Рішення

від 16.02.2022 по справі 495/6529/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6529/21

№ провадження 2/495/762/2022

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

16 лютого 2022 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/6529/21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорноморський" в особі керівника Дембновецької Тетяни Михайлівни до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлани Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна, про скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорноморський", в особі керівника Дембновецької Тетяни Михайлівни 11 серпня 2021 року звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлани Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, витребування майна, просить суд: визнати незаконним (протиправним) рішення Затоківської селищної ради № 1567 від 05 жовтня 2020 року Про передачу у власність сформованої земельної ділянки комунальної власності ; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028 за ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 40003690; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 15.01.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В. С., зареєстрованого в реєстрі за № 435; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56169361 від 15.01.2021 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В. С.; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028 (код 02.03 згідно з КВЦПЗ) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у володіння Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський (код ЄДРПОУ 40398162); стягнути з відповідачів на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський (код ЄДРПОУ 40398162) понесенні судові витрати..

Стислий виклад позиції позивача

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСББ Чорноморський створене співвласниками багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .

Зазначає, що до часу створення ОСББ Чорноморський за прибудинковою територією житлового будинку АДРЕСА_1 було закріплено земельну ділянку площею 0, 0305 га для розміщення господарських будівель власників квартир.

З метою реалізації Статутної діяльності та задоволення інтересів співвласників квартир будинку АДРЕСА_1 , ОСББ Чорноморський звернулось до Затоківської селищної ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для експлуатації і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Рішенням Затоківської селищної ради № 270 від 02.06.2017 року, ОСББ Чорноморський було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2215 га у власність для експлуатації і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та його прибудинкової території по АДРЕСА_1 та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0058 га у власність для експлуатації і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та його прибудинкової території по АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що на протязі часу виготовлення проектної документації, її погодження, отримання відповідних висновків, погодження меж земельних ділянок тощо, ОСББ Чорноморський відкрито та постійно використовувало спірну земельну ділянку у власних інтересах, здійснюючи її прибирання, огородження.

За результатом розроблення проектної документації, 27.10.2020 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0305 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:028:0028, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та його прибудинкової території.

Разом з тим, зазначає, що коли ОСББ Чорноморський звернулось до сільської ради із заявою про затвердження проектної документації, в т.ч. щодо спірної земельної ділянки стало відомо, що вказана земельна ділянка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 , яку останній придбав відповідно до договору купівлі-продажу від 15.01.2021 року, укладеного із тодішньою власницею ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 отримала у власність спірну земельну ділянку на підставі рішення Затоківської селищної ради № 1567 від 05.10.2020 року.

На даний час за фактом вищевказаних подій порушено кримінальну справу та внесено відомості до ЄДРДР за № 12021162240000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України.

На підставі усього вищевикладеного, позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі

13 серпня 2021 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по вказаній справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

07 жовтня 2021 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

В судове засідання представник позивача надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити з підстав, наведених у позові.

Відповідач державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлана Ігорівна надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

Інші відповідачі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причина неявки невідома.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, сповіщалась належним чином.

Суд розглядає справу за відсутність сторін, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що дійсно на підставі Рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області ХV-ої сесії VІ скликання від 30 вересня 2011 року за № 510, вирішено закріпити за прибудинковою територією багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 додаткової земельної ділянки, площею 0,0305 га для розміщення господарських будівель власників квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 .

05.04.2016 року було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

02 червня 2017 року Затоківською селищною радою Білгород - Дністровської міської ради Одеської області винесено Рішення № 270 Про надання ОСББ Чорноморський дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку та його прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищенаведеного рішення ОСББ Чорноморський замовив у ФОП ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСББ Чорноморський , для експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку та його прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі виготовленого 28.02.2018 року ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, 27 жовтня 2020 року було зареєстровано земельну ділянку, з кадастровим номером 5110300000:02:028:0028, площею 0,0305 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2308189972020.

Висновком Управління містобудування та архітектури Білгород - Дністровської міської ради № 15-27/0808-474-ПВ/З від 02.10.2020 року Про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСББ Чорноморський для експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Управління містобудування та архітектури погодило документацію із землеустрою ОСБББ Чорноморський .

Між тим, під час надання вказаної проектної документації до селищної ради, стало відомо про наявність Рішення Затоківської селищної ради № 1567 від 05.10.2020 року Про передачу у власність сформованої земельної ділянки комунальної власності , яким вирішено передати у власність гр ОСОБА_1 , сформовану земельну ділянку комунальної власності Затоківської селищної ради площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028 /код 02.03 згідно з КЦПЗ/ для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вищеназваного Рішення селищної ради № 1567 від 05.10.2010 року, ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028 /код 02.03 згідно з КЦПЗ/ для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується додатково наданими позивачем доказами, зокрема викопіюванням з реєстраційної справи щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Разом з тим, судом вбачається, що 15.01.2021 року, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_1 відчужила земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 набувачу ОСОБА_2 .

Надалі, відповідач ОСОБА_2 за вказаним договором зареєстрував своє право власності на спірну земельну ділянку, що зокрема підтверджується Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 56169361 від 15.01.2021 року.

Нормативне обґрунтування

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно ч.1 ст. 81 ЗК України, Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; тощо.

У відповідності до вимог ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності:

а) для ведення фермерського господарства б) для ведення особистого селянського господарства;в) для ведення садівництва; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах; ґ) для індивідуального дачного будівництва; д) для будівництва індивідуальних гаражів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України , громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регламентовано статтею 118 ЗК України .

Відповідно до ч.ч. 6-9 ст. 118 ЗК України , громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу . У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу .

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу , у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України .

Відповідно до ч. 2,4,5 ст. 79-1 ЗК України , формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

5. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно ч. 6 ст. 79-1 ЗК України , формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно зі ст. 12 ЗК України, п. 34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні розпорядження землями територіальної громади, у тому числі передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян, є виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад.

Статтею 38 ЗК України закріплено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України ) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст. 14 ЦК України , цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України , за договором купівлі-продажу одна сторона - відчужувач - зобов`язана передати майно другій стороні - покупцю, а покупець зобов`язаний прийняти майно та сплатити його вартість, вказану у договорі.

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Отже, за звичаями ділового обороту презюмується, що предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Згідно статті 627 ЦК України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частини першої статті 203 , частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу , і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України , іншим актам цивільного законодавства.

Коментована стаття 215 ЦК України, визначаючи підстави недійсності правочину, має відсильну норму на необхідність дотримання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК.

Отже, можна вважати, що умови чинності правочину водночас є умовами його дійсності, які у загальному вигляді визначені у ст. 203 ЦК.

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили.

Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом.

У ст. 203 ЦК перераховані лише загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Іншими словами, за коментованою статтею, щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об`єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність спрямованості у вчинюваному батьками правочині на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України , передбачено, якщо недійсність правочину встановлена законом такий правочин є нікчемним.

У випадках, встановлених ЦК України нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Стаття 41 Конституції України закріплює право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися свою власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на повагу своєї власності, безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 316-317 Цивільного кодексу України, право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб.

Власнику надається право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтями 319, 321 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Щодо вимог позивача про витребування з чужого незаконного володіння майна,що вибуло поза його волею у розумінні моделі віндикації, суд зауважує про таке.

У постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними та узагальненнях Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочину недійсним роз`яснено, що, на відміну від норм ч. 1ст. 216 ЦК України норми гл. 29 ЦК України є спеціальними, в них закріплено основні способи захисту права власності, що можуть застосовуватися власником майна, зокрема, з метою повернення майна в натурі, переданого за недійсним правочином (наприклад, віндикація).

Ст. 330 ЦК України чітко розмежовує випадки, в яких належним способом захисту порушеного права є визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності від випадків, коли має заявлятися позов про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред`являтися тоді, коли майно залишається у набувача.

Тобто, якщо вчинений один правочин і повернути майно можна шляхом застосування реституції, то ефективним способом захисту буде визнання правочину недійсним. Якщо ж набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив таке майно іншій особі, потрібно звертатися з віндикаційним позовом.

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді.

У своєму правовому висновку Верховний суд згідно Постанови від 15.05.2019 року по справі № 522/7636/14-ц вказав, що саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України ).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у Постанові від 17 лютого 2016 року (провадження N 6-2407цс15)).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215 , 216 ЦК України .

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що оскаржуване рішення № 1567 від 05.10.2020 року про передачу спірної земельної ділянки із визначеною площею 0,0305 га, з кадастровим номером 5110300000:02:028:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку та його прибудинкової території прийнято в порушення норм чинного законодавства.

Так, дійсно, земельну ділянку було передано ОСОБА_1 , коли земельна ділянка ще не була сформованою, адже державна реєстрація нової сформованої ділянки не була проведена належним чином.

За проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність була проведена державна реєстрація лише 27.10.2020 року, що випливає з Витягу з державного земельного кадастру, натомість рішення про передачу у власність сформованої земельної ділянки було прийнято вже 05.10.2020 року, що є досить суперечливим фактом.

Крім того, передача безоплатно у власність фізичній особі земельної ділянки із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку суперечить нормам діючого законодавства України, зокрема Земельному Кодексу України, у якому чітко визначено вичерпний перелік видів використання земельних ділянок, що передаються громадянам у власність.

Усі вказані порушення Затоківської селищної ради відбувались в той час, як тим же повноважним органом раніш - 02.06.2017 року було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСББ Чорноморський .

Виявлені порушення були зафіксовані правоохоронними органами, внаслідок чого було внесено відомості до ЄДРДР за № 12021162240000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.

Таким чином, за відповідачем ОСОБА_1 дійсно відсутнє титульне право на спірне майно, адже рішення селищної ради про право власності на спірну земельну ділянку є незаконним, тому не може породжувати юридичних наслідків пов`язаних із передачею майна на його підставі.

З огляду на вказане, а саме те, що ОСОБА_1 набула право власності без відповідної правової підстави щодо спірної земельної ділянки, тож була позбавлена прав розпорядження спірним майном, адже відчуження за договором купівлі-продажу у разі відсутності титульного права власника тягне за собою недійсність такого правочину.

Вимоги щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень заявлені позивачем цілком обґрунтовано, адже Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , який набрав чинності 16.01.2020 р., законодавець змінив зазначену норму, виключивши з конструкції статті можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, у зв`язку з чим задоволення позовної вимоги про скасування записів державного реєстратора не призведе до ефективного захисту прав, оскільки нормою воно не передбачене, а реєстратор, у свою чергу, отримуючи судове рішення про скасування запису, не зможе його виконати.

Більше того, структурна побудова Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачає випадки, коли запис (наприклад, про іпотеку) залишається, але при необхідності провести певні зміни (наприклад, зміну іпотекодержателя) здійснюється реєстраційна дія на підставі рішення державного реєстратора (без внесення нового чи зміни номера запису).

Саме такий вектор правової визначеності прослідковується у постановах Верховного Суду, а саме: Касаційного цивільного суду від 16.09.2020 р. у справі №352/1021/19 та Касаційного господарського суду у постанові від 03.09.2020 р. у справі №914/1201/19.

В контексті зазначеного привертає увагу постанова Касаційного господарського суду від 28.10.2020 р. у справі №910/10963/19, де суд зазначив: Виконанню підлягають виключно судові рішення:

1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Разом з тим, суд виходячи із правового розуміння спектру дії віндикації як способу захисту порушеного права, вважає доцільним в даному випадку, виходячи із фактичних обставин справи застосування до даних правовідносин інституту реституції, оскільки вважає, що ефективним та достатнім способом захисту в даному випадку буде визнання правочину недійсним, із відповідними наслідками скасування проведеної державної реєстрації права власності за попереднім власником спірної земельної ділянки.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 6810 грн, сплаченого ним згідно квитанцій судового збору /за подання відповідного позову майнового та немайнового характеру/ +1135 грн/ за подання заяви про забезпечення позову/, всього 7945 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.79-1, 81, 116, 118, 121 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 21, 203, 215, 216, 627, 638, 655, 330, 388 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 83, 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорноморський" в особі керівника Дембновецької Тетяни Михайлівни до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлани Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна, про скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, витребування майна - задовольнити частково.

Визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради № 1567 від 05.10.2020 року Про передачу у власність сформованої земельної ділянки комунальної власності .

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028 за ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений 15.01.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В. С., зареєстрованого в реєстрі за № 435.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56169361 від 15.01.2021 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В. С.

Стягнути з Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлани Ігорівни в рівних частках судовий збір у розмірі 7945 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорноморський" в особі керівника Дембновецької Тетяни Михайлівни - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чорноморський", в особі керівника Дембновецької Тетяни Михайлівни, ЄДРПОУ: 40398162, місцезнаходження: 67772, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Затока, вулиця Приморська, 63-В.

Відповідач: Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради, ЄДРПОУ: 04527052, юридична адреса: 67772, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт Затока, вулиця Приморська, 21.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_8 .

Відповідач: Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлана Ігорівна, ЄДРПОУ: 04379410, місцезнаходження: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вулиця Соборна, 1-А.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна, юридична адреса: місто Одеса, вулиця Генерала Петрова, 33, офіс 43.

Повний текст рішення складений 16 лютого 2022 року.

Суддя: