Ухвала

від 16.02.2022 по справі 450/3887/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 450/3887/19

провадження № 61-2336ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Пустмитівського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Семенівської сільської ради Пустмитівського району Львівської області, в якому просила суд: визнати за нею право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , а також на дві земельні ділянки площею 2,1518 га та 0,7070 га, які розташовані на території Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 61,3 кв. м, житловою - 35,8 кв. м, підсобною - 25,5 кв. м.;

- земельну ділянку площею 2,1518 га, кадастровий номер 4623685900:000:12:0030, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 006990 від 15 вересня 2004 року;

- земельну ділянку площею 0,7070 га, кадастровий номер 4623685900:08:001:0001, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Семенівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 016195 від 15 вересня 2004 року.

Постановою Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , особи, яка не була учасником справи, однак вважає, що рішенням суду порушуються його права та інтереси, задоволено.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 січня 2021 року скасовано.

Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Пустмитівського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

08 лютого 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року (надійшла до суду 14 лютого 2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження

заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Львівського апеляційного суду від 14 грудня

2021 року вона отримала 14 січня 2022 року, що підтверджено доказами.

За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору або про зменшення розміру сплати судового збору, посилаючись на те, що сума судового збору перевищує п`ять відсотків її доходу.

Дослідивши надане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що

у задоволенні клопотання необхідно відмовити у зв`язку з тим, що заявник не надала достатніх доказів на підтвердження клопотання.

Надана заявником довідка Пенсійного фонду України не відображає

в повній мірі майновий стан особи.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2019 році та заявляла позовні вимоги майнового характеру, а саме визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (відсутнє визначення вартості об`єктів нерухомого майна), тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі, або надати належним чином обґрунтоване клопотання про звільнення, відстрочення або зменшення розміру судового збору, підтверджене належними доказами.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк для подачі касаційної скарги.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору або про зменшення розміру сплати судового збору, відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць