Ухвала

від 25.07.2022 по справі 921/799/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 921/799/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2021

за позовом першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Тернопільської обласної ради,

2) Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації

до Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Петриківський обласний комунальний дитячий будинок-інтернат,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області,

про визнання недійсними рішень,

ВСТАНОВИВ:

Великоберезовицька селищна рада Тернопільської області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 (повний текст постанови складено 14.02.2022) та рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2021.

Водночас, скаржником у касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2021, яке обґрунтовано тим, що невжиття відповідних заходів реагування, пов?язаних із зупиненням дії оскаржуваного судового рішення, може призвести в подальшому до відчуження спірних земельних ділянок, які є у власності держави, а неможливість повернення виконання рішення суду, у разі задоволення касаційної скарги, може завдати значно шкоди комунальному майну.

Абзацом 2 частини четвертої статті 294 ГПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні скаржник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Разом з тим, в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Крім того, Суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З огляду на зазначене, можливе виконання оскаржуваного судового рішення не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання цього рішення, що набрало законної сили, і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Разом з тим, Суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Відповідно до положень частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладене, обговоривши доводи, викладені у клопотанні Великоберезовицької селищної ради Тернопільської області, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення дії оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, тому відмовляє у задоволені клопотання.

Керуючись статтями 234, 287-290, 294, 295, 301 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Великоберезовицькій селищній раді Тернопільської області у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2021 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич