника податків оскаржити Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку в адміністративному або судовому порядку, зокрема, п. 6 Порядку №1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Додаток 4 до Порядку №1165, яким затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що оскаржуване рішення від 06.04.2021 № 11645 не породжує правових наслідків для платника податків та не порушує прав останнього, оскільки таке рішення є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України, яке в подальшому створює для платника податків, відносно якого воно прийнято, певні юридичні наслідки під час реєстрації податкової накладної/рахунку коригування, поданих таким платником податків, та підлягає оскарженню у судовому порядку.

Стосовно посилань відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.08.2020 у справі № 520/6051/19/19, від 12.11.2020 у справі №240/3906/19 та інші слід зазначити, шо такі висновки зроблені під час дії Порядку № 117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішеня у цій справі втратив чинність.

Натомість, суд, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 №2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ Будівельна група ВОСТОК та зобов`язання відповідача розглянути питання щодо врахування таблиці даних платника податку від 02.04.2021 за №9070826047 слід зазначити наступне.

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно пункту 14 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Відповідно до пунктів 15 - 18 Порядку №1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» , та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм ґ 1,4, та в такій таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з податковими накладними/розрахунками коригування, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців у Реєстрі, становить більше 25 відсотків загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність підстав для врахування Таблиці даних платника податку на додану вартість від 02.04.2021 №9070826047 в автоматичному режимі, у зв`язку із чим питання щодо її врахування винесено на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком (пункт 27 Порядку №1165).

Зі змісту оскаржуваного рішення від 06.04.2021 №2539141/41264842 вбачається, що підставою для його прийняття слугувала наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За визначенням статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Разом із тим, відповідачем не надано суду жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Суд повторно звертає увагу, що у витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.04.2021 №62 не конкретизовано, які конкретно операції позивача він вважає ризиковими, із якими контрагентами та за який період.

Крім того, як вже зазначено вище, суд дійшов висновку про протиправність рішення від 06.04.2021 № 11645 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Суд не приймає твердження відповідача про те, що спірне рішення нібито не породжує для позивача негативних наслідків, з тих підстав, що відповідно до пункту 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Тобто, нормами Порядку №1165 прямо передбачено право платника податків оскаржувати рішення, яким відмовлено у врахуванні Таблиці даних платника податку на додану вартість. Крім того, таке рішення є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України.

За таких обставин, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 №2539141/41264842 про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість від 02.04.2021 за №9070826047 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже процесуальним законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Стосовно обраного позивачем способу захисту, а саме зобов`язання відповідача розглянути питання щодо врахування таблиці даних платника податку від 02.04.2021 за №9070826047 суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Порядку №1165 належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК від 02.04.2021 за №9070826047, у зв`язку із чим, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог в даній частині.

Звідси, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача розглянути питання щодо врахування таблиці даних платника податку від 02.04.2021 за №9070826047 задоволенню не підлягають, оскільки суд вважає, що зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК від 02.04.2021 за №9070826047 є достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача та забезпечує дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ Будівельна група ВОСТОК .

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог..

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.04.2021 № 11645 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, 1; код ЄДРПОУ 41264842) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.04.2021 №2539141/41264842 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, 1; код ЄДРПОУ 41264842) від 02.04.2021 за №9070826047.

6. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна група ВОСТОК (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, 1; код ЄДРПОУ 41264842) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 28.09.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко

Дата ухвалення рішення28.09.2021
Оприлюднено01.10.2021
Номер документу99969814
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —280/4292/21

Ухвала від 17.05.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 14.02.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 24.01.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 29.12.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 08.12.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 01.11.2021

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Рішення від 28.09.2021

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 28.09.2021

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 22.06.2021

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

Ухвала від 01.06.2021

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Бойченко Юлія Петрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні