Рішення

від 20.01.2022 по справі 923/818/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2022 року Справа № 923/818/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 , м. Херсон

до відповідача: Авто-гаражного кооперативу "Ротор", м. Херсон

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , м. Херсон

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , м. Херсон

про визнання недійсними рішень загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача: Головін С.М., Кисельов М.Ю. - адвокат

від відповідача: Тимофєев Д.В. - адвокат

від третіх осіб: не прибули

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Авто-гаражного кооперативу "Ротор" (код ЄДРПОУ 00209131), в якій просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів членів (уповноважених) Авто-гаражного кооперативу "Ротор" від 05 березня 2017 року, оформлені протоколами № 2, в частині відкликання з посади голови кооперативу ОСОБА_2 та обрання головою кооперативу ОСОБА_3 , та скасувати державну реєстрацію змін до інформації про юридичну особу Авто-гаражного кооперативу "Ротор" щодо обрання 05 березня 2017 року головою кооперативу ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення вимог положень статуту Авто-гаражного кооперативу "Ротор".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2021 року, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.07.2021.2021 відкрито провадження у справі № 923/818/21, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 07.09.2021.2021 об 11:00.

07.09.2021 року до суду від Авто-гаражного кооперативу "Ротор" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи відсутністю порушеного права позивача. Окрім того просить суд застосувати строки позовної давності.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.09.2021 відкладено підготовче засідання до 30.09.2021 о 10:00 год.

30.09.2021 справа не слухалась, у зв`язку з перебуванням суді у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.10.2021 підготовче засідання призначено на 23.11.2021 о 11:30 год.

Ухвалою від 23.11.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/818/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.12.2021 о 10:00.

21.12.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 20.01.2022 о 12:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 (далі-Позивач) є членом Авто-гаражного кооперативу "Ротор" (далі - Кооператив) з 2008 року та власником гаражів № НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними членськими книжками.

Позивач стверджує, що в лютому 2017 р. він, через оголошення, розміщене на інформаційній дошці Кооперативу ( АДРЕСА_2 ), дізнався про скликання на 05 березня 2017 р. загальних зборів його членів, з наступним порядком денним:

- підведення підсумків діяльності за 2016 p.;

- звіт ревізійної комісії;

- встановлення розміру членського внеску на 2017 р.;

- переобрання членів правління;

- переобрання членів ревізійної комісії,

- загальні питання.

05.03.2017 р. позивач прибув до Кооперативу, за адресою: АДРЕСА_2 , де зібралося близько 50-60 його членів.

Позивач зазначає, що офіційна реєстрація присутніх не проводилася, бажаючі записувалися на спеціальних аркушах, з поміткою АГК "Ротор".

ОСОБА_4 (член Кооперативу, гараж № 117) повідомив присутніх про проведення загальних зборів членів Кооперативу та оголосив порядок денний.

Одним питань порядку денного було прийняття заяви ОСОБА_2 (далі - Третя особа 2) про звільнення з посади голови правління кооперативу, за власним бажанням, у зв`язку неможливістю виконувати свої обов`язки, за станом здоров`я.

Другим питанням було обрання нового голови Кооперативу.

ОСОБА_4 запропонував на посаду голови Кооперативу ОСОБА_3 (далі-Третя особа 1).

Прийняття зазначених рішень загальними зборами членів Кооператину було оформлено протоколом № 2.

Позивач стверджує, що у першій редакції цього протоколу не було вказано загальну кількість членів кооперативу, які приймали участь у зборах, з посиланням на їх список, що додається, участь у голосуванні прийняли 60 осіб, підписаний він лише секретарем зборів ОСОБА_5 .

Після офіційного звернення до Херсонської міської ради, у травні 2018 р. з приводу підстав внесення змін до інформації про юридичну особу Кооперативу (зміна голови). Позивач одержав копію протоколу зборів уповноважених членів Кооперативу № 2 від 05.03.2017 р.

У цьому протоколі вказано, що на зборах були присутні 55 осіб - уповноважених членів Кооперативу, згідно до переліку у додатку, інформація про голосування відсутня, підписаний головою зборів ОСОБА_4 та секретарем ОСОБА_5 .

У єдиному списку членів зазначених загальних зборів, яким володіє Позивач, уповноважених налічується 56 осіб.

Позивач вважає, що рішеннями загальних зборів (уповноважених) ОСОБА_6 від 05.03.2017 р. порушуються його законні права, зокрема, щодо участі в управлінні кооперативом, права голосу на його загальних зборах, права обирати і бути обраним.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію", кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про кооперацію", вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Аналогічні норми містяться в пунктах 4.5, 4.6 Статуту.

Згідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про кооперацію", одними з основних прав члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право, обирати і бути обраним в органи управління; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.

Аналогічні норми містяться в п. 5.1 Статуту.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7-11 ст. 15 ЗУ "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, утворення органів управління кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів(зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Згідно до п. 8.4 Статуту, кількість делегованих уповноважених встановлюється - один уповноважений від 10 членів Кооперативу. Уповноважені вибираються з числа членів Кооперативу. Уповноважений діє на підставі довіреності від членів Кооперативу, завіреною головою Кооперативу або нотаріально (п. 8.12).

Відповідно до п. 8.9 Статуту повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів Кооперативу має бути винесене на дошку оголошень, за місцем його знаходження, не пізніше 30 діб до дати їх проведення. Крім того, у той же строк повідомлення надсилається листом на адресу місця проживання членів Кооперативу, за якою вони зареєстрованій у відповідному в журналі (списках), або вручається особисто за підписом.

Згідно до п. 8.12 Статуту, загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше 1/2 (половини) його членів, а збори за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність уповноважених кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів Кооперативу, які прибули для участі у зборах.

Відповідно до ч. ч. 5. б ст. 16 ЗУ "Про кооперацію", члени правління та голова кооперативу обираються загальними зборами членів кооперативу на строк, визначений статутом, але не більше ніж на п`ять років.

Порядок обрання або відкликання членів правління та голови кооперативу, а також порядок проведення засідань правління кооперативу та прийняття ним рішень визначаються статутом кооперативу.

Згідно до п. 9.1 Статуту, виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює Голова Кооперативу, повноваження якого визначаються Статутом Кооперативу. Правління підзвітне Загальним Зборам (зборам Уповноважених) членів Кооперативу і несе відповідальність за роботу Кооперативу та її відповідність статутним вимогам Кооперативу.

Відповідно до п. 10.1 Статуту, голова обирається із числа членів Кооперативу загальними зборами (зборами уповноважених) на термін п 'ять років.

Згідно до п. 10.1.1 Статут, голова на загальних зборах членів Кооперативу обирається чи звільняється від своїх обов 'язків відкритим голосуванням.

На зборах уповноважених голова Кооперативу обирається чи звільняється шляхом збору та підрахунків іменних бюлетенів для голосування, він вважається обраним чи звільненим, якщо участь у голосуванні прийняло не менше 75 % (сімдесят п`ять процентів) від загальної кількості членів Кооперативу, простою більшістю.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб № 1004599368 від 01.11.2018 р. зазначено, що у Кооперативі налічується 498 членів (фізичних осіб).

За таких умов, задля законності прийнятих рішень, на загальних зборах членів Кооперативу повинно бути присутніми не менше 249 його членів, а на зборах уповноважених не менше 332.

Натомість, у всіх редакціях протоколів Кооперативу, якими оформлено рішення, ухвалені на загальних зборах його членів (уповноважених) 05 березня 201 зазначено кількість учасників (56, 57, 55) яка не відповідає необхідній (кворум), встановленій законом та Статутом.

У копії оголошення, розмішеного за місцем знаходження Кооперативу, йшлося саме про загальні збори його членів, збори уповноважених не скликалися, що повністю спростовує законність їх рішення від 05.03.2017 р.

До того ж станом на 05.03.2017 р. Третя особа 1 ( ОСОБА_3 ) не була членом Кооперативу, а відтак не могла бути обрана головою.

У книзі членів Кооперативу власником гаражів № 1. 1-А значилася ОСОБА_7 . Будь яких рішень про прийняття Третьої особи 1 в члени Коопертиву, до 05.03.2017 р. не приймалося.

Вказані обставини підтвердженні показами свідків (членів кооперативу):

- ОСОБА_4 , який зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_3

- ОСОБА_8 , який зареєстрований (проживає) за адресою: АДРЕСА_4 .

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що рішення прийняті загальними зборами членів (уповноважених) Кооперативу 05 березня 2017р. є незаконними, бо порушують, встановлений законом та Статутом, порядок їх скликання та проведення.

Відповідач просить при розгляді справи застосувати позовну давність.

В обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності відповідач вказує на те, що ним в межах строків позовної давності було подано позовну заяву до районного суду, за наслідками якої цим судом 22.11.2018 було відкрито провадження та 30.10.2020 було винесено ухвалу про закриття провадження у справі з підстав того, що даній спір віднесено до господарського судочинства.

Так, Цивільний кодекс України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 цього Кодексу). Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

В даному випадку спір між сторонами виник з підстав прийняття загальними зборами членів (уповноважених) Кооперативу 05 березня 2017р. незаконних рішень.

Матеріали справи свідчать, що позивач був присутнім на зборах 05.03.2017 року, а отже з цього моменту і починається обрахунок строку позовної давності та на дату звернення позивача з даним позовом до господарського суду (15.06.2021) сплинув.

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Закон не наводить переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено строк позовної давності, і покладає розв`язання цього питання безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих сторонами доказів.

Як встановлено судом, 05.11.2018 року позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до АГК "Ротор" за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним рішень загальних зборів.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2021 року у справі №766/21759/18 було закрито провадження у справі та роз`яснено позивачу право на звернення до господарського суду з позовом про визнання неправомірним та скасування рішень загальних зборів.

Згідно із ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 за заявою №23890/02 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред`явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 162, 163, 164, 172. Разом з тим, у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2018 року у справі №903/509/17 зазначив, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Отже, подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності, не перериває перебігу строку позовної давності, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі №6-1763цс16.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

В даному випадку обставини справи свідчать, що рішення прийняті загальними зборами членів (уповноважених) Кооперативу 05 березня 2017р. є незаконними, бо порушують, встановлений законом та Статутом, порядок їх скликання та проведення, чим було порушено права позивача. В свою чергу звернення з даним позовом в порядку господарського судочинства, не підтверджує викладені позивачем доводи про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернувся до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32). ЄСПЛ зауважує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу" (див. mutatis mutandis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia", заява № 14902/04, § 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. the United Kingdom", заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Варто відзначити, що за практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні строків позовної давності йдеться про задавненість позовів і неповноту доказів через сплив часу.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Натомість у справі, що розглядається, у правовідносинах між сторонами відсутні події "далекого минулого", що могло б спричинити перешкоду для захисту порушеного права позивача, оскільки в даній справі причини пропуску позовної давності мають суб`єктивний характер та свідчать про те, що саме позивач, будучи достеменно обізнаним про порушення свого права ще з 05.03.2017 року, звернувся до суду з процесуальним порушенням, що є самостійною відповідальністю позивача.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Застосовуючи наведені вище положення Цивільного кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, враховуючи характер спірних правовідносин, керуючись засадами здійснення господарського судочинства, приймаючи до уваги що саме у даному випадку подання позивачем позову з процесуальним порушенням не може бути визнано поважною причиною пропуску позовної давності, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання причин пропуску позивачем строків позовної давності поважними.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідачем у справі заявлено про сплив позовної давності, позивач звернувся з позовом після спливу позовної давності, обставини її пропуску, на які посилається позивач, не можна визнати поважними, а отже, відсутні підстави для задоволення позову після спливу позовної давності.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову має бути відмовлено, у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

У відповідності до приписів ст.ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 16.02.2022

Суддя В.П.Ярошенко