Рішення

від 26.01.2022 по справі 179/1501/21

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1501/21

2/179/2/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Нестер К.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Салтисюка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до колективного підприємства Магдалинівський маслозавод про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до колективного підприємства Магдалинівський маслозавод про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.

Позивач посилається на те, що їй належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 7,810 га, кадастровий номер 1222387000:01:002:0554, що розташована на території Топчинськоі сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Вищевказану земельну ділянку позивач згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 18 березня 2014 року та зареєстрованого 21.03.2014 реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області передала в оренду строком на 20 років КП Магдалинівський маслозавод .

Відповідно до умов п. 3.1. Договору оренди земельної ділянки та ст. 288 Податкового кодексу України відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3.0 (три) % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Проте всі ці вимоги орендарем не виконуються, що порушують вимоги договору та діючого законодавства. Орендну плату позивач не отримує.

Загальна сума заборгованості по орендній платі згідно договору оренди земельної ділянки від 18.03.2014 року становить 67 751, 22 грн.

Проте орендар не враховує щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен рік користування землею. Про підвищення орендної плати та видачі товарної продукції жодного разу питання не піднімалося.

Позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою сплатити орендну плату, але на сьогоднішній день заборгованість по орендній платі відповідачем не погашена.

У зв`язку з порушенням умов договору, несплатою орендної плати, позивач звернулася до суду з даним позовом, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 67 751,22 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що позивачеві в повному обсязі сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою, а саме 28.08.2014 року сплачено в рахунок оренди плати за договором грошову суму 156 200 грн., за період з 2014 року по 2033 рік, які позивач особисто отримала та написала відповідну заяву.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ДП № 077659 від 29.06.2000 року, позивачеві належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 7,810 га, кадастровий номер 1222387000:01:002:0554, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 18).

18 березня 2014 року ОСОБА_2 та КП Магдалинівський маслозавод укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.03.2014 року, строком на 20 років (а. с. 19).

Відповідно до п. 3 спірного договору визначено, що за користування земельною ділянкою Орендар щорічно протягом строку дії договору сплачує орендну плату у розмірі 3,0 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Згідно заяви від 29 серпня 2014 року (а. с. 47), позивач цього ж дня отримала від відповідача кошти в загальному розмірі 156 200 грн. в рахунок орендної плати за 2014-2033 рік (а. с. 43).

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про оренду землі зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 531 ЦК України визначено, що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до п. 6.9 оспорюваного договору зміна умов договору здійснюється лише у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Виходячи з наведених положень та обставин справи вбачається, що відповідач достроково виконав зобов`язання за договором оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів позивачеві, що підтверджується відповідною заявою. Натомість, позивач як сторона договору оренди прийняла виконання зобов`язання від відповідача, що свідчить про погодження сторонами вказаного порядку та умов отримання орендної плати за договором.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати .

Так, відповідно до тлумачень ст. 651 ЦК України однією із підстав зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, при цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

При цьому суд також враховує і те, що пункт оспорюваного договору стосовно порядку розірвання договору оренди узгоджується із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суду не надано об`єктивних доказів, що відповідачем істотно та систематично порушується договір, а також не доведено той факт, що позивачеві не надавалися кошти в рахунок орендної плати, чим істотно порушено умови договору, виходячи з обставин того, що позивач особисто підписала документи про отримання грошових коштів.

Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договору оренди земельної ділянки та стягненні заборгованості по орендній платі.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до колективного підприємства Магдалинівський маслозавод про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 лютого 2022 року.

Суддя Т.А.Ковальчук