Ухвала

від 12.08.2021 по справі 495/6529/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/6529/21

№ провадження 2-з/495/135/2021

УХВАЛА

про відмову в заяві про забезпечення позову

"12" серпня 2021 р. м. Білгород - Дністровський

Суддя Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомова О.Ю., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлани Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про скасування рішення селищної ради, визнання недійним договору купівлі-продажу, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, витребування майна ,

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський звернулось до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлани Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про скасування рішення селищної ради, визнання недійним договору купівлі-продажу, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, витребування майна.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій ОСББ Чорноморський вказує, що на виконання рішення Затоківської селищної ради № 270 від 02.06.2017 року Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2215 у власність для експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території та на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0058 га у власність для експлуатації та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 , ОСББ замовило проект землеустрою.

За результатом розроблення проектної документації, в т.ч. щодо спірної земельної ділянки, 27.10.2020 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0305 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:028:0028.

Разом з тим, вказує, що коли ОСББ Чорноморський звернулось до сільської ради із заявою про затвердження проектної документації, в т.ч. щодо спірної земельної ділянки, стало відомо, що вказана земельна ділянка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 , яку останній придбав відповідно до договору купівлі-продажу від 15.01.2021 року, укладеного із власницею ОСОБА_1 .

Як стало пізніше відомо, колишня власниця /продавець за вищевказаним договором/ ОСОБА_1 отримала у власність спірну земельну ділянку на підставі рішення Затоківської селищної ради № 1567 від 05.10.2020 року.

Обставини можливої підробки оскаржуваного рішення Затоківської селищної ради № 1567 від 05.10.2020 року або його прийняття з порушенням вимог чинного законодавства і як наслідок протиправне позбавлення майна ОСББ Чорноморський стали підставою для звернення до суду задля відновлення порушеного права юридичної особи на вільне володіння та розпорядження власним майном.

Таким чином, наразі ОСОБА_3 не позбавлений можливості відчужити спірне майно /продати, подарувати/ третім особам, що унеможливить або значно ускладнить виконання рішення суду.

Тож, в результаті невжиття заходів забезпечення позову, позивач змушений буде знов звертатись до суду із окремими позовами щодо відновлення свого порушеного права, що призведе до порушення фундаментального принципу судочинства - ефективного захисту порушених прав громадянина України.

Вказує, що предметом спору є земельна ділянка, площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Тож, заходи забезпечення позову, що вживаються стосовно вказаного нерухомого майна не призведуть до порушення прав третіх осіб та відповідача на володіння та користування майном в період розгляду справи.

На підставі викладених обставин, просить суд: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0305 га, кадастровий номер 5110300000:02:028:0028, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії, в т.ч. реєстраційні щодо вказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України , відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Як роз`яснив ВСУ у своїй постанові від 14.06.2021 року у справі № 308/8567/20, провадження № 61-3480сво21, вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову виключно після відкриття провадження у справі призведе до порушення процесуального строку розгляду такої заяви передбаченого частиною першою статті 153 ЦПК України, а крім того зволікання із вирішенням заяви про забезпечення позову може призвести до настання наслідків, запобігти яким і покликані заходи забезпечення позову.

Також вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно із пред`явленням позову, лише після відкриття провадження у справі, ставить осіб, які подали заяву у такий спосіб, в нерівне становище із особами, які подали заяви про забезпечення позову до подання позову або після відкриття провадження у справі, чиї заяви будуть розглянуті в строки передбачені частиною першою статті 153 ЦПК України.

Тому заяви про забезпечення позову подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першої статті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк ,передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

П. 4 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Проте, з наданої ОСББ Чорноморський заяви про забезпечення позову не вбачається який саме належить застосувати захід забезпечення позову.

Варто зауважити, що рішення суду не може бути двозначними або містити неясності.

Натомість, представник позивача не конкретизував які будь-які дії та які саме будь-які особи мають вчинити для можливості забезпечення позову.

Законом передбачено вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії /п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України/, натомість осіб, яких стосується певних захід та власне самі дії має бути визначено, окреслено з конкретизацією, що не містить під собою двозначність підтексту прохальної частини заяви про забезпечення позову, чого заявником зроблено не було.

Стосовно заявленого заходу забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки, варто зауважити про наступне.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження для визначення подальшої долі цього майна.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник не надає доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в той час як відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги чи заперечення.

Тому самі лише припущення заявника про можливість відповідачем відчужити майно без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Саме таких правових позицій дотримується Верховний Суд в постановах від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, від 21листопада 2018 року у справі № 752/6255/18, від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17.

Суд також зазначає, що процесуальний порядок арешту майна, в тому числі й нерухомого, полягає у виявленні майна, його описі, опечатуванні та передачі його на зберігання; що застосування такого заходу як накладення арешту на земельні ділянки не може бути застосовано, оскільки виключає можливість їх опечатування.

Вказана позиція узгоджується з висновком Одеського апеляційного суду, викладеного у постанові від 22.09.2020 року, справа №495/7621/19, апеляційне провадження №22-ц/813/6912/20.

Таким чином, з урахуванням не співмірності заходів забезпечення позову з предметом спору, не відповідністю виду забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, виходячи з необґрунтованості та їх недоведеності, та факту неможливості порушення прав інших осіб постановленням відповідної ухвали, відсутністю доказів імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСББ Чорноморський про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорноморський до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Литвиненко Світлани Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Омарова Віолета Султанівна про скасування рішення селищної ради, визнання недійним договору купівлі-продажу, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, витребування майна - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України , апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя