Постанова

від 27.01.2022 по справі 921/799/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2022 р. Справа №921/799/20

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Гриців В.М. (головуюча), Зварич О.В., Малех І.Б.

секретар судового засідання Гілевич С.Р.

з участю прокурора Рибчич Н.Я., представника відповідача адвоката Войнарського А.Й.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури та Великоберезовицької селищної ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20 за позовом Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації до Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області; третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання недійсними рішень Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2020 року до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації до Великоберезовицької селищної ради про визнання недійсними рішень сесій Петриківської сільської ради, яку суд прийняв до розгляду.

Прокурор просив суд визнати недійсними рішення сесії Петриківської сільської ради: від 12 березня 2020 року №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель"; від 22 травня 2020 року №2362 "Про зупинення дії рішення Петриківської сільської ради від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель"; від 22 жовтня 2020 року №2872 "Про відмову у погоджені технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель".

18 березня 2021 року до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява Установи Тернопільської обласної ради "Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат" із самостійними вимогами щодо предмета спору у справі №921/799/20.

Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат (будинок-інтернат) просив суд: прийняти позовну заяву і залучити до розгляду справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору; визнати недійсними рішення сесії Петриківської сільської ради: від 12 березня 2020 року №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель"; від 22 травня 2020 року №2362 "Про зупинення дії рішення Петриківської сільської ради від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель"; від 22 жовтня 2020 року №2872 "Про відмову у погоджені технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель".

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 24 березня 2021 року залучив Установу Тернопільської обласної ради "Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат" до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Господарський суд Тернопільської області рішенням від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20 позов Установи Тернопільської обласної ради "Петриківський обласний комунальний дитячий будинок - інтернат" задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення Петриківської сільської ради від 12 березня 2020 року №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель". Визнав недійсним рішення Петриківської сільської ради від 22 травня 2020 року №2362 "Про зупинення дії рішення Петриківської сільської ради від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель". Визнав недійсним рішення Петриківської сільської ради від 22 жовтня 2020 року №2872 "Про відмову у погоджені технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель". Стягнув з Великоберезовицької селищної ради на користь Установи Тернопільської обласної ради "Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат" витрати зі сплати судового збору в сумі 6810 грн. у решті позовних вимог відмовив.

Апеляційні скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20 подали Перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури і Великоберезовицька селищна рада Тернопільської області.

Прокурор просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог прокурора та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити його позовні вимоги. Вважає, що рішення суду в цій частині винесене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст. 5, 27 Закону України Про охорону дитинства , ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 16, 17 Закону України Про місцеве самоврядування .

Великоберезовицька селищна рада Тернопільської області просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних заяв повністю. Вважає, що рішення винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, ст. 125 ЗК України, та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Західний апеляційний господарський суд:

- ухвалою від 21 липня 2021 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, а ухвалою від 13 вересня 2021 року відкрив провадження за апеляційною скаргою Великоберезовицької селищної ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20;

- ухвалою від 28 вересня 2021 року вирішив апеляційні скарги Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури та Великоберезовицької селищної ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20 розглядати в одному апеляційному провадженні.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи. Востаннє розгляд справи призначено на 27 січня 2022 року, про що учасникам справи повідомлено належним чином.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав прокурора і представника відповідача та вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні з огляду на таке:

Обставини справи:

На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР №232 від 03 березня 1963 року виконавчий комітет Тернопільської обласної ради депутатів трудящих рішенням №612-а від 23 липня 1963 року вирішив включити в план будівництва на 1964-1965 роки за рахунок коштів на житлове будівництво дитячий будинок на 200 ліжок в м. Тернополі за типовим проектом №2-04-80; рішенням №1037 від 07 грудня 1963 року виконкомом вирішив передати Тернопільському обласному відділу соціального забезпечення ділянку держлісфонду площею 4,6 га в лісах І групи Тернопільського лісництва Тернопільського лісгоспзагу під будівництво дитячого будинку і постійне користування з правом рубки лісу.

Загальні збори членів колгоспу "Поділля" 15 січня 1969 року вирішили виділити з громадських земель 5 га землі Петриківському дитбудинку інвалідів для прищеплення дітям навичок в сільськогосподарському виробництві і забезпечення їх продуктами.

Згідно з протоколом №4 від 25 жовтня 1990 року зборів уповноважених агрофірми - колгоспу "Поділля" від 24 жовтня 1990 року надано згоду на виділення Петриківському дитячому будинку-інтернату 5 га землі на постійне користування для потреб інтернату.

Згідно висновку №07-883/14 від 05.11.1990 виконком Тернопільської районної ради народних депутатів, розглянувши проект відводу орної землі, не заперечив проти відведення в постійне користування будинку-інтернату 5 га землі за рахунок ріллі агрофірми-колгоспу "Поділля" для ведення підсобного господарства.

Виконавчий комітет Тернопільської обласної ради народних депутатів рішенням №264 від 29 листопада 1990 року (п.1 рішення) затвердив проекти відведення земель, зокрема Петриківському дитячому будинку-інтернату 5 га землі від агрофірми - колгоспу "Поділля".

На базі колгоспу "Поділля" смт. Велика Березовиця, Тернопільського району 30 червня 1998 року створено Агрофірму колгосп "Поділля", яка 18 листопада 1992 року змінила назву на Агрофірма "Поділля". Загальними зборами Агрофірми "Поділля" 30 січня 1996 року було прийнято рішення про реорганізацію підприємства та перетворено його у Товариство власників земельних і майнових паїв "Поділля". Відповідно до п.1.1. статуту Товариства "Поділля", останнє є колективним підприємством, створене внаслідок реорганізації КСП Агрофірма "Поділля" і є його правонаступником. Представниками членів Товариства власників земельних і майнових паїв "Поділля" (протокол загальних зборів від 31 жовтня 2007 року) прийнято рішення про припинення діяльності Товариства шляхом приєднання його до Приватного підприємства "Онікс", згідно п.1.2. Статуту якого (в новій редакції), зареєстрованого 28 січня 2008 року, підприємство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов`язань приєднаного Товариства "Поділля".

ПП "Онікс" листом №14/12/2020-1 від 14 грудня 2020 року повідомило, що не використовує вилучені для користування будинку-інтернату землі площею 10 га, а протягом багатьох років надає необхідну допомогу з обробітку землі.

За наслідками розгляду клопотання директора Петриківського дитячого будинку-інтернату, Петриківська сільська рада рішенням від 18 червня 2004 року №259 про надання згоди на виготовлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 10 га.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виготовлений не був через відсутність коштів, про що свідчать звернення будинку-інтернату №52 від 18 лютого 2013 року, №198 від 02 липня 2014 року.

Рішенням №361/61 від 22 жовтня 2013 року постійна комісія з питань соціальної політики та праці, міграції, у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Тернопільської обласної ради вирішила рекомендувати комунальним установам Тернопільської обласної ради звернутися до Головного управління Держземагенства у Тернопільській області з клопотанням про надання земельних ділянок відповідної площі для ведення підсобного господарства, врахувавши потребу у забезпеченні високої продуктивності сільськогосподарського виробництва та родючості земель.

Голова Тернопільської обласної ради листом №06-1195 від 27 жовтня 2017 року звернувся до Петриківської сільської ради з проханням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у постійне користування будинку інтернату площею 10 га для ведення підсобного сільського господарства на території Петриківської сільської ради.

Петриківська сільська рада прийняла рішення №1077 та №1078 від 19 квітня 2018 року про надання дозволу Петриківському обласному комунальному дитячому будинку інтернату на розробку документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, які згідно статистичної відомості (звіту 6-ЗЕМ) обліковуються площею 4,2934 га та відповідно 10 га на території Петриківської сільської ради в межах населеного пункту с. Петриків.

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області перевірило дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки, про що 19 грудня 2019 року складено акт. Встановлено, що Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 10 га комунальної форми власності в межах населеного пункту с. Петриків, без державної реєстрації речових прав, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України. Директору закладу вручено припис про усунення виявленого правопорушення у 30-ти денний термін.

Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат звернувся до Петриківської сільської ради з проханням погодити "Технічну документацію із землеустрою" щодо інвентаризації землі для ведення підсобного сільського господарства.

Рішенням №2045 від 21 грудня 2019 року Петриківська сільська рада відмовила дитячому будинку інтернат у затвердженні технічної документації із землеустрою, у зв`язку з невідповідністю технічної документації чинному законодавству, зокрема постанові Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №476.

12 березня 2020 року Петриківська сільська рада прийняла рішення №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель". Орган місцевого самоврядування вирішив рішення загальних зборів членів колгоспу "Поділля" від 15 січня 1969 року, а також рішення загальних зборів Агрофірми-колгоспу "Поділля" від 25 жовтня 1990 року, якими виділено 10га землі Петриківському будинку інвалідів, взяти до уваги як відмову землекористувача від вказаних земельних ділянок та надання ним згоди на їх вилучення. Водночас у рішення зазначено, що Петриківський дитячий будинок-інтернат не виготовив правовстановлюючих документів на вказані земельні ділянки і на даний час їх статус залишається неоформленим. А оскільки попередні землекористувачі надали згоду на вилучення земельних ділянок, сільська рада вирішила вилучити із земель колгоспу Поділля земельну ділянку площею 5 га та вилучити із земель Агрофірми колгосп Поділля земельну ділянку 5 га, які розташовані в межах населеного пункту с.Петриків та облікувати вилучені земельні ділянки площею по 5 га кожна до земель сільськогосподарського призначення (не наданих у власність чи користування) комунальної форми власності Петриківської сільської ради.

22 травня 2020 року Петриківська сільська рада прийняла рішення №2362, яким вирішила зупинити дію раніше прийнятого нею рішення від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель".

27 квітня 2020 року для виготовлення технічної документації із землеустрою Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат (Замовник) та ТОВ "СМП ГЕОДЕЗІЯ" (виконавець) уклали договір №161-20, згідно п.1.1 якого Виконавець зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з виконання робіт із землеустрою щодо інвентаризації земель Петриківської сільської ради Тернопільського району. Об`єкт: Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату за адресою: с. Петриків, Тернопільського району.

За зверненням органу досудового слідства, Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, про що складено акт від 26 квітня 2020 року. Встановлено, що в період з 01 січня 1999 року по 01 січня 2016 року, згідно даних державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ та наявних картографічних матеріалів за Петриківським обласним комунальним дитячим будинком-інтернатом обліковується 10 га земель сільськогосподарського призначення, угіддя рілля. Відповідно до вимог Земельного кодексу України, ст.57 Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про Державний земельний кадастр", Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №476, відомості стосовно цих 10 га землі внесені до Державного земельного кадастру та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6125286700:02:001:0382. Станом на 10 червня 2020 року речове право на вказану земельну ділянку не зареєстроване. Зазначено, що рішення Петриківської сільської ради №2255 від 12 березня 2020 року прийнято з порушенням статей 126,126,140,203 Земельного кодексу України та суперечить ст.33 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Головне управління звернулось до голови Петриківської сільської ради з вимогою №483ДК/0025/КВ/06/01/-20 від 26 червня 2020 року привести рішення №2255 від 12 березня 2020 року у відповідність до вимог чинного законодавства.

22 жовтня 2020 року Петриківська сільська рада ухвалила рішення 2872 "Про відмову у погодженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель дитячому будинку для ведення підсобного господарства".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №724-р Петриківську сільську раду включено до складу Великоберезовицької територіальної громади.

За рішенням сесії Великоберезовицької селищної ради від 11 грудня 2020 року №31, припинено повноваження Петриківської сільської ради шляхом приєднання Петриківської сільської ради до сформованої територіальної громади, утворено комісію з реорганізації.

Великоберезовицька селищна рада є правонаступником Петриківської сільської ради.

Суд апеляційної інстанції переглядає рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20, яким суд задовольнив позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та визнав недійсними рішення сесії Петриківської сільської ради: від 12 березня 2020 року №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель"; від 22 травня 2020 року №2362 "Про зупинення дії рішення Петриківської сільської ради від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель"; від 22 жовтня 2020 року №2872 "Про відмову у погоджені технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель".

За текстом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. . Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з статтею 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Частина 2 вказаної статті визначає, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У пункті 6 розділу "Перехідні положення" ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Конституційний Суд України визнав неконституційним положення пункту 6 розділу Х в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005).

Згідно з пунктом 5 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990 №562-ХІІ "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними в установленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Зі свого боку, Земельними кодексами (1970 року та 1990 року) було встановлено, що право власності та право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок на місцевості та видачі документа (державного акту), що посвічує відповідне право. З урахуванням принципу дії законів у часі, вказані нормативно-правові акти поширювали свою дію на відносини, що виникли після набрання ними чинності. Як ЗК УРСР 1970 року, так і ЗК УРСР 1990 року серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не передбачали не оформлення або не переоформлення раніше наданих прав.

За обставинами справи, протоколом №1 загальних зборів членів колгоспу "Поділля" від 15 січня 1969 року надано згоду на виділення земельної ділянки площею 5 га Петриківському дитбудинку інвалідів для прищеплення дітям навичок у сільськогосподарському виробництві і забезпечення їх продуктами, а протоколом №4 від 25 жовтня 1990 року зборів уповноважених агрофірми-колгоспу "Поділля" від 24 жовтня 1990 року надано згоду на виділення Петриківському дитячому будинку-інтернату 5 га землі на постійне користування для потреб інтернату.

Оскільки одна із спірних земельних ділянок відводилась у користування у 1969 році, коли діяв Земельний кодекс УРСР 1922 року, який не передбачав встановлення державного акту на право постійного користування земельними ділянками, то сам по собі протокол №1 загальних зборів членів колгоспу "Поділля" від 15 січня 1969 року та рішення виконкому Тернопільської обласної ради депутатів трудящих від 12 травня 1969 року №323 були достатньою правовою підставою для користування земельною ділянкою Будинком-інтернатом.

Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність правовстановлюючих документів не може слугувати підставою для втрати права постійного користування земельною ділянкою площею 5 га, наданою Будинку - інтернату для прищеплення дітям навичок у сільськогосподарському виробництві і забезпечення їх продуктами.

Виконкомом Тернопільської районної ради народних депутатів 05 листопада 1990 року погодив проект відводу в постійне користування будинку інтернату 5 га землі за рахунок ріллі агрофірми-колгоспу "Поділля" для ведення підсобного господарства. А рішенням №264 від 29 листопада 1990 року виконавчий комітет Тернопільської обласної ради народних депутатів затвердив проекти відведення земель Петриківському дитячому будинку-інтернату 5 га землі від агрофірми-колгоспу "Поділля".

За положеннями пункту 1 і 7 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію Земельного кодексу України підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу. Громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Суд першої інстанції правомірно урахував, що як Земельний кодекс УРСР 1990 року так і Земельний кодекс України від 1991 року, серед підстав для припинення прав користування земельними ділянками не встановлювали такої підстави, як не оформлення або не переоформлення раніше наданих прав.

Петриківською сільською радою вже було прийнято рішення №259 від 18 червня 2004 року про надання згоди директору Петриківського дитячого будинку-інтернат на виготовлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 10 га, який однак не був виготовлений через відсутність коштів.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що за Петриківським обласним комунальним дитячим будинком-інтернатом були закріплені на праві постійного користування спірні земельні ділянки загальною площею 10 га. Відтак спірні земельні ділянки не могли бути вилучені в Петриківського дитячого будинку-інтернату без його згоди, як постійного користувача. Доказів добровільної відмови Петриківського дитячого будинку-інтернат від права постійного користування земельними ділянками матеріали справи не містять. Примусове припинення права користування будинку-інтернату земельною ділянкою з підстав, у порядку і за умов, визначених законом також не відбувалось. А завдяки підсобному господарству в Петриківському дитячому будинку-інтернаті проводиться трудова терапія підопічних, забезпечується використання землі за цільовим призначенням, виробництво сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва.

У листі Територіального управління Головного управління ДПС у Тернопільській області №2893/10-5/19-00-54-03/12236 від 01 червня 2020 року вказано, що Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат подає до ГУ ДПС у Тернопільській області звітні податкові декларації по платі за землю, за користування земельними ділянками, які знаходяться за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Петриків, вул. Зелена, 11, загальною площею 14,3500 га , з них 4,3500 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги і 10 га - для ведення підсобного сільського господарства. Інформація щодо сплати земельного податку, викладена в інтегрованих картках за 2016-2020 роки, картки за період, що перевищує 5 років не надаються (ст.292 наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012).

За даними державної статистичної звітності форми №6-зем за Петриківським дитячим будинком-інтернатом в період з 01 січня 1999 року до 01 січня 2016 року обліковувалося 14,6 га земель, у тому числі 10 га ріллі. Дані щодо кількісного обліку земель подавались будинком-інтернатом. Таке користування ніким не оспорювалось.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

У зв`язку з тим, що спірні земельні ділянки закріплені за Петриківським обласним комунальним дитячим будинком-інтернат, в установленому статтею 150 ЗК України порядку у землекористувача не вилучались, відсутні докази добровільної відмови від права постійного користування земельними ділянками, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що рішення Петриківської сільської ради від 12 березня 2020 року №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель" суперечить актам цивільного законодавства, порушує права будинку-інтернату щодо користування належними їй земельними ділянками, а тому його слід визнати незаконним та скасувати.

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що рішенням загальних зборів членів колгоспу "Поділля" від 15 січня 1969 року та рішенням загальних зборів Агрофірми-колгоспу "Поділля" від 25 жовтня 1990 року виділено 10га землі саме Петриківському будинку інвалідів. Натомість Петриківська сільська рада вирішила названі рішення взяти до уваги як відмову землекористувача від вказаних земельних ділянок та надання ним згоди на їх вилучення та вирішила вилучити із земель колгоспу Поділля земельну ділянку площею 5 га та вилучити із земель Агрофірми колгосп Поділля земельну ділянку 5 га, які розташовані в межах населеного пункту с.Петриків та облікувати вилучені земельні ділянки площею по 5 га кожна до земель сільськогосподарського призначення (не наданих у власність чи користування) комунальної форми власності Петриківської сільської ради.

Органи місцевого самоврядування наділені низкою повноважень у різних галузях та сферах суспільного життя, зокрема, у сфері регулювання земельних відносин. Для реалізації цих повноважень органи місцевого самоврядування мають право ухвалювати необхідні рішення. Оскільки рішення органів місцевого самоврядування можуть порушувати права та законні інтереси як громадян, так і юридичних осіб (підприємств, установ і організацій), або ж з часом втрачати свою актуальність, то чинне законодавство передбачає юридичні інструменти впливу на такі рішення, шляхом їх зупинення, зміни та скасування.

Зупинення рішень органів місцевого самоврядування є наслідком правового реагування сільського, селищного голови на рішення, що були прийняті радою, її виконавчим комітетом. Таке право сільського, селищного голови передбачено відповідними нормами Закону України "Про місцеве самоврядування України", а саме статтею 59, частиною 4 якої установлено, що рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення Петриківської сільської ради №2362 від 22 травня 2020 року Про зупинення рішення Петриківської сільської ради від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" прийнято самою радою усупереч приписам частини 2 статті 19 Конституції України поза межами її компетенції, таке не відповідає вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування".

Отже, правомірними є висновки суду першої інстанції про недійсність рішення Петриківської сільської ради від 22 травня 2020 року №2362.

Щодо рішення сесії Петриківської сільської ради від 22 жовтня 2020 року №2872 "Про відмову у погодженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель".

Оскільки суд встановив наявність існуючого речового права Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату на спірні земельні ділянки, назване рішення відповідача про відмову у погодженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою передання їх у власність (користування) іншим особам, спричинило порушення речового права Петриківського дитячого будинку-інтернату.

Відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Статтею 29 Закону України "Про землеустрій" визначено загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.

Згідно з статтею 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату погоджена відповідно до приписів статей 186, 186-1 Земельного кодексу України і така містить документи, які дозволяють чітко ідентифікувати місцезнаходження, межі, координати спірних земельних ділянок та містять відомості про землекористувача.

02 червня 2020 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про земельну ділянку площею 10 га, кадастровий номер 6125286700:02:001:0382 для ведення підсобного господарства, яка розташована за адресою: с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Підставою для відмови Петриківському обласному комунальному дитячому будинку-інтернату в погодженні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель слугувало рішення Петриківської сільської ради від 22 травня 2020 року, яким зупинено дію рішення Петриківської сільської ради №1078 від 19 квітня 2018 року, оскільки заява про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою подана неналежним заявником Тернопільською обласною радою.

Необхідно зазначити, що Тернопільська обласна рада є засновником Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату. Більше того, на момент прийняття рішення №1078 від 19 квітня 2018 року "Про надання дозволу Петриківському обласному комунальному дитячому будинку інтернату на розробку документації із землеустрою щодо інвентаризації земель", Петриківській сільській раді було відомо, що заявником є Тернопільська обласна рада в інтересах Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішення Петриківської сільської ради від 22 жовтня 2020 року №2872 прийнято за відсутності належних правових підстав.

Відповідно до статуту, Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат (будинок-інтернат) є соціально-медичною установою для постійного проживання осіб, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг. Будинок-інтернат є правонаступником установи Тернопільської обласної ради Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат . Будинок-інтернат є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області. Власником і засновником будинку-інтернату є Тернопільська обласна рада, якій будинок-інтернат підпорядкований, підзвітний і підконтрольний. У галузевому відношенні будинок-інтернат підпорядкований департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації. Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат утворений та зареєстрований, як неприбуткова бюджетна установа, ідентифікаційний код юридичної особи 03189481.

Зважаючи на наведені обставини і приписи закону, суд апеляційної інстанції поділяє позицію суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) до Великоберезовицької селищної ради про визнання недійсними рішень сесії Петриківської сільської ради: від 12 березня 2020 року №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель"; від 22 травня 2020 року №2362 "Про зупинення дії рішення Петриківської сільської ради від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель"; від 22 жовтня 2020 року №2872 "Про відмову у погоджені технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області цих висновків не спростовують.

Також суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора, заявлених в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради, Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

За текстом частини 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Як вже зазначено, Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат є юридичною особою, власником і засновником якого є Тернопільська обласна рада, у галузевому відношенні будинок-інтернат підпорядкований департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації.

Так, у цій справі позивачем виступає Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат (третя особа із самостійними вимогами на предмет спору), адже оспорювані рішення Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області порушують права та охоронювані законом інтереси саме будинку-інтернату, а не Тернопільської обласної ради чи Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, в інтересах яких прокурор подав позов.

Відповідно до статті 27 Закону України Про охорону дитинства для дітей з інвалідністю та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку, які не можуть навчатися в загальних навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), будинки-інтернати для дітей з інвалідністю, дошкільні та інші заклади, в яких вони утримуються за рахунок держави. При направленні дітей до таких закладів останні мають обиратися з урахуванням принципу їх максимальної територіальної наближеності до місця проживання батьків або осіб, що їх замінюють. Кошти на фінансування будівництва та утримання закладів для дітей з інвалідністю і дітей з вадами розумового або фізичного розвитку в Державному бюджеті України, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах виділяються окремою статтею.

Суд першої інстанції захистив порушене право Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернату - визнав недійсними рішення сесії Петриківської сільської ради: від 12 березня 2020 року №2255 "Про вилучення земель та впорядкування обліку земель"; від 22 травня 2020 року №2362 "Про зупинення дії рішення Петриківської сільської ради від 19 квітня 2018 року №1078 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель"; від 22 жовтня 2020 року №2872 "Про відмову у погоджені технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель".

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Господарський суд Тернопільської області ухвалив від рішення від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20 з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення апеляційних скарг Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури та Великоберезовицької селищної ради відсутні.

Керуючись ст. 129,269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284ГПК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 16 червня 2021 року у справі №921/799/20 залишити без змін, апеляційні скарги Першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури та Великоберезовицької селищної ради без задоволення.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2022 року.

Головуюча суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич

Суддя І.Б. Малех