Ухвала

від 16.02.2022 по справі 0907/2-4566/11

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/2-4566/11

Провадження № 6/344/93/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., ознайомившись з заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Романюка Андрія Богдановича, заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2022 року до суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - адвоката Романюка Андрія Богдановича, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , місцезнаходження: 04053 м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович, місцезнаходження: 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, буд. 4 офіс 2, про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі № 0907/2-4566/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 414576,43 грн.

Вивчивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 0907/2-4566/11, суддя виходить з наступного.

За змістом положень частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України , провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частина третя статті 432 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Отже, вказане питання розглядається судом у найкоротші терміни у судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.

Вказана норма процесуального закону відноситься до Розділу VІ Цивільного процесуального кодексу України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) .

Таким чином, оскільки вимоги заяви ОСОБА_1 врегульоване статтею 432 Цивільного процесуального кодексу України та належить до питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, тому вимоги статті 183 Цивільного процесуального кодексу України поширюються на зазначену заяву заявника.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України .

Згідно частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд розглядає заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника, як зазначено у частині третій статті 433 Цивільного процесуального кодексу України.

В обґрунтування вимог заяви заявник вказує, що 13 вересня 2011 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у цивільній справі № 0907/2-4566/11 було прийнято рішення, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 414576,43 грн.

Даним рішенням заборгованість стягнута з відповідачів у солідарному порядку.

З матеріалів цивільної справи № 0907/2-4566/11 вбачається, що сторонами по даній справі, є також стягувач Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний банк та боржник ОСОБА_2 .

Проте заявником, в порушення вимог частини другої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України, не надано до суду доказів на підтвердження скерування (надіслання, надання) копії заяви з доданими до неї додатками усім учасникам справи (стягувачу та боржнику).

Відповідно до положень статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною четвертою статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України та від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України , право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності заяв, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Частина четверта статті 183 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За встановлених обставин суддя дійшла висновку про наявність підстав для повернення заявнику заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки при зверненні до суду заявником не долучено доказів, які мали б підтвердити надіслання засобами поштового зв`язку та/або надання заяви разом із додатками усім учасникам справи, що зумовлює застосування наслідків, передбачених частиною четвертою статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 183, 258-261, 353, 354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Романюка Андрія Богдановича, заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал , Приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мелещенко Л.В.