Рішення

від 07.02.2022 по справі 160/20332/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Справа № 160/20332/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Державної установи Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ :

28.10.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія , в якому просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, будинок 58 Державної установи "Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія" (код ЄДРПОУ - 38434363), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, будинок 58 Державної установи "Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія" (код ЄДРПОУ - 38434363), до повного усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що актом перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 09.08.2021 року №659 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Подальша експлуатація об`єкта відповідача з виявленими порушеннями створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

30.12.2021 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що на момент розгляду справи судом, відповідачем вже була усунута більша частина порушень, зазначених в позові. На усунення порушення щодо не проходження навчання відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту на територіальних курсах ЦЗ, відповідачем направлено листа за № 05-10/21 від 12.08.2021 року начальнику НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровській області щодо проходження функціонального навчання у сфері цивільного захисту на Дніпровських територіальних курсах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (І категорії) ЦЗ, та БЖД Дніпропетровській області у 2022 році. Виходячи з вищенаведеного, відповідачем не було повністю усунуто всі порушення, проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі необхідно виходити з того, чи можуть порушення, що так і не були усунуті, призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи підприємства. Разом з цим, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, доцільність обрання якого повинна обґрунтовуватися виявленням порушень, що реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Позивачем не обґрунтовано, чому саме зупинення роботи будівлі відповідача є співмірним і адекватним способом реагування на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

11.01.2022 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що стан усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, оцінюється не судом при прийнятті рішення про застосування заходів реагування, а позивачем шляхом проведення позапланової перевірки, за результатами якої може бути підтверджено чи не підтверджено факт виконання порушень. З моменту проведення планової перевірки та відкриття провадження у справі №160/20332/21, від ДУ Дніпропетровська фітолабораторія до Головного управління не надходило звернення про проведення позапланової перевірки. Також не було підстав для проведення повторної перевірки з метою підтвердження усунення порушень. Тобто Головне управління не підтверджує усунення всіх порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, вказаних в позовній заяві та зазначає, що обставини, які стали підставою для звернення Головного управління до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування не перестали існувати та не усунуті. Матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень. Виявлені порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку та є недотриманням відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні.

Суд зазначає, що розгляд справи мав відбутись протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, проте у зв`язку з перебуванням судді Віхрової В.С. у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено в перший робочий день судді 07.02.2022 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що у період з 04.08.2021 року по 09.08.2021 року посадовими особами Дніпровського районного управління Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена планова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Державної установи Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія за адресою: 49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Менахем-Мендл Шнеєрсона, буд.58, за наслідками якої складено акт №659 від 09.08.2021 року.

В акті зафіксовано низку порушень щодо додержання Державною установою Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (даті - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Правила улаштування електроустановок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України від 05.11.2018 № 879, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (далі - Порядок проведення навчання), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (далі - Порядок здійснення навчання населення), Наказу МНС України від 18.12.2000 №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005), зареєстрований у Мін`юсті України 01.09.2005 за № 970/11250 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів (далі - Положення про паспортизацію), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів (далі - Методика ідентифікації ПНО), а саме:

- приміщення не обладнано системою пожежної сигналізації (СПС), з подальшим технічним обслуговуванням системи протипожежного захисту з організацією (суб`єктами господарювання), що мають ліцензію на провадження господарської діяльності протипожежного призначення та з виведенням тривожного сповіщення від приладу приймально - контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання;

- керівником не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- не надано акти проведення схованих електромонтажних робіт, за підвісною стелею;

- лінію підключення кондиціонера на 2-му поверсі не забезпечено пристроєм електричного захисту незалежно від захисту на загальній лінії;

- відповідальним працівником з питань цивільного захисту та начальником цивільного захисту не пройдено навчання на територіальних курсах ЦЗ;

- для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Акт перевірки вручено уповноваженій особі відповідача, що підтверджується підписом на копії акта.

Виявлення наведених порушень стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно із ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Згідно статті 86 цього КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом проаналізовано надані відповідачем документи та встановлено, що повністю порушення законодавства, зафіксовані актом №659 від 09.08.2021 року, відповідачем не усунуті. Про це, також, зазначено позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 року у справі №820/10989/15 зауважує, що відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних у приписі, і прохання провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень. Матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Крім того, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не заперечував проти того, що ним не усунуті всі порушення зазначені в приписі.

Отже, єдиним належним доказом, що звільняє суд від обов`язку застосування до відповідача заходів реагування за виявлені порушення є акт перевірки про усунення порушень. Проте, такого акту перевірки суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення виявлених порушень.

Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №820/10989/15.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача відносно того, що наявність означених порушень вимог пожежної та техногенної безпеки дійсно створює реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2018 року у справі №826/4267/16.

Відповідно до пп. 24, 33 частини 1 статті 2 КЦЗУ пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Суд зазначає, що часткове усунення порушень не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за встановлені порушення, більше того, вказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей у сукупності разом, а не кожний окремо, а тому висновку відповідача про те, що не усунуті порушення не створюють загрози, є неприпустимими.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що виявлені порушення під час планової перевірки об`єкта Державної установи Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, будинок 58 Державної установи "Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія" (код ЄДРПОУ - 38434363), до повного усунення порушень, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, яке ухвалене у цій справі, або роблять його виконання неможливим.

Разом з цим, такий спосіб вжиття заходів реагування, як повне або часткове зупинення роботи (експлуатації) об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг за рішенням суду чітко передбачений приписами ст.70 Кодексу цивільного захисту України та ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , водночас законодавець не надає суб`єкту владних повноважень права заявляти такі позовні вимоги, як зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкту, при цьому вимагаючи від суб`єкта владних повноважень діяти відповідно до статті 19 Конституції України лише у порядку і спосіб, що передбачені законом.

Таким чином, клопотання позивача щодо встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, будинок 58, Державної установи "Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія" (код ЄДРПОУ - 38434363), до повного усунення порушень задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Державної установи Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія (вул. Менахем-Мендл Шнеєрсона, б. 58, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 38434363) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, будинок 58 Державної установи "Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія" (код ЄДРПОУ - 38434363), до повного усунення порушень, виявлених актом перевірки від 09.08.2021 року №659.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Менахем-Мендл Шнеєрсона, будинок 58 Державної установи "Дніпропетровська обласна фітосанітарна лабораторія" (код ЄДРПОУ - 38434363), до повного усунення порушень - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова