Рішення

від 24.01.2022 по справі 481/1402/21

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/1402/21

Провадж.№ 2/481/88/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

24 січня 2022 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.О.,

за участю секретаря - Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за орендну плату,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася з позовом в якому просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнути з останнього на користь ОСОБА_2 плату за оренду земельної ділянки в розмірі 151999,74 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3048,90 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що вона є власником земельної ділянки відповідно до Державного акту на право власності серії МК №074923, виданого 19.10.2004 року, з кадастровим номером 2824510100:12:000:0037, площею 22,0204 га, що розташована на території Новобузької міської ради Миколаївської області. Згідно договору оренди землі від 13.04.2010 року, позивачка передала в оренду зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 строком на 45 років. Під час укладання даного договору позивачка отримала від відповідача суму орендної плати в сумі 50000,00 грн. Починаючи з 2011 року і по сьогодні орендну плату відповідач не сплачує. Відповідач належним чином не виконує умови договору, а саме обов`язки покладені п. 9 та 11 зазначеного договору, де відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою, не пізніше 15 грудня кожного року дії договору оренди земельної ділянки сплачувати орендну плату у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до п. 14 даного договору у разі не внесення орендної плати у строки, які визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків несплаченої суми за кожен прострочений день. Таким чином були порушені права позивача, в в`язку з чим вона вимушена була звернутися до суду.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явилися, але подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно, належним чином повідомлений про слухання справи, у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України. Заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав.

При таких обставинах суд постановив провести, на підставі вимог ст.281 ЦПК України, заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, а відтак, відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні у справі докази, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши кожний доказ окремо та в цілому, з`ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії МК №074923 виданого 19.10.2004 року, належить земельна ділянка площею 22,0204 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новобузької міської ради Миколаївської області, кадастровий номер 4824510100:12:000:0037.

13.04.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 45 років, який зареєстрований в Новобузькому районному відділ ДЗК, що в книзі реєстрі земель вчинено запис від 19 квітня 2010 року за №041049306233.

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3189,18 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 10 договору оренди землі, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у такі строки: до 15.12 кожного року.

Згідно претензії від 05.03.2021 року, ОСОБА_2 зверталася до ОСОБА_3 з вимогою виплати заборгованості за орендну плату за землю по договору оренди від 13.04.2010 року на яку ОСОБА_3 не відповів.

Судом встановлено, що до звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач не виплачував їй орендну плату з 2011 року, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 151999,74 грн.

На підставі наведених доказів судом встановлено, що відповідач систематично не сплачував позивачу орендну плату за землю, тобто порушував свої зобов`язання, визначені пунктом 9 Договору.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11.10.2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У правовому висновку у справі № 6-977цс16 від 28.09.2016 року Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст.32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Згідно із п. д ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Сторони в п. 37 вищевказаного договору оренди погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором.

Оскільки судом встановлено факт систематичної несплати відповідачем орендної плати, що на думку суду є істотним порушенням ОСОБА_3 умов договору, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, суд приходить до висновку, що позов в частині сплати орендної плати також підлягає задоволенню, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати за 2018-2020 роки в загальній сумі 151999,74 грн. (сума заборгованості за 2018 рік у розмірі 23689,12 грн. + сума заборгованості за 2019 рік у розмірі 57119,88 грн. + сума заборгованості за 2020 рік у розмірі 71190,66 грн.).

За наведених обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь позивачки слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги №5 від 02.02.2021 року, розрахунком суми гонорару адвоката за надання правової допомоги, квитанцією про сплату гонорару.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3017,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2,5,10-13,77-80,89,258,259,263-265,268,280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості за орендну плату - задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , заборгованість по орендній платі за договором оренди землі від 13 квітня 2010 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за яким в оренду передано земельну ділянку яка знаходиться на території Новобузької міської ради Миколаївської області з кадастровим номером 4824510100:12:000:0037 площею 22,0204 га, у сумі 151999,74 (сто п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 74 копійки.

Розірвати договір оренди землі від 13 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за яким в оренду передано земельну ділянку, яка знаходиться на території Новобузької міської ради Миколаївської області з кадастровим номером 4824510100:12:000:0037 площею 22,0204 га.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3017 (три тисячі сімнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив на підставі заяви відповідача, яка відповідає вимогам, визначеним в ст. 285 ЦПК України, поданої протягом 30 днів з дня його проголошення чи в разі поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО