Постанова

від 15.02.2022 по справі 120/11361/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11361/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Тетяна Михайлівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

15 лютого 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, в якому просив:

1.1. Визнати протиправною бездіяльність Уланівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради щодо не здійснення у двотижневий строк розгляду клопотання позивача від 07.07.2021 б/н про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області;

1.2. Зобов`язати Уланівську об`єднану територіальну громаду Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності площею 2,000 га, кадастрові номери 0524881200:04:003:0348 та надати ОСОБА_1 відповідну земельну ділянку у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

2. Позовні вимоги мотивовував протиправною бездіяльністю відповідача щодо не здійснення у двотижневий строк розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га, із земель державної власності, яка розташована на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, а тому звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність Уланівської об`єднаної територіальної громади Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради щодо не здійснення у двотижневий строк розгляду клопотання ОСОБА_1 від 07.07.2021 б/н про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

3.2. Зобов`язано Уланівську об`єднану територіальну громаду Хмільницького району Вінницької області в особі Уланівської сільської ради на найближчому пленарному засіданні чергової сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0524881200:04:003:0348 та надати ОСОБА_1 відповідну земельну ділянку у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

3.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Уланівської сільської ради.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Уланівська сільська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що клопотання позивача було розглянуто відповідачем та представнику позивача 03.08.2021 повідомлено, що клопотання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , а паспортні дані на ім`я ОСОБА_1 , а тому така інформація не дає можливості встановити що це одна і та ж особа. На думку апелянта, жодної бездіяльності не вбачається.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2020 по справі № 120/5281/20-а, Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято рішення у формі наказу від 21.012.2020 № 2-17026/15-20-СГ, яким було надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

7. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 707-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області визначено, що Вишенківська сільська рада Хмільницького району Вінницької області входить до складу Уланівської територіальної громади з адміністративним центром в селі Уланів.

8. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2021 року № 60-р Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад регламентовано передачу усіх земельних ділянок с/г призначення державної власності в комунальну власність відповідних ОТГ.

9. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 року № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин Держгеокадастру доручено прискорити проведення інвентаризації земель с/г призначення державної власності та забезпечити передачу з 17.11.2020 року земельних ділянок с/г призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.

10. Відповідно до пункту 24 Розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

11. Позивачем було укладено договір про виготовлення проекту землеустрою.

12. Після отримання від розробника проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у власність, 08.07.2021 позивачем було подано до відповідача клопотання про його затвердження.

13. Однак, станом на час подання позову будь-якого рішення щодо задоволення або відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем не прийнято.

14. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

15. Також з наданих відповідачем відзиву та доказів судом встановлено, що 03.08.2021 відповідач направив представнику позивача лист №755, у якому зазначено, що подане клопотання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (відповідно проект розроблено на ОСОБА_1 ), а паспортні дані та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , а тому такі невідповідні дані не дають можливості винесення даного питання на розгляд комісії.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

18. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

19. За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21. Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

22. Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.

23. Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

24. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

25. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

26. При цьому, згідно пункту б частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

27. Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

28. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України.

29. Зокрема, за змістом даної статті (в редакції, яка діяла до 27.05.2021, тобто на час, коли позивач розпочав процес приватизації бажаної земельної ділянки), було передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність.

30. Із вищевикладеного слідує, що в межах процедури безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності всі дії відповідних суб`єктів цих правовідносин є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання заявником земельної ділянки у власність.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ї

31. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

32. Як вбачається з матеріалів справи спір між сторонами виник на стадії затвердження органом місцевого самоврядування поданого позивачем проекту землеустрою.

33. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

34. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначеністр

35. Відповідно до частини 8 статті 118 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

36. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (в редакції до 27.05.2021 року), і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина 6 статті 186 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року).

37. Згідно зі статтею 186-1 ЗК України (в редакції до 27.05.2021 року) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

38. За нормативно-правовим регулюванням на час звернення позивача із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та на час розроблення проекту землеустрою, обов`язок затвердити протягом двох тижнів проект землеустрою та передати земельну ділянку у апелянта виникав у разі наявності всіх погоджень уповноважених органів відповідно до статті 186-1 ЗК України.

39. На час звернення до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою у Закон України "Про землеустрій", Земельний кодекс України було внесено зміни, а статтю186-1 ЗК України виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021 року, проте це не звільняє відповідача від обов`язку розглянути у двотижневий строк клопотання позивачів та затвердити проект землеустрою, оскільки частина 9 статті 118 ЗК України чітко вказує, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

40. При цьому, відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

41. Згідно з частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

42. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

43. З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Уланівська сільська рада.

44. Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято рішення у формі наказу від 21.12.2020 № 2-17026/15-20-СГ, яким було надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 2.00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення - для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

45. Висновком №8748/82-21 від 17.05.2021 Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачеві для ведення особистого селянського господарства на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

46. З висновку вбачається, що на момент складання документації із землеустрою бажана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, 16.00 землі запасу, 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

47. Розмір бажаної позивачем земельної ділянки відповідає тим, які мають право набувати у власність громадяни.

48. Крім того у висновку зазначено, що такі землі відносяться до особливо цінних земель, а тому необхідно проводити обов`язкову державну експертизу землевпорядної документації.

49. Відповідно до п.а ч.1 ст.150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття.

50. Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначався Законом України Про державну експертизу землевпорядної документації .

51. Разом з тим, зазначений Закон втратив свою чинність на підстав Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021. Також законом від 28.04.2021 із Земельного кодексу України були виключені всі норми, що стосуються проведення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації.

52. В пояснювальній записці до проекту Закону України Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин зазначено, що необхідність проведення державної експертизи документації із землеустрою як форми державного контролю відсутня, оскільки земельним законодавством України передбачено інші дієві форми забезпечення якості документації із землеустрою та оцінки земель фахівцями, кваліфікаційні вимоги до яких є набагато вищими, аніж до експертів державної експертизи. Так, Законом України Про землеустрій встановлено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою. Крім того, відповідність чинному законодавству землевпорядної документації здійснюють і органи, які її затверджують. Тому доцільність у існуванні таких форм контролю за якістю землевпорядної документації, як державна експертиза, відсутня.

53. Зі змісту зазначеного висновку судом також встановлено, що обмеження щодо використання земельної ділянки - відсутні (п.п. 5 п. 6).

54. Відповідно до пунктів 8, 10 - проект землеустрою відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам і погоджується експертом державної експертизи.

55. Згідно інформації Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації на спірній земельній ділянці об`єктів культурної спадщини не виявлено.

56. Згідно викопіювання з карти розташування об`єктів природно-заповідного фонду Вінницької області бажана позивачем земельна ділянка не межує з об`єктами природно-заповідного фонду.

57. 08.07.2021 позивач подав до апелянта клопотання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у власність, із посиланням на ст. 122 Земельного кодексу України, якою серед іншого встановлено двотижневий строк на вирішення подібних питань.

58. 03.08.2021 апелянт направив представнику позивача лист №755, у якому зазначено, що подано клопотання про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (відповідно проект розроблено на ОСОБА_1 ), а паспортні дані та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , а тому такі невідповідні дані не дають можливості винесення даного питання на розгляд комісії.

59. Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту органу місцевого самоврядування, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення.

60. Апелянта стверджує, що протиправної бездіяльності допущено не було, оскільки клопотання позивача розглянуто та надано відповідь про невідповідність даних.

61. Колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта та звертає увагу, що здійснене землевпорядником відмінювання імені заявника, не позбавляє такого громадянина статусу замовника проектної документації та особи, яка має право отримати земельну ділянку у власність на підставі такої документації.

62. Така відповідь апелянта, за висновками суду, додатково підтверджує створення штучних перешкод в реалізації права громадянина на отримання земельної ділянки у власність та допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не розгляду клопотання позивача у двотижневий строк та в порядку передбаченому Земельним кодексом України.

63. Суд зауважує, що умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні, якщо для цього є законні підстави. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

64. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Уланівської сільської ради щодо не розгляду у двотижневий строк клопотання позивача від 08.07.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

65. Визначаючись щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надати позивачу відповідну земельну ділянку у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, колегія суддів виходить виходить із наступного.

66. Як правило, суд обмежений у повноваженнях зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти чітке рішення у тому випадку, коли прийняття такого рішення пов`язане із реалізацією дискреційних публічно - владних управлінських функцій таким суб`єктом.

67. Такий висновок узгоджується із нормою ч. 4 ст. 245 КАС України.

68. Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

69. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

70. Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

71. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

72. Однак при розгляді цієї справи встановлено, що повноваження апелянта у спірних правовідносинах не є дискреційними, оскільки позивачем дотримано усіх умов для прийняття щодо нього рішення про затвердження поданого проекту землеустрою.

73. В силу вимог п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії або обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

74. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (ч. 4 ст. 245 КАС України).

75. Тому, за встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що всі умови для прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою виконані, а відтак перешкод для покладення на апелянта чіткого обов`язку прийняти вказане рішення та передати позивачу у власність бажану для нього земельну ділянку не встановлено.

76. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов в частині вимог зобов`язального характеру теж підлягає повному задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача затвердити розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати її у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства на території Вишенківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області.

77. Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

78. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

79. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

80. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

81. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

82. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

83. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

84. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.